Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 521/12324/18
Номер провадження:1-кп/521/250/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Дата і місце постановлення ухвали:
18 квітня 2022 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Малиновський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22018160000000077.
Прізвище, ім`я і по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання:
ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Мерсін, Республіки Туреччини, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення:
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
Сторона обвинувачення подала клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона захисту у свою чергу подала клопотання щодо зміни запобіжного заходу на непов`язаний із триманням під вартою.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, наводячи доводи на підтримку своєї позиції.
Сторона захистуу судовомузасіданні заперечувалапроти продовженнястроку діїзапобіжного заходу, наводячи доводи на підтримку своєї позиції. Крім того, сторона захисту просила змінити запобіжний захід на більш м`який або зменшити розмір застави.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, що підтверджується обвинувальним актом.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
ОСОБА_5 обвинувачується, у скоєнні особливо тяжких злочинів. Однак, тяжкість обвинувачення, на даному етапі вжене може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою, проте може прийнята судом до уваги.
При ухвалені рішення суд розглядає сукупність ознак, які стосуються обставин злочину та особи обвинуваченого.
Так, констатація факту обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні особливо тяжких злочинів повною мірою не розкриває суть висунутого обвинувачення. ОСОБА_5 будучи громадянином Туреччини обвинувачується у контрабанді наркотичних засобів із Туреччини в Україну, що як мінімум свідчить про стійки і міцні соціальні зв`язки обвинуваченого в Республіці Туреччина з одного боку; та необхідно констатувати відсутність будь яких соціальних зв`язків в Україні з іншого. Наявність намірів матері обвинуваченого приїхати в Україну не може свідчити про появу будь-яких соціальних зв`язків.
Таким чином викладені факти обвинувачення у контрабанді наркотиків через державний кордон в Україну; наявність міцних соціальних зв`язків в Республіці Туреччині та відсутність зв`язків в Україні кумулятивно свідчать про те, що ризик переховування обвинуваченого від суду на теперішній час не зменшився (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
Суд не може не погодитись, що строк судового розгляду вказаного провадження перевищує звичайний строк розгляду справ даної категорії. Проте, необхідно зазначити, що вказаний строк пов`язаний в тому числі із позицією сторони обвинувачення щодо необхідності розпочати судовий розгляд справи с початку Безумовно (це повинна розуміти сторони захисту) використання будь яких справ може и тягне за собою, як правило, додаткові обмеження або зобов`язання.
Щодо зазначення стороною захисту обставини, що наразі Туреччина є стратегічним партнером України, то необхідно зазначити, що кримінальне провадження розглядається відповідно до кримінального-процесуального закону та міжнародних конвенцій, тобто виключно в правовому полі, що будь-яким чином не може вплинути на дипломатичні відносини між Україною та Туреччиною.
Посилання сторони захисту на військове співробітництво із Турецької Республікою, відповідальність України за життя обвинуваченого та необхідність поповнення бюджету України є перекручуванням цих понять із боку сторони захисту та не мають юридичних критеріїв в КПК, в зв`язку з чим суд окремо не надає їм оцінки.
Таким чином, суд вбачає наявність чітких ознак того, що подальше перебування ОСОБА_5 під вартою вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є: запобігання спробам переховуватись від суду.
Підставою продовження строку дії запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Також, при прийнятті рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує і інші обставини відносно нього, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан його здоров`я; майновий стан; відсутність судимостей.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, то вказане клопотання мотивоване тим, що за кримінальним провадженням відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, неможливості забезпечити розумні строки розгляду кримінального провадження, тривалий термін перебування під вартою, врахувати поведінку обвинуваченого за час його перебування на волі та під вартою, презумпцію невинуватості та відсутність доказів винятковості цього випадку.
Щодо вказаних мотивів суд вже неодноразово висловлював свою думку, в тому числі і вище в даному судовому рішенні та вважає, що строк, який сплинув із часу останньої перевірки судом обґрунтованості запобіжного заходу не змінив ставлення суду.
Таким чином, суд вважає, що вказані обставини в сукупності свідчать про те, що у задоволенні клопотання сторони захисту необхідно відмовити.
Щодо зменшення розміру заставу, то необхідно зазначити, що в попередніх судових рішенням прослідковується певна тенденція щодо зменшення розміру застави відповідно до часу розгляду кримінального провадження. При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до вимог кримінального-процесуального закону, розмір застави повинен гарантувати виконання обвинуваченим обов`язків та менший розмір застави наразі не зможе це гарантувати.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:
Висновки суду:
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту ухвалення рішення, тобто з 18.04.2022 року та припиняє свою дію 16.06.2022 року, включно.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, щодо обрання запобіжного заходу, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
