Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 1-459/12
У Х В А Л А
04 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про перегляд судового рішення № 1-459/12 від 04.04.2013 за нововиявленими обставинами
В С Т А Н О В И В:
Захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення № 1-459/12 від 04.04.2013.
У судове засідання учасники судового розгляду не з`явились.
Від прокурора надійшла заява про розгляд без її участі та заперечення проти задоволення заяви.
Вивчивши заяву та долучені до неї матеріали, суддя приходить наступного висновку.
Так, підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами передбачені ст. 459 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами поряд з іншими обставинами також зазначається: судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Як вбачається з заяви, 04 квітня 2013 року Печерським районним судом м. Києва у справі № 1-459/12 засуджено ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368-2 КК України.
Разом з тим, вказане рішення суду першої інстанції неодноразово було предметом перегляду в судах апеляційної та касаційної інстанції.
Так, 26 грудня 2013 року Апеляційний суд міста Києва залишив без змін вирок Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року.
19 лютого 2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ скасував ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2013 року а справу направив на новий апеляційний розгляд.
12 липня 2018 року Апеляційний суд міста Києва за результатом апеляційного розгляду ухвалив вирок Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - скасувати та постановити новий вирок.
04 жовтня 2018 року ухвалою Верховного суду касаційну скаргу прокурора задоволено частково, а вирок Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
17 січня 2023 року Київським апеляційним судом у справі № 1-459/12,
ухвалено вирок, яким скасовано вирок Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині кваліфікації їх дій та призначення покарання та постановлено новий вирок, яким, зокрема, визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 10.12.2015 року), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з позбавленням права займати посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна. В решті вирок Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року залишено без змін.
30 травня 2023 року Верховним Судом колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 1-459/12 постановлено ухвалу, якою вирок Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без змін.
Таким чином, вирок Київського апеляційного суду від 17.01.2023 року та вирок Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року у справі № 1-459/12 у частині встановлених обставин кримінального правопорушення набрали законної сили 30.05.2023.
Згідно із ч.1 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявленими обставинами, відповідно до положень ч. 2 ст. 459 КПК України, визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
За змістом п. 3-5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обов`язково зазначаються: судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; а також обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Верховний Суд під час розгляду справи № 51-517ск18 від 12.05.2020 визначив нововиявлені обставини як юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Як вбачається з висновку Верховного Суду, зробленого під час розгляду провадження № 51-2290ск20 від 18.05.2020, перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Як вбачається із заяви захисника ОСОБА_3 , нововиявленою обставиною сторона захисту вважає ту обставину, що 6 червня 2011 року, тобто до вчинення кримінального првопорушення, відбулися загальні збори трудового колективу Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, де на порядку денному розглядалося питання «Ефективності використання матеріальної бази університету педагогіки НАПН України: будинку N АДРЕСА_1 ».
За наслідками зазначених зборів було складено Протокол № 1 від 06.06.2011 року.
Разом з тим, сторона захисту зазначає, що про наявність зазначеного протоколу їм стало відомо лише 08.03.2024 з відповіді Голови профспілкової організації Інституту педагогіки НАПН України на адвокатський запит.
Таким чином, захисник вважає, що право розпорядження нерухомим майном у засудженого ОСОБА_4 , як спеціального суб?єкта за ст. 368 КК України, яке було ним використане для вчинення дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду було засновано не на виконанні функції представника влади, в контексті примітки 1 ст. 364 КК України, а було засновано на виконанні функції представника групи фізичних осіб трудового колективу Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України у питанні щодо розпорядження нежитловим приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності (розпорядження) належало зазначеному трудовому колективу, а не державі.
Тобто, захисник вважає, що зазначена обставина виключає кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_4 за ознакою характеру його повноважень як представника влади, службової особи, як спеціального суб?єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами захисника та вважає, що зміст повноважень ОСОБА_4 як службової особи, навіть за умови ухвалення рішення зборів трудового колективу Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, на які посилається захисник, не змінювався.
За таких обставин, обставина, на яку посилається захисник, не впливає на законність прийнятого рішення.
Окрім цього, суд вважає, що зазначена обставина не відповідає положенням ст. 462 КПК України, тобто не є нововиявленою, оскільки, захисник вказує, що про зазначений протокол стороні захисту стало відомо тільки 08.03.2024, однак, із заяви вбачається, що на зборах трудового колективу Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України серед інших доповідачем був, зокрема, ОСОБА_4 , а відтак не міг не знати про існування зазначеного протоколу під час розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Таким чином, суд вважає, що викладені у заяві обставини в контексті положень ст. 459 КПК не є нововиявленими, а обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі чи не могли бути відомі заявнику, у заяві не наведено, відтак заяву захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , слід лишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.459, 461-463, 466, 467 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
