Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
16 червня 2026 року
м. Київ
справа № 461/1444/22
провадження № 51-1837ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу з доповненням обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2026 року,
встановив:
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, строком на 60 діб, тобто до 22 травня 2022 року. Визначено ОСОБА_4 заставу, в розмірі 4031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 10 000 911 грн, та у разі внесення застави ухвалено покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Кропивницький Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вищезазначену ухвалу повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з пунктами 3, 5 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначаються судове рішення, що оскаржується та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Однак касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає зазначеним вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з касаційної скарги ОСОБА_4 , ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року в апеляційному порядку переглянуто не було, оскільки ухвалою апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на зазначене судове рішення повернуто скаржнику.
Таким чином, зважаючи на наведене, ухвала Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року стосовно ОСОБА_4 не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Водночас, обвинувачений, формулюючи свої вимоги до суду касаційної інстанції, просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2026 року й призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно дозмісту ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
З огляду на те, що предметом перегляду у касаційному порядку є ухвала Львівського апеляційного суду від 27 травня 2026 року, вимоги обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають уточненню з урахуванням положень ст. 436 КПК.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній чітко викладених вимог, які б узгоджувались з положеннями ст. 436 цього Кодексу, також перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо, всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу з доповненням обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2026 року залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
