Ухвала
іменем України
04 вересня 2023 року
м. Київ
Справа №1-459/12
Провадження № 51-8097 зп 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про перегляд ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30 травня 2023 року, поданої в порядку п. 15 Перехідних положень КПК України 2012 року та Глави 32-1 КПК України 1960 року,
в с т а н о в и в:
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року визнано винуватим та засуджено ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 .
Вирішено питання щодо судових витрат, речових доказів, скасування арешту, зміни запобіжного заходу обвинуваченим.
Зазначений вирок районного суду неодноразово переглядався судами апеляційної та касаційної інстанцій, останнього разу 17 січня 2023 року Київським апеляційним судом було скасовано вирок Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року в частині кваліфікації дій та призначення покарання і постановлено новий вирок, яким визнано винуватим та засуджено ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 10 грудня 2015 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки з конфіскацією майна;
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 .
Вирішено питання щодо зарахування засудженим в строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення.
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2023 року вирок Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року залишено без змін.
На адресу Верховного Суду надійшла заява захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про перегляд вищевказаної ухвали Верховного Суду від 30 травня 2023 року у зв`язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
На обґрунтування своєї заяви захисник посилається на п. п. 11, 15 Перехідних положень КПК України 2012 року та Главу 32-1 КПК України 1960 року.
Як убачається з копії рішення Верховного Суду від 30 травня 2023 року, розгляд кримінальної справи за касаційними скаргами захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_7 здійснювався Верховним Судом за правилами КПК України 1960 року на підставі п. п. 11, 15 Перехідних положень КПК України 2012 року.
Відповідно до п. 11 Перехідних положень КПК України 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з п. 15 Перехідних положень КПК України 2012 року апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Пунктом 1 § 3 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, цивільного процесуального кодексу України, Кодексу про адміністративного судочинства та інших законодавчих актів»
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII передбачено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
У заяві ОСОБА_4 наведені підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції, які передбачались Главою 32-1 КПК України 1960 року (п. 1 ч. 1 ст. 400-12).
Водночас положеннями Глави 32-1 КПК України 1960 року передбачено лише перегляд судового рішення Верховним Судом України, діяльність якого була припинена відповідно до пункту 7 розділу ХIIПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
А відповідно до пункту 1 § 3 розділу 4 вищевказаного Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Верховний Суд мав право на розгляд заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України лише у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Тобто на час звернення захисником з відповідною заявою відсутні процесуальний порядок і повноваження Верховного Суду щодо її розгляду в порядку, передбаченому Главою 32-1 КПК України 1960 року.
Отже, враховуючи, що із заявою про перегляд ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30 травня 2023 року захисник звернувся в порядку, передбаченому Главою 32-1 КПК України 1960 року, після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, а чинний КПК України не визначає порядку та повноважень Верховного Суду щодо розгляду такої заяви, то вона не може бути переглянута Верховним Судом, а тому заява захисника має бути повернута.
Керуючись пунктом 1 § 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII, пунктами 11, 15 Перехідних положень, ч. 1 ст. 5, ст. 441 КПК України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в:
Заяву захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про перегляд ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30 травня 2023 року, поданої в порядку п. 15 Перехідних положень КПК України 2012 року та Глави 32-1 КПК України 1960 року, повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
