Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №278/5010/14-к
Категорія 11
1-кп/295/344/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарів судового
засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 120140600170000718 від 11.07.2014 про обвинувачення
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське, Козятинського району, Вінницької області, громадянина України, приватний підприємець, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
за ст. 115 ч.2 п.7 КК України, -
з участю:
прокурорів ОСОБА_18 , ОСОБА_19
потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23
представників
потерпілих ОСОБА_24 , ОСОБА_25 (ВКЗ)
обвинуваченого ОСОБА_17
захисників ОСОБА_26 , ОСОБА_27
в с т а н о в и в :
Згідно обвинувального акта 11.07.2014 ОСОБА_17 , маючи умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_28 , близько 11 год. 40 хв., таємно переслідуючи останнього, на зупинці громадського транспорту «Універмаг», що на вул. Київській в м. Житомирі сів у маршрутне таксі сполученням м. Житомир с. Зарічани. Близько 12 год. ОСОБА_17 вийшов із вказаного маршрутного таксі поблизу зупинки громадського транспорту «Криничка», що в с. Зарічани, Житомирського району, та зайшов на територію ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Знаходячись на території вказаного ТОВ, ОСОБА_17 відслідкував рух ОСОБА_28 від зупинки громадського транспорту «Криничка» до місця його проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на умисне вбивство ОСОБА_28 , ОСОБА_17 близько 12 год. 17 хв. через хвіртку зі сторони вул. Цюрупи, с. Зарічани зайшов на територію подвір`я вказаного домоволодіння, після чого проник до будинку у якому проживав ОСОБА_28 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_28 , ОСОБА_17 з хуліганських мотивів, тобто без будь-яких видимих причин, на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, діючи з особливою зухвалістю у приміщенні даного будинку умисно наніс невстановленим слідством ножем декілька ударів в розташування життєво-важливих органів потерпілого, а саме грудну клітину зліва та шию, і таким чином умисно його вбив.
Відповідно до висновку експерта №673 від 18.08.2014, смерть ОСОБА_28 настала внаслідок гострої крововтрати як ускладнення ран на шиї, тулубі з ушкодженням лівої загальної сонної артерії, біля серцевої сорочки, серця, діафрагми, печінки.
Під час умисного вбивства ОСОБА_28 ОСОБА_17 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: ран на шиї, верхніх кінцівках та тулубі в загальній кількості 11 штук. Тілесні ушкодження у вигляді 2-х ран на шиї та 1-єї рани передньої поверхні тулуба зліва є колото-різаними з ушкодженням лівої сонної артерії, біля серцевої сорочки, серця, діафрагми та печінки. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю, виникли від дії колючо-ріжучого предмета, яким могло бути односторонньо заточене лезо ножа з шириною клинка біля 30 мм. на рівні занурення в шкіру, спричиненні прижиттєво.
Всі інші 8-м виявлених ран на обличчі, шиї, тулубі, верхніх кінцівках по своїх характеристиках являються різаними і виникли від дії леза гостро-ріжучого предмета (ножа), є прижиттєвими, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю не знаходяться.
Всі вищеописані 11-ть ран по терміну свого виникнення можуть відповідати даті 11 липня 2014 року.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_17 кваліфіковано за п.7 ч.2 ст. 115 КК України, які виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині ОСОБА_28 вчиненому з хуліганських мотивів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_17 вину та цивільні позови не визнав та показав, що ОСОБА_29 не знав, ніколи не зустрічався. Також йому не було відомо, що його дружина з ОСОБА_29 колись разом працювали на одному підприємстві. Про це дізнався після затримання. Ще до їх одруження дружина працювала в спецкомбінаті її батьків. Після звільнення з-під варти дізнався, що ОСОБА_29 там також працював. Ствердив, що до вбивства не причетний, питання фізичною силою ніколи не вирішував, ні за ким не слідкував. 11.07.2014 зранку завіз дітей в садочок. Після чого загрузив машину гранітними плитами, які завіз на обробку в с. Зарічани, на територію цеху по нарізці каменя «Домінант», де працювали брати ОСОБА_30 по роботі їздив протягом 6 років, співпрацював з останніми. Приїхав в ОСОБА_31 близько 08 год. 40 хв., однак нікого не було, на дверях висів замок, повернувся в Житомир. Заїхав на Житній ринок, припаркував автомобіль, пішов за покупками. Купив м`ясо, приправу, які поклав в пакет-маєчку, колір не пам`ятає, але за розмірами пакет був розмірами менший, ніж пакет, який у невідомої особи на відео. Близько 11:30-12:00 год. біля торгівельного центру на базарі зустрів малознайомого йому чоловіка, даних його не знає. Потім до нього біля 12 год. підійшли брати ОСОБА_32 , з якими привітався, запитав ОСОБА_33 як його спина, після чого брати пішли в напрямку автостанції. В цей день був одягнутий в синю теніску, брюки, туфлі. Саме в такому одязі, потім поїхав до магазину батьків. Одягу, в який особа одягнена на відео, в нього не було. Після базару заїхав до батьків на роботу в магазин, але там було закрито. Після поїхав на кладовище, розгрузив камінь. Потім поїхав додому, займався своїми справами. Далі поїхав до стоматології, навпроти стадіону «Спартак» ставити пломбу, але в лікаря не вийшло його прийняти. Потім поїхав до спортивного залу «Фітнес лайф», куди міг приходити в будь який час, мав абонемент. Потім поїхав на Крошню, загрузив камінь, заправився. Забрав дітей із садочка, поїхав додому. Громадським транспортом не користувався, лише власним авто. На маршрутці в с. Зарічани ніколи не їздив. На час події проживав в с. Баришівка, що в напрямку Звягелю, Зарічани в іншому напрямку. Наступного дня разом із родиною поїхали відпочивати в Затоку, на вихідні до 15.07.2014. Дана поїздка була заздалегідь запланована. 14.07.2014 до нього зателефонував чоловік сестри, і повідомив про необхідність прибути до відділу поліції для дачі пояснень з приводу якогось ДТП. До поліції прибув сам, добровільно, без примусу. Там його почали звинувачувати у вчиненні вбивства. Він повідомляв, що в с. Зарічани часто буває по роботі. В подальшому йому почали показувати відео, погрожували тюрмою, сказали, що вони все знають, змушували взяти провину на себе. Ставили питання про ОСОБА_29 , показували фото, він стверджував, що такої особи не знає. Не розумів, що від нього хочуть. Під час допиту про зустріч із братами ОСОБА_34 на базарі, не повідомив, оскільки забув, повідомив про це під час іншого допиту. Особа, яка зображена на відео, це не він. Та особа більша за нього, вища. В той день вулицею, по якій йшов ОСОБА_29 , не ходив. Зазначив, що в розпорядженні працівників поліції були ще інші відео, на яких було видно обличчя особи, але ці відео зникли зі справи. Чоловік який зображений на відео йому невідомий, повідомляв про це працівникам поліції. При перегляді відео стверджував, що це не він, і уточнював з приводу розбіжностей. Брати ОСОБА_32 ніколи у нього не працювали, іноді підробляли на кладовищі, виконували певну роботу, близькими друзями ніколи не були, з останніми не співпрацює. Брати з 2015 року вже не працюють в цій сфері. 11.07.2014 вперше за довгий час зустрів Зелінських. Щодо свідків ОСОБА_35 , показав, що бачив їх в тренажерному залі, запам`ятав обличчя. Під час допиту в Житомирському районному суді вказані свідки стверджували, що його не бачили, а потім змінили свої покази. Ствердив, що вказані свідки не могли його бачити на подвір`ї загиблого, оскільки там ніколи не був, нікого не вбивав. В приміщенні поліції в нього відбирали зразки відбитків пальців, пам`ятає, що фарба погано змивалася. На час події користувався лише одним номером телефону, одним оператором. 11.07.2014 мобільний телефон не вимикав, телефон завжди був при ньому. Могло бути, що телефон міг розрядитися і вимкнутися. Сіру кофту, яку в нього вилучили, належить не йому, а ОСОБА_36 . Сестра дарувала йому мисливський ніж, мав відповідний дозвіл. Вказаний ніж зберігав для самозахисту, його вилучили працівники поліції. Не заперечує, що телефонував до ломбарду, оскільки хотів зробити на замовлення золотий ланцюжок, для цього потрібно було купити золото, тому і цікавився золотом в ломбарді, однак потім придбав його в банку, злитком. Він та дружина телефонували до ломбарду лише з цією метою. Ніколи таким чином ОСОБА_29 не шукали. На відео з камер відеоспостереження не він, особа на відео вища, повніша, старша. Стверджує, що йому надавали для огляду відео, де добре було видно риси обличчя невідомого чоловіка, який суду надано не було. Підстав для ревнощів дружини не мав. Після звільнення з-під варти продовжував їздити в Зарічани по роботі. Також зазначив, що 11.07.2014 лише один раз їздив зранку в с. Зарічани на власному автомобілі, в цей день вдруге до села на маршрутному таксі не приїжджав. Також зазначив, що під час досудового розслідування йому ставили питання, чи приїжджав він вдруге до села в цей день, у зв`язку із втратою гаманця, він повідомляв, що це було в інші дні, раніше ще до інкримінованої йому події.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В свою чергу стандарт доведення «поза розумним сумнівом», визначений практикою ЄСПЛ (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A № 25), який може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_23 показала, що загиблий її батько, обвинуваченого до події не знала. Її батьки розлучені. У неї з батьком були гарні відносини, завжди підтримував, морально та матеріально. Батько з березня 2014 проживав в с. Зарічани, з жінкою на ім`я ОСОБА_37 , вони перебували у цивільному шлюбі. До цього він проживав в АДРЕСА_4 . Тато мав у своєму користуванні дві сім картки МТС і ІНФОРМАЦІЯ_3 . Двічі на місяць приїздила до нього в гості в с. Зарічани. Від тоді як батько розійшовся з Лесею, стали бачитися частіше. Одного разу, коли приїздила в гості, батько її познайомив із власником будинку ОСОБА_38 . Зустрічі із батьком були як у вихідні, так і будні дні. Робочий графік батька так і розміри його доходів, їй невідомі. Чи мав батько ворогів, чи мав борги або боржників, її невідомо, про наявність проблем ніколи не жалівся. Підозрілих людей в своєму оточенні батько не мав. Двері до будинку батька завжди були відчинені. Зазначила, що якби тато мав борги, то можливості їй фінансово допомагати він би не мав. Відомо, що батько з другом їздили відпочивати на море, але куди саме невідомо. В день події вона разом зі своїм чоловіком мала приїхати до батька в гості, за попередньою домовленістю. Про подію дізналася від мами. Після події перебувала в тяжкому психологічному стані, який не зменшився і до цього часу. В день загибелі батька не бачила. Чи були погрози на адресу батька від співмешканки ОСОБА_39 їй невідомо. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_21 показала, що загиблий, її син, він був найстаршим серед трьох синів. Постійно була із сином на зв`язку, все було добре, був завжди в настрої, про якісь проблеми не повідомляв. ОСОБА_40 не мав, або можливо не розповідав, щоб не засмучувати. До ОСОБА_41 дзвонила лише по одному номеру. Син спортом не займався, алкоголь вживав лише на свята. ОСОБА_42 мав квартиру, яку здавав. Про матеріальні проблеми ніколи не скаржився. ОСОБА_42 працював на різних роботах, останнім часом близько 10 років працював в ломбарді, був завідувачем трьох відділень. Графік роботи сина не знала, також невідомо чи міг він бути вдома в робочий час. Матеріальним станом сина ніколи не цікавилася, але знала що він постійно допомагав доньці. Син був одружений один раз, від шлюбу мав доньку. В останнє проживав з жінкою на ім`я ОСОБА_37 , на момент загибелі проживав сам. Коли розійшовся з ОСОБА_43 почав орендувати будинок в с. Зарічани. Син не пояснював, чому жив в селі, можливо через непорозуміння із ОСОБА_43 , але таким чином він не переховувався. Їздила до сина, навідувала, допомагала по господарству. Знала, що син працював з дружиною обвинуваченого, ще коли працював на комбінаті, а вона там працювала продавцем. Сама особисто також знала ОСОБА_44 і її батьків. На день смерті син один проживав в с. Зарічани. В останнє була у сина в гостях в березні. 11.07.2014 за нею заїхав син ОСОБА_45 , і по дорозі повідомив, що помер ОСОБА_46 . Зранку вона дзвонила до ОСОБА_47 , але він не взяв слухавку. Син ніколи не жалівся, що має якісь проблеми, також невідомо, чи ОСОБА_42 комусь позичав гроші. Разом із ОСОБА_43 вони прожили близько семи років, чому розійшлися їй невідомо, але сама ОСОБА_37 говорила, що вони гарно жили. Чужих осіб у будинку ОСОБА_41 ніколи не бачила. Подія кардинально змінила її життя, та життя всієї родини, моральні страждання не припинилися. Через інших людей чула погрози на адресу їхньої родин від обвинуваченого. Не знає, чи пропали якісь речі з будинку сина.
Потерпілий ОСОБА_20 показав, що загиблий його рідний старший брат. Довгалюка до події не знав. Відносини з братом були дуже гарні. Постійно спілкувалися, дружили, допомагали один одному. Бачилися десь раз на два тижні, зідзвонювалися двічі на тиждень. З матеріальним станом у ОСОБА_41 було все нормально, був заможною людиною, фінансово забезпечений. Розмов про гроші від ОСОБА_41 ніколи не було. На початку 2000 ОСОБА_42 працював в ритуальному бюро, робота була пов`язана із матеріально-технічним забезпеченням. В 2005-2006 роках брат працював на одному місці. Саша працював найманим працівником, керівником трьох ломбардів в м. Житомирі. Ломбарди знаходилися на вул. Небесної Сотні, Київська, проспект Миру. Це не його бізнес, він був найманим працівником. Від ОСОБА_41 скарг по роботі ніколи не було. Робочий графік у ОСОБА_47 був з 09 до 17 год., але він не сидів на місці, постійно десь їздив. При зустрічах ОСОБА_42 про проблеми нічого не розповідав, говорив, що в нього все добре. Знав коло друзів брата, це був ОСОБА_48 , ОСОБА_49 . В березні брат переїхав жити від ОСОБА_39 в с. Зарічани, в будинок товариша ОСОБА_50 . ОСОБА_42 розповідав, що товаришував із ОСОБА_38 з 90-их років, і останній запропонував йому пожити в селі. Крім того, брат любив село, оскільки виріс в ньому. ОСОБА_42 почав господарювати в будинку, можливо хотів в подальшому його викупити, автомобіль на той час брат не мав. Адекватно сприйняв рішення брата розійтися з Лесею, дорослі люди, можливо треба побути наодинці. Чи були якісь непорозуміння між братом та ОСОБА_43 , йому невідомо. Вони разом прожили близько 5-6 років, в квартирі на Польовій. В Зарічанах був у брата двічі, сусідів його не знав, окрім власника ОСОБА_50 . На час події брат мав два чи три контактних номери телефонів ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Не знає, для чого брату потрібно було стільки мобільних карток, можливо для більш вигідних умов користування. Знав, що брат був знайомий з ОСОБА_51 , товаришував з її батьком, також вони разом з ОСОБА_52 колись разом працювали на підприємстві. Сам особисто з ОСОБА_52 не був знайомий. Вважає, що ОСОБА_53 мала на меті знайти підхід до брата, можливо вона спровокувала на вбивство. Або можливо були якісь інші обставини. Чи був знайомий брат з ОСОБА_54 , йому невідомо, це прізвище від брата ніколи не чув. На вигляд брат мав гарний фізичний стан, зростом 1.79 м. В червні 2014 брат разом зі своїм товаришем ОСОБА_55 були на морі, в Криму. Востаннє бачив брата 29.06.2014 на своєму дні народження, по телефону спілкувалися востаннє десь 4 або 6 червня. 11.07.2014 між 13-15 год. до нього зателефонувала дружина молодшого брата, запитала коли в останнє говорив із ОСОБА_56 , повідомила, що його зарізали. Таку інформацію їй повідомила ОСОБА_37 . Почав телефонувати ОСОБА_57 , але останній не відповідав. Це було десь о 13 год. 30 хв., одразу поїхав в ОСОБА_31 , коли приїхав на місці події було багато людей, працівників поліції, до будинку не заходив. Невідомо, чи у брата щось пропало. В день загибелі у брата ще був останній день відпустки, він заїхав до ломбарду і поїхав додому. Брат був відкритою, доброю людиною. Ніколи не бачив його тривожним, з усіма був дружнім. Йому невідомо, чи отримував брат погрози від ОСОБА_39 . Стверджує, що не має сумнівів, що дане вбивство скоїв саме ОСОБА_58 , оскільки ОСОБА_53 заходила в соціальних мережах на сторінку ОСОБА_41 , таким чином можливо і спровокувала трагедію. Вважає, що в даному випадку присутній мотив ревнощів, або ще якісь підстави. Під час слідства будь яких розмов з обвинуваченим ОСОБА_54 не мав. Але було дивним те, що перед затриманням, ОСОБА_58 швидко переоформив своє майно на сестру, що свідчить про те, що він знав, що його будуть затримувати. Також звертався до правоохоронних органів, у зв`язку з тим що ОСОБА_58 звертався до ломбарду, а в послідуючому надав підроблену квитанцію. З ким в той день брат вживав алкогольні напої, йому невідомо, також не впевнений, чи останній взагалі їх вживав. Вважає, що брат міг позичити гроші лише у випадку, якщо не мав готівки.
Потерпілий ОСОБА_22 показав, що загиблий його брат, обвинуваченого до події не знав. ОСОБА_42 був старшим братом, ОСОБА_45 середній. Відносини між усіма братами були чудові, разом збиралися, відпочивали. ОСОБА_42 був старше його на 10 років, був для нього авторитетом. Останнім часом брат проживав в с. Зарічани, за оренду не платив, оскільки за власні кошти там робив ремонт, і мав намір викупити будинок, а квартиру залишити доньці. Був у нього в Зарічанах разів 5-6, завжди питав чому він не закриває двері. Брат вважав себе в безпеці, тому ніколи не закривав двері. Сусідів ОСОБА_41 в с. Зарічани, не знав, і ні з ким не був знайомий. ОСОБА_42 мав достатньо коштів для проживання, мав гарну заробітну плату. Мав вільний графік роботи. В роботі люди йому довіряли. Леся хотіла за ОСОБА_41 заміж, офіційний шлюб, брат не хотів, що і стало причиною того, що вони розійшлися. Леся хотіла зберегти сім`ю, брат їй також постійно допомагав. ОСОБА_59 розповідав, що ОСОБА_37 також мала сина, якому допомагав. 29.06.2014 бачив ОСОБА_41 , привозив його до ОСОБА_60 на день народження. Коли ОСОБА_46 був на відпочинку на морі зідзвонювалися. Він поїхав відпочивати разом із ОСОБА_61 на море, де відпочивали 25 днів. Алкогольними напоями брат не зловживав. 10.07.2014 телефонував до ОСОБА_41 близько 22 години, останній був в гарному настрої, розповідав, що їздив разом із ОСОБА_38 на рибалку, лише був засмучений через те, що донька не пройшла за конкурсом на роботу. Більше ні про які проблеми не повідомляв, не був злим чи п`яним. Також казав, що планує поїхати на базар, оскільки мала прийти в гості донька. В день вбивства брат зранку заїхав на роботу. Після роботи о 09 год. 30 хв. поїхав на ринок за овочами. Про подію дізнався від свого друга ОСОБА_62 , який повідомив, що брата вбили. В цей день був у Києві, після цього повідомлення одразу поїхав в Житомир. Їздив до моргу, аби поцікавитися ситуацією, працівник моргу сказав, що було нанесено 11 ножових поранень мисливським ножем. На місце події прибув біля 18 год. в будинок не заходив, оскільки він був опечатаний. Слідчий запитував про ОСОБА_63 говорила, що ОСОБА_57 постійно писала якась ОСОБА_64 , але останній знищував переписку. Про яку ОСОБА_65 йшла мова, не розумів. Знав, що в брата є якась ОСОБА_64 з роботи, але це було ще в 2003 році. Колись ОСОБА_42 працював на спецкомбінаті, на заводі, потім мав приватний бізнес, займався оптової торгівлею. Чи були у брата боржники, йому невідомо, про розписки нічого невідомо. Про погрози або якусь фізичну розправу також нічого брат не розповідав. Відстань між будинком брата і сусіда 10 метрів. Будинок, в якому проживав брат був на два виходи, вхідні двері завжди були відкриті. Після похорон брата, взяв ключ у слідчих і поїхав до будинку, там було багато крові. Краплі крові йшли від подушки до дивану. Вважає, що була боротьба, між братом і нападником, оскільки у брата зірвано золотий ланцюг, водночас нічого з будинку не пропало. На його думку це свідчить про те, що напад не був з корисливих мотивів. Коли почав прибирати до нього підійшов сусід ОСОБА_66 , який повідомив, що бачив вбивцю, коли вийшов на веранду. Бачив, що спочатку до будинку зайшов ОСОБА_42 , а за ним зайшов чоловік. Сказав, що вбивця прийшов і кликав ОСОБА_67 . Невідомий закривав обличчя капюшоном. Вказану особу бачили і племінники сусіда. Вважає, що причиною розлучення з ОСОБА_43 було те, що в неї інша дитина, і те що ОСОБА_46 жив в її квартирі і почував себе некомфортно. Прізвище ОСОБА_58 вперше почув 31.07.2014. Брат ОСОБА_45 розповідав йому про ОСОБА_65 , що остання працювала в ритуальному бюро. Леся говорила, що ОСОБА_42 приховував переписки з ОСОБА_68 . Особисто йому ОСОБА_37 не скаржилася на брата, хто з них був ініціатором розірвання відносин йому невідомо. Його брат зростом приблизно 1.80 м. Від цивільного позову відмовляється.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_69 показала, що обвинувачений - її чоловік, з яким одружені з 2005 року. Вони розлучені, однак продовжують проживати в цивільному шлюбі. Мають з чоловіком спільний бізнес, займаються виробами з каменю, продають пам`ятники на території Корбутівського кладовища. В с. Зарічани на території підприємства працювали наймані працівники, які різали камінь. Мають офіційний сайт в інтернеті. Замовлення приймали разом, в рекламі був зазначений робочий, спільний номер телефону. В с. Зарічани на той час у них працювали наймані робітники на території деревообробної фабрики. Адреса місця її роботи було АДРЕСА_5 . Телефон ніколи не вимикали, були постійно на зв`язку за номером НОМЕР_1 . Чоловік також був постійно на зв`язку. Чоловік за характером не ревнивий, заборони спілкування з іншими чоловіками з його боку не було. Спокійний, не спонтанний в своїх рішеннях. Про конфліктні ситуації у чоловіка нічого невідомо. Чоловік не схильний до вирішення проблем силовими методами. ОСОБА_70 знала ще до заміжжя, працювали разом в 2000 в похоронному бюро, відносини були нормальні, робочі, жодних стосунків не мали. Жодних образ на ОСОБА_41 не мала. Будь-яких проявів симпатії з боку ОСОБА_41 не було. Окрім робочих відносин, більше ніяких не було. В колективі працювало більше 100 людей, серед яких були як чоловіки, так і жінки, спілкувалася з усіма працівниками нормально. ОСОБА_58 до неї на роботу не приходив. В 2006-2007 році звільнилася, ОСОБА_29 здається звільнився раніше. В 2014 з ОСОБА_56 не спілкувалася, лише зі сторінки сестри заходила на його сторінку в соціальних мережах, аби дізнатися, де він працює. Думала якщо останній працює в ломбарді то зможе зробити знижку. Її не цікавило чи ОСОБА_42 одружений. Номеру телефону ОСОБА_41 на сайті не було. Знає, що працював в ломбарді. Хотіла просто запитати, де вигідніше придбати золото, в банку чи в ломбарді, оскільки шукала чоловіку подарунок. Пошуками золота займалася декілька місяців, телефонувала до різних ломбардів. Потім дізналася, що краще придбати в банку і необхідності зв`язуватися із ОСОБА_29 не було. Придбала золото 28.08.2014 або за день до цього. Придбала в ОСОБА_71 злиток золота, вагою 50-100 грам, вартістю 50 тисяч. З нього нічого не виготовили, так і лежить вдома. Про ОСОБА_72 не цікавилася, його особистого номер не мала. До ломбарду телефонувала з робочого телефону, скільки разів телефонувала не знає. Востаннє могла телефонувати за тиждень до загибелі Жадька. Дзвонила лише на робочі номери ломбарду, особисто ОСОБА_29 не телефонувала, з ним особисто не розмовляла. Особистого спілкування з ним не мала, не зустрічалися, не переписувалися. До ломбарду, де працював ОСОБА_29 не заходила. З чоловіком про нього також ніколи не говорили. На той час користувалася номером телефону НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , це робочий номер, який був зазначений на сайті, оголошеннях, яким також користувався чоловік. Особистий номер телефону ОСОБА_73 НОМЕР_4 , він мав один номер телефону. Де проживав ОСОБА_29 їй не було відомо. В день вбивства ОСОБА_41 , знаходилася в себе на роботі, у них ненормований робочий день. На житньому ринку того дня не була. Про загибель ОСОБА_29 дізналася від своєї мами, остання працювала в ритуальному бюро. Був випадок, коли чоловік губив гаманець, коли саме не пам`ятає. Не знає, чи їздив чоловік в ОСОБА_31 за гаманцем, та чи їздив того дня маршруткою також невідомо. В 2014 у чоловіка ламався автомобіль, були проблеми з електрикою. Під час перегляду відео з камер відеоспостереження, в тій особі, яка йшла з пакетом, не впізнала чоловіка. Чоловік ніколи капюшон не одягає. На полювання він також не ходить, але сестра дарувала йому мисливський ніж. По документах він зареєстрований як мисливський ніж, один раз їздив на полювання, сказав що йому не сподобалося. В побуті даний ніж не використовували. 11.07.2014 ОСОБА_74 до них не приїздив, зустрічалися по роботі, останній різав їм камінь. 11.07.2014 чоловік зранку завіз дітей, поїхав в ОСОБА_31 . По обіді заїхав додому, потім на житній ринок за м`ясом. О якій години чоловік був на ринку не знає. Після базару поїхав на роботу до батьків за адресою: АДРЕСА_6 , останні там працюють в автомагазині. Про поїздку до батьків, дізналася пізніше. Сама особисто не знає, чи був чоловік у батьків, оскільки з ним не їздила. Після чого поїхав на тренування і ввечері о 20 год. приїхав додому. Був одягнений в джинси і теніску в голубу клітинку. Того дня бачилася з ним зранку, в обід, ввечері. Нічого дивного в його поведінці не помітила, чоловік був спокійним. Знала, що чоловік був в с. Зарічани по роботі, оскільки він вантажним автомобілем потім привіз камінь і плитку. Це було в обідній час з 12 до 14 год. Того дня разом із чоловіком до с. Зарічани не їздила. Готовий виріб міг привезти тільки із ОСОБА_75 , оскільки там хлопці його різали. Брати ОСОБА_32 були у них вдома, допомагали по господарству, тоді була сама вдома. Який це був рік не пам`ятає. 12.07.2014 вони зібралися і поїхали на відпочинок в Одесу, на власних автомобілях. Це був заплановий відпочинок. Чоловік вів себе спокійно і був абсолютно нормальним, як завжди. Не бачила як чоловіка затримували. До неї прийшли на роботу працівники поліції, і сказали що вона має дати свідчення щодо ОСОБА_29 , у зв`язку з чим поїхали до поліції. Про чоловіка нічого не розповідали. На допит її забрали зранку, а відпустили вночі, до цього нікуди не відпускали, сказали адвоката також не потрібно. Спочатку проводили допит до 12 години ночі, а після поїхали проводити обшук в їхньому будинку. З будинку вилучили все взуття і одяг чоловіка, ножі, флешки, диски. Потім все повернули. До події речі або ножі з дому не пропадали. Мисливський ніж, який сестра подарувала був вдома. В 2014 в її користуванні був автомобіль Тойота, сама в ОСОБА_31 на ньому не їздила, лише з чоловіком. Не пам`ятає, о якій годині 11.07.2014 чоловік повернувся додому. Під час досудового розслідування надавали для огляду відео, із зображенням ймовірного вбивці, але на відео був не ОСОБА_58 . Це була особа з іншою статурою. Кофту, яку також надавали для огляду, у них не було. Така кофта була у його вітчима та належить йому, і йде на 2 розміри більше, ніж розмір який носить чоловік. У нього була схожа спортивна темно сіра кофта. Речей в крові вдома не знаходила. ОСОБА_76 не знає, дізналася про неї під час досудового розслідування. ОСОБА_77 на прізвисько «батюшка», їй невідомий. ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 не знає. ОСОБА_81 , які були винні гроші Жадьку, не знає. Стверджує, що чоловік не здатен на вбивство. По АДРЕСА_7 , із ОСОБА_29 не пересікалася. Могла їхати автомобілем по місту, і просто випадково його побачити. До моменту затримання ОСОБА_82 , знала в якому саме ломбарді працював ОСОБА_83 .
Свідок ОСОБА_84 показав, що обвинуваченого до події не знав. В подальшому дізнався, що вони разом займалися в спортивному залі, але до події на нього не звертав увагу, і не знав, що це ОСОБА_58 . ОСОБА_70 знав, це був знайомий його батьків, який орендував в с. Зарічани будиночок його батька, а тому почали з ним спілкуватися. ОСОБА_57 подобалося житло, хотів в подальшому викупити будинок у батька. Подвір`я у ОСОБА_29 мало два виходи. У нього на подвір`ї росло 2 груші, які частково затуляли оглядовість виходу з двору. З ОСОБА_29 мали добросусідські відносини, запрошував на вечерю. Але більше ОСОБА_59 товаришував з його батьком. ОСОБА_42 почав жити в Зарічанах за три місяці до смерті, жив постійно один. ОСОБА_42 про своє матеріальне положення нічого не розповідав, гроші в нього не позичав. Розповів, що розійшовся з жінкою, тому переїхав жити в село. Щоб часто до нього приходили гості, не бачив, бачив приїздила донька з чоловіком. Про своїх братів нічого не розповідав. Про якісь неприємності або погрози ніколи не скаржився, його поведінка протягом всього часу була незмінна. За день до події він разом з батьком та ОСОБА_56 їздили на рибалку. Саша тоді також був спокійний. Жадько був зростом приблизно 1, 85 м., худорлявий. 11.07.2014 близько 12 години вийшов на балкон свого будинку, на третьому поверсі. Від його будинку до будинку, де проживав ОСОБА_29 близько 30 метрів. Побачив як з подвір`я ОСОБА_41 , дуже швидко вийшов чоловік з синім пакетом в руках, який почав згортати, і взяв в одну руку. Коли згорнув пакет, вийшов плоский, продовгуватий предмет, вважає, що це був ніж. Чоловік спочатку йшов поспіхом, а потім почав бігти в сторону лісу. Чоловік вийшов з подвір`я ОСОБА_29 , повернув направо, пройшов повз його паркану. Спочатку побачив цю особу зі спини, а далі вже з боку. Був одягнений в сіру кофту з чорними полосами на рукавах, капюшоном на голові, світлі потерті джинси, також бачив, що був в чорних туфлях. Саме обличчя його не бачив. На кофті були білі стрічки, як фірми «Адідас», напису на кофті не бачив. Чорних смуг на кофті не було. ОСОБА_85 повідомляв, що також бачив цю особу. Чоловік мав спортивну статуру, велику спину, біг важкувато, візуально було зрозуміло, що особа займається спортом. Все це виглядало дивним, здавалося, що він щось вкрав. Вказана особа була в його полі зору десь до 2 хв. Зателефонував до ОСОБА_41 , але ніхто не відповів. Спустився вниз, прогрів автомобіль, оскільки збирався їхати в місто, і через хвилин 10 пішов до будинку ОСОБА_86 . Зайшов до будинку, де жив ОСОБА_46 і побачив його мертвим, викликав поліцію. Двері до будинку були прочинені, на ключ не були закриті. Перед тим, як зайти постукав, ніхто не відповів, а тому зайшов. Тіло загиблого знаходилося наполовину в коридорі наполовину в кімнату, з оголеним торсом. Загиблий лежав на спині. На верхній частині тіла було багато порізів. Було дуже багато крові, багато тілесних ушкоджень, порізана сонна артерія. Зрозумів, що він мертвий. Відбитків взуття на підлозі не бачив, крові на одязі особи, яка вийшла з будинку також не бачив. Не бачив, чи було щось в кімнаті перевернуто, оскільки окрім коридору більше нікуди не заходив. Стверджує, що обвинувачений по статурі один в один схожий на особу, яку того дня бачив на подвір`ї ОСОБА_87 . Спочатку його допитували в день події, проводили впізнання, а через декілька днів вже надавали для огляду відео, де особа йде по вулиці в с. Зарічани. На відео впізнав особу, яку бачив у дворі загиблого. Вперше ОСОБА_73 побачив в залі суду. Також бачив ОСОБА_73 в спортивному залі « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Можливо до 11.07.2014 бачив ОСОБА_73 , просто не звертав на нього увагу. За його участю проводили впізнання, також було впізнання речей, де впізнав кофту, в яку був одягнений нападник. В ході проведення впізнання надали для огляду 4-5 кофт, схожі між собою. Окрім нього кофту впізнали також дружина і дядько. ОСОБА_85 на хвороби не страждав, алкоголем не зловживав. На досудовому розслідуванні спочатку надавали предмети для впізнання, а потім надавали для огляду відео. При перегляді відео він та дружина були впевнені в схожості ОСОБА_73 з особою, яка була зображена на відео. Впізнали за ходою, тілобудовою, ознаками одягу, кофта була схожа за фасоном і кольором. Особливостей ходи у даної особи не було, просто вона була така як у спортсмена, важкоатлета. Хоча обличчя особи, яка вийшла з двору ОСОБА_29 повністю не побачив, але при перегляді відео точно для себе зрозумів, що це ОСОБА_58 . Коли ця особа вийшла з двору ОСОБА_29 , було враження, що він тікає, клаптик волосся стирчав з під капюшону. Вважає, що саме ОСОБА_58 вчинив даний злочин. Впізнав його за тілобудовою, обличчям, ходою, рухами. Не міг бачити іншу особу. Він бачив ходу ОСОБА_73 в спортивному залі. З часу події через декілька місяців побачив ОСОБА_73 в спортивному залі. Вже після смерті ОСОБА_41 , познайомився ближче з його родиною, знає братів, при зустрічі може привітатися. ОСОБА_29 розповідав за свою співмешканку, але імені її та прізвище не знає, за ОСОБА_88 йому нічого невідомо. ОСОБА_77 на прізвище «батюшка», йому не відомий. ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , йому також не відомі. За боржників ОСОБА_29 , або якісь конфлікти нічого невідомо. Про ОСОБА_92 або ОСОБА_17 останній також нічого не говорив. Крім нього дану особу на подвір`ї ОСОБА_29 бачили дружина і покійний дядько. Дядько проживав поруч із загиблим, міг іноді випити алкоголь, але не зловживав.
Свідок ОСОБА_93 показала, що обвинуваченого не знала. З ОСОБА_94 були дружні стосунки, незважаючи на те, що він проживав не тривалий час. З двору ОСОБА_29 було два виходи, які не закривалися. ОСОБА_42 не був конфліктною людиною, думає ворогів також не мав. 11.07.2014 була вдома на подвір`ї, почав крапати дощ, тому зайшла до будинку. Близько 12 год. разом із чоловіком вийшли на балкон будинку, подивитися чи йде дощ, оскільки мали їхати в місто. Вхід до будинку ОСОБА_29 з балкону не видно. ОСОБА_95 близько п`яти хвилин, побачили як із подвір`я ОСОБА_29 вийшов чоловік. Був одягнений в сіру кофту з білими смужками на рукавах, капюшоном на голові, світло-сині потерті джинси, взуття не пам`ятає. Написів на кофті не бачила. В правій руці тримав пакет, який почав скручувати, в пакеті був предмет довжиною 30-35 см., вважає це міг бути ніж. Спочатку цей чоловік йшов звичайним кроком, потім почав пришвидшуватися, а потім побіг в напрямку лісу. Чоловік мав спортивну тілобудову широкі плечі, був невисокого зросту, обличчя його не бачила. Цей чоловік не був худим. Коли йшов був повернутий до них правим боком, обличчям не повертався, волосся також видно не було. Знаходився в полі зору, близько 2-3 хвилин, на відстані 15-20 метрів. Ця відстань достатня, щоб впізнати особу. Вказану особу також бачив дядько чоловіка. Близько 12 год. 13 хв. чоловік зателефонував до ОСОБА_29 , але ніхто не відповідав. Сама особисто до будинку ОСОБА_41 не заходила, тільки чоловік. З дядьком чоловіка особисто після події не спілкувалася. Крона дерев заважала огляду, але якщо брати радіус оглядовості 170, то десь лише 30 відсотків заважало огляду. Того дня був невеликий дощ, переважно була сонячна погода. Під час проведення слідчого експерименту, надавала такі ж самі покази, її допитували один раз. На досудовому розслідуванні спочатку надавали для огляду речі, після чого оглядали відео. Відео дивилася більше одного разу. І кожного разу при перегляді відео вказувала, що це одна і та сама особа, яка проходила повз подвір`я. Під час проведення впізнання речей надавали для огляду чотири кофти, була тільки схожа одна кофта, говорила слідчому, що смужки були саме білого кольору. Кофта, яку надавали для впізнання і кофта, яка була на особі, були схожі за кольором, але різні за смужками на рукавах. На відео особа була одягнена в ту ж кофту, в яку був одягнений чоловік, якого вони бачили на вулиці, але це не та кофта, яку надавали під час проведення впізнання речей. Протокол підписувала добровільно, вказувала, що кофта є схожою. Під час перегляду відео з камер відео спостереження, впізнала особу, яка вийшла з подвір`я ОСОБА_29 . Впізнала його за одягом, рухами і тілобудовою. ОСОБА_58 схожий на дану особу за зростом і статурою. Але не може стверджувати, що це саме ця особа вбила ОСОБА_96 , яка вийшла з будинку ОСОБА_41 , їх з чоловіком не бачила. До події не бачила ОСОБА_73 в тренажерній залі, можливо просто не звертала увагу. З потерпілими іноді можуть випадково зустрітися в місті, але це суто випадкові зустрічі. З ОСОБА_97 не знайома. ОСОБА_29 розповідав про неї і про якісь непорозуміння між ними, у зв`язку з чим буде жити в Зарічанах. Особи на прізвисько « ОСОБА_98 », ОСОБА_99 на прізвисько « ОСОБА_98 », та ОСОБА_91 , який винний був гроші ОСОБА_29 , їй не відомі. ОСОБА_42 про даних осіб також нічого не розповідав, як ніколи не говорив про ОСОБА_73 . В день події ще бачила ОСОБА_29 зранку, останній заходив до них за свекром. Був в піднесеному настрої. Після події сама особисто з дядьком не спілкувалася, це було зі слів чоловіка.
У зв`язку зі смертю свідка ОСОБА_100 , за погодженням з учасниками судового провадження, судом було досліджено його покази, надані попередньому складу суду. Останній показав, що потерпілого знав, товаришували, обвинуваченого не знав. ОСОБА_42 орендував у нього врем`янку, жив сам, бачив його кожного дня. Його рідний брат ОСОБА_42 проживав поруч. Врем`янка розташована між його будинком і будинком брата. До ОСОБА_29 приїздила мама, друзі, все завжди було спокійно. ОСОБА_29 двері ніколи не закривав. До Жадька можна було просто зайти, але якщо не знаєш, де клямка, то одразу не відкриєш двері. 11.07.2014 знаходився вдома, вранці зайшов ОСОБА_29 , запитав чи планує їхати в місто. Олександр був абсолютно спокійним, жодних хвилювань по ньому видно не було. ОСОБА_46 позичив у нього 200 грн., які мав віддати того ж дня, зазначив, що свої гроші виправ. Раніше гроші ніколи не позичав. ОСОБА_29 поїхав в місто сам, це було близько 07 год. 30 хв. Вже в обід син повідомив, що ОСОБА_67 зарізали, однак деталей не розповідав. Лише повідомив, що стояв разом із дружиною в себе вдома на лоджії, побачив як від ОСОБА_29 вийшов невідомий чоловік одягнений в капюшон. Після чого почав одразу телефонувати до ОСОБА_87 , останній не відповідав, тому пішов до нього в будинок. Того дня цілий день був вдома. Окрім як вранці більше того дня ОСОБА_29 не бачив. Вікна з його кімнати виходять на домоволодіння в якому жив ОСОБА_29 . Але нікого зі сторонніх не бачив і не чув, також собака не гавкала. Брат був на вулиці. Нічого підозрілого, конфліктів чи шуму не бачив і не чув. Якби до Жадька хтось заходив, то він міг би це побачити зі свого дому. Брат з сестрою також того дня були вдома. Зі слів брата, останній сидів і побачив Жадька, при цьому собака не гавкав. Брат помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . (т.12 а.с.82, т. 14 а.с.91).
Свідок ОСОБА_101 показав, що з ОСОБА_54 знайомий ще зі студентських років, коли разом працювали на кладовищі, це був 2012-2013 рік. З 2013 працював у нього як найманий працівник, неофіційно, встановлював пам`ятники. 11.07.2014 разом із братом був на території Житнього ринку, приїхали за рибальським приладдям, це був вихідний. Близько 11 год. 30 хв. на території ринку зустрів ОСОБА_73 . Це було ближче до обіду. ОСОБА_58 був з якимось чоловіком, не слов`янської національності, як саме виглядав цей чоловік не пам`ятає. Вони стояли до них обличчям. Не пам`ятає, чи було щось у ОСОБА_73 в руках, в тому числі пакет. ОСОБА_58 здається був одягнений в теніску в клітинку з коротким рукавом. Не пам`ятає в яких штанах і взутті був одягнений ОСОБА_58 , як і не пам`ятає, яка була стрижка та чи була неголеність. Кофти сірого кольору не було. Привіталися та розійшлися, оскільки поспішали на автобус на 11 год. 50 хв., на який здається встигли, але точно не пам`ятає. Відстань, де зустріли ОСОБА_73 і до зупинки 500 метрів. Сідали на маршрутку біля школи АДРЕСА_8 . Тобто якщо пішли на вул. Київська, то на рейсовий автобус запізнилися. Після зустрічі із ОСОБА_102 більше нікуди не заходили, одразу пішли на зупинку. Зустріч із ОСОБА_54 відбулася за декілька хвилин до відправки автобуса. ОСОБА_58 залишився стояти. Останній був у звичайному настрої, без будь якої агресії. Розмови про т/з ОСОБА_73 не було, і йому невідомо, яким транспортним засобом він тоді користувався. Зазвичай ОСОБА_103 носив спортивний одяг, в туфлях його ніколи не бачив. Поза робочий час з обвинуваченим не зустрічалися, один раз ходили по гриби, тоді з ним був брат ОСОБА_104 . 26.07.2014 працював у ОСОБА_73 на території подвір`я. Останнього вдома не було, була лише дружина. За характером ОСОБА_58 не агресивний. Не знає чи він займається рибальством або мисливством. Про обставини справи стало відомо вже тоді, коли його допитували. Подзвонив брат і повідомив, що його зараз будуть викликати для допиту, з приводу ДТП чи за обставин того, що у ОСОБА_73 викрали якісь гроші. Приїхав до ГУНП на бульвар, де допитували тривалий час, погроз не було. Не роз`яснили, з приводу чого саме його викликали, але був впевнений, що його допитують з приводу грошей. Не знав, що його допитують з приводу вбивства. Їх побачили по камерах, що вони підходили до ОСОБА_73 . Надавали для огляду відео, перемотували якісь відрізки. Це було відео з камер відеоспостереження з магазинів. Запитували, чи може когось впізнати, але нікого не впізнав. Перед пред`явленням відеозаписів слідчий не повідомляв, що зараз буде проведено слідчу дію, його взагалі відвели на інший поверх, де йому надавав відео вже інший працівник. Осіб для впізнання або фото не надавали. Наприкінці допиту зазначав, що грошей не брав, вже потім почали йому говорити про якесь вбивство. В поліції був близько 3 годин, після чого розписувався в протоколі. Працівники поліції називали ПІБ потерпілого, але хто це йому, не було відомо. Тиску з боку ОСОБА_73 чи працівників поліції при допиті не було. Не відомо, чи ОСОБА_58 і ОСОБА_29 були знайомі між собою. До нього ніхто не телефонував аби обмовити ОСОБА_73 , це дзвонили брату, але що саме брат мав сказати не знає.
Свідок ОСОБА_105 показав, що з ОСОБА_54 знайомий з 2013-2014. На той час працював на кладовищі, там і познайомився з ОСОБА_102 . Один раз був у нього вдома, допомагав забирати якісь речі. 11.07.2014 разом із братом були на території Житнього ринку, де при вході біля торгівельного центру зустріли ОСОБА_82 . Це було до обіду близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_58 був з якимось чоловіком. У ОСОБА_73 із собою в руках був якийсь пакет, майка. В пакеті щось було, але точно не кофта. Впевнений що ОСОБА_58 того дня був одягнений у теніску в клітинку світлого кольору, світлі джинси, спортивної кофти з капюшоном не було. Працівнику поліції також повідомляв, що ОСОБА_58 був одягнений в теніску, коли його зустрів біля ТЦ. Обвинувачений поводив себе спокійно, був в гарному настрої. Довгалюка зустріли випадково, зустріч тривала близько 2-3 хвилини, оскільки вони разом з братом мали встигнути на автобус. Після базару разом з братом поїхали у село. Встигнули на автобус о 12 год. до с. Олізарівки. На досудовому розслідуванні надавали для огляду відеозапис, на якому впізнав ОСОБА_73 по одягу. По гриби з ОСОБА_54 ніколи не ходив, також не знає, чи останній займається мисливством або рибальством. До нього приїхали працівники поліції та забирали його на допит до ГУНП на бульварі, де проводили допит одночасно двоє працівників поліції. Спочатку допитували по факту ДТП, яке сталося на трасі ІНФОРМАЦІЯ_8 , очевидцем якої він ніколи не був. Про ОСОБА_73 нічого не запитували, про вбивство також нічого говорили. Йому показували відео та фото осіб на телефоні, запитували, чи знає цих осіб, але нікого не впізнав. При проведенні слідчих дій, на нього не тиснули і не погрожували. Після допиту по фату ДТП надавали для огляду фото на телефоні. На фото була зображена особа в капюшоні. З ОСОБА_29 не був знайомий, взагалі про нього або про вбивство нічого не було відомо. Після події з ним зустрічався хлопець зі сторони потерпілих, ОСОБА_106 , який просив обмовити ОСОБА_73 , пропонував за це гроші. Справа на той час в суді ще не слухалася. Сказали що напишуть, що саме він має сказати на суді, суму не називали, від вказаної пропозиції відмовився. Спочатку не пам`ятав, в чому був одягнений ОСОБА_58 , адже був втомлений після роботи, на нього тиснули, розгубився. А потім згадав в чому останній був одягнений. Уточнив, що не пам`ятає, чи йому показували відео. При зустрічі з ОСОБА_54 на базарі у останнього в руках був пакет, якої форми не пам`ятає. В які штани був одягнений ОСОБА_58 , не пам`ятає, також не пам`ятає взуття. Їхали на автобусі разом із братом, не було такого щоб брат поїхав раніше. Особа, яка телефонувала і пропонувала змінити покази та особа яка пропонувала кошти, це була одна і так ж сама особа ОСОБА_107 . Потім перестав просто відповідати йому, але дзвінки ще були.
Свідок ОСОБА_108 показав, що обвинуваченого не знає. В липні 2014 працював на посаді головного інженера ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 . Це був головний офіс біля ДСК, на той час було кафе « ІНФОРМАЦІЯ_10 ». Для захисту приміщення, було встановлено систему відеоспостереження по периметру. Спочатку прийшли працівники поліції, які вилучили відеозаписи з камер відеоспостереження. Надав всі необхідні матеріали. Чи переводився час з зимнього на літній на відеозаписі не пам`ятає, автоматично час не переводиться. Можна перевести час вручну. Чи показувало реальний час на відео, не може сказати. Годинники самі по собі можуть давати похибку в часі, в залежності від приладу. До його обов`язків не входило керування часом, або здійснення контролю за ним. Працівникам поліції мав надати доступ до інформації по певному часі. Жорсткий диск не вилучався, лише здійснювали запис на диск. При вилучені відео, надавав його під розпис. Слідчий приходив двічі, коротко ввів його в курс справи, пояснював, що це пов`язано з вбивством. При ньому складали документи, з якими його особисто ознайомлювали. Можливо документи складали на наступні дні.
Свідок ОСОБА_109 показав, що обвинуваченого знає по роботі, знайомі з 2007 року. В 2014 допомагав брату ОСОБА_110 по виробництву пам`ятників в АДРЕСА_5 , це територія колишнього виробництва інкубатора. Їхня з братом майстерня знаходилася в дворі, на території колишньої кузні. Камінь різали на дворі, інструменти знаходилися в приміщенні, яке закривалося на ключ, відеокамер встановлено не було. Здійснював поліровку пам`ятників, а брат різав камінь. ОСОБА_58 звернувся із замовленням до брата. Як правило робочий день був з 09 год. до 18 год., за наявності замовлень могли залишитися довше, навіть ночувати. Замовлення зберігалися на дворі. Довгалюк робив замовлення, а потім приїздив контролював, цікавився результатом. Останній звертався доволі часто, міг до трьох разів на тиждень. Тому часто бачилися, спілкувалися. Як правило спілкувалися на дворі, але ОСОБА_58 міг зайти всередину приміщення. Декілька разів був на роботі у ОСОБА_73 , коли привозили йому замовлення. Довгалюка завжди міг впізнати, також впізнав би якби останній був одягнений в інший стиль одягу. Почали ходити слухи про вбивство, але деталями не цікавився.
Свідок ОСОБА_111 показав, що ОСОБА_58 - його зять, ОСОБА_53 - його падчерка. Відносини з ОСОБА_102 нормальні, ходять в гості один до одного. ОСОБА_70 також знав, колись разом працювали в бюро ритуальних послуг, товаришували, але не були близькими друзями. Прийшов працювати на комбінат в 2000 роках, ОСОБА_29 прийшов туди працювати на декілька років пізніше. Разом пропрацювали близько трьох років. На той час ОСОБА_112 також працювала на комбінаті, однак жодних відносин між нею і ОСОБА_29 , окрім робочих, не було, останні разом нікуди не ходили. ОСОБА_42 раніше звільнився, в якому році не пам`ятає, але продовжував з ними співпрацювати як бізнесмен. Нове місце роботи ОСОБА_29 , йому не було відомо, знав, що останній був директором ломбарду. Особистим життям ОСОБА_41 не цікавився. Одного разу ОСОБА_29 разом зі своєю донькою приїздив до нього в гості, також був у нього один раз. Також один раз зустрів його разом із жінкою, з якою останній проживав. На його думку ОСОБА_113 і ОСОБА_114 не були між собою знайомі, жодних розмов про них не чув. Жадько ніколи не розповідав про якісь конфлікти або погрози. Про смерть ОСОБА_29 дізнався наступного дня після його загибелі. Зателефонувала ОСОБА_115 , двоюрідна сестра останнього, повідомила що ОСОБА_67 вбили. Також їздив допомагав вибирати домовину. ОСОБА_116 знав до цього, остання знала, що він займається ритуальним бізнесом, підтримували дружні стосунки. Але про обставини події нічого не розпитував. Приходили працівники поліції з обшуком, шукали одяг, ножі, взуття. Вилучили його спортивні штани сірого кольору, з трьома чорними полосами з боку, адідас. Це могла бути і кофта з капюшоном, оскільки був такий костюм. Щось одне в нього вилучили або кофту або штани. Потім річ повернули. У ОСОБА_73 був аналогічний костюм, оскільки на той час він був популярним, на них діяли знижки. ОСОБА_103 міг одягатися по різному, але в костюмах класичних не ходив. Свою кофту ОСОБА_117 не давав. 11.07.2014 з ОСОБА_29 точно не пересікався, чи бачив ОСОБА_82 того дня не пам`ятає. В день, коли стало відомо про смерть ОСОБА_29 , вони разом з дружиною, ОСОБА_52 , ОСОБА_102 і дітьми поїхали на море. Куди саме їздили вже не пам`ятає. Це була запланована заздалегідь поїздка, приблизно за два тижні, їхали машиною ОСОБА_82 . Через пару днів після приїзду з моря дізнались, що ОСОБА_73 обвинувачують у загибелі ОСОБА_41 . Сам особисто не вірить, що ОСОБА_103 до цього причетний. Він не мав номеру телефона ОСОБА_29 і ОСОБА_112 ніколи у нього не запитувала номер.
У зв`язку з неможливістю безпосереднього допиту свідка ОСОБА_118 , за погодженням з учасниками судового провадження, судом було досліджено його покази, надані попередньому складу суду. Свідок показав, що з обвинуваченим має ділові взаємовідносини. З 2007 орендує приміщення в АДРЕСА_5 , де працював разом із братом. На території у них відеокамер не було, були на сусідніх приміщеннях, але не знає, чи вони працювали. Замовлення були постійно, їх не фіксував. Могли працювати цілодобово, в день вбивства теж працювали всю ніч разом із братом. Міг не бачити, чи був ОСОБА_58 на території. ОСОБА_58 міг заїжджати, просто міг його не побачити. Останній міг його і не шукати, якщо бачив, що двері зачинені. Були випадки, що ОСОБА_103 приходив коли його не було, про це йому потім повідомляли сусіди. ОСОБА_119 приїхати і перед цим не телефонувати. На територію ОСОБА_58 не заїжджав, залишав автомобіль на дорозі. У останнього був ОСОБА_120 , це робочий, також іноді міг приїхати на Тойоті, або Мерседесі. Після події бачив. Про вбивство дізнався того ж дня, деталі обставин не знав. Був у ОСОБА_73 в гостях, знає дружину, двоє дітей. Про сутички ОСОБА_73 з жителями с. Зарічани, ніколи не чув. Не може сказати чи мав 11.07.2014 домовленість з ОСОБА_54 про зустріч. (т.14 а.с. 20).
У зв`язку зі смертю свідка ОСОБА_121 , за погодженням з учасниками судового провадження, судом було досліджено його покази, надані попередньому складу суду. Останній показав, що загиблий ОСОБА_29 , був його товариш, були знайомі більше 15 років, мали гарні дружні відносини. Йому не були відомі його фінансові питання, знав що ОСОБА_46 мав двох боржників. З цього приводу звертався до нього за юридичною допомогою. ОСОБА_29 повідомив, що позичив кошти, але документального підтвердження цьому не було, а тому позов не готував. Про ОСОБА_122 і ОСОБА_79 конкретно нічого не знає. Йому відомо, що у ОСОБА_41 з ОСОБА_43 були гарні стосунки, чому вони розлучилися невідомо, як і невідомо, чому ОСОБА_46 почав жити в селі. З психологічним станом у останнього було все нормально. В с. Зарічани був у нього тричі в гостях. Востаннє був на другий день після Пасхи. Після цього ще був влітку. Здається двері в його будинку відкривалися на себе, коли приїздив до нього, то ОСОБА_29 його зустрічав. Хвіртка закривалася на клямку, замків не було. Подвір`я було на два входи, один вхід йшов з вулиці, інший від господарів. Жадько користувався входом з вулиці. Жадько міг пошуткувати, але конфліктів уникав. Його ворогів не знав, ОСОБА_46 був доброзичливою людиною. Знає, що події ОСОБА_46 відпочивав в Криму тиждень, але коли саме повернуся не знає. ОСОБА_123 у день події, близько 10 год. ОСОБА_124 , а тому зустрілися на Житньому ринку, були близько 30 хв. до 11 год. ОСОБА_29 приїхав з рибалки, був втомлений, приїхав на базар за продуктами. Про подію дізнався з телебачення. Приїхав на місце події, тіло не бачив. (т.14 а.с.240).
У зв`язку з неможливістю безпосереднього допиту свідка ОСОБА_125 , за погодженням з учасниками судового провадження, судом було досліджено його покази, надані попередньому складу суду. Останній показав, що обвинуваченого не знає, знає потерпілих і загиблого. Знає, що ОСОБА_46 тривалий час проживав разом із ОСОБА_43 , потім розійшлися, причина невідома. Жадько мав свою квартиру, яку здавав в оренду. Після того, як розійшовся з ОСОБА_43 , зняв окреме житло, оскільки не хотів виганяти квартирантів. ОСОБА_29 був економний по життю, особисто фінансових проблем з ним не мав. Йому відомо, що у ОСОБА_87 були якісь фінансові проблеми, але він їх не озвучував. За характером ОСОБА_29 не був конфліктною людиною, був завжди готовий прийти на допомогу. Між ОСОБА_29 і його підлеглими конфліктів не було. ОСОБА_126 не мав з`являтися в місті, з`явився суто через гроші, оскільки у нього їх не було, мав отримати на роботі відпускні. Свій пакет ОСОБА_46 залишив на роботі, пішов на базар за овочами. В цей день він йому віддав борг 260 чи 270 грн. Зранку 11.07.2014 зустрівся із ОСОБА_29 в районі Житнього ринку, там зустріли ще двох друзів. Про цю зустріч домовилися напередодні, ввечері зідзвонювалися і домовилися про зустріч вранці. Разом були близько години, ОСОБА_46 випив стопку спиртного і до 11 год. пішов. Йому відомо, що ОСОБА_29 мав зустрітися з тим, з ким їздив в Крим на рибалку (т.14 а.с.240).
Свідок ОСОБА_127 показав, що з обвинуваченим не знайомий, загиблий ОСОБА_29 був його керівником. Він працював оцінювачем в ломбарді « ІНФОРМАЦІЯ_11 », що за адресою: АДРЕСА_10 . Може охарактеризувати ОСОБА_29 як гарного керівника, конфліктів у останнього в колективі не було. Про погрози ОСОБА_29 ніколи не повідомляв. Говорив про проблеми з дівчатами, але це було в жартівливій формі. 11.07. близько 09 год. відкрили відділення, ОСОБА_29 теж вже був. До смерті ОСОБА_29 надходили дивні дзвінки. Декілька разів телефонував невідомий чоловік з одним і тим же голосом, запитував, чи можна запросити ОСОБА_29 до телефону, а коли відповідав, що його немає на місці, цей абонент запитував «чи взагалі він ходить на роботу?». Останній такий дзвінок був за день до його загибелі, після загибелі дзвінків більше не було. Він подумав, що це були дзвінки від служби безпеки. Апаратури, яка б могла визначати номер вхідного дзвінка, їх телефонний апарат не визначав. Дзвінки почалися, коли ОСОБА_29 був у відпустці, були нетривалі за змістом, цей абонент не запитував адресу проживання ОСОБА_29 і не просив особистий номер його телефону. Заборони від ОСОБА_29 надавати його власний номер телефону не було. Це був голос дорослого чоловіка, але не похилого віку. Точний час та тривалість таких дзвінків не може сказати. Дзвінків від жінок не було. Жадько в день загибелі виходив з відпустки. Про свої плани на відпустку останній нічого не повідомляв, здається їздив відпочивати на море, де відпочивав не знає. Чи дзвонив комусь ОСОБА_29 з працівників під час відпустки не пам`ятає. Жадько мав у своєму розпорядженні особистий телефон, крім того мав один робочий мобільний та один робочий стаціонарний. Міг телефонувати як на мобільний телефон так і на стаціонарний. Окрім періоду відпустки, ОСОБА_29 бачив кожного дня на роботі. ОСОБА_128 був другом Жадька. Коли ОСОБА_29 саме вийшов з відпустки йому невідомо. Про обставини вбивства йому нічого не відомо. 11.07.2014 о 09 год. ОСОБА_29 вже був на роботі, потім поїхав по справах, повернувся з пакетом продуктів. Зробив дзвінки по відділеннях, після чого забрав продукти і поїхав додому. Це було до обіду, точний час не пам`ятає. Йому здається, що перед тим, як піти з роботи, ОСОБА_29 комусь зателефонував, щоб його підвезли, і пішов в напрямку ринку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_129 показав, що 11.07.2014 працював водієм маршрутного таксі сполученням «Житомир-Зарічани». Пам`ятає, що в с. Зарічани на зупинці «Криничка» вийшли чоловік і жінка, а коли розпочав рух, ще один чоловік попросив зупинитися і вийшов з маршрутки, але куди він пішов не бачив. Працівники поліції йому показували відеозапис з камери спостереження і він побачив, що цей чоловік пішов на територію ДП. Зазначив, що йому невідомо, де цей чоловік сідав у маршрутне таксі, оскільки таких зупинок більше 30, обличчя особи не пам`ятає. В автобусі було близько 20 пасажирів, в обличчя знає лише тих, які їздять постійно, цього чоловіка не знає. Показав, що після висадки пасажирів, розпочав рух, проїхав метрів 10 і його попросили зупинитися.
Також на обґрунтування обвинувачення прокурором надано: рапорт від 11.07.2014 про виявлений труп ОСОБА_28 (т.5 а.с.85); протоколом огляду місця події від 11.07.2014 за адресою: АДРЕСА_5 , де виявлено труп ОСОБА_28 з ознаками насильницької смерті, виявлено та вилучено слідову інформацію (т.5 а.с.86); акт застосування службового собаки від 11.07.2014 (т.5 а.с.127); протокол огляду трупа від 11.07.2015 (т.5 а.с.128); характеристика на ОСОБА_28 (т.5 а.с.130); висновок експерта № 673 від 18.08.2014 (т.5 а.с.131); протокол огляду місця події від 06.08.2014 території ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » «ТІR» (т.5 а.см.161); протокол пред`явлення речей для впізнання від 14.08.2014 за участю свідка ОСОБА_130 (т.5 а.с.181); протокол слідчого експерименту від 02.09.2014 за участю свідка ОСОБА_130 (т.5 а.с.187); протокол огляду місця події від 03.10.2014, яким оглянуто ділянку місцевості - перехрестя вулиць Київська-Московська, встановлено наявність відеокамер спостереження (т.5 а.с.197); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.07.2014, про вилучення відеозапису з камери спостереження, встановленого на магазині « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (т.5 а.с.210); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.07.2014, про вилучення відеозапису з камери спостереження, встановленого на підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (т.5 а.с.215); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.07.2014, про вилучення відеозапису з камери спостереження встановленого на кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (т.5 а.с.220); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.07.2014, про вилучення відеозапису з камери спостереження встановленого у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в с. Зарічани (т.5 а.с.225); вилучені вищеперелічені відеозаписи оглянуто безпосередньо судом; протокол додаткового огляду предметів від 03.10.2014 перегляду відеозаписів з камер спостереження (т.6 а.с.2); протоколи тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2014 та 07.08.2014, про вилучення інформації у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » по телефонному номеру 0412-22-32-76 (т.6 а.с.30, 35); довідка УОТЗ від 19.09.2014 (т.6 а.с.40); довідка УОТЗ від 02.08.2014 (т.6 а.с.42); довідки УОТЗ від 22.08.2014 (т.6 а.с.43-49); протокол огляду транспортного засобу від 26.08.2014 (т.6 а.с.50); інформація Житомирської автостанції № 2 від 22.09.2014 (т.6 а.с.62); інформація з реєстру прав власності на нерухоме майно (т.6 а.с.72-75); акт судово-наркологічної експертизи № Д-274 від 02.09.2014 (т.6 а.с.76); акт судово-психіатричного експерта № 353-2014 від 02.09.2014 (т.6 а.с.77); висновок експертів комісійної судової психологічної експертизи № 3941/16-61 від 12.12.2016 (т.5 а.с.37); висновок експерта № 9-1/345К; 9-2/37ФП від 28.04.2016 (т.4 а.с.156); вимога інформаційного центру від 22.07.2014 (т.10 а.с.26); копії наказів від 30.03.2005, 10.04.2014 (т.10 а.с.27,27-а); повідомлення оздоровчого центру від 26.09.2014 (т.10 а.с.184); постанови та протоколи отримання зразків для експертизи від 31.07.2014 (т.13 (а.с.77-80); висновок трасологічної експертизи № 1/939 від 08.10.2014 з додатками (т.10 а.с.232, т.11 1-18); висновок трасологічної експертизи № 1/1112 від 08.10.2014 (т.11 а.с.80); висновок трасологічної експертизи № 1/938 від 26.08.2014 (т.11 а.с.20); висновок трасологічної експертизи № 1/941 від 29.08.2014 (т.11 а.с.39); висновок трасологічної експертизи № 1/1004 від 03.09.2014 (т.11 а.с.25); клопотання про тимчасовий доступ від 01.08.2014, ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 04.08.2014 (т.6 а.с.137,139); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.08.2014 (т.6 а.с.140); протокол огляду місця події від 11.08.2014 оглянуто т/з Volkswagen TRANSPORTЕR д.н.з. НОМЕР_5 (т.6 а.с.152); ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 07.08.2014 (т.10 а.с.43); протокол обшуку від 13.08.2014 (т.10 а.с.31); ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 25.07.2014 та протокол обшуку від 02.08.2014 (т.10 а.с.59,61); ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 25.07.2014 та протокол обшуку від 31.07.2014 (т.10 а.с.79,80); ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 07.08.2014 та протокол обшуку від 30.08.2014 (т.10 а.с.137,138); протокол огляду місця події від 06.08.2014 (т.10 а.с.151); протокол огляду предметів від 01.09.2014 (т.10, а.с.163); протокол огляду предметів від 09.09.2014 (т.10 а.с.170); протокол огляду предметів від 21.08.2014 (т.9 а.с.185); висновки експертів імунологічних та цитологічних експертиз № 940 від 11.08.2014, № 938 від 11.08.2014, № 941 від 11.08.2014, № 942 від 11.08.2014, № 939 від 11.08.2014, № 155/ц від від 11.08.2014, № 7/136-14 від 13.08.2014, № 7/137-14 від 13.08.2014, № 936 від 11.08.2014 (т.10 а.с.187,191,195,199,203,207,211,214,223); висновок експерта № 7/142-14 від 29.08.2014, № 7/143-14 від 22.08.2014№ 7/155-14 від 15.09.2014 (т.11 а.с.48,59,69); відеофайл з оздоровчого центру, безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т.5 а.с.43); відеофайли (т.6 а.с.11); відеоматеріали публікації Житомир-інфо, безпосередньо досліджені в судовому засіданні (т.3 а.с.93-94); повідомленні КНДІСЕ від 17.07.2015 (т.3 а.с.4); повідомлення МЮУ від 10.07.2015 (т.3 а.с.17); повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_17 від 04.12.2015 (т.4 а.с.54); повідомлення МЮУ від 15.12.2015 (т.4 а.с.100); висновок експерта № 8-99п від 30.07.2015 (т.3 а.с.150); висновок службового розслідування від 16.07.2015 (т.3 а.с.83); повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_18 від 08.09.2015 (т.3 а.с.210); повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_19 (т.7 а.с.110); повідомлення КНУБіА» від 02.06.2017 (т.7 а.с.116); повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_20 від 06.06.2017 (т.7 а.с.117); повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_21 від 13.11.2015 (т.4 а.с.6); рапорт моніторингу сторінок соціальних мереж ОСОБА_131 (т.6 а.с.105).
Також за клопотанням сторони захисту були досліджені наступні письмові докази: протокол добровільної видачі системного блоку від 01.04.2015 (т.2 а.с.153); висновок № 46/15 від 15.05.2015 (т.2 а.с.156); висновок № 02/15 від 16.01.2015 (т.2 а.с.18); висновок експерта № 7-20П від 23.07.2015 (т.3 а.с.138); висновок судово-психологічної експертизи № 75/15 від 19.10.2015 (т.3 а.с.216); консультативний висновок № 02/16 від 30.05.2016 (т.4 а.с.187); ухвала суду від 04.08.2015 (т.3 а.с.41); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04.09.2015 (т.3 а.с.123); інформація ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » (т.2 а.с.14-15); протокол огляду предметів від 29.07.2014 (т.7 а.с.107); відповіді на запити ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_23 » (т.9 а.с.240-242); довідка клубу Лайм-фітнес (т.8 а.с.131).
Під час судового розгляду, за клопотанням учасників судового провадження для роз`яснення висновку експертизи допитувався експерт ОСОБА_132 , який показав, що даний вид дослідження не має чіткої градації. Ступінь високий, вживається в тому сенсі, що вказаний в словнику, не вимірювалося в метричних множинах, в даному випадку потрібно вважати високу вірогідність, тобто максимально вірогідно. До невербальної поведінки відноситься поведінка поза межами мовлення. Це статура, постать, жестикуляція, міміка, пантоміміка. Ознаки, які використовували у висновку, - це ознаки невербальної поведінки. Бралися до уваги відеофрагменти, де за зовнішнім виглядом, мімікою та пантомімікою було визначено стан особи. Опис характеру ходи - це суто суб`єктивна експертна думка, на основі об`єктивних досліджень. Одяг, взуття, впливає на невербальну поведінку. Він робив психологічне дослідження, яке не вирішує ідентифікаційних завдань: зріст, характерні рухи при ходьбі, швидкість руху, експресивність рухів. Рухи лівої руки були компенсаторними, аби стабілізувати положення тіла в просторі. Права рука була в напруженому стані. З цього можна зробити висновок про те, що права рука є опорна. Душевний стан більш широке поняття, ніж емоційний стан. Висновок проведений в межах психологічного аналізу. Висновок судово-портретної експертизи, не було надано на дослідження, тому він до уваги не брався. За зовнішніми ознаками визначалася хода. Конгруентність це співпадіння основних параметрів, схожість. Похибка може бути усюди, але в даному випадку вона мінімальна. Це не ідентифікаційне дослідження. З точки зору психологічного дослідження це ймовірно одна і та ж особа. Порівнювалися особливості поведінки, а не зображення, виявлялися особливості поведінки в різних локаціях.
Експерт ОСОБА_133 показала, що на час проведення експертизи мала кваліфікацію експерта, але перебувала на пенсії та з 2015 не атестована. Мала право на проведення вказаної експертизи. Працювала по трудовому договору за наявності замовлень про проведення експертизи. Нормативних рамок в законодавстві при проведенні такого роду експертиз не має. Методики щодо дослідження по відеозаписах зовнішнього спостереження не існує. Невербальні ознаки досліджуються психологією, при таких дослідженнях потрібні і вербальні і не вербальні ознаки, які не повинні суперечити. Невербальна поведінка виражається у жестах, міміці, пантоміміці, не супроводжується словами, лише жестова поведінка і емоція обличчя. Кожна особа має ознаки невербальної поведінки. Рух обличчя є джерелом психологічної інформації людини. В даному випадку все дослідження було спрямоване на пошук психологічних ознак і особливостей, але їх не вдалося знайти, лише хода, що не є психологічним параметром. Хода не навантажена проявами невербальної поведінки. Судово-психологічна експертиза не є криміналістичною експертизою. Прикмети це криміналістична експертиза і не входить в коло дослідження при проведенні судово-психологічної експертизи. Відеозаписи, які були надані на дослідження, були неякісними, уривчастими, визначення психологічних ознак по даних відео було неможливо здійснити. Експресія вираження внутрішніх відчуттів особи. На відео не видно проявів експресії, оскільки відеозапис не придатний для визначення. Якість звукозапису виключає аналіз інших ознак, це виходить за межі компетенції експерта. Зовнішні прикмети це завдання криміналістичною ідентифікації. Якщо особа не вчиняє жодних рухів, неможливо визначити особа правша чи лівша, вказаний висновок можна зробити лише в динаміці.
Суд, проаналізувавши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.
Згідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч.2 ст. 94 КПК України, кожен доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
Суд, здійснюючи судовий розгляд з дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема на основі змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, в межах висунутого обвинувачення, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що не доведено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_17 .
Так, на переконання сторони обвинувачення прямими і викриваючими винуватісь обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доказами є покази свідків ОСОБА_134 , ОСОБА_93 , висновки комісійної психологічної експертизи, трафіки телефонних дзвінків ОСОБА_17 .
Так, свідки ОСОБА_84 і ОСОБА_93 , під час безпосереднього допиту судом ствердно показали, що обличчя особи, яка виходила з подвір`я ОСОБА_131 не бачили, оскільки у нього на голові був капюшон, який закривав, як обличчя, так і волосся. Спочатку особу побачили зі спини, а потім з боку, однак ні риси обличчя, ні колір волосся не бачили. Зазначені обставини, вказані свідки також підтвердили під час слідчих експериментів. Твердження свідків ОСОБА_134 та ОСОБА_93 , що особа, яка виходила з подвір`я ОСОБА_131 , яка зображена на відеофайлах з камер спостережень, які пред`являлися їм під час досудового розслідування, і ОСОБА_17 є однією тією ж особою є неспроможними, оскільки спростовані їх власними показами.
Суд також ставить під сумнів правдивість показів свідка ОСОБА_134 , який в судовому засіданні стверджував, що попередній склад суду є купленим обвинуваченим за винесення попереднього виправдувального вироку, оскільки він сам особисто платив гроші в суді за закриття справи відносно нього за керування транспортним засобом в стані сп`яніння.
Звертає на себе увагу та обставина, що під час досудового розслідування з вказаними свідками не проводилася така слідча дія, як впізнання особи, оскільки свідки не розгледіли прикмет особи, яку вони бачили на подвір`ї ОСОБА_131 , а тому впізнати його не змогли б.
Стороною обвинувачення не спростовано відповідними та належними доказами, що особа, яка переслідувала ОСОБА_28 , є тією ж особою, яка в подальшому вибігала з будинку вчинила вбивство останнього. Так, з відеозаписів чітко вбачається, що кофта, в яку одягнута особа, яка йде слідом за ОСОБА_28 , має світлий сірий колір, без видимих будь-яких смуг, а свідки подружжя ОСОБА_135 та свідок ОСОБА_136 , під час впізнання вказували на кофту з трьома чорними смугами, в якій особа вибігала із подвір`я ОСОБА_28 , що у сукупності спростовує твердження сторони обвинувачення про одну і ту саму особу, яка зображена на відеозаписах і яку бачили свідки ОСОБА_137 .
Також суд відхиляє твердження сторони обвинувачення, що трафіки телефонних дзвінків доводять причетність ОСОБА_17 до вчиненого інкримінованого кримінального правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_127 показав, що на робочий телефон ломбарду надходили дзвінки від чоловіка, який розшукував ОСОБА_131 , а на його повідомлення, що останній відсутній на роботі з`ясовував «коли він буває на роботі?», останній такий дзвінок був за день до загибелі Жадька. Свідок також показав, що цей чоловік ніколи не запитував особистий номер ОСОБА_29 і місце його проживання. На думку сторони обвинувачення вказані дзвінки здійснював саме ОСОБА_17 .
Як вбачається з довідки УОТЗ дзвінки з номеру телефону, яким користувався ОСОБА_17 , на номер ломбарду, де працював ОСОБА_138 , були здійснені 08.06., 09.06., 12.06., 30.06., 04.07 та 08.07.2014. Також 16.03. та 10.07.2014 ним здійснювалися неодноразові дзвінки в інші ломбардні установи (т.6 а.с.46).
Однак, під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів про те, що особою, яка розшукувала ОСОБА_28 , є ОСОБА_17 . Як вбачається з показів обвинуваченого та його дружини, вони мали на меті купити золото, а тому спочатку вирішили його придбати ломом у ломбардах, а в послідуючому, за спільним рішенням, придбали його у банку злитком, вважали таке вкладення кращим. Їх покази підтверджуються квитанцією АТ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » від 28.07.2014 про здійснення операції з купівлі банківського металу ОСОБА_69 (т.2 а.с. 232). Твердження сторони обвинувачення, що після вбивства ОСОБА_17 припинив здійснювати дзвінки в ломбард, перебування в одному місці зоні покриття мобільного зв`язку у день вбивства, як і в інші періоди, висновків суду не спростовують та не є достатнім доказом вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення у відсутність інших доказів.
Покази свідка ОСОБА_139 , що напередодні загибелі невідомий знову розшукував по телефону ОСОБА_131 не є доказом вини ОСОБА_17 , оскільки ці покази не доводять того, хто саме напередодні телефонував до ломбарду. Крім того, під час досудового розслідування з метою перевірки показів вказаного свідка, з невідомих причин не проводилась слідча дія, пов`язана із ідентифікацією голосу.
Перебування ОСОБА_17 та ОСОБА_28 вранці 11.07.2014 задовго до часу події в одній соті базової станції мобільного оператора, що розташована в с. Зарічани, не доводить його винуватості. Як встановлено судом ОСОБА_17 майже кожного дня протягом року перебував в цій зоні базової станції, оскільки привозив на обробку камінь та забирав готову продукцію. Ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_140 , ОСОБА_141 . Також, перебування ОСОБА_17 та ОСОБА_28 в зоні поблизу Житнього ринку, не тільки 11.07.2014, не доводить його причетність.
Щодо доводів сторони обвинувачення, що обвинувачений у період часу з 11:27 до 14:52 вимкнув свій мобільний телефон є лише припущенням, оскільки достовірних доказів цьому суду не надано. Як вбачається з довідки УОТЗ і в інші дні до 11.07.2014, мали місце значні періоди відсутності фіксування з`єднань, а тому вважати, що 11.07.2014 у вищевказаний період часу телефон був вимкнений неможливо.
Висновок комісійної судово-психологічної експертизи та роз`яснення експерта ОСОБА_142 також не доводять причетність ОСОБА_17 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Так, висновок експертизи не містить чітко визначених індивідуальних ознак невербальної поведінки особи в кожному епізоді відеозапису окремо взятому та не містять їх співставлення та беззаперечну ідентифікацію. Експертами було виявлено та використано тільки загальні прояви невербальної поведінки, які притаманні кожній людини. Переглянуті усі відеозаписи із зображенням ідентифікованих осіб різняться своїм інформаційним наповненням щодо індивідуальних маркерів невербальної поведінки. Комісійна експертиза містить твердження, що відеозаписи містять різні «рамки» ситуацій, зображення на них недостатньо чітке, що значно ускладнює ідентифікацію особи. Це підтвердив експерт ОСОБА_143 під час роз`яснення вказаного висновку. Отже, дослідницька частина експертизи не містить описання особливостей невербальної поведінки та їх співставлення/порівняння. Також експерт ОСОБА_143 зазначив, що експерти не здійснили категоричний висновок про те, що на наданих відеозаписах одна й та ж сама особа, не виключається, що це різні особи. З огляду на наведене відсутні підстави визнання вказаного доказу недопустимим, оскільки суд їх не покладає в основу вироку.
Надані суду докази стороною обвинувачення спростовують причетність ОСОБА_17 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Так, під час огляду місця події було виявлено сліди відбитків підошви взуття, які були вилучені за допомогою ліпких стрічок та виготовлених гіпсових зліпків, ці сліди було виявлено в будинку та в лісосмузі. Однак, за висновками експертиз № 7/142/14, 7/143-14 слідів крові на вилученому взутті та одязі ОСОБА_17 не виявлено, його взуття не є тим взуттям, сліди якого залишено на місці події. Згідно висновку портретної експертизи № 75/15 відео не придатне для ідентифікації особи. Також, під час обшуку у ОСОБА_17 було вилучено значна кількість ножів, в тому числі і мисливській ніж, які в подальшому було повернуто, оскільки за висновками експертиз жоден ніж не є знаряддям злочину і на них відсутні сліди крові. Також виявлені сліди пальців рук у будинку залишені не ОСОБА_17 , а іншою особою.
Допитані в судовому засіданні свідки брати ОСОБА_101 та ОСОБА_105 давали незмінні покази, а саме, що 11.07.2014 близько 12:50 вони зустріли на ринку ОСОБА_17 , який був одягнений в теніску та брюки, яке було взуття не пам`ятають. Спілкування між ними було пару хвилин, оскільки вони поспішали на автобус.
Звертає увагу та обставина, що ОСОБА_17 не повідомляв працівникам поліції про те, що 11.07.2014 зустрівся на ринку із братами. Як показали свідки ОСОБА_32 , їх запросили до відділу поліції, одного з приводу ДТП, а іншого по факту крадіжки грошових коштів у ОСОБА_17 . Після тривалого допиту, лише в подальшому їм почали ставити питання з приводу вбивства. Також свідки зазначили, що їм показували відеозапис, на якому було зафіксовано їх зустріч з ОСОБА_17 на ринку, однак з невідомих причин зазначений відеозапис стороною обвинувачення суду не надано. Крім того, свідки показали, що їм демонстрували і інші відео, чи впізнавали на них ОСОБА_17 не пам`ятають. Під час судового розгляду сторона обвинувачення не надала як доказ протоколи впізнання із вказаними свідками, а отже процесуальна дія не була проведена з дотриманням вимог процесуального закону, оскільки не відображено, які саме відеоматеріали демонструвались свідкам, зважаючи на те, що кримінальне провадження містить чисельні відеозаписи. А тому, суд відхиляє твердження сторони обвинувачення, що вказані свідки під час досудового розслідування впізнали в особі, яка переслідувала ОСОБА_28 , ОСОБА_17 .
Також суд відхиляє доводи потерпілих, що свідки ОСОБА_32 давали покази в інтересах ОСОБА_17 , враховуючи їх колишню співпрацю, оскільки ОСОБА_17 не ініціював їх допит, саме з ініціативи органів досудового розслідування були допитані вказані особи.
При цьому, суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що на території перед ТЦ на Житньому ринку розміщено значну кількість камер відеоспостереження, що у свою чергу давало органу досудового розслідування можливість з`ясувати більш детальну інформацію про пересування обвинуваченого, загиблого ОСОБА_28 , свідків Зелінських, це свідчить лише про неповноту та поверхневе проведення слідчих дій.
Як зазначав в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_20 , під час досудового розслідування також вилучались відеозаписи з камер відеоспостереження з виїзду із с. Зарічани на Бердичевське шосе, на якому особу, яка переслідувала його брата, можна було ідентифікувати, однак з невідомих причин вказаний відеозапис також відсутній.
Доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим протоколу додаткового огляду предметів від 03.10.2014, яким зафіксовано факт та обставини пред`явлення свідкам подружжю ОСОБА_144 , особи для впізнання за відеоматеріалами, суд визнає ґрунтовними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.
Відповідно до ч.1-3 ст. 228 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
Особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред`явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред`являються.
Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
Зазначена слідча дія була проведена з порушенням вимог ст. 228 КПК України, оскільки фактично із вказаними свідками проводилася слідча дія впізнання, при цьому у свідків попередньо не з`ясовували ознаки, за якими вони можуть впізнати особу, слідчий запропонував свідкам робити висновки про схожість чи несхожість між собою осіб, які зображені на відео, та між особою, яку вони бачили на подвір`ї ОСОБА_28 . Отже, орган досудового розслідування, маючи можливість провести впізнання в живу, на той час обвинувачений був затриманий, таку слідчу дію не провів, штучно створив докази шляхом пред`явлення особи для впізнання за відеозаписами, шляхом складання протоколу огляду.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що висновок експерта № 75/15 від 19.09.2015 є недопустимим доказом, оскільки на час проведення експертизи ОСОБА_133 , станом на 10.09.2015, не мала права проводити судові експертизи з психологічних досліджень. А тому, наданий нею висновок є недопустимим і при ухваленні вироку до уваги судом не приймається, як і її роз`яснення надані суду.
Також суд визнає недопустимими доказами висновки експертиз № 46/15 від 15.05.2015 комп`ютерно-технічної та № 02/15 від 16.01.2015 портретної, оскільки вказані експертизи, які є криміналістичними, мають проводитися виключно державними спеціалізованими установами відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».
Визнання зазначених доказів, наданих стороною захисту, недопустимими, не спростовує факт про недоведеність причетності ОСОБА_17 до інкримінованого кримінального правопорушення.
Суд відхиляє доводи сторони захисту, що в період часу з 12:20:08 по 12:21:36 11.07.2014 ОСОБА_17 перебував біля магазину своїх батьків, оскільки висновком експертизи від 28.04.2016 встановлена розбіжність між часом, який вказано на відеореєстраторі, та реальним часом, а саме 1 година 2 хвилини. Судом встановлено, що переведення часу із зимнього на літній навесні 2014 у реєстраторі не відбувалася, а поява обвинуваченого саме о 12:20 11.07.2014 біля автомагазину « ІНФОРМАЦІЯ_25 » не підтверджена. Однак, зазначений відеозапис в повному обсязі підтверджує покази свідків ОСОБА_145 та ОСОБА_146 щодо одягу, в який був одягнений 11.07.2014 ОСОБА_17 , зокрема, теніска та брюки, а не спортивна кофта та джинси, які були на особі, яка переслідувала ОСОБА_28 по місту та в с. Зарічани.
Суд відхиляє доводи потерпілих та представників потерпілих, що під час судового розгляду обвинувачений відмовився надати свої відбитки рук, що свідчить про його винуватість. Такі доводи є негрунтовними та такими, що спростовуються дослідженими доказами, які були надані сторониою обвинувачення. Зокрема, висновком експерта № 1/1112 від 08.10.214, в розпорядження якого було надано дактилоскопічну карту на ім`я ОСОБА_17 . Експерт прийшов до висновку, що виявлені придатні сліди пальців рук, залишені на місці події, залишені не рукою ОСОБА_17 , а іншою особою. Отже, під час проведення досудового розслідування ОСОБА_17 добровільно надав відбитки своїх рук.
Під час судового розгляду ухвалами суду відмовлено у задоволенні клопотань представника потерпілих у призначенні повторної дактилоскопічної ескпертизи, у зв`язку з тим, що не були наведені достатні обгрунтовані підстави для її проведення.
Ухвалою суду від 14.01.2020 висновок психологічної та мистецтвознавчої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_26 № 8-98П від 30.07.2015 року визнано очевидно недопустимим доказом на підставі п. 1 ч.3 ст. 87 КПК України.
Суд відхиляє доводи сторони обвинувачення про те, що надання доручення ОСОБА_17 на право розпорядження його майном сестрі є доказом його вини, оскільки відсутній взаємозв`язок між вбивством і наданням доручення.
Також не доводить винуватість і та обставина, що дружина обвинуваченого, з її показів, з соціальної сторінки своєї сестри, заходила на сторінку в соціальній мережі ОСОБА_28 . З дослідженої інформації, наданою стороною обвинувачення, не доведено спілкування ОСОБА_28 та ОСОБА_69 у 2014 році. Знайомство вказаних осіб, за 10 років до події, не доводить, що ОСОБА_17 причетний до вбивства.
Суд прийшов до висновку, що висунуте обвинувачення побудовано лише на припущеннях.
Згідно вимог ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Отже, досліджені в сукупності докази не доводять факт того, що саме ОСОБА_17 є тією особою, який вчинив кримінальне правопорушення, а саме 11.07.2014 вчинив вбивство ОСОБА_28 .
Згідно ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий учасниками судового розгляду, з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_17 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 115 ч.2 п.7 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано і в судовому засіданні не здобуто, у зв`язку з чим суд вважає необхідним, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати ОСОБА_17 на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки при судовому розгляді не доведено, що кримінальне правопорушення за ст.115 ч.2 п.7 КК України вчинено ОСОБА_17 .
Оскільки судом прийнято рішення про недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_17 , суд не дає оцінку правильності кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення.
Цивільні позови потерпілих, відповідно до ч.3 ст. 129 КПК України, суд залишає без розгляду.
Процесуальні витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Підлягає скасуванню арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.09.2014 (т.9 а.с.219).
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Після набрання вироком законної сили, підлягає скасуванню запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України, застава в сумі 200970 грн., внесена 29.09.2014 за ОСОБА_17 , підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_147 (т.9 а.с.214-215).
Відповідно до Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 № 15 для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає такі документи: заява особи або заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховувати кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчену копію рішення суду, що набрала законної сили, про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави (за наявності). Роз`яснити заставодавцям необхідність звернення до ТУ ДСА України в Житомирській області з відповідною заявою та пакетом документів.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
у х в а л и в :
ОСОБА_17 визнати невинуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.2 п.7 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинено ним.
Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Запобіжний захід, у вигляді застави, скасувати.
Заставу, внесену 29.09.2014 в сумі 200970 (двісті тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. за ОСОБА_17 , - повернути заставодавцю ОСОБА_147 , шляхом звернення до ІНФОРМАЦІЯ_27 з відповідною заявою та пакетом документів.
Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.09.2014 (т.9 а.с.219).
Речові докази: автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , який повернуто ОСОБА_69 , залишити його володільцю (т.6 а.с.157); світло-сіру кофту з капюшоном (т.10 а.с.41); три гіпсові зліпки слідів низу взуття; марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору; таблиці додатки до протоколу ОМП; марлеві тампони зі змивом речовини бурого кольору; фрагмент металу; виріз з покривала, доріжки; зрізи з нігтів; плавки; волосся, які передано на зберігання до камери схову ІНФОРМАЦІЯ_28 зберігати до встановлення особи, причетної до вчинення вказаного кримінального правопорушення; ноутбук «Самсунг» із зарядним пристроєм; два компакт-диски - DVD-RW; ланцюжок з металу жовтого кольору; флеш-карта пам`яті «Інтеграл»; пневматична гвинтівка «Хатсан-90» (картонна коробка); флеш-карта білого кольору на 16 гб., флеш-карта мікро SD на 2 гб.; гроші в сумі 1273 грн.; аркуші паперу з записами, візитка, візитна картка «КВ»; візитниця з візитками, банківськими картками та водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_28 ; годинник марки «Ролекс»; мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі червоного кольору та мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі чорного кольору; перстень з металу жовтого кольору, ланцюжок із кулоном з металу жовтого кольору, каблучка з металу жовтого кольору; три блокноти; 5-ть візиток; свідоцтво про державну реєстрацію ФОП на ім`я ОСОБА_28 ; виписка з державного реєстру юридичних осіб та ФОП на ім`я ОСОБА_28 ; розписка ОСОБА_148 на 1 арк.; розписки ОСОБА_149 в кількості 10 шт.; копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи; договори оренди; конверти з ідентифікаційними номерами банківських карток, які згідно постанови від 15.07.2014 передано потерпілим залишити у їх володінні (т.13 а.с.219); ганчірку; куртку; дві рукавиці; відео реєстратор; 13-ть пар чоловічого взуття; 4 пари джинсових штанів; спортивні штани синього кольору; спортивний костюм; 63 оптичні компакт-дики; фотокартку; два фотоальбоми з фотокартками; ноутбук «Acer» із зарядним пристроєм та сумкою; флеш-карту марки «Transcend» ємністю 8 GB; відеокамеру марки «SONY DCR-SR42 - 612410»; фотоапарат NIKON D3I00 7222 740 із зарядним пристроєм до нього та сумкою-чохлом: 8-м столових ножів: 8-м кухонних ножів; ніж складного типу; ніж з написом «Златоус» у чохлі; сокиру; фрагмент металу із заточкою; рукавицю фіолетового кольору із синтетичного матеріалу; рукавицю із тканини; модем мобільного оператора « ІНФОРМАЦІЯ_3 », марки «Huawei», моделі «Е1550»які повернуто їх володільцю залишити у його користуванні; мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ №1: НОМЕР_7 , ІМЕІ №2: НОМЕР_8 ; мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ №1: НОМЕР_9 , ІМЕІ М2: НОМЕР_10 з сім-карткою мобільного оператора « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ідентифікуючий номер: НОМЕР_11 , які зберігаються в камері схову ІНФОРМАЦІЯ_29 повернути ОСОБА_17 (т.13 а.с.224).
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити виправданому, захисникам, потерпілим, представникам потерпілих та прокурору.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
