Справа № 464/2026/13-к
У Х В А Л А
судового засідання
23 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,
у с т а н о в и в :
у провадженні Шевченківського районного суду м.Львова пербуває кримінальне провадження №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
Прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 13.10.2021 р. подав до суду клопотання про скерування запиту \доручення\ про міжнародну правову допомогу у даному кримінальному провадженні .А саме просить скерувати до компетентних органів Російської Федерації через Міністерство юстиції України запит про міжнародну правову допомогу з проханням:
- Встановити імена, по батькові, громадянство, а також адреси місць проживання чи перебування членів комісії Державного освітнього закладу вищої професійної освіти Російський державний медичний університет федерального агентства охорони здоров`я і соціального розвитку Міністерства охорони здоров`я і соціального розвитку Російської Федерації у складі: керівника - проректора по навчальній роботі, професора ОСОБА_7 , членів комісії: ОСОБА_8 - начальника юридичного управління; ОСОБА_9 - декана лікувального факультету; ОСОБА_10 - старшого інспектора відділу документального забезпечення, а також адресу проживання чи перебування завідувача кафедри неврології і нейрохірургії лікувального факультету РНИМУ им. Н. И. Пирогова ОСОБА_11 , року народження, у разі зміни ним адреси місця проживання.
- Викликати вказаних свідків до Шевченківського районного суду м. Львова для їх допиту в ході судового розгляду у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 358, ст. 138, ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 190, ч. З ст. 190 КК України з приводу проведення службового розслідування та складення Акту за фактом видачі дублікату диплому ОСОБА_6 .
У разі неможливості з`явлення свідків до вказаного суду, забезпечити проведення їх допиту в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Львова, у тому числі свідка ОСОБА_11 , 1939 року народження, громадянина Російської Федерації, який народився в с. Таишево Кукморского району Татарской АССР та проживає на АДРЕСА_1 .
- У випадку неможливості проведення відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Львова та свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , допитати вказаних свідків на території запитуючої Сторони з приводу усіх відомих їм фактичних обставин щодо навчання ОСОБА_6 у Державному освітньому закладі вищої професійної освіти Російський державний медичний університет федерального агентства охорони здоров`я і соціального розвитку Міністерства охорони здоров`я і соціального розвитку Російської Федерації, видачі йому диплому, дублікату диплому та їх дійсності, а також складення Акту службового розслідування за даним фактом, з`ясувавши:
1. Чи навчався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у державному освітньому закладі вищої професійної освіти Російський державний медичний університет федерального агентства охорони здоров`я і соціального розвитку Міністерства охорони здоров`я і соціального розвитку Російської Федерації та чи отримував диплом про здобуття ним вищої освіти і присвоєння кваліфікації лікар за спеціальністю «Лікарська справа», а також дублікат диплому серії НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), виданий 15.08.2005 за реєстраційним № 184 про закінчення ним в 1991 році навчання в у 2-му Московському ордена Леніна Державному медичному інституті імені М.І. Пирогова?
2. Якою була назва вищого навчального закладу Російський державний медичний університет федерального агентства охорони здоров`я і соціального розвитку Міністерства охорони здоров`я і соціального розвитку Російської Федерації у 2005 році?
3. Чи наявні відомості у наказах по університету про переведення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з першого курсу на другий, з другого на третій, з третього на четвертий, з четвертого на п`ятий та з п`ятого на шостий курс, зокрема у період з 1986 року по 1990 рік?
4. Чи наявні в університеті відомості про здачу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заліків, екзаменів, атестацій, тощо?
5. Чи є у наказі по університету відомості про присвоєння ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікації лікар за спеціальністю «Лікувальна справа», зокрема у 1991 році?
6. Чи є у журналі видачі дипломів випускникам лікувального факультету відомості про видачу диплому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також його підпис про отримання диплому, зокрема у 1991 році?
7. Чи відповідає представлений ОСОБА_6 згаданий дублікат диплому серії НОМЕР_3 , виданий 15.08.2005 за реєстраційним № 184 вимогам щодо назви закладу освіти на момент видачі дублікату диплому, відмітки про отримання диплому з відзнакою, кількості та результатів захисту виробничих практик, тощо?
8. Чи відповідає представлена ОСОБА_6 копія «Посвідчення до Диплому про базову вищу медичну освіту» сертифікату державного зразка 1994 року щодо форми, наявності місця для фотографії, відповідності назви спеціальності «лікар-нейрохірург» номенклатурі спеціальності, тощо?
9. Чи наявні відомості про проходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інтернатури і ординатури на кафедрі нейрохірургії та неврології 2 МОЛГМИ им. Н.И. Пирогова, зокрема із 1991 року по 1997 рік?
10. Чи видавались університетом у вказаний період сертифікати за спеціальністю «лікар нейрохірург» та чи мав у цей час університет дозвіл на підготовку спеціалістів саме з нейрохірургії?
11. Чи відомо щось свідкам про студента, інтерна чи ординатора ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , теми і зміст його наукових робіт, а також медичну практику на території Російської Федерації і України?
12. Чи визнавався виданий ОСОБА_6 згаданий дублікат диплому недійсним?
Клопотання обгрунтовує тим, що Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07.12.2017 скасовано вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14.02.2014 у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 358, ст. 138, ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 190, ч. З ст. 190 ЮС України та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому, судом апеляційної інстанції вказано на обгрунтованість доводів апеляційних скарг сторони захисту про те, що члени комісії, які складали Акт службового розслідування Державного освітнього закладу вищої професійної освіти Російський державний медичний університет федерального агентства охорони здоров`я і соціального розвитку Міністерства охорони здоров`я і соціального розвитку Російської Федерації від 31.10.2011 за фактом видачі дублікату диплому ОСОБА_6 , не допитувались як свідки.
Відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Україна та Російська Федерація є сторонами Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 566 КПК України особу, яка перебуває за межами України, для проведення слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу.
Відповідно до ст. 542 КПК України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків.
Виходячи з п. 6 ч. 2 ст. 552 КПК України запит про міжнародну правову допомогу повинен містити відомості про відповідну особу, зокрема її ім`я та прізвище, процесуальний статус, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту, а також зв`язок цієї особи із предметом кримінального провадження.
Згідно з п.п. с, б ч. 1 ст. 14 Конвенції, прохання про взаємну допомогу повинно містити, у міру можливості, відомості про відповідну особу і її громадянство, і у разі необхідності, прізвище і адресу відповідної особи.
Прокурор посилається на те, що з матеріалів кримінального провадження відомо, що службове розслідування за фактом видачі дублікату диплому ОСОБА_6 проводилось Державним освітнім закладом вищої професійної освіти Російський державний медичний університет федерального агентства охорони здоров`я і соціального розвитку Міністерства охорони здоров`я і соціального розвитку Російської Федерації у.складі комісії: керівника - проректора по навчальній роботі, професора ОСОБА_7 , членів комісії: ОСОБА_8 - начальника юридичного управління; ОСОБА_9 - декана лікувального факультету; ОСОБА_10 - старшого інспектора відділу документального забезпечення.
Акт службового розслідування від 31.10.2011 за даним фактом підписано усіма членами комісії. Однак, у матеріалах виконання міжнародного доручення не зазначено імена, по батькові, громадянство, а також адреси місць проживання чи перебування жодного із членів комісії, окрім свідка ОСОБА_12 , про якого відомо, що він є громадянином Російської Федерації, народився в с. Таишево Кукморского району Татарской АССР, працював завідувачем кафедри неврології і нейрохірургії лікувального факультету РНИМУ им. ОСОБА_13 та проживав на АДРЕСА_1 .
Прокурор вважає обов`язковим встановлення анкетних даних, місця проживання та допиту вказаних свідків в порядку міжнародного доручення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 мотиви клопотання заперечили, просять у його задоволенні відмовити.
Заслухавши доводи учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 16 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ст. 92 КПК України передбачає обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Статтею 93 КПК встановлено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.93 КПК, докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
Ч.3 ст. 333 КПК передбачає, що у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначені в ст.91 КПК України. Такими обставинами є: подія кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставною закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Слідчі (розшукові) дії, проведення яких регламентується главою 20 розділу ІІІ КПК, як правило, здійснюються під час досудового розслідування.
Інколи і під час судового розгляду виникає необхідність у встановленні або перевірці обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження і не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, окрім проведення слідчих (розшукових) дій.
Ч.4 ст. 333 КПК передбачає, що під час розгляду клопотання про міжнародну правову допомогу суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.
Згідно приписів цієї статті суд час розгляду клопотання про встановлення або перевірку обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження суд повинен ураховувати причини, з яких не були здійснені належні для встановлення або перевірки обставин слідчої дії на стадії досудового розслідування.
Дана норма встановлює однозначний імператив: якщо під час досудового розслідування були відомі обставини, які свідчили про необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, щодо проведення яких у ході судового розгляду клопоче прокурор, то суд повинен відмовити прокурору в задоволенні його клопотання. Така позиція цілком кореспондується, з частиною 2 статті 36 КПК, котра зазначає, що саме прокурор уповноважений здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі керівництва досудовим розслідуванням. Також вона відповідає обов`язку прокурора закріпленого в ст. 291 КПК України, щодо затвердження обвинувального акту складеного слідчим, дізнавачем, а у разі якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем, складає його самостійно. Під час такого погодження, або складання, прокурор проводить оцінку зібраних доказів з метою визначення їх достатності для складання і направлення обвинувального акту до суду.
При розгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій вирішальними для суду є значущість та важливість встановлення обставин, заради яких сторони просять провести слідчі (розшукові) дії та з`ясування причин, з яких певні слідчі (розшукові) дії не були проведені під час досудового розслідування. Якщо клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій заявлено прокурором, він відповідно до закону зобов`язаний довести, що ці дії не могли бути проведені під час досудового розслідування через не встановлення на той час обставин, які свідчать про необхідність їх проведення.
Надання доручення в порядку ст.333 КПК України є правом, а не обов`язком суду, скористатися яким суд може лише за умови, якщо прокурору своєму клопотанні доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
Таке доручення може бути надано з метою встановлення або перевірки обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, а не з метою усунення допущеної під час розслідування неправильності або неповноти досудового слідства.
Прокурор обґрунтовує заявлене клопотання тим, що апеляційний суд Тернопільської області в ухвалі від 07.12.2017 року, якою скасовано вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14.02.2014 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 вказав на обґрунтованість доводів апеляційних скарг сторони захисту про те, що члени комісії, які складали Акт службового розслідування від 31.10.2011 року за фактом видачі дублікату диплому ОСОБА_6 , не були допитані як свідки. Прокурор вважає, що з урахуванням вимог ч. 3 ст. 415 КПК висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції.
Однак, ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 07.12.2017 року не містить жодних вказівок для суду першої інстанції при новому розгляді справи, а лише констатує факт неповноти досудового розслідування, як одну із підстав скасування вироку суду.
За клопотанням сторони обвинувачення у судовому засіданні були досліджені докази, які надавались компетентними органами РФ в ході досудового розслідування, за зверненням прокурора з дорученням про міжнародну правову допомогу у даній справі (том 18, а.с.28-41). Такі докази були відомі органу досудового розслідування та прокурору до моменту завершення досудового розслідування. Тобто орган, що здійснював досудове слідство протягом 14 місяців, під час розслідування, звертався до Компетентних органів Російської Федерації про міжнародну правову допомогу у даній справі з питань, що його цікавили. Така допомога була надана, запитувані матеріали надійшли до органу досудового розслідування та стали йому відомі.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, такий було складено слідчим, погоджено з прокурором та направлено до суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що прокурором не доведено, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
Ст. 569 КПК України передбачає, що міжнародне співробітництво під час кримінального провадження охоплює вчинення дій з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів чи проведення окремих процесуальних дій, видачі осіб ,які вчинили кримінальне правопорушення, перейняття кримінального провадження, передача засуджених та виконання вироків.
Суд не може перебирати на себе функції органу досудового розслідування, оскільки завданням суду у кримінальному провадженні є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.
На думку суду, клопотання прокурора про доручення компетентним органам РФ щодо встановлення осіб, яким щось відомо про період навчання обвинуваченого на території РФ, отримання ним про це відповідних документів про освіту, визначення їх місця проживання та допиту в якості свідків, спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи по суті, виконання судом функцій органу досудового розслідування, суперечить завданням судового розгляду, передбаченим ст.2 КПК України, та засадам кримінального провадження згідно ст. 7 КПК України.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 333, 350, 541, 542 КПК України,-
п о с т а н о в и в :
у задоволенні клопотання прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання публічного обвинувачення в суді Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про скерування запиту \доручення\ про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 119, 138, ч.ч. 2, 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 25.11.2021 р.
Суддя ОСОБА_1
