К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
У Х В А Л А
22 липня 2024 року місто Київ
справа № 753/21685/17
апеляційне провадження № 22-ц/824/11809/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
в с т а н о в и в :
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року відмовлено у встановленні способу і порядку виконання рішення суду у цивільній справі № 753/21685/17 за заявою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В.М.
На вказане судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного 26 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та в подальшому призначено справу до розгляду.
19 липня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддів Нежури В.А., Невідомої Т.О., посилаючись на те, що зазначені судді вочевидь мають заздалегідь сформовану правову позицію у справі № 753/21685/17, яка сформувалась у них під час розгляду предметно та суб`єктивно пов`язаних справ № 753/4498/19 та № 753/2416/16. Враховуючи, що розгляд цих справ здійснювався суддями Нежурою В.А. та Невідомою Т.О. одночасно, тому, на його думку, зазначені обставини негативно вплинуть на об`єктивність та неупередженість розгляду такими суддями цієї справи. Крім того, ОСОБА_1 подані ряд скарг до Європейського суду з прав людини щодо порушень частини 1 статті 6 Європейської Конвенції 1950 року при розгляді судами справ № 753/2416/16, № 753/4498/19.
Розглянувши подану заяву, суд вважає, що підстави для відводу є необґрунтованими.
Згідно з частинами 2-3 статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений статтею 36 ЦПК України.
Так, відповідно до частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
При цьому незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Посилання заявника на те, що у суддів Нежури В.А., Невідомої Т.О. заздалегідь сформована правова позиція у даній справі, яка сформувалась у них під час розгляду предметно та суб`єктивно пов`язаних із нею справ № 753/4498/19, № 753/2416/16 і є свідченням їх упередженості, не можна вважати обґрунтованими.
Участь суддів у розгляді інших справи, за результатами розгляду яких прийняте певне рішення, не є підставою для відводу суддів у розгляді цієї справи і не свідчить про їх необ`єктивність та упередженість. Те саме стосується і посилання заявника на розгляд Європейським судом з прав людини скарг щодо порушень судом частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у справі Білуха проти України, №33949/02, 49 - 52, від 9 листопада 2006 року вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція
заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Заявником не спростовано обставини безсторонності суддів Нежури В.А. та Невідомої Т.О.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу, то відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36-40 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Нежури В.А., Невідомої Т.О. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід передати в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, для вирішення іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
