Справа № 164/963/16-к
Провадження № 1-кс/162/46/2017
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2017 року селище Любешів.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву прокурора про відвід судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015030000000377 відносно ОСОБА_4 за частиною 3 статті 369, частиною 2 статті 15 і частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 29 вересня 2015 року,
встановив:
07 лютого 2017 року до Любешівського районного суду Волинської області у порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) надійшла заява прокурора ОСОБА_5 про відвід судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015030000000377 відносно ОСОБА_4 за частиною 3 статті 369, частиною 2 статті 15 і частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України.
Заяву про відвід умотивовано тим, що суддя ОСОБА_3 11 жовтня 2016 року постановляв ухвалу про повернення обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні зі стадії підготовчого судового засідання у порядку пункту 3 частини третьої статті 314 КПК. Усунувши недоліки, 28 листопада 2016 року обвинувальний акт повторно направлено у Маневицький районний суд. Автоматизованою системою документообігу суду кримінальне провадження знову передано на розгляд судді ОСОБА_3 . На думку прокурора у судді ОСОБА_3 уже «сформувалась негативна думка» щодо цього обвинувального акту та до сторони обвинувачення в цілому, що завадить об`єктивному та неупередженому розгляду справи.
У судове засідання сторони кримінального провадження не з`явились.
Прокурор подав заяву про можливість розгляду відводу у його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав суду клопотання про розгляд заяви про відвід у його відсутності, вважає її безпідставною.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 подав заперечення проти заяви про відвід, вважаючи її надуманою та намаганням прокурора домогтись передачі кримінального провадження «лояльним до прокуратури суддям».
Вивчивши заяву про відвід, проаналізувавши законодавство, доходжу наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 75 КПК слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
У відповідності з частиною другою статті 315 КПК з метою підготовки справи до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні суд визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Стаття 291 КПК визначає вимоги до обвинувального акту та встановлює заборону надання суду матеріалів досудового розслідування, які мають значення для доказування.
Аналізуючи наведені норми кримінального процесуального закону у їх взаємозв`язку, констатую, що повернення прокурору обвинувального акту на підготовчому судовому засіданні можливе лише з підстав недотримання вимог щодо його форми та змісту і не передбачає оцінки судом обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Отже, цю процесуальну дію не можна розцінювати як стадію розгляду кримінального провадження по суті, що у подальшому може викликати сумнів у неупередженості суду.
Міркування прокурора про те, що у судді ОСОБА_3 уже сформувалась негативна думка щодо пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення та сторони обвинувачення в цілому є лише припущенням.
За таких обставин вважаю, що передбачених законом підстав, які б виключали можливість розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 під головуванням судді ОСОБА_3 , немає.
Таким чином, у задоволенні заяви про відвід судді необхідно відмовити.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 82 КПК,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви прокурора ОСОБА_5 про відвід судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015030000000377 відносно ОСОБА_4 за частиною 3 статті 369, частиною 2 статті 15 і частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1
