Справа № 461/1444/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Рю
Провадження № 11-кп/811/812/26 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06.08.2025 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
встановила:
цією ухвалою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на строк 60 днів до 04.10.2026 року із визначенням застави у розмірі 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 652 800 грн.
В мотивах свого рішення суд першої інстанції зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а тому з врахуванням особи обвинуваченого до нього неможливо застосувати більш м`які запобіжні заходи. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, обвинуваченому слід визначити розмір застави як альтернативу до запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На ухвалу суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурору.
В мотивах апеляційної скарги зазначає, що він не укладав договору із адвокатом ОСОБА_7 , крім того йому не було надано захисника з 28.02.2022 року до 31.03.2022 року, а тому вважає, що порушено його право на захист. Вказує, що відсутні докази вчинення ним злочину. Його катували, щоб він визнав вину у вчиненому. 23.03.2022 року кримінальне провадження було призначено до розгляду, проте продовження строку триманні під вартою відбулось на підставі ухвали слідчого судді. Вважає його тримання під вартою незаконним. Звертає увагу на те, що є учасником бойових дій, не притягався до відповідальності, не порушував режиму утримання в місці попереднього ув`язнення, має дві позитивні службові характеристики, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, під час тримання під вартою захворів на гастрит та панкреатит.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Від учасників процесу не надходили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, в т. ч. і від апелянта ОСОБА_6 , а відтак, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за їхньої відсутності.
Дослідивши доводи та матеріали апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, на розгляді у Галицькому районному суді м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на строк 60 днів до 04.10.2026 року із визначенням застави у розмірі 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 652 800 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті, а тому доводи з цього приводу є необґрунтованими.
Під час розгляду клопотання прокурора у суді першої інстанції був присутній захисник ОСОБА_8 , а тому доводи обвинуваченого про порушення його права на захист є безпідставними.
Колегія суддів на цій стадії розгляду провадження не може надавати оцінку будь-яким доказам, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів вини обвинуваченого колегією суддів не розглядаються.
Колегією суддів встановлено, що обвинувачений утримується під вартою на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2026 року, відповідно до якої клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задоволено частково. Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів, до 04.09.2026 року включно. Визначено обвинуваченому заставу в розмірі 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 8 652 800, 00 гривень.
Будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що на час розгляду клопотання обвинувачений утримується під вартою без відповідного судового рішення або за відсутності передбачених законом правових підстав, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 199 КПК України, колегія суддів вважає, доведеним прокурором, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, не зменшились, а відтак, обґрунтованими є висновки суду, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання є недостатнім.
З врахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, а також його особи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою із визначенням розміру застави, що є необхідним та достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали Галицького районного суду м. Львова від 06.08.2026 року відносно ОСОБА_6 колегією суддів не встановлено, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06.08.2026 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 із визначенням застави у розмірі 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 652 800 грн - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4