1Справа № 335/4734/18 1-кп/335/8/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши усудовому засіданніматеріаликримінальногопровадження заобвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває вищезазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289 КК України.
В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, судом, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою до спливу двомісячного терміну.
У судовому засіданні прокурори висловили позицію про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_7 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще судом не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення, що враховувалися судом при обранні та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили його продовжити. В обґрунтування своїх доводів прокурори посилалися на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі, при цьому, обвинувачений раніше судимий за вчинення умисних злочинів, а тому продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України. Таким чином, на переконання прокурорів, є доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів. Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти запобіжного заходу тримання під вартою, та просив змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченогоадвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечувала проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість заявлених прокурорами ризиків. Просила змінити застосований до її підзахисного запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема на цілодобовий домашній арешт.
При цьому, в своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник зазначила, що тривалість тримання обвинуваченого під вартою є надмірною. Вона вважає, що будьяких конкретних фактів, які вказують на наявність підстав для тримання ОСОБА_7 під вартою та доцільність продовження даного запобіжного заходу, стороною обвинувачення не наведено і доказів в обґрунтування цього не представлено. ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки: дружину, трьох дітей, тітку яка має статус ВПО, які потребують матеріальної допомоги, потерпілі не заперечують щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 належить продовжити. При цьому, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя неодноразово було продовжено, останній раз до 28.10.2022 року.
Оцінюючи продовження існування наведених прокурорами ризиків, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого ОСОБА_7 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, оскільки доказами для ухвалення рішення судом є лишеті, що добуті у судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час вирішення питання доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується в скоєнні тяжких злочинів за ч.1 ст.121, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289 КК України за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 років, (санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, санкція ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, а санкція ч.2 ст.289 КК України передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна чи без такої), при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, раніше був засуджений за вчинення умисних злочинів, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КПК України вчинив у період знаходження відносно нього інших кримінальних проваджень за ч.1 ст.121, ч.2 ст.289 КК України, будучи звільненим під заставу за попереднім рішенням суду про застосування до нього запобіжного заходу, що вочевидь свідчить про усталеність протиправної поведінки та підтверджує наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_7 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані у суді, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.
Судом також враховуються обставини, передбаченіст.178 КПК України.При продовженні строку запобіжного заходу суд враховує стан здоров`я обвинуваченого, який, як видно з наявних у справі матеріалів,не перешкоджає утриманню обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора, даних, які б свідчили, про неможливість утримання обвинуваченого вумовах СІЗОсуду не надано.
Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п.п. 1, 3, 5 ч.1ст.177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, судом також враховується що обвинувачений одружений, має на утриманні трьох дітей, однак наведені обставини не зменшують ступень існуючих ризиків і не можуть слугувати підставою для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі судового провадження.
Крім того, ОСОБА_7 не навчається, не працює, що свідчить, на думку суду, про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час триває судове слідство у даному кримінальному провадженні, тривалий час знаходження справи у суді, не зменшує ризиків наявних у даному кримінальному провадженні та не є достатньою підставою для зміни застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, в зв`язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним.
Разом з цим, суд приходить до висновку, що обставини зазначені у клопотанні про зміну запобіжного заходу захисником обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 не є доведеними, вагомими, переконливими та такими, що свідчили б про безпідставність доводів прокурора з приводу обґрунтованості продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони є тотожними до попередніх доводів останнього під час заперечення та оскарження чергової ухвали суду та продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Судом апеляційної інстанції під час перевірки законності ухвали Орджонікідзевського районного суду від 30.08.2022 року про продовження запобіжного заходу обвинуваченому було надано оцінку вказаним твердженням захисника та відповідно відхилено їх в зв`язку з неспроможністю.
Таким чином, вказане клопотання захисника ОСОБА_8 не містить нових фактичних даних та підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 на інший більш м`який та відповідно не підлягає задоволенню судом.
Наявність дружини та дітей на утриманні ОСОБА_7 , тобто як вважає захисник наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків не є актуальними на час вирішення даного клопотання та були враховані судом під час продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні на цей час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни щодо обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 28.10.2022 року суд вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 16.12.2022 року.
При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченим не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Керуючисьст. 331 КПК України,суд
УХВАЛИВ:
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити незмінним - у вигляді тримання під вартою та продовжити його дію на строк 60 діб тобто до 16 грудня 2022 року включно.
У задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до слідчого ізолятора.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 18.10.2022 року.
Повний текст ухвали виготовлено 18.10.2022 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1