Ухвала
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 753/21685/17
провадження № 61-6141ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права користування майном, зобов`язання не чинити та усунути перешкоди у користуванні майном, стягнення витрат на усунення недоліків майна з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання утриматись від дій, що порушують право, та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду
з позовом ОСОБА_1 про визнання права користування майном, зобов`язання не чинити та усунути перешкоди у користуванні майном, стягнення витрат на усунення недоліків майна з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, в якому просили суд:
- визнати право на безоплатне постійне користування приміщеннями загального призначення у будинку АДРЕСА_1 , а саме: 1/13,1 (сходи, 1-й поверх); 15/14,7 (сходи, 2-й поверх); 43/11,1 (сходи, цокольний поверх); 44/48,3 (підсобне, цокольний поверх); 45/12,8 (підсобне, цокольний поверх); 47/16,3 (підсобне, цокольний поверх); 50/74,0 (підсобне, цокольний поверх); 51/16,1 (котельня, цокольний поверх);
- зобов`язати ОСОБА_1 не чинити жодних перешкод у користуванні зазначеними вище приміщеннями загального призначення у будинку АДРЕСА_1 , та усунути всі створені перешкоди у користуванні зазначеними приміщеннями, в тому числі: відкрити для позивача вільний вхід/в`їзд до таких приміщень; видати позивачу ключі від встановлених на вході/в`їзді до таких приміщень замків; повідомити осіб, які здійснюють охорону таких приміщень, про право позивача;
- стягнути з ОСОБА_1 витрати на усунення недоліків майна (майнову шкоду) з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих станом на 01 лютого 2021 року, в загальному розмірі 1 958 892,10 грн.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання утриматись від дій, що порушують право, та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні майном, в якому просив суд: зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утримуватись від дій, що порушують права та інтереси ОСОБА_1 та інших ОСОБА_4 , а саме: не чинити позивачу перешкоди у користуванні електричною мережею та електрощитовою першого поверху садового будинку АДРЕСА_1 ; не входити в приміщення цокольного поверху у відсутність або без дозволу володільця цих приміщень або його представника; не використовувати цокольний поверх в якості сховища власних речей чи інших потреб без дозволу володільця цих приміщень.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано право ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як співвласників житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - садового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 806925680000), на постійне безоплатне користування приміщеннями загального призначення у даному будинку,
а саме: сходами цокольного поверху площею 11,1 кв. м., номер приміщення 41; сходами першого поверху площею 13,1 кв. м., номер приміщення 1; сходами другого поверху площею 14,7 кв. м., номер приміщення 14; підсобним приміщенням цокольного поверху площею 12,8 кв. м., номер приміщення 43; котельнею, розташованою в цокольному поверсі, площею 16,1 кв. м., номер приміщення 49 (номери приміщень визначені згідно Технічного паспорту на даний будинок, виготовленого ПП «Актив Інвест» станом на 09 серпня 2016 року).
Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкоди у користуванні зазначеними вище приміщеннями загального призначення та надати вільний доступ до приміщень загального призначення цокольного поверху шляхом надання ключів від встановлених на вході до даних приміщень дверей.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/6 частину вартості робіт з електропостачання житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за період з 01 листопада 2013 року по 01 березня 2021 року,
у загальному розмірі 159 295,37 грн.
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утримуватись від дій, що порушують права та інтереси ОСОБА_1 , як співвласника житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - садового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 806925680000).
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні електричними мережами та трансформаторною підстанцією, що забезпечують електропостачання даного житлового будинку та надати до них вільний доступ шляхом надання ключів від трансформаторної підстанції.
У решті вимог первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Додатковим рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 12 346,70 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 230,52 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 травня 2021 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року залишено без змін.
25 липня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року (надійшла до суду 27 липня
2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, частково змінити рішення суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У постанові Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року зазначено, що повний текст постанови складено 09 червня 2022 року.
Таким чином, строк на касаційне оскарження відраховується з дня, наступного за днем складання повного тексту постанови, і останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 11 липня 2022 року (понеділок).
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 25 липня
2022 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження та вказав, що копію оскаржуваної постанови він отримав 24 червня 2022 року.
Оскільки заявник не заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання.
Також, подана касаційна скарга залишається без руху з огляду на таке.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 5 115,51 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору
у встановленому розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з первісним позовом
у жовтні 2013 року та заявляли одну позовну заяву майнового характеру та дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції станом на день подання первісного позову, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить один відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше трьох розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції станом на день подання позову, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної платибув встановлений 1 147,00 грн (0,2 розміру мінімальної заробітної плати становило 229,40 грн; три розміри мінімальної заробітної плати -
3441,00 грн).
ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом у грудні 2017 року та заявляв одну позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 640,00 грн).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 267,99 грн:
1) рішенням суду першої інстанції частково задоволено первісний позов у частині стягнення вартості робіт у розмірі 159 295,37 грн;
2) судовий збір за позовну вимогу майнового характеру: 159 295,37*1%=1 592,95 грн;
3) судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру за первинним позовом: 229,40*2=458,80 грн;
4) судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру за зустрічним позовом: 640,00 грн;
5) судовий збір за подачу касаційної скарги: (1 592,95+458,80+640,00)*200%=5 383,50 грн;
6) сплачено судового збору за подачу касаційної скарги - 5 115,51 грн;
7) доплата судового збору: 5 383,50-5 115,51=267,99 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, у порушення вимог пунктів 2 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць
