Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/4734/18 1-кп/335/51/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України.
Встановлено, що 25.03.2019 року о 11 годині 10 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2019 року, ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці до 23.05.2019 року включно.
Строки продовження обвинуваченому тримання під вартою в ході судового розгляду кримінального провадження продовжувалися судом. Строк дії запобіжного заходу спливає 31.03.2023 року, однак завершити кримінальне провадження до вказаної дати є не можливим з незалежних від суду причин.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні у відповідності до вимогст. 331 КПК України, просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати на даний час. Такими ризиками вказав: ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, ризик перешкоджання обвинуваченим встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Прокурор вважає, що тримання під вартою ОСОБА_6 є єдиним запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, просив продовжити строк застосування до обвинуваченого обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо свого підзахисного заперечувала. Заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на будь який, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт, зазначивши що на теперішній час ризики, передбаченіст. 177 КПК Українистороною обвинувачення не підтверджуються. Крім того, ОСОБА_6 одружений, має на утриманні трьох дітей, які на даний час перебувають під опікою дружини, у котра є хвора матір. Він не має наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, прокурором на думку захисника взагалі заявляється необґрунтовано. Раніше вказаний ризик, судом був відхилений, а тому посилання прокурора на те, що ОСОБА_6 має намір перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є безпідставним.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи захисника, проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, підтримав надіслане ним раніше на адресу суду клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем його мешкання: АДРЕСА_1 , зазначивши що ризики, передбаченіст. 177 КПК Українистороною обвинувачення не обґрунтовані та не доведені. Вважає, що саме зміна запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю, буде відповідати вимогам КПК України щодо належного виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та буде вчинено в інтересах малолітніх дітей.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_6 захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, вислухавши думку учасників кримінального провадження стосовно заявлених клопотань, суд приходить до наступних висновків.
Так, обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбаченістаттями 177-178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Частиною 1 ст. 331 КПК Українипередбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1ст.183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченихст. 177 цього Кодексу.
На думку суду, на даний час підстави для збереження відповідного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні не відпали.
ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів за вчинення яких передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі. Суд враховує також суспільну небезпечність інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування суду.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, яке їм інкримінується і застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_6 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і меті запобіжного заходу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, не надає можливості обвинуваченому перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження та обізнаний щодо місця проживання та контактних телефонів свідків, потерпілих. Безумовне не визнання вини обвинуваченим, на думку суду може свідчити на користь того, що у разі звільнення з під варти, обвинувачений може здійснювати вплив на свідків та потерпілих по вищезазначеній справі у випадку необхідності їх повторного, одночасного допиту, висловлення позиції потерпілими у судових дебатах щодо винуватості обвинуваченого та міри покарання.
Крім того, ОСОБА_6 раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, обвинувачується зокрема, у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, вчиненому в той час коли інші провадженням щодо нього за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України вже знаходились в суді. При цьому, у провадженні за ч. 1 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 був звільнений з під варту під заставу, вчинив новий злочин через короткий проміжок часу після звільнення з міст позбавлення волі, що підтверджує наявність ризику вчинення останнім іншого кримінального правопорушення.
Наявні ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який і у судовому засіданні не встановлено даних, які б свідчили про зменшення вказаних ризиків.
Суд також враховує дані стан здоров`я ОСОБА_6 , не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, обвинувачений є соціально адаптованими, не зв`язаний міцними соціальними зв`язками, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, до затримання не працював, не має визначеного роду занять,проте суду не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК Україниабо з`явилися нові обставини, що унеможливлюють їх тримання під вартою.
Суд вважає, що інші запобіжні заходи, на думку суду, не змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним вище ризикам, та, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, існує значна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_6 порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.
В той же час, стороною захисту не наведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги 31.01.2023 року при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу, та які нові обставини виникли після цього.
Інших обставин, які б на даний час давали підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.
Крім зазначеного, суд звертає увагу, що первісна ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання та в подальшому ухвали про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - не скасовані.
Доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність підстав щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_6 , та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1ст. 177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зменшення ризиків або про те, що вони зникли, що раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку його дії, стороною захисту не наведено.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріпленийстаттею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 06.04.2000 року) по справі «Лабіта проти Італії». Тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину - рішення у справі «Москаленко проти України».
Крім того, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Наявність у обвинуваченого дружини, трьох дітей, самі по собі не є підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який та жодним чином не свідчить про можливість запобігти заявленим ризикам так як це не є гарантом того, що обвинувачений буде не в змозі переховуватись від суду або порушувати процесуальний порядок та впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо посилань захисника ОСОБА_8 на тривалий час тримання під вартою обвинуваченого, слід зазначити наступне.
Справа розглядається вже другим складом суду, оскільки попередній головуючий ОСОБА_9 відведений від розгляду об`єднаного кримінального провадження № 335/4734/18 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.1 ст.121, ч.1 ст.263 КК України.
ЄСПЛ розглядаючи скарги щодо тривалості судового розгляду визначило такі критерії оцінки обставин які впливають на тривалість судового розгляду:
- складність справи;
- поведінка сторін;
- поведінка судових та інших державних органів;
- важливість предмету розгляду для заявника.
Сторона захисту та обвинувачений після зміни складу суду наполягали на проведенні судового розгляду спочатку, що обумовило затягування розгляду справи.
У період розгляду справи відносно ОСОБА_6 у Орджонікідзевському районному суду здійснювалось правосуддя не за повним за штатним розкладом. Зазначені обставини обумовлюють тривалість судового розгляду справи, та є об`єктивними чинниками.
Щодо пояснень обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає, що через вказані вище обставини суд не може змінити йому на більш м`який запобіжний захід, так як вже було зазначено вище наявність у обвинуваченого дружини та дітей, жодним чином не свідчить про можливість запобігти заявленим ризикам так як це не є гарантом того, що обвинувачений буде не в змозі переховуватись від суду або порушувати процесуальний порядок та впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи те, що розгляд кримінального провадження триває, суд вважає, що наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням конкретного строку і за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 під вартою до 26.05.2022 року включно, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу - слід відмовити.
Керуючисьст. 331 КПК України,суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 26.05.2023 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до слідчого ізолятора.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 28.03.2023 року.
Повний текст ухвали виготовлено 28.03.2023 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
