ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : [email protected]
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
"26" березня 2019 р. Cправа № 902/1414/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши без виклику учасників справи матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Вінниці, м. Вінниця
до: Приватного підприємства "ФЕРІДЕ ПЛАЗА", м. Вінниця
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "Торгово-універсальна фірма "Феріде", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-турецьке підприємство "Торговий дім "Ел-Тур", Приватного підприємства "Елтекс-1", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінний завод "Україна" та ОСОБА_1
про стягнення заборгованості 49 685 375 грн 57 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1414/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Вінниці до Приватного підприємства "ФЕРІДЕ ПЛАЗА" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "Торгово-універсальна фірма "Феріде", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-турецьке підприємство "Торговий дім "Ел-Тур", Приватного підприємства "Елтекс-1", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінний завод "Україна", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 49 685 375 грн 57 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Ухвалою суду від 17.10.2013 (суддя Нешик О.С.) за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1414/13 та призначено до розгляду.
Відповідно до ухвали суду від 17.10.2013 частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову - заборонено будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлового приміщення: літера "А" - торгово-офісний комплекс з підвалом у м.Вінниці по вулиці Пирогова, 23 А на користь третіх осіб до вирішення спору по суті.
Ухвалою суду від 11.12.2013 вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження на користь третіх осіб та заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на зміну адреси нерухомого майна, що знаходиться у м.Вінниці по вулиці Пирогова, 23Б, до вирішення спору по суті.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 28.07.2014 справу передано на розгляд судді Банаську О.О.
На підставі заяви судді Банаська О.О. розпорядженням керівника апарату суду від 31.10.2014 для розгляду справи № 902/1414/13 створено колегію суддів у складі головуючого судді Банасько О.О., суддів Маслія І.В., Яремчука Ю.О.
За наслідками розгляду вказаної справи 27.10.2015 судовою колегією прийнято рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Вінниці відмовлено повністю.
В подальшому вказане рішення позивачем оскаржено в апеляційному порядку.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Вінниці" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.10.2015 у справі № 902/1414/13 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.
13.03.2019 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 902/1414/13.
18.03.2019 до суду надійшли заяви (клопотання) Приватного підприємства "ФЕРІДЕ ПЛАЗА" (вих. № 55 від 18.03.2019 та вих. № 56 від 18.03.2019) про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалами від 17.10.2013 та від 11.12.2013, які відповідно до п. 2.3.44 Положення про документообіг суду передано на розгляд раніше визначеному складу суду - колегії у складі головуючого судді Банаська О.О., членів колегії Маслія І.В. та Яремчука Ю.О.
У зв'язку з перебуванням в період з 04.03.2018 по 24.03.2018 головуючого судді Банасько О.О. у відпустці на підставі розпоряджень керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 18.03.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл заяв (клопотань) ПП "ФЕРІДЕ ПЛАЗА" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 902/1414/13, за результатами якого, головуючим суддею визначено Тварковського А.А., членами колегії: суддів Маслія І.В. та Яремчука Ю.О.
22.03.2019 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла заява б/н від 22.03.2019 (вх.канц. №02.1-49/10/2019 від 22.03.2019) про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 902/1414/13.
Ухвалою суду від 22.03.2019 у зв'язку із висновком про необґрунтованість заявленого відводу зупинено провадження у справі № 902/1414/13 до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" б/н від 22.03.2019 про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 902/1414/13 передано на розгляд судді Банаську О.О.
Розглянувши заяву про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 902/1414/13, суд дійшов наступних висновків.
Підставою подання вказаної заяви визначено порушення порядку визначення головуючого судді для розгляду даної справи, зокрема, у звіті про автоматизований розподіл при зазначенні складу учасників не включено третіх осіб, що, на думку позивача, вплинуло на визначення головуючого судді у справі.
Правовою підставою подання цієї заяви про відвід заявник визначає п. 4 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (II) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A № 255, п. п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, пункт119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява " 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Правовою підставою подання цієї заяви про відвід заявник визначає пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, лежить в межах повноважень суду.
За приписами ч.ч.7, 8, 9 ст.39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно з ч.ч.1, 11 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Як убачається із цієї норми, метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24.05. 1989 р. у справі № 11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі № 11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на 18.03.2019 Державною судовою адміністрацією України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не опубліковано.
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ГПК України (у редакції з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
17.4) визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:
до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;
після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 № 17, погодженим листом Державної судової адміністрації України від 15.03.2018 № 15-5170/18, внесено зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).
Згідно підпункту 26 пункту 1 розділу II "Визначення термінів та скорочення", модуль автоматизованого розподілу - централізований модуль, що забезпечує об'єктивний та неупереджений автоматизований розподіл судових справ у судах загальної юрисдикції між суддями з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження судових справ.
Відповідно до пункту 3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 за № 16, до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи:
3.1. в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду;
3.2. повністю зберігаються повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, у тому числі щодо в частині затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до п.п. 2.3.2. підрозділу 2.3. "Розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється шляхом розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; повторного автоматизованого розподілу судових справ; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів). Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Пунктом 2.3.4 підрозділу 2.3. "Розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58) визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Згідно з п.п.2.3.22, 2.3.23 підрозділу 2.3. "Розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58) судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності)." Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Згідно із п. 15 Порядку автоматизованого розподілу справ в Господарському суді Вінницької області, у разі надходження до суду матеріалів, вказаних у п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу, які передаються на розгляд раніше визначеного складу суду та у випадку відсутності такого судді (перебування у відпустці, відрядженні, на лікарняному тощо), яка триває понад чотири календарні дні з моменту надходження таких матеріалів, такі матеріали передавати на повторний автоматизований розподіл.
У відповідності до пункту 2.3.31 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58), результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений.
Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.
Відповідно до пункту 2.3.32 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58), у разі розгляду судової справи колегією суддів відповідного суду до протоколу та звіту автоматично включаються прізвища суддів, які входять до складу колегії із зазначенням прізвища головуючого судді (судді-доповідача).
Відповідно до п. 2.3.49 підрозділу "Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58), повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
Згідно з п.2.3.53 підрозділу "Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58) результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 13), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація щодо визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів; підстави проведення повторного автоматизованого розподілу; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу.
Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматизованої системи не може бути обмежений.
Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.
Згідно з Додатками 1, 13 до підпункту 2.3.31 пункту 2.3 "Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями", Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 за № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58) визначено форму протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 за № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58) розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно із ч.ч. 4, 8 ст. 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.
За змістом ч. 16 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Із матеріалів справи слідує, що у зв'язку з перебуванням в період з 04.03.2018 по 24.03.2018 головуючого судді Банаська О.О. у відпустці, на підставі розпоряджень керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 18.03.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл заяв (клопотань) ПП "ФЕРІДЕ ПЛАЗА" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 902/1414/13.
Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 для розгляду заяв (клопотань) ПП "ФЕРІДЕ ПЛАЗА" про скасування заходів забезпечення позову визначено наступний склад суду: Тварковський А.А. - головуючий суддя (суддя доповідач), судді - Маслій І.В., Яремчук Ю.О.
Суд зазначає, що витяги з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи № 902/1414/13 між суддями від 18.03.2019 за своєю формою повністю відповідають Додаткам 1, 13 до підпункту 2.3.31 пункту 2.3 "Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Тобто, повторний автоматизований розподіл справи між суддями здійснено за загальним правилом у порядку передбаченому чинним процесуальним законодавством та у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 за № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 № 58).
При цьому із наведеного вище слідує, що формування протоколу та звіту про автоматизований розподіл судової справи між суддями здійснюється автоматизованою системою автоматично.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що порядок визначення колегії суддів для розгляду у справі № 902/1414/13 заяв (клопотань) Приватного підприємства "ФЕРІДЕ ПЛАЗА" (вих. № 55 від 18.03.2019 та вих. № 56 від 18.03.2019) про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалами від 17.10.2013 та від 11.12.2013 порушений не був, а тому безпідставними є доводи позивача в заяві про відвід про недотримання порядку визначення колегії суддів для розгляду даної справи.
Самі лише припущення заявника про те, що повторний розподіл справи № 902/1414/13 від 18.03.2019 відбувся з очевидним порушенням, що виявились у незазначенні у звіті про автоматизований розподіл судової справи усіх учасників судової справи є необґрунтованим позаяк визначення нового складу суду відбулось за допомогою автоматизованої системи документообігу, а формування протоколів та звіту відбулось автоматично про що наголошувалось вище.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" б/н від 22.03.2019 про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 902/1414/13, оскільки заява не містить даних про наявність об'єктивних обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності зазначеного судді.
Суд вважає, що твердження викладені в заяві про відвід судді Тварковського А.А. в розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу судді Тварковського А.А., адже є недоведеними, ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами у справі і мають суб'єктивний характер, тобто є необґрунтованими.
Відтак, оскільки наведені в заяві доводи не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості головуючого судді, а також про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід у зв'язку з її необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.35, 36, 39, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" б/н від 22.03.2019 про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 902/1414/13.
2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3. За приписами ч.1 ст.255 ГПК України дана ухвала оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.
4. Ухвалу надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дата складання повного тексту ухвали 26.03.2019.
Суддя О.О. Банасько
віддрук . 10 прим.:
1 - до справи.
2, 3 - позивачу - пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001; вул.Хмельницьке шосе, 23-А, м.Вінниця, 21036;
4 - відповідачу - вул. Пирогова, буд. 23-Б, м. Вінниця, 21018;
5 - ПП "ТУФ "Феріде" - вул.Фрунзе, 24, м.Вінниця, 21007.
6 - ТОВ "СУТП "Торговий дім "Ел-Тур" - вул.Фрунзе, 24, м.Вінниця, 21007.
7 - ПП "Елтекс-1" - вул.50-річчя Перемоги, 36, кв.55, м.Вінниця, 21007.
8 - ПАТ "КБ "Південкомбанк" - вул.Глибочицька, 17-Д, м.Київ, 04050.
9 - ТОВ "Племінний завод "Україна" - вул.Коцюбинського, с.Костянтинівка, Липовецький район, Вінницька область, 22510.
10 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.
