справа № 1-1/02
провадження № 1-о/691/4/18
У Х В А Л А
29 грудня 2018 рокум.Городище
Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -
встановила :
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати вирок апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року, як такий, що винесений з порушенням норм матеріального та процесуального права та призначити йому покарання в межах інкримінованих йому статей КК України, до 15 років позбавлення волі.
У якості нововиявлених обставин ОСОБА_7 вказує, що суд, призначаючи йому покарання, виходив із того, на час скоєння 12.04.1998 року, інкримінуємого йому злочину, за ст. 190-1 КК України (в ред. 1960 р.), на території України була передбачена найвища міра покарання смертна кара. Суд прийняв до уваги, смертна кара відповідно до Конституції України була відмінена та виключена з КК України та передбачена міра покарання довічне позбавлення волі. Вирок відносно ОСОБА_7 набрав законної сили 09.07.2002 року. Після вступу вироку в законну силу, стали відомі обставини, які вплинули на обрання йому міри покарання, у вигляді довічного позбавлення волі, а саме, після підписання Україною міжнародних договорів щодо відміни міри покарання смертної кари.
Так, 09.11.2011 року Верховний Суд України, після рішення Конституційного Суду України, на своєму веб-сайті розмістив інформацію щодо законності прийнятих у 2009 2010 роках рішень про заміну покарання довічного позбавлення волі на 15 років позбавлення волі, засуджених за особливо тяжкі злочини, вчинені до 04.04.2000 року. Вказані рішення не відмінені та на сьогоднішній день, мають враховуватися судами та виконуватися відповідними органами. Враховуючи, що ВС України визначив, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 93, 190-1 КК України (в ред. 1960 р.) до 29.12.1999 року, може бути призначено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, а покарання у вигляді довічного позбавлення волі, вчиненому до 04.04.2000 року призначено бути не може. На підставі чого, засуджений ОСОБА_7 вважає, що відносно нього має бути застосоване покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, оскільки інкримінуємий йому злочин вчинено до 29.12.1999 року. В зв`язку з чим, просить вирок апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року скасувати, як такий, що постановлений з порушенням норм КК України, норм матеріального та процесуального права та постановити новий вироку з призначенням покарання, за ст. 190-1 КК України (в ред. 1960 р.) у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.
У судовому засіданні, засуджений ОСОБА_7 заяву підтримав, посилаючись на, викладені у ній обставини.
Захисник ОСОБА_6 підтримав доводи засудженого та просив задовольнити подану ним заяву.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволені поданої заяви, вказавши, що засуджений ОСОБА_7 пропустив строк звернення до суду, оскільки відомості, на які посилається останній були відомі йому ще 2012 році під час звернення до ЄСПЛ. Крім того, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного.
Вироком апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року, ОСОБА_7 засуджений за ст. 69, ст. 190-1, ч. 2 ст. 223 КК України (в ред. 1960 р.), ч. 4 ст. 187 (в ред. 2001 р.) до остаточного покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності. Вирок суду вступив у законну силу.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення хвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
У своїй заяві, засуджений ОСОБА_7 посилається на призначення йому покарання, яке не було передбачено Законом про кримінальну відповідальність на час вчинення ним злочинів.
Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_7 не є нововиявленими в розумінні норм ч. 2 ст. 459 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
А тому, обраний засудженим ОСОБА_8 спосіб захисту своїх прав про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами через неправильне, на його думку, застосування Закону про кримінальну відповідальність, не узгоджується з нормами КПК України, на підставі чого, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 369-372, 459, 467 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 року залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області, протягом 7 днів, з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1 СуддіОСОБА_2 ОСОБА_3