БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 361/1495/16-а провадження № 6-а/361/17/19
23.04.2019
У Х В А Л А
«23» квітня 2019 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Василишин В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 361/1495/16-а за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Постановою Броварського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою та у наданні земельної ділянки у власність» від 28 січня 2016 року № 108-06-07 (пункт 1.5.), рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою» від 07 червня 2016 року № 218-15-07 (пункт 1.82.), рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою» від 04 серпня 2016 року № 263-17-07 (пункт 1.24.), рішення «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою» від 22 вересня 2016 року № 310-18-07 (пункти 1.38., 1.39.) щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; скасовано п. 1.5. рішення Броварської міської ради Київської області від 28 січня 2016 року № 108-06-07, п. 1.82. рішення від 07 червня
2016 року № 218-15-07, п. 1.24. рішення від 04 серпня 2016 року № 263-17-07 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, пункти 1.38. і 1.39. рішення від 22 вересня 2016 року № 310-18-07; зобов'язано Броварську міську раду Київської області розглянути заяви ОСОБА_1 від 06 січня 2016 року, від
27 травня 2015 року, від 18 травня 2016 року, від 27 липня 2016 року та від 10 серпня
2016 року про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії ради; зобов'язано Броварську міську раду Київської області на черговій сесії розглянути по суті заяви та пропозиції про створення черг на пільгове отримання земельних ділянок у м. Броварах Київської області, про що повідомити останнього. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року змінено постанову Броварського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року, доповнено абзаци 4, 7, 10, 13 резолютивної частини після слів: «Зобов'язати Броварську міську раду Київської області» словом: «повторно»; в решті постанову суду залишено без змін.
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 у порядку статті 382 КАС України звернувся до суду із заявою про надання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу на відповідача, в якій просить зобов’язати Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі
№ 361/1495/16-а, що набрало законної сили 15 березня 2018 року; накласти на Броварську міську раду Київської області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та стягнути на свою користь штраф у розмірі 50 % від загальної суми штрафу, визначеної судом та 50 % на користь державного бюджету України.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року скасовано, справу направлено до суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від
10 грудня 2018 року про надання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу.
Згідно із пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
У даному випадку, суд вважає за можливе провести розгляд окремого процесуального питання, а саме заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - в порядку письмового провадження.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення процесуального законодавства, суд вважає, що встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке пов'язане з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення, та може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від
31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а (адміністративне провадження
№ К/9901/43354/18).
Разом з тим, враховуючи підстави скасування ухвали суду першої інстанції від
18 грудня 2018 року та мотиви наведені судом апеляційної інстанції у постанові від 13 березня 2019 року, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно із частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Відповідно до резолютивної частини постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року, зміненої постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, а саме абзаців 4, 7, 10, 13, 14 зобов’язано Броварську міську раду Київської області вчинити певні дії, а саме розглянути заяви
ОСОБА _1 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва та розглянути пропозиції останнього про створення черг на пільгове отримання земельних ділянок.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанов Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, Броварською міською радою Київської області прийнято рішення від 22 червня 2017 року № 600-30-07 про повторну відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що подане клопотання не відповідає вимогам чинного законодавства (до клопотання № 9-5-Л-693/у від 27 травня 2015 року) не додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки).
Враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд вважає за доцільне з’ясувати у відповідача, суб’єкта владних повноважень, питання щодо виконання ним рішення суду, шляхом витребування відповідного звіту про виконання рішення суду від 12 січня 2017 року.
Щодо строків подання звіту про виконання судового рішення, суд вважає розумним строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в двомісячний термін з дня проголошення даної ухвали.
Згідно із частинами другою, третьою та четвертою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
При вирішенні питання про накладення штрафу суд враховує, що приписи процесуального законодавства про накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу. При цьому питання про накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
У даному випадку при постановленні судового рішення від 12 січня 2017 року судовий контроль шляхом зобов’язання подати звіту про виконання рішення суду не встановлювався, вважати, що відповідач не подав такий звіт, суд також не може, отже будь-які правові підстави для накладення штрафу та застосування наслідків частин другої-четвертої статті 382 КАС України на даний час відсутні.
Крім того, суд зазначає, що накладення штрафу є заходом, який повинен застосовуватись до порушника, коли всі можливі способи впливу на його поведінку у спірних правовідносинах були застосовані і порушник незважаючи на вказане продовжує ухилення від виконання судового рішення.
Щодо строків подання звіту про виконання судового рішення, суд вважає розумним строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення о двомісячний термін з дня проголошення даної ухвали.
Керуючись статтями 240, 370, 382 КАС України, суд
у х в а л и в:
Заяву задовольнити – частково.
Встановити Броварській міській раді Київської області строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Зобов'язати Броварську міську раду Київської області у строк до 20 червня 2019 року подати до суду звіт про виконання постанови суду від 12 січня 2017 року у справі
№ 361/1495/16-а за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 у частині накладення штрафу на суб’єкта владних повноважень за невиконання рішення суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин
