ОКРЕМА ДУМКА
судді Київського апеляційного суду Пікуль А.А.
Справа № 22-10462 Головуючий у 1-й інстанції: Потабенко Л. В.
Унікальний № 372/4917/13-ц Доповідач - Пікуль А. А.
у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 372/4917/13, виданого 08 листопада 2019 року Обухівським районним судом Київської області, таким, що не підлягає виконанню
Короткий виклад історії справи
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 372/4917/13, виданого 08 листопада 2019 року Обухівським районним судом Київської області, таким, що не підлягає виконанню, відмовлено повністю.
Не погодившись з таким вирішенням питання, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність ухвали суду першої інстанції, просила оскаржувану ухвалу скасувати та визнати виконавчий документ № 372/4917/13-ц, виданий 08 листопада 2019 року, таким, що не підлягає виконанню, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а. с. 185-188).
Позиція колегії суддів Київського апеляційного суду
За даною апеляційною скаргою колегія суддів дійшла висновку, що така ухвала підлягає апеляційному оскарженню.
Підстави та мотиви для висловлення окремої думки
За правилами ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
За правилами цієї статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
1) відмови у видачі судового наказу;
2) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів;
3) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову;
4) скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову;
5) зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення;
6) повернення заяви позивачеві (заявникові);
7) відмови у відкритті провадження у справі;
9) передачі справи на розгляд іншого суду;
10) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
11) затвердження мирової угоди;
12) призначення експертизи;
13) визначення розміру судових витрат;
14) зупинення провадження у справі;
15) закриття провадження у справі;
16) залишення позову (заяви) без розгляду;
17) окрема ухвала;
18) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
19) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;
20) відмови ухвалити додаткове рішення;
21) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення;
22) повернення заяви про перегляд заочного рішення;
23) відмови у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
24) поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання;
25) виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню;
26) відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;
27) розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;
28) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
29) повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення;
30) звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;
31) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
31-1) скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
32) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;
33) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;
34) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;
35) примусового проникнення до житла;
36) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;
37) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
38) повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
39) повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу;
40) залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;
41) відновлення повністю або частково втраченого судового провадження чи відмови в його відновленні.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з положеннями спеціальної процесуальної норми, якою урегульовано вирішення питання щодо виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, - ч. ч. 4-5 ст. 432 ЦПК України, про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на викладені положення процесуального законодавства у їх сукупності та системному зв`язку, доходжу висновку, що апеляційному оскарженню підлягає лише ухвала про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виходячи зі змісту ст. 432 ЦПК України у взаємному зв`язку зі змістом ч. 1 ст. 353 ЦПК України, апеляційному оскарженню не підлягає.
Вважаю, що такий висновок відповідає логіці указаної процесуальної норми, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі на стадії виконання судового рішення.
За правилом п.1 ч.1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Отже у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 372/4917/13, виданого 08 листопада 2019 року Обухівським районним судом Київської області, таким, що не підлягає виконанню, слід було відмовити.
З огляду на викладене вважаю, що оскаржувана ухвала не підлягає перегляду апеляційним судом. Тому апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 372/4917/13, виданого 08 листопада 2019 року Обухівським районним судом Київської області, таким, що не підлягає виконанню, підлягає закриттю як помилково відкрите.
Суддя Київського апеляційного суду А. А. Пікуль
