Справа №2-879/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 липня 2010 року Подільський районний суд м.Києва в складі
головуючого - судді Зіміної В.Б.,
при секретарі: Сиваченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавничий дім «Фармацевт практик» про стягнення вихідної допомоги та середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку; -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 08.05.07р. вона працювала редактором проекту «Друкована продукція» в ТОВ «Видавничий дім «Фармацевт практик». Упродовж всього терміну її трудової діяльності існували порушення з боку власника законодавства про працю, в тому числі останнім часом на підприємстві почалися затримки з виплатою заробітної плати, в зв’язку з чим позивачка вимушена була 05.06.09р. подати заяву про звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України.
Наказом №21-к від 05.06.09р. вона була звільнена за власним бажанням, але в наказі про звільнення не зазначено, що причиною звільнення за власним бажанням є порушення законодавства про працю з боку власника.
На думку позивачки, при звільнені її не була виплачена вихідна допомога та компенсація за невикористану додаткову відпустку за особливий характер праці , в зв’язку з чим вона ставила питання про їх виплату, а також просила виплатити її середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення рішення.
В подальшому позивачка доповнила та уточнила свої вимоги та просила змінити формулювання підстав звільнення зі ст.38 «За власним бажанням» на ст.38 «За власним бажанням, через невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю», стягнути на її користь вихідну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітків в сумі 10008,18 грн. та середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку по час постановлення рішення в розмірі 47388,31 грн.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги з тих же підстав та просила їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що при звільнені позивачці в повному обсязі була виплачена заробітна плата за травень 2009р., компенсація за невикористану відпустку, а також заробітна плата за відпрацьовані робочі дні в червні 2009р., що свідчить про відсутність затримки у виплаті заробітної плати.
Заява про звільнення позивачки містить формулювання «За власним бажанням, згідно ч.3 ст.38 КЗпП України, яке є неприпустимим для застосування процедури звільнення з підстав невиконання власником (уповноваженим ним органом) законодавства про працю. Застосуванню підлягає прописане у заяві формулювання «за власним бажанням», що і було вчинено при оформленні наказу про звільнення позивачки №21-к від 05.06.09р.
Крім того, в заяві на звільнення позивачем вказано на невиплату заробітної плати за травень 2009р., що не відповідає дійсності, оскільки заробітна плата за травень позивачки виплачена своєчасно.
У підприємства відсутні правові підстави для виплати позивачки вихідної допомоги, компенсацій або інших додаткових виплат, в зв’язку з чим відповідач просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка з 08.05.07р. обіймала посаду редактора проекту «Друкована продукція» ТОВ «Видавничий Дім» «Фармацевт практик», що підтверджується наказом №9-к від 08.05.07р., наказом №21-к від 05.06.09р. звільнена з посади згідно ст.38 КЗпП України з 05.06.09р. на підстави власної заяви від 05.06.09р. Ті ж самі дані внесені до її трудовій книжці (а.с.4, 55).
Як вбачається з пояснень позивачки та досліджених у суді документів підставою для прийняття нею рішення про звільнення стала затримка у виплаті заробітної плати на підприємстві за травень 2009р. та інші порушення трудового законодавства. Так, в заяві про звільнення позивачка посилається на невиконання трудового законодавства з боку роботодавця, які виразилися в тому числі в не виплаті заробітній плати за травень 2009р. та ставить питання про її звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с. 5, 7, 38-45, 53, 78).
Ст.38 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. В ч.3 цієї статті зазначено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Відповідно до вимог ст.ст.44, 115, 116, 117 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником законодавства про працю (ст.38), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку. Заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому проводиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника організація повинна виплатити його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно виписки із протоколу №1 від 12.01.09р. загального зібрання трудового колективу ТОВ «Видавничий дім «Фармацевт практик» заробітна плата на 2009р. складається із посадового окладу. Виплата заробітної плати проводиться в строки: аванс до 5 числа включно поточного місяця; заробітна плата до 20 числа включно кожного поточного місяця за попередній.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачем були порушені строки виплати заробітної плати позивачки за травень місяць. Так, заробітну плату за квітень позивачка отримала 14.05.09р., а за травень - 05.06.09р. одним платежем в день звільнення. І саме несвоєчасна виплата заробітної плати стала причиною подачі позивачкою заяви про звільнення за власним бажанням.
П.2.25 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93р. №58 передбачено, що при розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, з якими законодавство пов’язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин.
Оскільки розірвання працівником трудового договору за ч.3 ст.38 КЗпП України внаслідок порушення законодавства про працю дає працівникові права на одержання вихідної допомоги, суд вважає, що в наказі про звільнення позивачки та трудовій книжці повинні бути зазначені причини звільнення, а тому вимоги позивачки в цієї частині підлягають задоволенню
Приймая до уваги той факт, що з боку відповідача мало місце порушення трудового законодавства у вигляді несвоєчасної виплати заробітної плати за травень 2009р. і це стало причиною для подачі позивачкою заяви про звільнення з роботи за власним бажанням, суд вважає, що у позивачки виникло право на отримання вихідної допомоги відповідно до вимог ст.44 КЗпП України, а тому її вимога щодо стягнення з відповідача на її користь вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 10008,18 грн. підлягає задоволенню.
Таким чином судом встановлено, що відповідач при звільненні не сплатив позивачці вихідну допомогу в розмірі визначеному ст.44 КЗпП України, оскільки при звільнені за власним бажанням не врахував причину подачі позивачкою відповідної заяви, а саме порушення власником або уповноваженої особою законодавства про працю.
Ст.117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, при наявності спору про їх розміри власник або уповноважений ним орган повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Враховуючи зазначене, вимога позивачки щодо виплати на її користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку також підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати в частині задоволених вимог покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 38, 44, 115, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст. ст. 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд; -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Зобов’язати ТОВ «Видавничий дім «Фармацевт практик» змінити формулювання підстав звільнення в трудовій книжці ОСОБА_1, зазначив, що звільнення відбулося за ч.3 ст.38 КЗпП України «За власним бажанням, через невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю».
Стягнути з ТОВ «Видавничий дім «Фармацевт практик» 03142, м.Київ, вул.. Крижанівського Академика, 4 на користь ОСОБА_1 суму вихідної допомоги в розмірі 10008 (десять тисяч вісім) грн. 18 коп., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 47388 (сорок сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 31 коп.
Стягнути з ТОВ «Видавничий дім «Фармацевт практик» в доход держави судовий збір в розмірі 573 (п’ятсот сімдесят три) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцяти) грн..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд м.Києва в порядку та строки, встановлені законом. Заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
