Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/4734/18 1-кп/335/47/2024
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника адвоката - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080080003112 від 16.08.2017 року, № 12018080060000623 від 02.03.2018 року, №12019080000000004 від 05.01.2019 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене, Гуляйпільського району, Запорізької області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючого автослюсарем ФОП « ОСОБА_8 », одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 19.06.2006 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.296, ч.2 ст.296, ч.4 ст.187, ч.2 ст.186, ст.69, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 07.04.2009 року з Вільнянської ВК Запорізької області № 20 за відбуттям строку покарання;
- 25.05.2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 24.12.2013 року з Оріхівської ВК Запорізької області № 88 за відбуттям строку покарання;
- 10.11.2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.121, ч.1 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 15.08.2017 року за відбуттям строку покарання;
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.289, ч.1 ст.263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2017 року, приблизно о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виник у зв`язку із зіткненням автомобілів «ВАЗ 2101» реєстраційний номер - НОМЕР_2 і «Renault Kangoo» реєстраційний номер - НОМЕР_3 , підійшовши до ОСОБА_9 , який знаходився біля зазначеного автомобіля «Renault Kangoo», наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя (щелепи), від якого ОСОБА_9 упав потиличною частиною голови на асфальт та втратив свідомість, чим спричинив останньому, згідно висновку експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР № 2597 від 30.10.2017 року, важку черепно-мозкову травму, закритий уламковий перелом пірамідки правої скроневої кістки з подальшим переходом лінії перелома на тім?яно-потиличний шов справа, луску скроневої кістки та праву тім?яну кістку, уламковий перелом стінок основної пазухи зі скупченням крові в ній, забій головного мозку важкого ступеня, з утворенням субдуральних гематом в правій потиличній області, по ходу сигмовидного синуса та в передній черепно-мозковій ямці зліва, з локалізацією зон забоїв в правій потиличній та в лівій лобній долях головного мозку, з послідуючим розвитком пареза лицьового нерві справа, посттравматичного правостороннього отита, заворота (вивертання) нижньої повіки правого ока, забої м`яких тканин голови (більш точна локалізація не вказана) які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки в момент їх спричинення.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Крім того, 02 березня 2018 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, які шляхом злому замка дверей автомобіля «ЗА3-Daewoo Т13110» державний номерний знак НОМЕР_4, 2007 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_10 , проникли до салону вказаного автомобілю та виламали замок запалювання для зручності керування автомобілем.
Далі невстановлені досудовим слідством особи приєднали вказаний автомобіль за допомогою буксирувального тросу до невстановленого автомобілю під керуванням ОСОБА_11 .
Після цього, невстановлена досудовим слідством особа розмістилась на місце водія у автомобілі «ЗА3-Daewoo Т13110», а ОСОБА_7 керуючи невстановленим автомобілем, шляхом буксирування зрушив з місця автомобіль «ЗА3-Daewoo Т13110» та транспортував його у невідомому напрямку, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду, яка відповідно висновку автотоварознавчої експертизи № 11/1-42 від 13.03.2018 року, складає 67849 гривень 87 копійок.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_7 в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 1992 року № 576 та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, вчинив ряд кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами за наступних обставин.
ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбав у невстановлений у ході досудового розслідування час та невстановлених обставинах обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ», 16-го калібру, заводський номер « НОМЕР_5 » промислового виробництва Тульського зброярного заводу СРСР, 1968 рік, який згідно висновку експерта від 13.03.2019 року № 2-104, є нестандартною вогнепальною зброєю, придатний для проведення пострілів з обох стволів, в який саморобним способом внесені зміни: вкорочений блок стволів до залишкової довжини в 314 мм та відпиляний приклад до пістолетного руків`я, який у подальшому переніс за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, після чого 06.02.2019 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись за вищевказаною адресою, незаконно збув ОСОБА_12 шляхом продажу за 6000 гривень.
До того ж, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбав у невстановлений у ході досудового розслідування час та невстановлених обставинах предмет циліндричної форми з маркуванням «РПГ-26 254-18-91 ОКФОЛ 7В20 533-09 -91 7/1 ТР ВА 8-91-K»; «26-91 6Г19 ЖЛ 4396»; « НОМЕР_6 », який згідно висновку експерта від 14.03.2019 року № 12-25/6-78, є вибуховим пристроєм військового призначення промислового виготовлення, а саме бойовою реактивною протитанковою гранатою РПГ-26, яка відноситься до бойових припасів, містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - ОКФОЛ, масою 420 грамів, та заряд метальної вибухової речовини - трубчастий піроксиліновий порох марки 7/1 ТР В/А, масою 134 грами, та придатна для використання за призначенням, а саме здійснення пострілу та вражання цілі шляхом вибуху, тобто придатна для здійснення вибуху, який у подальшому переніс за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, після чого 12.02.2019 року, приблизно об 10 годині 40 хвилин, знаходячись за вищевказаною адресою, незаконно збув ОСОБА_12 шляхом продажу за 10000 гривень.
Крім того, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбав у невстановлений у ході досудового розслідування час та невстановлених обставинах обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці 12-го калібру моделі «ИЖ-58МА», заводський номер « НОМЕР_7 » промислового виробництва Іжевського механічного заводу, СРСР, який згідно висновку експерта від 26.03.2019 року № 2-168, є нестандартною вогнепальною зброєю, придатний для проведення пострілів з обох стволів, в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни: вкорочений блок стволів до залишкової довжини в 317 мм., видалене ложе (приклад з шийкою) та замість них саморобним способом приєднаний фрагмент ложа (фрагмент приклада з шийкою) від іншої рушниці, який у подальшому переніс у невстановлене місце поблизу гаражного кооперативу по вулиці Нагнибіди, на ділянці місцевості між будинком АДРЕСА_6 , де приховано незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, після чого 25.03.2019 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу вищевказаного місця, незаконно збув ОСОБА_12 шляхом продажу за 5000 гривень.
Разом з цим, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин боєприпасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, незаконно придбав у невстановлений у ході досудового розслідування час та невстановлених обставинах речовину темно-жовтого кольору у формі прямокутного паралелепіпеду, яка згідно до висновку експерта № 12-40/6-149 від 19.04.2019 року є тротиловою шашкою 200 г. промислового виготовлення, що відноситься до бризантної вибухової речовини нормальної потужності, а також 3 патрона з маркуванням «GECO 223 Rem», 3 патрона з маркуванням «5.56?45 21 14», 2 патрони з маркуванням «S&B 9mm P.A. Blanc»), які є саморобними пістолетними патронами калібру 9mm. А., споряджені саморобним способом за допомогою промислового обладнання та з використанням елементів та частин промислового виготовлення (кулі, пороху, капсуля, вкороченої гільзи проміжного патрону 223 Rem або гільзи холостого патрону), 2 патрони з маркуванням «СОВА П 9т», які є пістолетними патронами калібру 9mm.А., споряджені за допомогою промислового обладнання та з використанням елементів промислового виготовлення (кулі, пороху, гільзи та капсуля), що споряджені еластичними полімерними кулями та призначені для стрільби з гладкоствольної вогнепальної зброї калібру 9mm.А., наприклад травматичних пістолетів відповідного калібру, придатні до стрільби, при цьому питома кінетична енергія (En) стріляних куль перевищує граничний показник - 0,5 Дж/мм2 та згідно до висновку експерта №2-184 від 16.05.2019 року є боєприпасами, які в подальшому незаконно переніс за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до 17 години 25 березня 2019 року, де зазначена вибухова речовина та боєприпаси були виявлені та вилучені правоохоронними органами в ході проведення обшуку зазначеного житла.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України, які кваліфікуються як незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Судовий розгляд проведено в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до ст.337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, пояснив суду наступне:
Що стосується інкримінованих подій за ст.121 ч.1 КК України, то дійсно в серпні 2017 року біля буд. АДРЕСА_3 мало місце ДТП за участю керованого ним автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_2 червоного кольору і автомобіля «Renault Kangoo» реєстраційний номер НОМЕР_3 , яке сталося, на його думку, через порушення Правил дорожнього руху водієм цього транспортного засобу. Внаслідок цього, біля автомобіля «Renault Kangoo» виникла сутичка, а потім і бійка, в якій він участі не приймав. Водія цього автомобіля він не знає, ударів йому не наносив. Чому свідки вказують на нього, йому не відомо. Він особисто приймав участь у бійці, але з іншими раніше невідомими військовими чоловіками, які знаходились в той час поблизу, що може підтвердити його дружина та подружжя ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які також були пасажирами у керованому ним автомобілі. Цивільний позов не визнає в повному обсязі.
Що стосується інкримінованих подій за ст.289 ч.2 КК України, то автомобіль придбав без офіційного оформлення за розпискою через своїх знайомих за 700 доларів США. Його привезли додому без технічного паспорту транспортного засобу, який повинні були передати пізніше. Прізвища та імені продавця не знає, це був знайомий ОСОБА_15 . Розписка мала бути в автомобілі, але куди вона зникла йому не відомо. Сам перебував за кермом після того як випив банку пива, з приводу чого було складено протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.130 КУпАП та перевищення швидкості. На вимогу поліції не зупинився, так як до цього був учасником ДТП та знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Про те що автомобіль перебуває в угоні, йому відомо не було.
Що стосується інкримінованих подій за ст.263 ч.1 КК України пояснив, що був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , де фактично не проживав. Там мешкала його мати разом зі своїм співмешканцем, з якими він мав конфлікт та не спілкувався. Про те, що там знаходилась зброя та бойові припаси йому нічого відомо не було, та звідки вони з`явились також. З 2018 року він зі своєю сім`єю проживав у АДРЕСА_2 . Зі свідком ОСОБА_12 він не спілкувався та його не знає. З ОСОБА_16 була розмова, але не про зброю, а про металолом. Водій, який начебто проводив оперативну закупку ( ОСОБА_17 ), свої покази суду не надавав. На оперативному відео він тримав не бойовий гранатомет, а лише пустий "тубус". При затриманні у нього були вилучені кошти в сумі 5000 грн., які йому було повернуто як борг. Затримання проводилось без присутності адвоката, який приїхав пізніше.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:
По епізоду за звинуваченням по ч.1 ст.121 КК України:
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_9 пояснив суду, що ОСОБА_7 раніше не знав. 15.08.2017 року, близько 21 години, приїхав з дачі разом з дружиною та внуками для того щоб придбати фрукти. Була ще світла пора доби. Перебуваючи біля прилавків на ринку на АДРЕСА_3 , де стояв свій автомобіль не на проїзній частині, побачив машину червоного кольору, яка рухалась на великій швидкості. Відбулось невелике зіткнення двох машин, а потім автомобіль «ВАЗ 2101» ударився з іншим авто. Водій автомобіля, якого він впізнає як ОСОБА_7 , підбіг до нього, та нічого не говорячи, в присутності дружини, онуків та інших людей, наніс удар рукою в ліву частину обличчя в область челюсті. Від цього удару він упав, а нападник продовжив наносити удари ногами. До них підбігли інші люди, почали вгамовувати конфлікт. Від отриманого удару втратив свідомість, в наслідок чого подальші події погано пам`ятає. Викликами «швидку допомогу», яка доставили в 5-у Міську клінічну лікарню, де проходив лікування майже півтора року. Такими діями йому спричинено матеріальну та моральну шкоду, які не відшкодовані. Медичні документи з цього приводу надавав слідчому. Позовні вимоги підтримує, покарання просить призначити на розсуд суду.
В подальшому з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.58, т.7).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 повідомив суду, що влітку 2017 року в вечірній час разом з дружиною перебував біля аптеки по АДРЕСА_3 . В цей час бачив як автомобіль «ВАЗ 2101» червоного кольору швидко рухався по дорозі, здійснив зіткнення спочатку з одним автомобілем, а потім і з його власним автомобілем «БМВ». За кермом автомобіля «ВАЗ» був ОСОБА_7 , він одразу пішов до водія першого автомобіля. Там відбулась бійка, подробиці якої він не бачив, але ОСОБА_7 всі, в тому числі і військові, заспокоювали. Сам же ОСОБА_18 знаходився біля свого транспортного засобу. Бачив, що на землі лежав невідомий чоловік, якого, зі слів інших людей, вдарив водій автомобіля «ВАЗ». Викликали поліцію. З приводу ДТП було засідання в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, де ОСОБА_7 визнано винним.
Допитана в якості свідка ОСОБА_19 повідомила суду, що в один з днів серпня 2017 року разом, близько 21 години, разом з чоловіком знаходились біля аптеки по вул. Військбуд в м. Запоріжжя. Чоловік знаходився в автомобілі «БМВ», а вона на сходинках аптеки і купувала лікарські засоби через вікно. В цей час побачила як в їхній автомобіль врізалося «Жигулі» оранжевого кольору. З нього вийшов чоловік, якого вона впізнає як ОСОБА_7 , він підбіг до іншого автомобіля і водію похилого віку почав наносити йому удари в голову і ногами, а потім і іншим людям. Невідомий чоловік від удару ОСОБА_7 упав на землю і більше не підіймався. В автомобілі «ВАЗ» також перебував ще один чоловік та дві жінки, але вони до місця конфлікту не підходили. На місце події приїздили співробітники Нацгвардії і заспокоїли ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 повідомив суду, що в один з днів серпня чи вересня 2017 року, перебуваючи на вул. Військбуд в м. Запоріжжя був очевидцем ДТП та конфлікту між його учасниками. Бачив як автомобіль «Рено-кенго» мало зіткнення з автомобілем «Жигулі» червоного кольору, а потім і з автомобілем «БМВ». Потасовка була між водіями « Жигулі » та «Рено», і з відстані приблизно в 10 метрів, бачив як останній, знаходячись біля свого транспортного засобу, від удару в обличчя від водія першого автомобіля упав на землю. У нього була «розбита» голова, йому почали надавати допомогу, викликали поліцію та «швидку допомогу». Поряд було приблизно ще 15-20 чоловік і водій автомобіля «ВАЗ» конфліктував ще з кимось. ОСОБА_7 схожий на водія автомобіля «Жигулі», але свідок не може стверджувати це на 100%, так як з часу тих подій минув значний період.
Допитана в якості свідка ОСОБА_22 повідомила суду, що в один з днів серпня 2017 року, близько 21 години, разом з подругою перебувала на АДРЕСА_3 . Бачила як один автомобіль зачепив інший червоного кольору і той вдарився в третій, що стояв біля аптеки. Розпочалася сварка, а потім і бійка. З відстані приблизно в 10 метрів бачила як водій автомобіля темного кольору стояв, а водій з автомобіля червоного кольору вийшов з салону, підбіг до нього і один раз вдарив його ногою в груди, той впав та сильно вдарився. Вона від таких подій перелякалася. Були викликані поліція та «швидка допомога». Бійка не припинилася, а в ній з`явилися нові учасники.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_23 пояснив, що ОСОБА_7 йому не знайомий. В один з днів приблизно в 2018-2019 році, точної дати не пам`ятає, близько 19 години по вул. Військбуд в м. Запоріжжя почув звук ДТП. Підійшовши поближче побачив три автомобіля. Один з водіїв вийшов з автомобіля «Рено», почав обурюватись. Невідомий чоловік низького зросту з натовпу вдарив його ногою по голові, від чого він впав. Розпочалася бійка. Нападник наніс лише один удар і знову зник в натовпі. Він був низького зросту, інших прикмет не запам`ятав. Водій автомобіля марки «Жигулі», якого впізнає як ОСОБА_7 , оглядав своє авто, потім почалася його сварка з військовими. До автомобіля «Рено» він не підходив.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_24 пояснив, що ОСОБА_7 йому не знайомий. В один з днів, 2019 чи 2020 року, точної дати не пам`ятає, в вечірній час ішов до товариша по АДРЕСА_3 . На той період часу йому було 14 років. Неподалік ринку помітив багато людей, зупинився. Поряд були автомобілі «БМВ» та «ДЕУ ланос» чи «Сенс». Сам момент ДТП він не бачив. Розпочалася бійка 2-3 чоловік у військовій формі і близько 5 цивільних осіб. З відстані приблизно 10-15 метрів бачив як чоловік невисокого зросту, приблизно 160 см., з темним кольором волосся, одягнений в спортивний костюм, вискочив із-за рогу, вдарив іншого чоловіка високого зросту, приблизно 180 см., в голову і знову зник. ОСОБА_7 в той момент він там не бачив. Потім приїздили працівники поліції і адвокат. Він залишав свої дані, але до слідчого його не викликали.
Окрім показань потерпілого та свідків, винуватість ОСОБА_7 у фактично скоєному злочину за встановлених судом обставин, повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а саме:
- фактичними даними, відображеними у протоколі прийняття заяви ОСОБА_9 від 02.11.2017 року про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.53-54, т.10);
- фактичними даними, відображеними у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_9 , де він впізнав ОСОБА_7 , як особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження (а.с.56-57, т.10);
- фактичними даними, відображеними у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2017 року за участю свідка ОСОБА_25 , де вона впізнала ОСОБА_7 , як особу яка спричинила тілесні ушкодження її чоловіку (а.с.61-62, т.10);
- фактичними даними, відображеними у Висновку експерта № 2597 від 14.11.2017 року, відповідно до якого важка черепно-мозкова травма, закритий уламковий перелом пірамідки правої скроневої кістки з подальшим переходом лінії перелома на тім?яно-потиличний шов справа, луску скроневої кістки та праву тім?яну кістку, уламковий перелом стінок основної пазухи зі скупченням крові в ній, забій головного мозку важкого ступеня, з утворенням субдуральних гематом в правій потиличній області, по ходу сигмовидного синуса та в передній черепно-мозковій ямці зліва, з локалізацією зон забоїв в правій потиличній та в лівій лобній долях головного мозку, з послідуючим розвитком пареза лицьового нерву справа, посттравматичного правостороннього отита, заворота (вивертання) нижньої повіки правого ока, забої м`яких тканин голови (більш точна локалізація не вказана) які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки в момент ї спричинення (а.с.58-60, т.10);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 15.08.2017 року, відповідно до якого оглянута ділянка місцевості між будинком АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 (а.с.1-24, т.10);
- фактичними даними, відображеними у Висновку експерта № 2143 від 14.11.2017 року, відповідно до якого на полімерних пляшках з салону автомобіля «ВАЗ 2101», медичному бинті встановлена наявність крові людини та виявлено антиген Н ізесерологічної системи АВО з ізогемаглютининами анти-А та анти-В (а.с.26-28, т.10);
- фактичними даними, відображеними у Висновку експерта № 1-1373 від 03.11.2017 року, відповідно до якого сліди папілярних узорів рук вилучених під час огляду місця події 15.08.2017 року в автомобілі «ВАЗ 2101» залишені середнім пальцем правої руки ОСОБА_26 , великим пальцем лівої руки ОСОБА_7 та іншою особою (а.с.31-42, т.10);
- фактичними даними, відображеними у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2017 року за участю свідка ОСОБА_18 , де він впізнав ОСОБА_7 (а.с.45-49, т.10);
- фактичними даними, відображеними у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.08.2017 року за участю свідка ОСОБА_27 , де він впізнав ОСОБА_7 (а.с.50-52, т.10);
- фактичними даними, відображеними у протоколі слідчого експерименту від 20.10.2017 року за участю свідка ОСОБА_28 (а.с.63-66, т.10);
- фактичними даними, відображеними у протоколі слідчого експерименту від 20.10.2017 року за участю свідка ОСОБА_29 (а.с.67-71, т.10);
- відповідно до Висновку експерта № 2101 від 25.08.2017 року, синець правого плеча, садно лівого ліктьового суглоба у ОСОБА_7 самі по собі кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що виникли від дії тупого предмета, індивідуальні особливості якого не було відображено (а.с.78-79, т.10).
В судовому засіданні досліджено також речові докази, надані стороною обвинувачення.
По епізоду за звинуваченням по ч.2 ст.289 КК України:
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_10 пояснив суду, що ОСОБА_7 раніше не знав. У власності має автомобіль «ЗА3-Daewoo Т13110», державний номерний знак НОМЕР_4, 2007 року випуску, червоного кольору, придбаний за 40 тис. грин. Він був обладнаний сигналізацією, та ключі від замка запалювання були лише у нього як у власника. Місце стоянки автомобіля було в дворі будинку АДРЕСА_4 . 01 березня 2018 року ввечері він залишив його у дворі, а зранку наступного дня на своєму місці стоянки він був відсутній. Повідомив про його зникнення до органів поліції. В подальшому його викликав слідчий, та повернув автомобіль, про що він написав відповідну розписку. При цьому, замки дверей в ньому були зламані. Матеріальних претензій з приводу викрадення автомобіля не має, цивільний позов заявляти не бажає, покарання просить призначити на розсуд суду.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_30 повідомив суду, що проживає в АДРЕСА_9 , на 2 поверсі. В один з днів, в який точно час не пам`ятає, підійшов до вікна квартири та побачив, що в дворі будинку три чи чотири невідомих чоловіки віком 25-35-40 років штовхали легковий автомобіль, намагаючись його завести. Такий висновок він зробив з того, що рух автомобіля був переривчастим. Територія двору була не розчищена. Автомобіль вони не завели так як не було належного щеплення коліс з асфальтовим покриттям. Чий це був транспортний засіб йому не відомо. Через ваду зору він є дальтоніком, тому колір автомобіля, як йому здалося, був темний чи сірий. Маркою транспортного засобу був «Сенс» або «Ланос». Зранку приходили працівники поліції та проводили опитування з приводу угона автомобіля, надав їм свої пояснення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 повідомила суду, що є працівником органів поліції. В один з днів березня 2018 року перебувала на службі в складі патрульного екіпажу разом з ОСОБА_32 . Побачили як на зустріч рухався автомобіль «ДЄУ-сенс», без номерних знаків, червоного кольору, з пошкодженнями бамперу і правого боку, схожий за описом, зазначеним в орієнтуванні по угон автомобіля. Вирішили його зупинити та перевірити документи. Але, він став пришвидшувати рух по трасі Харків-Сімферополь. Передали цю інформацію іншим патрульним екіпажам. Автомобіль вимогу зупинитися не виконував, рухався по АДРЕСА_10 , знову виїхав на трасу, де врізався в купу снігу. Розбили скло, витягли водія, яким виявився ОСОБА_7 , і одягли йому на руки кайданки. Які він тоді надавав пояснення вже не пам`ятає. В салоні автомобіля перебувало ще 2 особи ( ОСОБА_33 і ОСОБА_34 ), яких також затримали. Викликали слідчо-оперативну групу. Потім освідували цих осіб на стан алкогольного сп`яніння в наркодиспансері, а потім доставили до відділу поліції. Також, на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_35 пояснив, що ОСОБА_7 є його знайомим. Познайомив їх ОСОБА_36 , разом їздили на рибалку. Останній раз з ним особисто бачились на початку березня 2018 року в гаражі по АДРЕСА_11 неподалік стадіону «Торпедо» з приводу ремонту автомобіля «ВАЗ 2110» сірого кольору. Прийшов туди близько 21 години і перебував там приблизно до 23 години 30 хвилин. Також там знаходився ОСОБА_37 . Через деякий час в ЗМІ бачив інформацію про затримання ОСОБА_38 , а також дізнався що з тим також був і ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_39 пояснив, що ОСОБА_7 є його знайомим. Останній раз з ним особисто бачились 01.03.2018 року в гаражі, що належить ОСОБА_35 , під час ремонту ходової частини автомобіля «ВАЗ 2110». Близько 24 години викликали таксі і ОСОБА_7 поїхав додому. Наступного дня купили запасні частини і провели ремонт автомобіля. Про затримання ОСОБА_7 дізнався від брата ОСОБА_38 . Потім, в ЗМІ бачив відео затримання автомобіля «Ланос». Про ДТП за участі автомобіля «ВАЗ 2101» червоного кольору на території військового містечка нічого не відомо. Ремонтував пошкодження правої частини вказаного автомобіля.
Окрім показань потерпілого та свідків, винуватість ОСОБА_7 у фактично скоєному злочині за встановлених судом обставин, повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а саме:
- фактичними даними, відображеними у протоколі прийняття заяви ОСОБА_10 від 02.03.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.4-5, т.11);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 02.03.2018 року, відповідно до якого оглянута ділянка місцевості навпроти 2 під`їзду будинку АДРЕСА_11 (а.с.6-12, т.11);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 03.03.2018 року, відповідно до якого оглянута ділянка місцевості на перехресті траси Москва-Сімферополь та вул. Базової м. Запоріжжя, де виявлено автомобіль «ЗА3-Daewoo Т13110» в кузові червоного кольору (а.с.15-29, т.11);
- фактичними даними, відображеними в протоколах огляду від 03.03.2018 року та 04.03.2018 року, відповідно до яких оглянута відеозапис з камер зовнішнього спостереження магазину «HiFi», де є зображення чотирьох невідомих чоловіків зачепили за допомогою тросу автомобіль «ЗА3-Daewoo Т13110» у дворі будинку АДРЕСА_4 (а.с.33-35, т.11);
- фактичними даними, відображеними в протоколі обшуку від 06.03.2018 року домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.68-72, т.11);
- фактичними даними, відображеними в протоколі обшуку від 06.03.2018 року кв.54, будинку АДРЕСА_4 (а.с.80-86, т.11);
- фактичними даними, відображеними у Висновку експерта № 11/1-42 від 13.03.2018 року, відповідно до якого середньоринкова вартість транспортного засобу автомобіля марки «ЗА3-Daewoo Т13110», 2007 року випуску, на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме 02.03.2018 року може складати 67849 грн. 87 коп. (а.с.103-105, т.11);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду предмету від 11.03.2018 року, відповідно до якого оглянута оптичний носій DVD-R з записом «Body-камер» співробітників патрульної поліції, які 03.03.2018 року затримували осіб, які рухались на викраденому автомобілі «ЗА3-Daewoo Т13110» в кузові червоного кольору (а.с.124-125, 128, т.11);
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2018 року, відповідно до якого здійснено зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мереж - з номеру мобільного телефону НОМЕР_8 у відношенні ОСОБА_7 , згідно з якою зафіксовані телефонні розмови 02.03.3018 року з невідомим на ім`я ОСОБА_40 , у тому числі щодо розборки автомобіля. До протоколу додано ДВД-Р диск з аудіозаписом (а.с.135-141, т.11).
В судовому засіданні проведено огляд речових доказів, в тому числі і автомобіля «ЗА3-Daewoo Т13110», державний номерний знак НОМЕР_4, 2007 року випуску, червоного кольору, а також інших речових доказів, наданих стороною обвинувачення.
Речові докази, а саме: предмет схожий на пістолет, сріблястого кольору, фірми: «EKOL MAJOR» з маркуванням: «cal. 9 mm.», з номером: «НОМЕР_32»; магазин чорного кольору до вищезазначеного предмета схожого на пістолет, сріблястого кольору, фірми: «EKOL MAJOR» з маркуванням: «cal. 9 mm.», з номером: «НОМЕР_32»; 1 набій з вищезазначеного магазину, фірми «S&B, з маркуванням «9 mm. Br.C»; 1 набій з фірми «ONIS», з маркуванням «9 mm.»; 1 набій з маркуванням «188» та «82» (т.11, а.с.87-89), а також патрони «ТАХО ПАТРИОТ» 16/70311Т в кількості 4-х штук; патрони «ІМІТАТОР ПОСТРІЛУ» НЕ ДАС в кількості 3-х штук; один патрон з зарядом з маркуванням 12/62/93, які передані інспектору дозвільної служби Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т.11, а.с.73-74), судом не досліджувались через їх втрату при зберіганні органами поліції.
По епізоду за звинуваченням по ч.1 ст.263 КК України:
Допитана в якості свідка ОСОБА_41 повідомила суду, що ОСОБА_7 вона не знає. В 2019 році була студенткою Запорізького національного університету. Працівниками поліції було запропоновано прийняти участь в слідчих діях в якості понятої. Надала свою згоду. Точні дати не пам`ятає. Була присутня при видачі грошових коштів, складалися протоколи, які підписувала. Порушень не було. Зброю не пам`ятає.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_42 повідомив суду, що ОСОБА_7 він не пам`ятає. В якості понятого приймав учать в слідчих діях. За результатами складались відповідні протоколі, в яких є його підписи.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_43 повідомив суду, що ОСОБА_7 він не знає. В 2019 році був студентом 1 курсу Запорізького національного університету. Працівниками поліції було запропоновано прийняти участь в слідчих діях в якості понятого. Надав свою згоду. Точні дати не пам`ятає. Був присутній при проведенні обшуків, затриманні на Набережній магістралі в м. Запоріжжя і вилученні коштів. Пам`ятає автомобіль «Мазда» червоного кольору та обріз мисливської рушниці. Складалися протоколи, які особисто читав та підписував. Порушень не було.
Допитана в якості свідка ОСОБА_44 повідомила суду, що з ОСОБА_7 вона особисто не знайома. В ході проведення досудового розслідування вона двічі залучалась працівниками поліції в якості понятої. В її присутності особі видавались кошти, а потім цей чоловік привозив зброю і пояснював, що придбав її за видані гроші. В перший раз це був обріз мисливської рушниці, а в другий раз, приблизно через 1-2 тижні, - гранатомет. Складались відповідні протоколи, роз`яснювались права, ставила свої підписи, які впізнає. За давністю подій, які були суми грошових коштів не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_12 на виклики в судове засідання не з`явився. Судом ухвалою від 07.03.2023 року надавалось доручення органу досудового розслідування на проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення його місцезнаходження (а.с.57, т.6), але виконати його не надалось за можливе (а.с.93-94, т.6).
Власниця будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_45 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.157, т.4).
Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_7 у фактично скоєному злочину за встановлених судом обставин, повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а саме:
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати візуального спостереження за особою від 10.03.2019 року, відповідно до якого зафіксовано факт спілкування та зустрічей ОСОБА_7 та ОСОБА_12 у дати вчинення кримінальних правопорушень: 06.02.2019 року з 10-30 до 13-00 та 12.02.2019 року з 09-00 до 12-00 (а.с.43-44, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 10.03.2019 року, відповідно до якої 06.02.2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 зафіксовано розмову, під час якої останні обговорювали купівлю-продаж рушниці та інших вогнепальних предметів та вибухових пристроїв. Крім того, 12.02.2019 року зафіксовано розмову між вищевказаними особами щодо передання грошових коштів за передану ймовірно вибуховий пристрій, обговорюють між собою спосіб його використання. Крім того, у інші дати, а саме 05.02.2019 року та 11.02.2019 року ОСОБА_12 та ОСОБА_7 обговорювали купівлю-продаж вогнепальної зброї та інших вибухових пристроїв. До протоколу додано ДВД-Р диск з відповідними файлами (а.с.45-61, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.03.2019 року, відповідно до якого здійснено зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мереж - з номеру мобільного телефону НОМЕР_9 у відношенні ОСОБА_7 , згідно з якою зафіксовані телефонні розмови з ОСОБА_12 , у тому числі 06.02.2019 року та 12.02.2019 року на яких, серед іншого, вказаними особами обговорювалась кількість грошових, яка співпадає з кількістю грошових коштів, переданих, відповідно до обвинувачення ОСОБА_12 . ОСОБА_7 за гладкоствольну мисливську рушницю «ТОЗ-БМ», 16-го калібру, заводський номер « НОМЕР_5 » промислового виробництва Тульського зброярного заводу, СРСР, 1968 рік. До протоколу додано ДВД-Р диск з аудіозаписом(а.с.62-68, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 10.04.2019 року відповідно до якого зафіксовані розмови 25.03.2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , відповідно до яких вказані особи обговорюють між собою передачу грошових коштів, в сумі, відповідній сумі, вказаній у обвинуваченні (5000 гривень) та розміщення у багажнику транспортного засобу, яким користується ОСОБА_12 певних предметів. До протоколу додано ДВД диск (а.с.75-81, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати спостереження за особою від 10.04.2019 року, відповідно до якого 25.03.2019 року здійснювалось відеоспостереження за ОСОБА_7 з 09-00 до 11-00, у тому числі зафіксовано переміщення ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на транспортному засобі Мазда червоного кольору, д.н.з НОМЕР_10 , у який останні, знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_12 вийшли з автомобілю та переклали деякі предмети до багажнику автомобілю Мазда (а.с.82, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.04.2019 року відповідно до якого зафіксовані дані, отримані з транспортної телекомунікаційної мережі - з номеру мобільного телефону № НОМЕР_9 , яким користується ОСОБА_7 відповідно до якого зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_7 . з ОСОБА_12 згідно з якими останні обговорювали час та місце зустрічі між ними. До протоколу додано ДВД диск з аудіозаписами (а.с.83-85, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду від 06.02.2019 року (розпочато о 09-30, закінчено о 09-45 години) відповідно до якого предметом огляду є грошові кошти у сумі 6000 гривень, які видані ОСОБА_12 (а.с.95-105, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 12.02.2019 року (розпочато о 10-00, закінчено о 12-50 години) відповідно до якого 06.02.2019 року о 12-32 годині ОСОБА_12 , перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , передав грошові кошти ОСОБА_7 двоствольну мисливську рушницю з укороченими (обрізаними) стволами та видаленим (обрізаним) прикладом. Після чого, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 вийшли з території домоволодіння та останній поклав обріз рушниці, який був загорнутий до ганчірки до багажника транспортного засобу Мазда червоного кольору, д.н.з НОМЕР_10 . Після чого ОСОБА_12 на вказаному транспортному засобі проїхав до буд. АДРЕСА_13 , де видав для огляду та вилучення обріз рушниці, який при вказаних обставинах придбав у ОСОБА_7 (а.с.106-107, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду від 06.02.2019 року (розпочато о 09-45 та закінчено о 09-55 годин) відповідно до якого предметом огляду є автомобіль Mazda-626 д.н.з. НОМЕР_10 . При огляді автомобілю, будь-яких предметів, що заборонені в обігу не виявлено (а.с.108-110, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду від 06.02.2019 року (розпочато о 13-10, закінчено о 13-40 години) відповідно до якого, предметом огляду є автомобіль Mazda-626 д.н.з. НОМЕР_10 , який на момент огляду знаходиться на паркувальному майданчику біля буд. АДРЕСА_13 . При огляду багажнику автомобіля в ньому серед іншого вмісту багажника виявлений згорток з тканини, в який загорнуті наступні предмети: предмет, що за зовнішніми ознаками є укороченим подвійним блоком стволів рушниці довжиною 31.3 см з маркуванням БМ-16.40к.16х70.№ Ш3884п/40к.к.700АТМ.9.1968 г. (а.с.112-115, т.8);
- фактичними даними, відображеними у Висновку експерта № 2-104 від 13.03.2019 року, відповідно до якого «1. Наданий на дослідження металевий предмет з маркуванням «БМ-16 ЧОК 16х70 N III 3884 П/ЧОК(К) НОМЕР_11 (9) 1968г» ззовні схожий на укорочений здвоєний блок стволів рушниці є частиною гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ», 16-го калібру, заводський номер « НОМЕР_5 », промислового виробництва Тульського зброярного заводу, СРСР, 1968 рік, а саме вкороченим саморобним способом блоком стволів до залишкової довжини у 314 мм. 2. Наданий на дослідження металевий предмет з маркуванням «НОМЕР_34», з дерев`яним руків`ям з обрізаним прикладом від рушниці з металевим механізмом з двома металевими спусковими гачками, двома курками та скобою є частиною гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ», 16-го калібру, заводський номер « НОМЕР_5 »,, промислового виробництва Тульського зброярного заводу СРСР, а саме з колодкою з ударно-спусковим механізмом і механізмом замикання стволів та фрагментом ложа, яке вкорочене саморобним способом шляхом відпилювання прикладу до пістолетного руків`я. 3. Наданий на дослідження предмет, ззовні схожий на цівку з металевим механізмом з важелем є цівкою гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці. У зв`язку з конструктивними особливостями цівки і відсутністю маркувальних позначень встановити конкретну модель рушниці не надалося можливим. Сліди переробки в конструкції цівки відсутні. 4. Надані на дослідження: металевий предмет з маркування « БМ-16 ЧОК 16х70 N III П/ЧОК (К) 700АТМ (9) 1968г », ззовні схожий на укорочений здвоєний блок стволів рушниці, металевий предмет з маркуванням «НОМЕР_34», з дерев`яним руків`ям з обрізаним прикладом від рушниці з металевим механізмом з двома металевими спусковими гачками, двома курками та скобою, предмет, ззовні схожий на цівку з металевим механізмом з важелем замикання, у сукупності у зборі є нестандартною вогнепальною зброєю - обрізом двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ» 16-го калібру, заводський номер «НОМЕР_34», промислового виробництва Тульського зброярного заводу СРСР, 1968 рік. В конструкцію двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ» 16-го калібру, заводський номер «НОМЕР_34» », промислового виробництва Тульського зброярного заводу СРСР, 1968 рік, саморобним способом внесені зміни: вкорочений блок стволів до залишкової довжини в 314 мм та відпиляний приклад до пістолетного руків`я. Обріз рушниці придатний до проведення пострілів з обох стволів (а.с.123-128, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду від 12.02.2019 року (розпочато о 08-40, закінчено о 08-50 години) відповідно до якого предметом огляду є грошові кошти у сумі 10000 гривень, які видані ОСОБА_12 (а.с.134-142, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати контролю вчинення злочину від 12.02.2019 року, відповідно до якого закупним ОСОБА_12 здійснено оперативну закупку у ОСОБА_7 гранатомету «РПГ-26» за грошову винагороду у 10000 грн. під час перебування у квартирі АДРЕСА_14 . Після завершення зустрічі з ОСОБА_7 та придбання вказаного гранатомету, ОСОБА_12 поклав вказаний предмет до свого транспортного засобу Mazda-626 д.н.з. НОМЕР_10 , а саме до багажнику, та проїхавши до гаражного кооперативу «Мотор-1» по АДРЕСА_15 , де видав вказаний гранатомет співробітниками правоохоронних органів (а.с.143-144, т.8), що засвідчено протоколами огляду від 12.02.2019 року (а.с.145-153, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі слідчого експерименту від 05.03.2019 року, відповідно до якого проведено полігонні випробування вибухонебезпечних речових доказів (а.с.161-168, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 05.03.2019 року, відповідно до якого оглянуто територію після проведення випробувань реактивної протитанкової гранати РПГ-26 (а.с.169-173, т.8);
- фактичними даними, відображеними в висновку експерта від 14.03.2019 року № 12-25/6-78, відповідно до якого наданий на дослідження предмет циліндричної форми, який 12.02.2019 добровільно видав ОСОБА_12 , під час огляду автомобіля Mazda-626 д.н.з. НОМЕР_10 являється вибуховим пристроєм військового призначення промислового виготовлення а саме бойовою реактивною протитанковою гранатою РПГ-26, яка відноситься до бойових припасів, містить в собі заряд бризантної вибухової речовини ОКФОЛ, масою 470 грамів та заряд метальної вибухової речовини трубчастий - пірокселіновий порох марки 7/1 ТР В/А, масою 134 грами, та придатна для використання за призначенням, а саме здійснення пострілу та вражання цілі шляхом вибуху, тобто придатна для здійснення вибуху (а.с.176-185, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду від 25.03.2019 року (розпочато о 08-55, закінчено о 09-05 години) відповідно до якого предметом огляду є грошові кошти у сумі 5000 гривень, які видані ОСОБА_12 (а.с.193-209, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі про результати контролю за вчинення злочину від 25.03.2019 року, відповідно до якого 25.03.2019 року приблизно о 09:30 перебуваючи біля гаражного товариства на ділянці між будинками АДРЕСА_6 , знаходячись в автомобілі Mazda-626 д.н.з. НОМЕР_10 ОСОБА_12 здійснив оперативну закупку за грошову винагороду у розмірі 5000 грн. двоствольну мисливську рушницю з укороченими (обрізаними) стволами та укороченим (обрізаним) прикладом - руків`ям (а.с.210-211, т.8), яку у подальшому згідно протоколів огляду від 25.03.2019 року ОСОБА_12 видав співробітникам правоохоронних органів, а о 10:50 ОСОБА_7 був затриманий співробітниками поліції та СБУ (а.с.213-222, т.8);
- фактичними даними, відображеними в висновку експерта № 2-168 від 26.03.2019 року, згідно якого наданий на дослідження предмет схожий на парний горизонтальний блок стволів від рушниці маркування « НОМЕР_10 » є вкороченим саморобним способом до залишкової довжини у 317мм блоком стволів від гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці 12-го калібру моделі «ИЖ-58», заводський номер « НОМЕР_7 », промислового виробництва Іжевського механічного заводу, СРСР. В конструкцію двоствольної двоствольної мисливської рушниці 12-го калібру моделі «ИЖ-58», заводський номер «А03421», промислового виробництва Іжевського механічного заводу, СРСР саморобним способом внесені зміни: вкорочений блок стволів до залишкової довжини в 317 мм, видалене ложе (приклад з шийкою) та замість них саморобним способом приєднаний фрагмент ложа (фрагмент приклада з шийкою) від іншої рушниці, обріз придатний до проведення пострілів з обох стволів (а.с.228-234, т.8);
- фактичними даними, відображеними в протоколі обшуку від 25.03.2019 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено зброю та боєприпаси (а.с.4-9, т.9);
- фактичними даними, відображеними в протоколі слідчого експерименту від 12.04.2019 року, відповідно до якого проведено полігонні випробування вибухонебезпечних речових доказів вилучених в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-30, т.9);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 12.04.2019 року, відповідно до якого оглянуто територію після проведення випробувань вибухонебезпечних речових доказів вилучених в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32-36, т.9);
- фактичними даними, відображеними в висновку експерта № 12-40/6-149 від 10.04.2019 року, згідно якого предмети еліпсоїдної форми вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є корпусами бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 промислового виготовлення, корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, речовина темно-жовтого кольору у формі прямокутного паралелепіпеду є тротиловою шашкою 200 г. промислового виготовлення, яка відноситься до бризантної вибухової речовини нормальної потужності. Заряди вибухових речовин, якими споряджені надані на дослідження корпуси бойових ручних бойових осколкових гранат придатні для здійснення вибухів і руйнування корпусів з утворення характерних осколків (а.с.38-55, т.9);
- фактичними даними, відображеними в протоколі огляду від 11.04.2019 року, предметів вилучених при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено зброю та боєприпаси (а.с.62-64, т.9);
- фактичними даними, відображеними в висновку експерта № 2-184 від 16.05.2019 року, згідно якого предмети вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є частинами та деталями зброї, 8 патронів є боєприпасами - саморобними пістолетними патронами калібру 9 мм, 2 патрони є боєприпасами -пістолетними патронами 9 мм., а ще 2 патрони боєприпасами не являються (а.с.70-80, т.9).
В судовому засіданні досліджено також речові докази, надані стороною обвинувачення.
Таким чином, оцінивши всі досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 є доведеною.
Суд критично ставиться до його показів щодо не визнання своєї провини у вчиненні інкримінованих злочинів, оскільки в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують в його діях склад кримінальних правопорушень.
Його версія спростовується показами потерпілих і свідків, допитаних в судовому засіданні, письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні, а невизнання ним своєї вини є способом юридичного захисту з метою уникнення покарання за вчинений злочин.
Оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_7 у сукупності з іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, суд вважає, що його твердження про те, що він не вчиняв вказаних кримінальних правопорушень, не знайшли свого об`єктивного підтвердження.
Так, оцінюючи досліджені в судовому засіданні обставини вчинення кримінального правопорушення по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, судом встановлено наступне.
В своїх показах обвинувачений стверджує, що потерпілому ОСОБА_9 ударів він не наносив та тілесних ушкоджень не спричиняв.
Однак, вказане повністю спростовується показами самого потерпілого ОСОБА_9 , наданих ним у судовому засіданні.
Крім того, потерпілий впізнав ОСОБА_7 , як особу яка нанесла йому тілесні ушкодження, ще під час проведення досудового розслідування. Аналогічне впізнання проведено і з дружиною потерпілого ОСОБА_25 .
Обставини цієї події, як вони викладені в обвинуваченні, підтверджено належним чином і показами свідків обвинувачення ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 та ОСОБА_20 , які вони надали безпосередньо суду.
До того ж, на стадії досудового розслідування вина ОСОБА_7 , як особи яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, підтверджується доданими до матеріалів справи протоколами впізнання за участі свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_27 , а також протоколами проведених слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29 .
Що стосується показів свідків сторони захисту ОСОБА_23 та ОСОБА_46 , то суд до них відноситься критично, оскільки вони суперечать показам самого потерпілого, показам інших свідків, а також іншим матеріалам справи, які узгоджуються між собою.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 в частині цього обвинувачення є доведеною, його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні обставини вчинення кримінального правопорушення по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, судом встановлено, що незважаючи на не визнання ОСОБА_7 своєї провини, вона підтверджується дослідженим в судовому засіданні доказами.
Так, автомобіль «ЗА3-Daewoo Т13110» державний номерний знак НОМЕР_4, 2007 року випуску, було викрадено 02 березня 2018 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, з двору будинку АДРЕСА_4 .
Наступного дня, на перехресту траси Москва-Сімферополь та вул. базової м. Запоріжжя було затримано цей автомобіль, за кермом якого знаходився ОСОБА_7 .
При цьому, на вимогу працівників поліції про зупинку він не реагував, тривалий час ухилявся від виконання законних вимог працівників поліції.
Затриманий автомобіль мав на собі характерні пошкодження замків дверей та замка запалювання двигуна, що свідчить про незаконність дій до його проникнення та здійснення руху без відома власника. На теж саме вказує і відсутність технічного паспорту на машину та номерного знаку.
В своїх пояснення ОСОБА_7 стверджує, що придбав вказаний автомобіль без офіційного оформлення за розпискою через своїх знайомих за 700 доларів США. Його привіз додому без технічного паспорту транспортного засобу, який повинні були привезти пізніше. Прізвища та імені продавця не знає, це був знайомий ОСОБА_15 .
Однак, такі пояснення не підтверджуються будь-якими іншими доказами. Особу, яка начебто була продавцем, не встановлено. Розписка, на яку посилається обвинувачений, відсутня і суду не надана.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується також і фактичними даними, відображеними в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2018 року, відповідно до якого здійснено зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мереж - з номеру мобільного телефону НОМЕР_8 у відношенні ОСОБА_7 , згідно з якою зафіксовані телефонні розмови 02.03.3018 року з невідомим на ім`я ОСОБА_40 , у тому числі щодо розборки автомобіля, що підтверджується прослуханим в судовому засіданні аудіозаписом (а.с.135-141, т.11).
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 в частині цього обвинувачення є доведеною, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні обставини вчинення кримінальних правопорушень по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України, судом встановлено, що незважаючи на не визнання ОСОБА_7 своєї провини, його вина підтверджується дослідженим в судовому засіданні доказами.
Так, він обвинувачується у трьох епізодах незаконного придбання, носіння, зберігання та збуту вогнепальної зброї та бойових припасів ОСОБА_47 та в одному епізоді незаконного придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин за місцем своєї реєстрації в домоволодінні АДРЕСА_1 .
Досліджені в судовому засіданні письмові докази підтверджують факти проведення оперативних закупок, які оформлені належними протоколами.
Допитані свідки ОСОБА_48 , ОСОБА_41 , ОСОБА_44 , ОСОБА_43 , які приймали участь у проведенні слідчих дій в якості понятих, підтвердили відсутність порушень, є послідовними та узгоджуються між собою.
Однак, основний свідок сторони обвинувачення закупний ОСОБА_49 судом допитаний не був. Він викликався в судові засідання, причини своєї неявки суду не повідомив, доручення суду органу досудового розслідування від 07.03.2023 року на проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення його місцезнаходження (а.с.57, т.6), виконати не надалось за можливе (а.с.93-94, т.6). Цілком можливо, це пов`язано з запровадженням в Україні з 24.02.2022 року режиму воєнного стану, який діє і до цього часу.
Незважаючи на це, суд вважає, що і досліджених письмових доказів та показань свідків достатньо для підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, пов`язаних зі збутом вогнепальної зброї та бойових припасів.
Що стосується епізоду незаконного придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин за місцем реєстрації ОСОБА_7 в домоволодіння АДРЕСА_1 , то судом встановлено наступне.
Так, під час допиту обвинувачений ОСОБА_7 вказав на те, що тривалий час не проживав за адресою АДРЕСА_1 , де 19.04.2019 року вилучено вибухові речовини та бойові припаси, зберігання яких йому інкримінується.
У той же час, на запитання свого захисника останній відповів, що мав ключі від зазначеної домоволодіння, які були в нього вилучені правоохоронними органами при проведенні слідчих дій за епізодом злочинної діяльності, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та які були дослідженні під час судового слідства.
Крім того, один з епізодів збуту ОСОБА_7 вогнепальної зброї ОСОБА_12 , а саме обрізу двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-БМ» 16 калібру, заводський номер « НОМЕР_5 », також пов`язаний з її зберіганням за адресою будинку АДРЕСА_1 .
Вказані обставини у сукупності з іншими доказами, дослідженими під час судового слідства підтверджують ту обставину, що обвинувачений зберігав за вищевказаною адресою вибухові речовини та бойові припаси.
Отже, вважаю, що покази, надані ОСОБА_7 , слід оцінювати критично, як такі, що спростовуються дослідженими під час судового слідства доказами, та які надані у спробі спотворити обставини вчинення злочину та уникнути кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення.
До того ж, згідно з протоколом затримання ОСОБА_7 від 25.03.2019 року, у нього серед іншого вилучено мобільний телефон з сім карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_9 , який фігурує у протоколах НСРД від 10.03.2019 року, 25.03.2019 року, 10.04.2019 року (використовувався під час спілкування ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ). Також, у ОСОБА_7 вилучено грошові кошти у сумі 5000 грн., які були досліджені під час судового слідства та збігаються з виданими 25.03.2019 року грошовими коштами ОСОБА_12 для проведення оперативної закупки у ОСОБА_7 і за які була придбана у останнього вогнепальна зброя (а.с.84-84, т.9).
Одним з доводів сторони захисту про визнання доказів недопустимими вказано те, що власник автомобіля «Mazda-626» номерний знак НОМЕР_10 (згідно відповіді територіального сервісного центру НОМЕР_12 власником є ОСОБА_50 (а.с.185 т.7), не надавав своєї згоди на проведення огляду, а ОСОБА_12 не є власником автомобіля.
Проте, відповідно до вимог ч.2 ст.237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.233 КПК України, ніхто не має проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Таким чином, згода на огляд автомобіля, згідно вимог закону могла бути не лише власником, а і особи, яка ним володіє, тобто і ОСОБА_12 .
Отже, підстави для визнання протоколів огляду неналежними доказами, відсутні.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 в частині цього обвинувачення є доведеною, його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В ході судового розгляду стороною захисту заявлялись клопотання про визнання доказів у даній справі недопустимими, з огляду на те, що вони отриманні з порушенням встановленої процедури.
Перш ніж надати оцінку доводам сторони захисту про недопустимість доказів, суд вважає за необхідне зазначити про підхід, за яким він здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості.
Так, суд зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (ч.3 ст. 62 Конституції України). Обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (абз.5 п.3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011 року).
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК (ч. 1 ст. 86 КПК).
Водночас, КПК не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам).
Разом з тим, передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь - які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК).
Безспірним є те, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.
Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № 601/1143/16).
У контексті такого елементу допустимості доказів, як належний процесуальний порядок отримання доказів, суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед: (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини під час збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.
У зв`язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів, визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.
Вказане узгоджується з правовою позицію, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 756/10060/17, згідно з якою невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
Саме виходячи з наведеного підходу, cуд оцінює доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів сторони обвинувачення.
Щодо клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими, а саме Протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтролю особи від 10.03.2020 року, суд зазначає наступне
Так, зазначаючи про очевидну недопустимість як доказу Протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю від 10.03.2019 року, захисник помиляється, що він складений 10.03.2020 року і не вказує, яким чином при проведенні даної слідчої (розшукової) негласної дії були порушені права і свободи ОСОБА_7 , та які саме.
Суд вважає, що доводи захисника зводиться до процесуальних порушень, вчинених під час проведення аудіо-, відеоконтролю особи, факти наявності яких в діях органу досудового розслідування в процесі розгляду клопотання судом у судовому засіданні (т.4, а.с.205-209) не знайшли свого підтвердження.
Доводи захисника у клопотанні (т.4, а.с.203) про те, що всі додатки до складеного протоколу негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді DVD-R дисків, 59/3/3-62т, 63т, 64т від 23.01.2019 року, № 59/3/3-103т, 104т, 105т від 06.02.2019 року, № 59/3/3-127 від 11.02.2019 року, № 59/3/3-128т, 129т від 12.02.2019 року, № 59/3/3-136т від 18.02.2019 року є недопустимим доказом через те, що додатками до них є неоригінальні примірники, а є копіями, не спростовують висновків судів про допустимість цих доказів.
У частині 3 ст. 99 КПК України законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення, тощо, відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа. Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.
Згідно з ДСТУ 7157:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки.
Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону, у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Питання ідентифікації електронного документа як оригіналу можуть бути вирішені або повноважною особою, яка його створила (обчисленням контрольної суми файлу або каталогу з файлами (CRC-суми, hash-суми) чи накладенням цифрового підпису), або, за наявності підстав, шляхом проведення спеціальних судових досліджень.
Суд ретельно перевірив інформацію, яка міститься як на носіях, які є додатками до матеріалів НСРД, так і в протоколі від 10.03.2019 року (т.8, а.с. 45-68), який є похідним, та не встановив підстав для сумнівів у достовірності тієї інформації, яка зафіксована.
Крім того, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про те, що наявні в матеріалах кримінального провадження матеріали за результатами НСРД отримані внаслідок порушення прав і свобод ОСОБА_7 чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для визнання зазначених доказів недопустимими з огляду на вимоги статей 86, 87 КПК України.
Щодо окремих доводів захисника про те, що в протоколі не вказано де, коли, за допомогою яких технічних засобів, яким чином, за участю кого за яких обставин було проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді аудіо-, відео контролю особи та більш того не вказано звідки оперативний співробітник отримав вказаний оптичний носій інформації, те що відсутні будь-які супровідні документи на підставі яких оперуповноважений ОСОБА_51 отримав носії інформації та документи, які б свідчили про те, що ВОД ІНФОРМАЦІЯ_9 проводило негласні слідчі розшукові дії на підставі ухвали Запорізького апеляційного суду, з огляду на що, протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додаток до нього у вигляді оптичного носія інформації є недопустимим доказом, то суд зазначає, що ст. 246 КПК України передбачено обмеження обов`язку розкриття у кримінальному провадженні відомостей про факт і методи проведення НСРД. Натомість захисником не наведено обґрунтування таких підстав у кримінальному провадженні, які б обумовили необхідність відкриття стороні захисту відомостей про обставини за яких було проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді аудіо-, відео контролю особи.
Встановлено, що зміст протоколів НСРД не суперечить положенням статей 99, 104, 105, 252 КПК України.
Щодо визнання недопустимими доказів, які вказані у наступних клопотаннях обвинуваченого та захисників, а саме:
у клопотанні від 01.06.2023 року, а саме (т.6, а.с.153-165):
- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.08.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_27 впізнає ОСОБА_7 ;
- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2017 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 впізнає ОСОБА_7 ;
- протокол огляду місця події від 15.08.2017 року даними якого встановлено місце вчинення злочину - ділянка місцевості, яка знаходиться між будинком АДРЕСА_16 ;
- постанови ст. слідчого Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_52 від 21.10.2017 року про визнання та приєднання до справи речових доказів;
- висновок судової імунологічної експертизи № 2143 від 21.10.2017 року;
- висновок судової трасологічної експертизи № 1-13473 від 03.11.2017 року;
- висновок судово-медичної експертизи № 2597 від 30.10.2017 року, яким встановлено, що 15.08.2017 року ОСОБА_9 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження;
у клопотанні (т. 6, а.с. 166-185):
- протокол огляду від 06.02.2019 року, в ході якого у ОСОБА_12 було вилучено металевий предмет з маркуванням «БМ-16 ЧОК 16%70 N НОМЕР_34 П/ЧОК ( К) 700 (9) 1968 г. »; металевий предмет з маркуванням «НОМЕР_34», з дерев`яним руків`ям з обрізаним прикладом від рушниці з металевим механізмом з двома металевими спусковими гачками, двома куртами та скобою; предмет, ззовні схожий на цівку з металевим механізмом з важелем замикання;
- постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_53 від 01.04.2019 року про визнання та приєднання до справи речових доказів;
- висновок судово-балістичної експертизи № 2-104 від 13.03.2019 року;
- протокол огляду від 12.02.2019 року, в ході якого у ОСОБА_12 було вилучено предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на гранатомет «РПГ-26» з маркуванням «НОМЕР_36»; «НОМЕР_37»; « НОМЕР_6 »;
- постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_53 від 01.04.2019 року про визнання та приєднання до справи речових доказів;
- висновок судово-вибухотехнічної експертизи № 12-25/6-78 від 14.03.2019 року;
- протокол огляду від 25.03.2019 року, в ході якого у ОСОБА_12 було вилучено предмет схожий на парний горизонтальний блок стволів від рушниці маркування «НОМЕР_35»; підствольна накладка «цівка» маркування «НОМЕР_33»; предмет схожий на складову частину рушниці з ударно-спусковим механізмом та дерев`яним укороченим прикладом, з маркуванням «модель ИЖ-58 МА НОМЕР_33»;
- постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_53 від 01.04.2019 року;
- висновок судово-балістичної експертизи № 2-168 від 26.03.2019 року;
- протокол обшуку від 25.03.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , та речові докази, а саме: 1) предмети, що за зовнішніми ознаками подібні до рамки пістолета з маркуванням «НОМЕР_31» із порожнім магазином та затвором з маркуванням «RETAY 8 FS cal.9mm P.A.K.; 2)окремий магазин, який споряджений 12 предметами, що за зовнішніми ознаками подібні до патронів; 3) зворотня пружина з направляючою віссю та запобіжник; 4) металеві спарені трубки з наскрізними-отворами зі слідами корозії;
- постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_53 від 22.04.2019 року;
- висновок судово-балістичної експертизи № 2-184 від 16.05.2019 року;
у клопотанні (т. 6, а.с. 187-208):
- протокол огляду місця події від 02.03.2018 року даними якого встановлено ділянку місцевості, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;
- протокол огляду місця події від 03.03.2018 року даними якого встановлено ділянку місцевості, що розташована на перехресті траси «Москва-Сімферополь» та вул. базова в м. Запоріжжя та вилучені речові докази, а саме: пластиковий елемент панель приладів, що знаходився на підлозі автомобіля за водійським сидінням; 2 скляні пляшки по 0,5 літра кожна з етикетками «Пиво Львівське світле» (закриті), що знаходились перед переднім пасажирським сидінням у поліетиленовому пакеті; скло з уламками на тонувальній плівці, що знаходилось на водійському сидінні; ганчірка, що була на передньому пасажирському сидінні; пара рукавичок чорного кольору, що були в карті водійських дверцят; металевий стержень від викрутки, що був у місці, де зазвичай знаходиться замок запалювання; рукавички чорного кольору, що були на підлозі за переднім пасажирським сидінням; плоскогубці, що були на передньому пасажирському сидінні; ручка від викрутки, що була під водійським сидінням; замок запалювання з ключем, що був на передньому пасажирському сидінні; змив та контроль до нього з правої ніші обшивки правих передніх дверцят; змив та контроль до нього з ручки коробки перемикання передач; змив та контроль до нього, з рулевого колеса; змив та контроль до нього з внутрішньої дверної ручки водійських дверцят; мікрочастин з правого переднього сидіння; мікрочастини з заднього сидіння; мікрочастини з водійського сидіння; автомобіль «ЗАЗ-Daewoo ТІ 3110» державний номерний знак НОМЕР_4;
- постанова слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_54 від 03.03.2018 року про визнання та приєднання до справи речових доказів;
- протокол обшуку від 06.03.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучені речові докази, а саме: мокра печатка ТОВ «Містерія ДРС НОМЕР_38»; рація «Kenwood KSC-15» з зарядним пристроєм до неї; рація «Kenwood ТK-278/3107» з зарядним пристроєм до неї» рація «Kenwood» без зарядного пристрою; мобільний телефон «Nokia KM-1172» ІМЕЙ: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ; мобільний телефон «Samsung GT-С3050» ІМЕЙ: НОМЕР_16 ; сумка шкіряна чоловіча чорного кольору, патрони «ТАХО ПАТРИОТ» 16/70311Т в кількості 4-х штук; патрони «ІМІТАТОР ПОСТРІЛУ» НЕ ДАС в кількості 3-х штук; один патрон з зарядом з маркуванням 12/62/93;
- постанова слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_54 від 07.03.2018 року про визнання та приєднання речових доказів;
- протокол обшуку від 06.03.2018 року за адресою: АДРЕСА_5 та вилучені речові докази, а саме: предмет схожий на пістолет, сріблястого кольору, фірми: «EKOL MAJOR» з маркуванням: «caр. 9 mm.», з номером: « НОМЕР_17 »; магазин чорного кольору до вищезазначеного предмета схожого на пістолет, сріблястого кольору, фірми: «EKOL MAJOR» з маркуванням: «cal. 9 mm.», з номером: « НОМЕР_17 »; 1 набій з вищезазначеного магазину, фірми «S% B, з маркуванням «9 mm. Br.C»; 1 набій з фірми «ONIS», з маркуванням «9 mm.»; 1 набій з маркуванням «188» та «82»; мобільний телефон «Nokia 5800 d-1» іmеі: НОМЕР_18 ; сим карта невстановленого оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_19 , з мобільного телефону «Nokia 5800 d-1» іmеі: НОМЕР_18 ; сим карта оператора мобільного зв`язку «lifecell» з мобільного телефону «Nokia 1600» іmеі: НОМЕР_20 ; картридер № НОМЕР_21 (для сим карти оператора мобільного зв`язку) в який була встановлена сим карта оператора мобільного зв`язку «lifecell» з мобільного телефону «Nokia 1600» іmеі: НОМЕР_20 ; банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_22 яка діяла до 02/17, на ім`я: «ОСОБА_55»;
- постанова слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_54 від 07.03.2018 року про визнання та приєднання до справи речових доказів;
- протокол огляду предмету від 16.03.2018 року огляд оптичного носія диску DVD-RW з відео записами нагрудних «Body-камер» співробітників патрульної поліції;
- протокол огляду від 03.03.2018 року та лазерний компакт-диск DVD-R від 03.03.2018 року із зображенням запису камери відеоспостереження з магазину «Ні Fi;
- висновок авто-товарознавчої експертизи № 11/1-42 від 13.03.2018 року;
у клопотанні (т. 5, а.с. 61-67):
- протокол огляду від 06.02.2019 року, протокол огляду від 06.02.2019 року, протокол огляду від 12.02.2019 року, протокол огляду від 25.03.2019 року;
суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Проаналізувавши всі досліджені у справі докази та надавши оцінку кожному з них в їх сукупності та взаємозв`язку, дотримуючись вимог статей 86, 87, 94 КПК України, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений та сторона захисту, порушуючи питання щодо недопустимості доказів з підстав порушення вимог КПК України, не навели даних щодо істотного порушення прав обвинуваченого та впливу порушень КПК України на достовірність отриманих доказів.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено та обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення.
Це питання було вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії події.
Відтак, суд вважає, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення, безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України; вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання доказів недопустимими відсутні.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають. При цьому, всі фактичні дані у цьому провадженні, що безпосередньо досліджені судом, отримані стороною обвинувачення в цілому із застосуванням належної правової процедури, позаяк, виходять із належних процесуальних джерел, зібрані уповноваженими суб`єктами і у належному процесуальному порядку за наявності на те правових підстав.
У постановах від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17 та від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК України до наданих сторонами доказів, Суд повинен виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК України, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення. Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми. Крім того, суд, вирішуючи питання щодо недопустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, що воно зумовило визнання такого доказу недопустимим.
В постанові від 06 липня 2021 року у справі № 720/49/19 Верховний Суд зазначив, що будь-яке процесуальне порушення, допущене в ході збирання доказів, саме по собі не може бути підставою для визнання їх недопустимими, а тому, за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів, визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Безумовно, істотним порушенням фундаментальних прав і свобод особи є отримання доказів, внаслідок поганого поводження, порушення права не свідчити проти себе та на правову допомогу захисника, що не може бути прийнятним в системі правосуддя.
Водночас, порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок проведення кримінального розслідування чи вчинення окремих процесуальних дій, які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися, виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті злочину і покаранні злочинця та важливості цих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.
В постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 357/14462/14-к Верховний Суд вказав, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів.
А тому, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що підстав, передбачених ст. 87 КПК України для визнання наданих стороною обвинувачення доказів недопустимими у даному кримінальному провадженні немає, оскільки визнання доказів недопустимими в розрізі положень ст. 87 КПК України може мати місце не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Вищенаведені зібрані органом досудового розслідування докази, що були досліджені в судовому засіданні, які узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, суд визнає належними і допустимими та кладе їх в основу вироку.
Стороною захисту не наведено жодних доводів, які б давали підстави для висновків, що стверджувані адвокатами порушення вплинули на забезпечення прав та основоположних свобод ОСОБА_7 під час кримінального провадження або ж поставило під сумнів достовірність зібраних доказів.
Даних про те, що наявні істотні порушення прав і свобод ОСОБА_7 , судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України.
Суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатню сукупність належних та допустимих доказів участі ОСОБА_7 вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України, за якими і слід кваліфікувати його дії.
Враховуючи наведене, підстав для визнання зібраних під час досудового розслідування доказів у вказаному кримінальному провадженні недопустимими не вбачається, а тому суд відхиляє такі твердження сторони захисту.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за іншими статтями Кримінального кодексу України в суду відсутні.
Згідно зі ст. 6 КК України особи, які вчинили кримінальні правопорушення на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
У суду немає сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань свідків обвинувачення, які, до обвинуваченого упереджено не відносяться, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань та під присягою, настоюють на їх правдивості, оскільки ці покази узгоджуються між собою, є логічними та послідовними, а також не суперечать іншим, дослідженим в судовому засіданні, письмовим доказам, що дає змогу суду визнати їх правдивими та такими, що можуть бути покладені в основу вироку для встановлення винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підстав для обмов обвинувачених, судом не установлено.
ОСОБА_7 та сторона захисту не навели аргументів, за яких свідки могли б його оговорювати.
Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_7 , суд критично ставиться до його показань про те, що він не має відношення до вчинення вказаних злочинів, оскільки обвинувачений не зміг конкретно пояснити у суді, де він перебував та чим займався у період з березня 2017 року по березень 2018 року, тобто в період інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
На думку суду, надання таких показів суду є способом захисту обвинуваченого ОСОБА_7 , який вказуючи що не вчиняв кримінальних правопорушень, намагається уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії, оскільки усвідомлює, що ці злочини є тяжкими, і відповідно за них передбачено суворе покарання, і ці покази обвинуваченого спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
При визначенні ОСОБА_7 покарання, суд керується вимогами ст.65 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких, обставини справи, особу обвинуваченого, який не визнав провину, був працевлаштований, позитивно характеризується за місцем перебування в СІЗО (а.с.210, т.5), одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, завдані злочином збитки потерпілій стороні не відшкодував, публічно не вибачився, раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його сімейне і матеріальне становище, а також поведінку після скоєного злочину, а саме: в період перебування на запобіжному заході у вигляді домашнього арешту вчинив інше кримінальне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КК України (ЄРДР № 12024082080000568 від 10.04.2024 року) та йому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 12.04.2024 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (справа № 336/3429/24, провадження № 1-кс/336/448/2024).
Згідно інформації КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР від 21.08.2017 року ОСОБА_7 на обліку у лікаря нарколога не перебуває (т. 10, а.с. 76).
Згідно довідки КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР від 16.03.2018 року № 1056, ОСОБА_7 перебуває на профілактичному обліку. Д-з: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів. Вживання з шкідливими наслідками (т. 11, а.с. 160).
Згідно довідки КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР від 10.04.2019 року № 1443, ОСОБА_7 перебуває на консультативному обліку з 10.01.2018 року. Д-з: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів. Вживання з шкідливими наслідками (т. 9, а.с. 126).
Згідно інформації КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР від 22.08.2017 року, від 16.03.2018 року, від 18.04.2019 року ОСОБА_7 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (т. 9, а.с. 127, т. 10 а.с. 77, т. 11 а.с. 159).
Крім того, суд враховує думку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , покладалися на розсуд суду.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та рецидив кримінальних правопорушень.
В ході судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 після вчинення злочинів, наслідки суспільно-небезпечних діянь, особу обвинуваченого, його спосіб життя, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на усі обставини кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_7 раніше притягався до кримінальної відповідальності, повторно вчинив тяжкі злочини, наслідком яких є заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, спричинення майнової шкоди внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом та незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами шляхом їх придбання, носіння, зберігання та збуту, будь-які збитки, які вимушена понести потерпілі не відшкодовував, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства неможливе, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке, виходячи з сукупності зазначених судом обставин, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Покарання у виді позбавлення волі перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчинених злочинів і особою винного, оскільки справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки та у пропорційності юридичної відповідальності вчиненими порушеннями.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75, 76 КК України суд не вбачає.
Що стосується додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч.2 ст.289 КК України, то суд вважає за можливим її не застосовувати через те, що по-перше: вона є альтернативною, а по-друге: в ході досудового розслідування не встановлено майна обвинуваченого на яке може бути звернено конфіскацію. Крім того, автомобіль, який був об`єктом кримінального посягання повернутий органами поліції законному володільцю.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей інкримінованих злочинів, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на те, що ОСОБА_7 вчинив декілька злочинів, за жоден з яких він не притягався раніше до кримінальної відповідальності, остаточне покарання має бути призначено на підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів.
Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та являлись передумовою для застосування до обвинуваченого ст.ст.69, 75 КК України, судом не встановлено.
Документально підтвердженими процесуальними витратами по справі є наступні: 1) за проведення судової експертизи зброї № 2-104 від 13.03.2019 року в сумі 1144 гривен 00 копійок, 2) за проведення судової хіміко-вибухотехнічної експертизи № 12-25/6-78 від 14.03.2019 року в сумі 1430 гривен 00 копійок, 3) за проведення судово-балістичної експертизи № 2-168 від 26.03.2019 року в сумі 1144 гривен 00 копійок, 4) за проведення судової експертизи зброї № 2-184 від 13.03.2019 року в сумі 2512 гривен 16 копійок, 5) за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 2-1373 від 03.11.2017 року в сумі 742 гривні 20 копійок, 6) за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 11/1-42 від 13.03.2018 року в сумі 858 гривні 00 копійок, в загальній сумі 7 830 гривень 36 копійок, які підлягають стягненню з обвинуваченого.
Арешти на майно, накладені в ході проведення досудового розслідування, підлягають скасуванню.
Питання про долю речових доказів вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
21.08.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя щодо ОСОБА_7 на досудовому слідстві було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби (справа №336/4661/17, провадження №1-кс/336/625/2017) у кримінальному провадженні за обвинуваченням по ч.1 ст.121 КК України.
03.03.2018 року ОСОБА_7 був затриманий як особа підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, про що слідчим складено відповідний протокол. (а.с.39-41, т.11).
05.03.2018 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя щодо ОСОБА_7 на досудовому слідстві було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 140 960 грн 00 копійок (справа № 335/2354/18, провадження № 1-кс/335/1605/2018).
05.07.2018 року ОСОБА_7 звільнено з під варти в зв`язку з внесенням застави (а.с.59, т.1).
23.03.2022 року ухвалою суду вказана застава повернута спадкоємцю заставодавця (справа №335/4734/18, провадження № 1-кп/335/8/2022) (а.с.137-138, т.5).
25.03.2019 року ОСОБА_7 був затриманий як особа підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, про що слідчим складено відповідний протокол (а.с.84-86, т.9).
27.03.2013 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя щодо ОСОБА_7 на досудовому слідстві було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в сумі 288 150 грн 00 копійок (справа № 335/1004/19, провадження № 1-кс/335/2368/2019), який в наступному неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом.
05.09.2023 року ухвалою суду запобіжний захід у відношенні ОСОБА_7 змінено на цілодобовий домашній арешт (справа № 335/4734/18, провадження № 1-кс/335/51/2023) (а.с.69-72, т.7), який в подальшому ухвалою суду від 21.12.2023 року змінено на нічний (а.с.160-161, т.7).
Однак, в період перебування на запобіжному заході у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 вчинив інше кримінальне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КК України (ЄРДР № 12024082080000568 від 10.04.2024 року), 10.04.2024 року його було затримано за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, а ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 12.04.2024 року (справа № 336/3429/24, провадження №1-кс/336/448/2024) йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 на даний час у даному кримінальному провадженні відсутній. Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження зважаючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Потерпілим ОСОБА_9 по справі заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с.49-51, т.2), який ухвалою судді від 05.2018 року залишено без руху (а.с.56-57, т.2), а ухвалою від 14.03.2018 року повернуто позивачу (а.с.71-72, т.2).
В подальшому потерпілий ОСОБА_9 повторно звернувся з позовною заявою (а.с.175-177, т.2), яка ухвалою судді від 18.06.2019 року залишена без руху ( а.с.204-205, т.2). В подальшому потерпілий ОСОБА_9 повторно звернувся з позовною заявою (а.с.27-29, т.4).
Як встановлено в наступному, потерпілий ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.58, т.7).
Будь-хто зі спадкоємців чи правонаступників ОСОБА_9 до суду з цього приводу не звертались, а тому його позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 суд вважає, що заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, зважаючи на те, що потерпілий у кримінальному провадженні до ухвалення вироку помер, а заяв від його близьких родичів про визнання їх цивільними позивачами до суду не надходило.
Інших позовних вимог в даному кримінальному провадженні не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, ч.3 ст.376, ч.15 ст.615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.289, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому наступне покарання:
- по ч.1 ст.121 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;
- по ч.2 ст.289 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, без конфіскації майна;
- по ч.1 ст.263 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 період знаходження його в місцях попереднього ув`язнення з часу затримання 03.03.2018 року до 05.07.2018 року та з 25.03.2019 року до 05.09.2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні - відсутній.
Він перебуває під вартою з 10.04.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду від 12.04.2024 року (справа № 336/3429/24, провадження № 1-кс/336/448/2024) у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.121 ч.1 КК України (ЄРДР № 12024082080000568 від 10.04.2024 року).
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2019 року (справа № 335/1004/19, провадження № 1-кс/335/2402/2019) на 5000 (п`ять) тисяч гривень 00 копійок, купюрами по 200 гривень, та мобільний телефон «MEIZU М5» у корпусі блакитного кольору іmеі: НОМЕР_23 ; сим карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_9 та ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_24 , вилучені 25.03.2019 року під час затримання ОСОБА_7 (а.с.90-91, т.9), - скасувати.
Арешт накладений на тимчасове вилучене майно під час огляду місця події ділянки місцевості на перехресті траси «Москва-Сімферополь» та вул. Базова в м. Запоріжжя, накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2018 року (справа № 335/2354/18 провадження 1-кс/335/1606/2018) в тому числі і на автомобіль «ЗА3-Daewoo Т13110» державний номерний знак НОМЕР_4 (т.11, а.с. 49-50), - скасувати.
Арешт накладений на тимчасове вилучене майно у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затриманого у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2018 року (справа № 335/2354/18 провадження 1-кс/335/1607/2018) (т.11, а.с.55-56), - скасувати.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2018 року (справа № 335/2354/18 провадження 1-кс/335/1789/2018) на тимчасове вилучене майно під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_5 , (т.11, а.с. 114-115), - скасувати.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2018 року (справа № 335/2354/18 провадження 1-кс/335/1790/18) на тимчасове вилучене майно під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 (т.11, а.с.119-120), - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави 7 830 (сім тисяч вісімсот тридцять) гривень 36 копійок за проведення судових експертиз.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Речові докази по кримінальному провадженню:
-уламки (залишки) бойової реактивної протитанкової гранати РПГ-26, вилученої у ОСОБА_12 12.02.2019 року (до висновку експерта № 12-25/6-78 від 14.03.2019 року, упаковані до прозорого полімерного мішку, опечатаний пояснювальною біркою № 28, передані на відповідальне зберігання до камери схову управління логістики матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Запорізькій області (а.с.186-187, т.8), - знищити;
-обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці 16-калібру моделі «ТОЗ-БМ», заводський номер « НОМЕР_5 », упакований до спецпакету експертної служби МВС України № НОМЕР_25 , переданий на відповідальне зберігання на склад ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.235-237, т.8), - знищити;
-обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці 12-калібру моделі «ИЖ-58», заводський номер « НОМЕР_7 », упакований до прозорого полімерного пакету, який опломбований хомутом-пломбою № 7553711, переданий на відповідальне зберігання на склад ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.235-237, т.8), - знищити;
-уламки (залишки) корпусів бойових ручних осколкових гранат Ф-1 (2 одиниці) та РГД-5 (1 одиниця), вилучених 25.03.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , упаковані до прозорого спецпакету експертної служби № 4143022, передані на відповідальне зберігання до камери схову управління логістики матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Запорізькій області (а.с.56-57, т.9), - знищити;
-12 стріляних гільз патронів, стартовий (сигнальний) пістолет «Retay 84FS» № НОМЕР_26 , магазин пістолету «Retay 84FS», магазин пістолету «Форт-12Р», фрагмент блоку стволів, паперовий конверт з протиркою ствола, первинне упакування, вилучених 25.03.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , упаковані до спецпакету експертної служби МВС України № 3305542, передані на відповідальне зберігання до камери схову управління логістики матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Запорізькій області (а.с.82-83, т.9), - знищити;
-5000 (п`ять) тисяч гривень 00 копійок, купюрами по 200 гривень, вилучені 25.03.2019 року під час затримання ОСОБА_7 , залишені на зберігання до установи банку (а.с.92-93, т.9), - звернути в доход держави;
-мобільний телефон «MEIZU М5» у корпусі блакитного кольору іmеі: НОМЕР_23 ; сім карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_9 та ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_24 , вилучені 25.03.2019 року під час затримання ОСОБА_7 , залишені на зберігання в СУ ГУНП в Запорізькій області (а.с.87, 94-95, т.9), - знищити;
- дві скляні пляшки із написом «Пиво Жугулівське» об`ємом по 0,5 л. кожна (поміщені у картонну коробку; ручку КПП з автомобілю ВАЗ 2101 (поміщена у паперовий конверт); змив з рульового колеса і контроль до нього (поміщений у паперовий конверт); волосся - копна (поміщене в паперовий конверт) які передані на зберігання до камери речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т. 10, а.с. 25), - знищити;
- три полімерні пляшки з нашаруванням РБК (поміщені у картонну коробку); змив РБК і контроль до нього (поміщений у паперовий конверт); бинт медичний з нашаруванням РБК (поміщений у паперовий конверт), які передані на зберігання до камери речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т. 10, а.с. 29), - знищити;
- пластиковий елемент панелі приладів, що знаходився на підлозі автомобіля за водійським сидінням; 2 скляні пляшки об`ємом 0,5 л кожна, з етикетками «Пиво Львівське світле» (закриті), що знаходились перед переднім пасажирським сидінням у поліетиленовому пакеті; скло з уламками на тонувальній плівці, що знаходилось на водійському сидінні; ганчірка, що була на передньому пасажирському сидінні; пара рукавичок чорного кольору, що були в карті водійських дверцят; металевий стержень від викрутки, що був на місці, де зазвичай знаходився замок запалювання; рукавички чорного кольору, що були на підлозі за переднім пасажирським видінням; плоскогубці, що були на передньому пасажирському сидінні; ручка від викрутки, що була під водійським сидінням; замок запалювання з ключем, що був на передньому пасажирському сидінні; змив та контроль до нього з правої ніши обшивки правих передніх дверцят; змив та контроль до нього з ручки коробки перемикання передач; змив та контроль до нього, з рульового колеса; змив та контроль до нього з внутрішньої дверної ручки водійських дверцят, мікрочастини з правого переднього видіння; мікрочастини з заднього сидіння; мікрочастини з водійського сидіння які передані до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т. 11, а.с. 30-32) - знищити;
- оптичний носій інформації диск DVD-R з відео записами магазину «Ні-Fi за адресою: АДРЕСА_4 від 02.03.2018 року що долучений до матеріалів кримінального провадження (т.11, а.с.36-38) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- пару рукавиць чорного кольору з жовтими вставками; USB- шнур білого кольору; зарядний блок біло-рожевого кольору; запальничка золотистого кольору; обручка із металу жовтого кольору; зв`язка ключів у кількості 9-ти штук на трьох металевих кільцях з трьома брелоками; паперова візитівка; пластикова карта зеленого кольору «ZoG»; банківська пластикова картка «Приватбанк» ( НОМЕР_27 ); постанова про адміністративне правопорушення № БР № 081515; протокол про адміністративне правопорушення № БР 071705 - (полімерний файл»; мобільний телефон в корпусі сірого кольору «Meizu pro 6) з сім картою «Київстар» ( НОМЕР_28 ); мобільний телефон в корпусі чорного кольору фірми «Ergo» з сім-картою «Vodafon» ( НОМЕР_29 ) та сім-картою «lifecell», які передані до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т.11, а.с. 42-44) - знищити;
- грошові кошти у сумі 02 гривні 40 копійок (металевими дрібними коштами), які передані до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т. 11, а.с. 42-44) - звернути в доход Держави;
- мокра печатка «ТОВ Містерія ДРС НОМЕР_38»; рація «Kenwood KSC-15» з зарядним пристроєм до неї; рація «Kenwood ТK-278/3107» з зарядним пристроєм до неї» рація «Kenwood» без зарядного пристрою; мобільний телефон «Nokia KM-1172» ІМЕЙ: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ; мобільний телефон «Samsung GT-С3050» ІМЕЙ: НОМЕР_16 ; сумка шкіряна чоловіча чорного кольору; ніж з рукояткою коричневого кольору у чохлі з тканини сірого кольору які передані до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т. 11, а.с. 73-74) - знищити;
- сумка шкіряна чоловіча чорного кольору в якій знаходяться патрони «ТАХО ПАТРИОТ» 16/70311Т в кількості 4-х штук; патрони «ІМІТАТОР ПОСТРІЛУ» НЕ ДАС в кількості 3-х штук; один патрон з зарядом з маркуванням 12/62/93 які передані інспектору дозвільної служби Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т.11, а.с. 73-74) - знищити;
- мобільний телефон «Nokia 5800 d-1» іmеі: НОМЕР_18 ; сим карта невстановленого оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_19 , з мобільного телефону «Nokia 5800 d-1» іmеі: НОМЕР_18 ; сим карта оператора мобільного зв`язку «lifecell» з мобільного телефону «Nokia 1600» іmеі: НОМЕР_20 ; банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_22 яка діяла до 02/17, на ім`я: «ОСОБА_55», які передані док камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т.11, а.с. 87-89), - знищити;
- предмет схожий на пістолет, сріблястого кольору, фірми: «EKOL MAJOR» з маркуванням: «cal. 9 mm.», з номером: «НОМЕР_32»; магазин чорного кольору до вищезазначеного предмета схожого на пістолет, сріблястого кольору, фірми: «EKOL MAJOR» з маркуванням: «cal. 9 mm.», з номером: «НОМЕР_32»; 1 набій з вищезазначеного магазину, фірми «S&B, з маркуванням «9 mm. Br.C»; 1 набій з фірми «ONIS», з маркуванням «9 mm.»; 1 набій з маркуванням «188» та «82» які передані інспектору дозвільної служби Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області (т. 11, а.с. 87-92), - знищити;
- автомобіль «ЗАЗ-Daewoo Т13110» державний номерний знак НОМЕР_30 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_10 (т.11, а.с.30-32), - повернути законному володільцю ОСОБА_10 ;
- оптичний носій диск DVD-R нагрудних «Body-камер» працівника патрульної поліції від 03.03.2018 року, який долучений до матеріалів кримінального провадження (т.11, а.с.126-128) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний носій інформації диск № 15 н/т від 12.04.2018 року який долучений до матеріалів кримінального провадження (т.11, а.с.147-148), - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
З огляду на запроваджений в Україні з 24.02.2022 року режим воєнного стану, який діє до цього часу, суд оголошує резолютивну частину вироку. Повний текст вироку буде вручено учасниками провадження негайно після проголошення його резолютивної частини.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому, потерпілим і прокурору.
Суддя ОСОБА_1
