Справа № 342/1/19
Провадження № 1-кп/342/59/2019
УХВАЛА
18 квітня 2019 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в режимі відеоконферецзв`язку з Івано-Франківською УВП № 12 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000560 від 13.07.2018 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя республіки АДРЕСА_1 , не одруженого, громадянина Республіки Туреччина, який має професійно-технічну освіту, раніше не судимий, не працює, утримується в Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , який перебуває в залі суду;
обвинувачений/ цивільний відповідач ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , перекладач ОСОБА_7 , які беруть участь в судовому засіданні дистанційно, знаходяться в Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12),
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Городенківського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України. Судовий розгляд кримінального провадження розпочато 21.03.2019.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. В клопотанні покликається на те, що 13.07.2018 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України. 14 липня 2017 року Ірмак Омеру Івано-Франківським міським судом обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Ухвалою Городенківського районного суду від 08.01.2018 щодо ОСОБА_3 на час судового розгляду кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалою суду від 28.02.2019 до 07.05.2019 включно. Мотивує клопотання тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, є іноземцем та нелегально перебуває на території України, де не має постійного місця проживання, його соціальні зв`язки відсутні; він може незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки вони безпосередньо знайомі та йому відомі їхні адреси проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 перебуває на території України незаконно, будучи депортованим за її межі 20.02.2018 та йому заборонено в`їзд на територію України строком на 3 роки, до 09.02.2021. Також прокурор зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Потерпіла ОСОБА_9 та її представник в судове засідання не прибули, потерпіла подала до суду заяву в якій просить судове засідання 18.04.2019 провести без її участі; не заперечує щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Представник потерпілої подав заяву про неможливість прибути в судове засідання 18.04.2019.
Обвинувачений та захисник не заперечують щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження з приводу клопотання прокурора, суд приходить до наступного.
Згідно обвинувального акта, складеного 29.12.2018, ОСОБА_5 обвинувачується за ч.1 ст. 147 КК України у вчиненні умисних дій, які виразились у триманні особи як заручника з метою спонукання службової особи до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника. 13.07.2018 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України. 14 липня 2017 року Ірмак Омеру Івано-Франківським міським судом обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Ухвалою Городенківського районного суду від 08.01.2019 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 на час судового розгляду кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.03.2019, який продовжений ухвалою суду від 28.02.2019 до 07.05.2019 включно.
Згідно вимог ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Ч.2 згаданої статті зобов`язує суд розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обмеження права на свободу і особисту недоторканність можливе лише у випадках, встановлених законом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, та необхідність продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Обвинувачений може переховуватися від суду, так як є іноземцем, не має постійного місця проживання, його соціальні зв`язки на території України відсутні; він може незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки вони безпосередньо знайомі, йому відомі адреси їх проживання; згідно обвинувального акта - злочин обвинуваченим вчинений на території домогосподарства потерпілої; він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 перебуває на території України незаконно, офіційно не працевлаштований.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 не завершений до спливу визначеного ухвалою суду строку тримання під вартою. В судовому засіданні 04.04.2019 було оголошено перерву для виклику свідків, які мають бути допитані в даному кримінальному провадженні.
Шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого неможливо запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України. Тому суд вважає, що є підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
Ч.3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пунктом 1 ч.4 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 згаданого Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства відносно потерпілої ОСОБА_9 , тому суд не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183-184,194,196-197,199, 331 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів з 08.05.2019 до 06.07.2019 включно.
Надіслати копію ухвали Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12) для організації її виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
