ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 361/1495/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Василишин В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року (м. Бровари, дата виготовлення повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних та моральних збитків,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Броварської міської ради Київської області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд:
1) визнання протиправними дій щодо прийняття рішень від 28 січня 2016 року про відмову у відведенні земельної ділянки;
2) визнання протиправними дій щодо неоднакового застосування законодавства до осіб, які мають однакові пільги, та відведення земельних ділянок 05 березня 2015 року пільговим категоріям громадян рішенням сесії міської ради на пільгових умовах;
3) визнання протиправними дій щодо невиконання своїх службових повноважень та відмови створити чергу на отримання земельних ділянок в першочерговому порядку;
4) визнання протиправними дій за розгляд скарги, адресованої Президенту України на дії відповідача та Київської обласної державної адміністрації;
5) визнання протиправними дій щодо відмови виконати рішення земельної комісії від 22 січня 2016 року та передачі після вивчення даного питання щодо створення черг на отримання земельних ділянок юридичним відділом, та винесення його на розгляд сесії міської ради;
6) визнання протиправними дій щодо відмови надати рекомендації юридичного відділу Броварської міської ради щодо створення черг на отримання земельних ділянок у м. Броварах, а також щодо надання невмотивованої відповіді на всі звернення та зобов'язання їх надати;
7) визнання протиправними дії щодо прийняття рішення 07 червня 2016 року, 04 серпня 2016 року та 22 вересня 2016 року відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою;
8) визнання протиправними дій щодо відмови розглянути на сесіях міської ради 28 січня 2016 року, 07 червня 2016 року, 04 серпня 2016 року, 22 вересня 2016 року заяв про відведення земельної ділянки;
9) визнання протиправними дій щодо неповідомлення про час та місце розгляду заяв щодо земельних ділянок та створення черги на землю від 28 січня 2016 року та 07 червня 2016 року, 22 вересня 2016 року;
10) зобов'язання розглянути на сесії міської ради заяву щодо відведення земельної ділянки;
11) зобов'язання створити чергу для отримання земельних ділянок в першочерговому та позачерговому порядку для пільгових категорій громадян та включити до черг на отримання земель в першочерговому та позачерговому порядку під № 1 позивача, згідно неодноразових поданих заяв;
12) заборону відповідачу отримувати заробітну плату до повного виконання своїх повноважень, в тому числі створення черг на першочергове та позачергове отримання земельних ділянок, та відведення пільговим категоріям громадян земель відповідачем відповідно до черг;
13) зобов'язання відповідача скористатися правом достроково призупинити свої повноваження та призначити перевибори до Броварської міської ради;
14) стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1200000 грн., а у разі відведення земельної ділянки в розмірі 400000 грн., та 500000 грн. моральної шкоди.
Постановою Броварського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою та у наданні земельної ділянки у власність» від 28 січня 2016 року № 108-06-07 (пункт 1.5.), рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою» від 07 червня 2016 року № 218-15-07 (пункт 1.82.), рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою» від 04 серпня 2016 року № 263-17-07 (пункт 1.24.), рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою» від 22 вересня 2016 року № 310-18-07 (пункти 1.38., 1.39.) щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Скасовано п. 1.5. рішення Броварської міської ради Київської області від 28 січня 2016 року № 108-06-07, п. 1.82. рішення від 07 червня 2016 року № 218-15-07, п. 1.24. рішення від 04 серпня 2016 року № 263-17-07 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, пункти 1.38. і 1.39. рішення від 22 вересня 2016 року № 310-18-07.
Зобов 'язано Броварську міську раду Київської області розглянути заяви ОСОБА_2 від 06.01.2016, 27.05.2015, 18.05.2016, 27.07.2016 та 10.08.2016 року про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії ради.
Зобов 'язано Броварську міську раду Київської області на черговій сесії розглянути по суті заяви та пропозиції про створення черг на пільгове отримання земельних ділянок у м. Броварах Київської області, про що повідомити останнього. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 постанову Броварського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року змінено, доповнено абзаци 4,7,10, 13 резолютивної частини після слів: «Зобов'язати Броварську міську раду Київської області» словом «повторно», в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
10.12.2018 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про надання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу в якій просить зобов'язати Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/1495/16-а, що набрало законної сили 15 березня 2017 року та накласти на Броварську міську раду Київської області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та стягнути на свою користь штраф у розмірі 50 % від загальної суми штрафу, визначеної судом та 50 % на користь Державного бюджету України.
Вказана заява обґрунтована тим, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/1495/16-а, що набрало законної сили 15 березня 2017 року відповідачем не виконано, оскільки у порядку виконавчого провадження примусове виконання даного рішення не відбулось.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю у справі №361/1495/16-а - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі просить прийняти окрему ухвалу щодо усунення відповідачем недоліків щодо виконання рішення суду та просить повідомити правоохоронні органи про дії відповідача, які мають ознаки злочину, відповідальність за які передбачена згідно Кримінального кодексу України.
Зокрема , апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, знаючи що рішення суду першої інстанції не виконано, умисно відмовляється виконувати прямі норми статті 129 Конституції України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень суд наділений правом саме під час прийняття рішення у справі.
Крім того, постанова Броварського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 виконана Броварською міською радою Київської області, про що прийнято рішення від 22.06.2017 №600-30-07.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при постановленні рішень Броварським міськрайонним судом Київської області від 12 січня 2017 року та Київським апеляційним адміністративним судом від 15 березня 2017 року судовий контроль у справі № 361/1495/16-а не встановлювався, тому підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Процедура судового контролю у рамках адміністративного судочинства визначена статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що при постановленні рішень Броварським міськрайонним судом Київської області від 12.01.2017 та Київським апеляційним адміністративним судом від 15.03.2017 судовий контроль у справі не встановлювався.
Разом з тим, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Так , з 15 грудня 2017 року з набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже , висновок суду першої інстанції щодо можливості встановлення судового контролю лише на стадії ухвалення рішення - є помилковим.
Жодної оцінки щодо виконання відповідачем рішень Броварським міськрайонним судом Київської області від 12.01.2017 та Київським апеляційним адміністративним судом від 15.03.2017 судом першої інстанції надано не було.
При цьому, за правилами статті 383 КАС України вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення належить до повноважень того суду, який ухвалив таке рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду заяви ОСОБА_2 від 10.12.2018 про надання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року - скасувати, справу №361/1495/16-а направити до Броварського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду заяви ОСОБА_2 від 10.12.2018 про надання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 18.03.2019.
Головуючий-суддя:
А.Ю. Кучма
Судді:
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Дата складання повного тексту18.03.2019
