Справа № 2-3197/11
Категорія 26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" листопада 2011 р. Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Короткій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості, мотивуючи тим, що 13.08.2008 року позичив відповідачу суму 65 000 грн., про що відповідач видав позивачу розписку, в якій зобов'язався повернути борг до 20.06.2011 року. Оскільки до теперішнього часу гроші в повному об'ємі відповідач не повернув, тобто належним чином зобов'язання не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, а також усі понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.
Відповідач позов визнав.
Суд вислухав доводи представника позивача, відповідача, дослідивши надані суду докази, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.08.2008 року між сторонами був укладений усний договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 грошову суму 65 000,00 грн., про що відповідач власноруч написав розписку. Строк повернення грошових коштів до 20 червня 2011 року.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми або визначеної кількості речей.
Виходячи з наведених положень законодавства, істотними умовами договору позики є сума позики та зобов'язання повернути таку ж суму грошей.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з вимогами ст.ст. 525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем заборгованість станом на листопад 2011 року позивачу не повернуто. Отже, умови договору позики, укладеного між ним та позивачем, не виконані в повному обсязі.
В силу статей 610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, обов'язок повернути суму позики безпосередньо передбачений ст.1049 ЦК України.
Суд вважає, що позивач довив у суді факт порушення відповідачем своїх зобов'язань по поверненню грошових коштів в повному обсязі, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми позики у розмірі 65 000 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст. 11,16,509,526,1046-1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223,292,294 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики у розмірі 65 000 грн., судові витрати у сумі 770 грн., а всього стягнути суму - 65 770 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду міста Севастополя К.В.Кукурекін
