АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/793/386/19 Справа № 1-1/02 Категорія: гл. 34 КПК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 за участю прокурораОСОБА_6
адвоката
засудженого ОСОБА_7 присутнього в режимі
відеоконференції в приміщенні
Чорнобаївського районного суду Черкаської
області
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.02.2019, якою заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 залишено без задоволення, -
в с т а н о в и л а :
Вироком апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за ст. 190-1, 69, 223 ч.2 КК України в ред. 1960 року, ст. 187 ч.4 КК України в ред. 2001 року до довічного позбавлення волі.
Ухвалою Верховного Суду України від 09.07.2002, вирок апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 залишено без змін.
В зазначеній ухвалі Верховний Суд України прийшов до висновку, що при винесенні вироку від 28.01.2002 апеляційним судом Черкаської області не допущено жодних істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, та які б слугували підставами для скасування судового рішення.
Ухвалою колегії суддів Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.02.2019, заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 залишено без задоволення з тих підстав, що доводи засудженого ОСОБА_8 , зазначені в заяві та доповненні, щодо необхідності перегляду вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами зводяться до незгоди з фактичними обставинами кримінального провадження, встановленими вироком суду, яким його було визнано винним та засуджено, та з розміром призначеного йому покарання, що в розумінні ч.2 ст.459 КПК України не є нововиявленими обставинами.
Крім того, згідно ст. 55 ЗУ "Про судоустрій" від 05.06.1981 року (втратив чинність 01.06.2002 року) не визначені вікові обмеження щодо кандидатів у народні засідателі.
Таким чином, колегія суддів місцевого суду вважала, що заява засудженого ОСОБА_8 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить обставин, передбачених ч.2 ст.459 КПК України, а її доводи фактично зводились до скасування вироку суду з метою досягнути нового слухання справи з призначенням менш суворого покарання, а тому відсутні, передбачені КПК України підстави для перегляду вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами, а тому заяви до задоволення не підлягали.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду засудженим ОСОБА_8 подана апеляційна скарга, в якій він просив скасувати ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.02.2019, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, є необгрунтованою і незаконною. Також апелянт просив задовольнити вимоги заяви про скасування вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 відносно ОСОБА_8 , оскільки, на його думку, вирок постановлений незаконним складом суду. Також апелянт просив направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що, на його думку, суд першої інстанції при розгляді справи та винесенні ухвали відносно ОСОБА_8 порушив його матеріальні та процесуальні права. При цьому апелянт посилається на практику ЄСПЛ, зокрема на те, що важливо не порушувати баланс між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.
Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.
Однак, на думку апелянта, при винесенні ухвали судом першої інстанції, зазначених вимог закону суд не дотримався.
Так, ОСОБА_8 зазначає, що відповідно до ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду.
Засуджений ОСОБА_8 вважає, що, на його думку, судді ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не мали присяги, про що йому стало відомо.
Також вказував на те, що, на його думку, народний засідатель ОСОБА_11 , який входив до складу суду, котрий виносив вирок апелянту, не мав права, входити до складу суду, який проводив розгляд справи, оскільки мав вік 74 роки. Відповідно до законодавства виконувати обов`язки судді можна лише до 65 років.
Таким чином, на думку автора апеляційної скарги склад суду, який виносив йому вирок є незаконним, а відповідно і вирок має бути скасований, оскільки винесений незаконним складом суду.
Крім цього, апелянт наголошував на тому, що Соснівський районний суд м.Черкаси порушив норми ч.7 ст.31 КПК України, відповідно до якої, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені.
Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що він, відповідно до ч.3 ст.31 КПК України та ч.2 ст.384 КПК України, в суді першої інстанції заявляв клопотання про розгляд заяви судом присяжних, а суд порушив його права, відмовивши у розгляді заяви про нововиявлені обставини судом присяжних.
Також апелянт звертає увагу на те, що він заявляв відвід судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 у відповідності до ст.75 КПК України, так як по цій справі ухвалу винесену суддею від 29.08.2018, було скасовано апеляційним судом Черкаської області. В зв`язку з цим, на думку апелянта, суддя Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 не мала права розглядати заяву.
Крім того, апелянт посилається на те, що відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді, думки засудженого ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляцію засудженого ОСОБА_8 , думку прокурора про безпідставність доводів засудженого, дослідивши апеляційну скаргу засудженого та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Ними визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Обставини, передбачені п.2 і 3 ч.2 цієї статті повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.
Колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим.
Так, засуджений ОСОБА_8 , нововиявленими обставинами для перегляду вироку суду вважав, інформацію про те, що в матеріалах особових справ суддів апеляційного суду Черкаської області, які виносили йому вирок по першій інстанції, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відомості про складання ними присяги судді відсутні.
А також те, що народний засідатель ОСОБА_11 , 1927 р.н. не мав права брати участь у розгляді справи за віком, оскільки, на думку апелянта, особа, яка досягла 65 років не має права виконувати обов`язки народного засідателя.
До матеріалів провадження долучено (а.с.2) відповідь на запит ОСОБА_8 про відсутність в матеріалах особових справ суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відомостей про складання ними Присяги судді. Засуджений ОСОБА_8 отримав відповідь на цей запит 26.03.2018, про що особисто розписався.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дав вірну оцінку тому факту, що не можуть вважатися нововиявленими обставинами, обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Вказане узгоджується з висновками, зазначеними у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", заява №№ 69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 06.12.2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2, заява № 19960/04, п. 46) відповідно до яких, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду, та рішенні у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, 9 червня 2011р., п.43, згідно якого сторони не мають ставити питання про перегляд рішення, яке набрало законної сили, лише з метою досягнути нового слухання справи.
Так, доводи засудженого ОСОБА_8 , зазначені в заяві та доповненні до неї, щодо необхідності перегляду вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами зводяться до незгоди з фактичними обставинами кримінального провадження, встановленими вироком суду, яким його було визнано винним та засуджено, та з розміром призначеного йому покарання, що в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України не є нововиявленими обставинами.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції повністю погоджується з таким висновком місцевого суду.
Також місцевим судом вірно враховано, що згідно ст. 55 ЗУ "Про судоустрій" від 05.06.1981 (втратив чинність 01.06.2002) не визначені вікові обмеження щодо кандидатів у народні засідателі.
Підсумовуючи все вищезазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що, місцевий суд правильно встановив те, що заява засудженого ОСОБА_8 та доповнення до цієї заяви, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містять обставин, передбачених ч.2 ст.459 КПК України, а їхні доводи фактично зводяться до скасування вироку суду з метою досягнути нового слухання справи з призначенням менш суворого покарання, а тому відсутні передбачені КПК України підстави для перегляду вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами, тому заяви до задоволення не підлягали.
Що стосується доводів апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 про те, що суд першої інстанції при розгляді справи та винесенні ухвали відносно нього порушив його матеріальні та процесуальні права. При цьому апелянт посилається на практику ЄСПЛ, зокрема на те, що важливо не порушувати баланс між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.
Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що при винесенні ухвали судом першої інстанції, зазначених вимог закону місцевий суд не дотримався, не підлягають до задоволення, оскільки, зважаючи на багаточисельні звернення ОСОБА_8 про перегляд вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами, за яким він засуджений за сукупністю злочинів до довічного позбавлення волі, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про порушення балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, особливо з врахуванням того, що обставини на які посилається засуджений не є нововиявленими, в розумінні ч.2 ст. 459 КПК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 про те, що відповідно до ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду, то колегія суддів не бере до уваги ці доводи, оскільки склад суду, який виносив обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_8 від 28.01.2002 на переконання колегії суддів був законним, а щодо відсутності в матеріалах особових справ суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тексту Присяги судді, то це повязано із змінами в законодавстві.
Що стосується доводів апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 про те, що народний засідатель ОСОБА_11 , який входив до складу суду, котрий виносив вирок апелянту, не мав права, входити до складу суду, який проводив розгляд справи, оскільки мав вік 74 роки. Відповідно до законодавства виконувати обов`язки судді можна лише до 65 років, то на це необхідно зазначити, що такі обмеження по віку були скасовані змінами в законодавстві.
Що стосується доводів апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 про те, що Соснівський районний суд м.Черкаси порушив норми ч.7 ст.31 КПК України, відповідно до якої, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені, то колегія суддів вважає ці доводи неспроможними, оскільки вирок суду по першій інстанції постановлявся у складі двох професійних суддів та трьох народних засідателів, а перегляд цього ж судового рішення за нововиявленими обставинами відбувся в складі трьох професійних суддів.
Доводи апелянта про те, що місцевий суд порушив його права, відмовивши у розгляді заяви про нововиявлені обставини судом присяжних, колегія суддів апеляційного суду не бере до уваги, оскільки розгляд провадження відбувся в складі трьох професійних суддів. Суд апеляційної інстанції в цьому порушень не вбачає.
Щодо того, що не був задоволений відвід судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 у відповідності до ст.75 КПК України, так як по цій справі ухвалу, винесену суддею від 29.08.2018, було скасовано апеляційним судом Черкаської області. В зв`язку з цим, на думку апелянта, суддя Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 не мала права розглядати заяву за нововиявленими обставинами. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити те, що ухвала винесена суддею від 29.08.2018 (а.с. 74) стосувалась повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, а ухвала від 27.02.2019 (а.с. 151-153) стосується залишення без задоволення заяви засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду першої інстанції, тобто розгляду заяви по суті.
В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду не вбачає порушення того, що не був задоволений відвід судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 ..
Тому, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_8 до задоволення не підлягає, як не підлягає до задоволення і його вимога про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 459, ст. 462, 467 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.02.2019, якою заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 залишено без задоволення залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_8 в той самий строк з дня вручення йому її копії.
Головуючий :
Судді :
