Єдиний державний реєстр судових рішень
18.09.2023
Справа № 331/3598/23
Провадження № 1-кп/331/478/2023
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
підготовчого судового засідання
18 вересня 2023 р. м.Запоріжжя
Колегія суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000416 від 17.05.2023 р., за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
в с т а н о в и л а:
У провадження Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000416, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для закриття або зупинення провадження в справі відсутні, кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м.Запоріжжя і наявні всі підстави для призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні в складі колегії суддів.
Захисником - адвокатом ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних з огляду на вимоги ч.3 ст.31 КПК України, оскільки за вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід`ємною складової права обвинуваченого на захист.
Обвинуваченим ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.384 ч.2 КПК України під час підготовчого судового засідання також подане аналогічне письмове клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних.
Прокурор заперечувала проти задоволення вказаного клопотання як захисника так і обвинуваченого, посилаючись на те, що вимоги клопотань суперечать положенням ч.10 ст.615 КПК України.
Колегія суддів, заслухавши доводи сторони захисту, з`ясувавши думку прокурора, дійшла наступного висновку.
Загальною нормою ч.3 ст.31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
Разом з тим, спеціальною нормою ч.10 ст.615 КПК України, яка діє в умовах воєнного стану передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, період якого в подальшому був продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів до 16 листопада 2023 року.
З огляду на те, що на даний час в Україні введений та діє воєнний стан, обвинувальний акт з додатками надійшов до суду саме в період дії воєнного стану, тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення розгляду даного кримінального провадження судом присяжних та продовжувати подальший розгляд вказаного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
Також під час підготовчого судового засідання захисником - адвокатом ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в зв`язку з його невідповідністю КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання захисником зазначено, що в обвинувальному акті чітко не вказано час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, не вказана форма вини та мотиву вчинення кримінального правопорушення; в обвинувальному акті не вказані жодні обставини, що характеризують обвинуваченого; крім того, в обвинувальному акті слідчим та прокурором не надано оцінки доказам всупереч вимогам ст.94 КПК України, а саме не надано оцінки, які з доказів є належними, допустимими, достовірними та які саме обставини кримінального правопорушення вони підтверджують; також зазначив, що під час затримання ОСОБА_8 , особи, які його проводили, застосовували до обвинуваченого насилля, а саме наносили йому численні удари по голові та тулубу, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження на обличчі та голові, до ОСОБА_8 було застосоване катування з метою отримання від нього показів; також прокурором не розглянуто клопотання про закриття провадження, та не виконані в повному обсязі вимоги ст.290 КПК України (щодо ознайомлення з електронними відомостями ЄРДР), а останній день ознайомлення ОСОБА_8 відбувся без участі захисника. Просив повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22023101110000416 від 17.05.2023 р. прокурору в зв`язку з його невідповідністю КПК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник поклався на розсуд суду, зазначивши, що в разі існування підстав для повернення обвинувального акту прокурору, суд самостійно вирішить це питання, при цьому, від клопотання не відмовився.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, в зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту.
Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження, щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до частини 4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Проаналізувавши обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України є безпідставними, оскільки, як вбачається з обвинувального акту, він в цілому відповідає вимогам статті 291 КПК України, в ньому послідовно викладені фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також зазначена правова кваліфікація цього правопорушення з посиланням на положення КК України. В обвинувальному акті сформульовано обвинувачення, зазначено фактичні обставини щодо часу та місця скоєння кримінального правопорушення, виконано інші вимоги, встановлені статтею 291 КПК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що прокурор під час судового розгляду в порядку, передбаченому ст.338 КПК України, може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, а не вимогам ст.94 КПК України (оцінка доказів), під час підготовчого провадження суд не досліджує будь-які докази, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 не містить таких суттєвих недоліків, які є підставою для його повернення прокурору. Крім того, на думку суду, доводи сторони захисту щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору є необґрунтованими, в зв`язку з чим клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурора слід залишити без задоволення, а також вважає за необхідне призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ст.111 ч.2 КК України до судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні адвокатом ОСОБА_9 в порядку ч.2 ст.303 КПК України подано «клопотання (скарга)» в інтересах ОСОБА_10 про перевірку законності її затримання та визнання затримання незаконним.
Розглядаючи зазначене клопотання, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Зі змісту поданого клопотання (скарги) вбачається, що адвокатом викладено витяг з обвинувального акту відносно ОСОБА_8 із зазначенням вчинених ОСОБА_10 певних дій, викладено положення Конституції України щодо прав людини, посилання на рішення Європейського суду з прав людини, та жодним чином не викладені обставини, які б свідчили про незаконність затримання цієї особи, в чому саме полягають порушення, що унеможливлює перевірку законності затримання ОСОБА_10 .. Крім того, колегія суддів зауважує, що адвокатом ОСОБА_9 не надано жодних документів на підтвердження повноважень захисника представляти інтереси ОСОБА_10 в Жовтневому районному суді м.Запоріжжя, в тому числі в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000416 від 17.05.2023 р., за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне клопотання (скаргу) адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Під час підготовчого судового засідання підстави для зупинення або закриття кримінального провадження не встановлені.
З урахуванням того, що на стадії підготовчого розгляду кримінального провадження, учасники процесу не заявили клопотання про виклик певних осіб, коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачений та його захисник.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів, клопотання обґрунтоване тим, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких, усвідомлюючи невідворотність покарання, останній може переховуватись від суду також і на території тимчасово не підконтрольній Україні. Крім того, вказаний ризик підтверджується тим фактом, що після вчинення злочину обвинувачений виконав всі необхідні дії, направлені на приховування слідів кримінального правопорушення. Також існує ризик щодо можливого впливу на свідка, оскільки обвинувачений особисто знайомий із нею та існує вірогідність здійснення впливу на вказану особу з метою зміни показань на свою користь. Прокурор посилається на наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення іншими особами виділені в окреме провадження. Також посилається на наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення чи продовження здійснення дій, викладених у обвинувальному акті.
Захисник - адвокат ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечували.
Захисник - адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про зміну відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, зазначивши, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, зменшуються та автоматичне продовження запобіжного заходу не допустиме, під час перебування в слідчому ізоляторі стан здоров`я обвинуваченого погіршується, вважає можливим застосування інших альтернативних запобіжних заходів та можливим визначення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника, додаткових пояснень суду не надав.
Прокурор просить у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 відмовити.
Під час підготовчого судового засідання від ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є батьками обвинуваченого, від ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого, надійшли «зобов`язання», в яких ставиться питання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки та призначення цих осіб поручителями.
Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_9 підтримали клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення зазначених клопотань.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, його зміни або обрання іншого запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання на строк п`ятнадцять років позбавлення волі або довічне позбавлення волі. Після вчинення злочину обвинувачений виконав всі необхідні дії, направлені на приховування слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання.
Значення обвинувального акту, як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає в тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя. Таким чином, на етапі підготовчого судового засідання можливо констатувати обґрунтованість підозри у розмірі, достатньому для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд зазначає, що розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, докази сторони обвинувачення не досліджені, свідки в судовому засіданні не допитані.
При вирішенні питання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає встановленою наявність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом знищення доказів, оскільки санкція ч.2 ст.111 КК України передбачає найсуворішу міру покарання у виді довічного позбавлення волі, також продовжує існування ризик, вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, оскільки на території України продовжуються військові дії та збройна агресія рф.
Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик незаконного впливу на свідків також є високим, з огляду на сам характер інкримінованого злочину та обставини його вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті (використання дружини для вчинення інкримінованих злочинних дій).
Також, суд вважає доведеним ризик продовження вчинення злочинної діяльності, оскільки обвинувальним актом інкриміновано вчинення декілька епізодів протиправних дій, крім того, інкриміновані злочини вчинялися з використання месенджерів, доступу до яких у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, запобігти не можливо.
Дані ризики не зникли та на теперішній час не зменшилися, оскільки на даний час всі докази кримінального провадження судом не досліджені, обвинувачений і можливі свідки не допитувалися.
Також колегія суддів зазначає, що соціальні зв`язки, наявність місця мешкання, були враховані слідчими суддями та судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та нових, суттєвих обставин, незважаючи на надані стороною захисту позитивно характеризуючі обвинуваченого документи, які б давали підставу для зміни запобіжного заходу суду не надано, також документально не підтверджено погіршення стану здоров`я обвинуваченого під час перебування в слідчому ізоляторі. Сплив часу не впливає на зменшення ризиків, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки на території України продовжується воєнний стан та збройна агресія рф.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, подане батьками та дружиною обвинуваченого, суд зазначає, що кримінальний процесуальний закон не наділяє осіб, що не є стороною захисту або стороною обвинувачення правом звертатися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового засідання. Також, колегія суддів, враховуючи, що заявники є близькими родичами обвинуваченого, зацікавлені у справі, суд вважає, що вони в повній мірі не заслуговують на довіру аби бути призначеними поручителями.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. З огляду на існування ризику переховування від суду, колегія суддів вважає, що даний запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
Також, згідно норми ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
За таких обставин, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, наявність ризиків, зазначених вище, дає всі підстави для обрання відносно ОСОБА_8 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, з урахуванням тяжкості злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, вчинене в умовах воєнного стану, під час збройної агресії російської федерації проти України, а також враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, стан здоров`я та вік обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що інші, більш м`які, запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання ризикам, передбаченим п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, та є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів, з огляду на що клопотання прокурора підлягає задоволенню, в свою чергу, в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, в задоволенні клопотань ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слід відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченому статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Колегія суддів, при постановленні даної ухвали, керуючись ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, характер та ступінь ризиків, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 при продовженні запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.111 КК України, тобто державна зрада, у період дії воєнного стану.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 315, 316 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Прийняти до розгляду Жовтневим районним судом м.Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000416 від 17.05.2023 р., відносно ОСОБА_8 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000416 від 17.05.2023 р., відносно ОСОБА_8 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя на 25 вересня 2023 року о 10 год. 40 хв.
Судовий розгляд проводити в складі колегії суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя: головуючий суддя ОСОБА_13 , суддя ОСОБА_14 , суддя ОСОБА_15 .
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, без права внесення застави, а саме до 16 листопада 2023 року, включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
У задоволенні клопотань ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про розгляд справи судом присяжних відмовити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про розгляд кримінального провадження судом присяжних - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про повернення прокурору обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22023101110000416 від 17.05.2023 р., в зв`язку з його невідповідністю КПК України - відмовити.
У задоволенні клопотання (скарги) адвоката ОСОБА_9 в порядку ч.2 ст.303 КПК України в інтересах ОСОБА_10 про перевірку законності її затримання та визнання затримання незаконним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий суддя ОСОБА_13
Суддя ОСОБА_14
Суддя ОСОБА_15
