Справа №1-73/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2007 року Ватутінський міський суд Черкаської області
в складі: головуючого Терещенко Н.І.
при секретарі Руденко В.М.
за участю прокурора Славіна Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ватутіне справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, уродженця с. Рачиха Катеринопільського району Черкаської області, освіта середня, розлученого, не працюючого, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: кв.АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 164 КК України , -
встановив:
підсудній ОСОБА_1., будучи зобов*язаний згідно рішення Ватутінського міського суду Черкаської області №2-44 -А від 07 серпня 1997 року сплачувати аліменти на користь Цехмістренко Галини Володимирівни на утримання свого сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в розмірі 1\3 частини всіх видів його заробітку щомісячно і до повноліття дітей, починаючи з 28.07.1997 року, але не менше як 1\2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян та в зв*язку з тим, що дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в 2004 році досягла повноліття, а тому ОСОБА_1. відповідно до вказаного рішення повинен сплачувати аліменти лише на утримання сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку, з 01.04.2004 року по 01.10.2006 року злісно ухилявся від сплати аліментів. З 09.02.2006 року по 13.08.2006 року перебував на обліку у Ватутінському міському центрі зайнятості, отримував допомогу як безробітний, однак в ДВС Ватутінського міського управління юстиції в Черкаській області про це не повідомив, на неодноразові попередження ДВС не реагував. Заходів щодо погашення заборгованості, що утворилася по аліментах не приймав і не приймає, матеріальної допомоги на утримання свого сина не надавав, хоч мав таку можливість, поскільки працював на тимчасових роботах, та отримував кошти в середньому заробляючи від 15 до 100 гривень вдень. Так він з 07.11.2005 року по 30.12.2005 року працював у ТОВ «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» і отримав заробітню плату в сумі 742 грн. 73 коп.. З 05 вересня до жовтня місяця 2006 року ОСОБА_1. місяць працював на цегельному заводі м. Ватутіне, де заробив 720 гривень. Із зароблених грошей на утримання сина нічого не виплачував і по дійсний час заборгованість не виплатив, яка з 01.04.2004 року по 01.10.2006 року становить в сумі 6990 гривень 45 коп..
Підсудній ОСОБА_1. вину свою визнав повністю і пояснив, що дійсно при обставинах, зазначених в обвинувальному висновку вчинив вказаний злочин. Несплату аліментів мотивує тим, що отримував доходи, які були недостатні для виплати аліментів на утримання дитини. В скоєному щиро кається і просить суд його суворо не карати. Зобов*язується працевлаштуватися та виплатити борг.
Винність підсудного доведена в судовому засіданні сукупністю доказів в тому числі і показами підсуднього, який всесторонньо, повно та детально розповів про всі обставини вчиненого ним злочину.
Суд кваліфікує дії підсуднього ОСОБА_1. за ч.1 ст. 164 КК України - як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винною та обставини, що пом'якшують і
2
обтяжують покарання.
Як особа підсудній за місцем проживання характеризується посередньо.
До обставин, що пом'якшують покарання підсуднього ОСОБА_1. суд відносить щире каяття, сприяння розкриттю злочину а також те, що підсудній вперше притягується до кримінальної відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
Виходячи з викладеного, з урахуванням даних про особу підсуднього, враховуючи всі обставини по справі, а також те, що підсудній ніде не працює, що виключає можливість призначення покарання у вигляді виправних робіт, суд вважає за необхідне призначити підсудньому міру покарання у вигляді обмеження волі та звільнити його від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну виконає покладені на нього судом зобов'язання, зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації, виходячи із того, що його перевиховання можливе і без ізоляції його від суспільства.
Цивільний позов по справі не заявлений . Речові докази по справі відсутні.
На підставі ст. ст. 323, 324, КПК України суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1. від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1(один) рік та покласти на нього обов'язок відповідно до ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд скасувати після вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов по справі не заявлений .
Речові докази по справі відсутні.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.