Справа № 342/1/19
Провадження № 1-кп/342/24/2020
УХВАЛА
02 січня 2020 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000560 від 13.07.2018 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя республіки АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_2 ), не одруженого, громадянина Республіки Туреччина, який має професійно-технічну освіту, раніше не судимий, не працює, утримується в дільниці слідчого ізолятора Державної установи «Коломийська ВК-41»
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпіла/ цивільний позивач ОСОБА_5 ,
представник потерпілої/ цивільного позивача адвокат ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Городенківського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 147 КК України.
До суду 02.01.2020 поступило клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи з метою встановлення наслідків, які настали для потерпілої ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) від вчиненого злочину в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 . На вирішення експертам просить поставити запитання: Чи захворювання потерпілої F.41.23 та F.43.1 (змішаний тривожно-депресивний розлад, посттравматичний стресовий розлад), а також менструальний розлад можуть свідчити про набуте від злочину психічне захворювання потерпілої? У випадку, якщо ж буде встановлено, що названі захворювання не є психічним захворюванням, то чи не є воно реактивним станом потерпілої, а також якщо це так, то тоді - яка тривалість розладу здоров`я потерпілої унаслідок у неї реактивного стану і яка ступінь тілесних ушкоджень потерпілої у випадку висновку, що захворювання потерпілої психічного кола чи з підстави захворювання потерпілої як реактивного стану на вчинений щодо неї злочин? В клопотанні представник потерпілої покликається на п.1.2., п.2.1.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України N 6 від 17.01.95, які дають визначення понять «тілесні ушкодження», «душевна хвороба».
Також представник зазначає, що діагноз психічного захворювання і причинно-наслідковий зв`язок між ушкодженням і психічним захворюванням, що розвинулось, встановлюється психіатричною експертизою; ступінь тяжкості такого тілесного ушкодження визначається судово-медичним експертом з урахуванням висновків цієї експертизи. Одночасно вказує, що обтяжуючою обставиною, зокрема, є вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності, чи у зв`язку з виконанням потерпілим громадського обов`язку або з настанням для потерпілого тяжких наслідків, завданих злочином, чи вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані, або вчинення злочину з особливою жорстокістю. В клопотанні зазначає, що в потерпілої діагностовано психіатричні діагнози F.41.23 та F.43.1 (змішаний тривожно-депресивний розлад, посттравматичний стресовий розлад), а також менструальний розлад. Для правильного призначення покарання особі, яка вчинила злочин щодо потерпілої, необхідно встановити чи названі діагнози не є наслідком вчиненого злочину, а також, чи ці діагнози співвідносяться до психічних захворювань або до реактивних станів.
Просить витребувати з медичного закладу первинну медичну документацію, а саме: медичну карту амбулаторного хворого № 194/19 від 18.10.2019 за № 8862. Проведення експертизи доручити експертам Комунального некомерційного підприємства Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради (м. Івано-Франківськ вул. Медична, 15).
В судовому засіданні представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_5 підтримали клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи з метою встановлення наслідків, які настали для потерпілої ОСОБА_5 внаслідок вчинення ОСОБА_8 злочину.
Прокурор та захисник заперечують щодо задоволення клопотання. Прокурор зазначає, що дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст. 147 КК України, а зазначені представником потерпілої в клопотанні обтяжуючі обставини є кваліфікуючими ознаками для ст.146 КК України.
Захисник ОСОБА_7 звертає увагу суду на положення ст.ст. 242,243 КПК України щодо підстав і порядку проведення експертизи а також на те, що розгляд кримінального провадження суд здійснює в межах висунутого обвинувачення. Вважає, що заявляючи таке клопотання, представник потерпілої намагається затягнути розгляд даного кримінального провадження.
Обвинувачений в судовому засіданні відсутній, оскільки згідно ухвали суду від 03.12.2019 він видалений з зали засідання за повторне порушення порядку судового засідання.
Заслухавши учасників кримінального провадження з приводу клопотання представника потерпілої, суд приходить до наступного.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_9 обвинувачується за ч.1 ст. 147 КК України у вчиненні умисних дій, які виразились у триманні особи, як заручника, з метою спонукання службової особи до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника; в обвинувальному акті вказано, що обставини, які у відповідності до статті 67 КПК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , відсутні. Ухвала підготовчого судового засідання була прийнята 24.01.2019, процедура судового розгляду розпочата 31.01.2019 і на даний час не завершена.
Частиною 1 ст. 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги те, що заявлене представником потерпілої клопотання виходить за межі пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення за ч.1 ст. 147 КК України, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи потерпілої ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 242, 243, 337, 350,363,376, 392 КПК України, Городенківський районний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи з метою встановлення наслідків, які настали для потерпілої ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) від вчиненого злочину в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Суддя: ОСОБА_1
