Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/9097/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/20/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ст. ст.190, 353 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11
обвинуваченого ОСОБА_12
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_12 та захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_11 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010001360 від 08 травня 2019 року, яким
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого:
02.04.2004 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.153 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки;
30 травня 2011 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.199, ч.2 ст.185, ст.304, ч.3 ст.357 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років;
03 грудня 2019 року Самбірським районним судом Львівської області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуванян покарання з іспитовим строком 2 роки
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3, 4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.1 ст.353 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.4 ст.190 КК України (за фактами вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 08 травня 2019 року, ОСОБА_15 від 10 серпня 2019 року, ОСОБА_9 від 28 листопада 2019 року) - у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;
- за ч.4 ст.190 КК України (за фактами вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 08 травня 2019 року, ОСОБА_15 від 10 серпня 2019 року, ОСОБА_9 28 листопада 2019 року) - у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;
- ч.1 ст.353 КК України (за фактами самовільного присвоєння владних повноважень службової особи під час вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 08 травня 2019 року, ОСОБА_15 від 10 серпня 2019 року, ОСОБА_9 28 листопада 2019 року) - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_12 призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2019 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком (за фактами вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 08 травня 2019 року, ОСОБА_15 від 10 серпня 2019 року, ОСОБА_9 28 листопада 2019 року та за фактами самовільного присвоєння владних повноважень службової особи під час вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 08 травня 2019 року, ОСОБА_15 від 10 серпня 2019 року, ОСОБА_9 28 листопада 2019 року), визначено ОСОБА_12 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
- за ч.2 ст.190 КК України (по факту вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_16 23 січня 2020 року) - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України (по факту вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) відносно ОСОБА_17 19 лютого 2020 року) - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч.3 ст.190 КК України (по факту вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_8 19 лютого 2020 року) - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
- ч.3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України (по факту вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) відносно ОСОБА_18 15 грудня 2019 року) - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.4 ст.190 КК України (за фактами вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_19 27 грудня 2019 року, ОСОБА_20 від 03 січня 2020 року, ОСОБА_21 16 лютого 2020 року) - у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;
- ч.1 ст.353 КК України (за фактами самовільного присвоєння владних повноважень службової особи під час вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_19 27 грудня 2019 року, ОСОБА_20 від 03 січня 2020 року, ОСОБА_16 23 січня 2020 року, ОСОБА_21 16 лютого 2020 року) - у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_12 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком за ч.2 ст.190 КК України (по факту вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_16 23 січня 2020 року), ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України (по факту вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) відносно ОСОБА_17 19 лютого 2020 року), за ч.3 ст.190 КК України (по факту вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_8 19 лютого 2020 року), ч.3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України (по факту вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) відносно ОСОБА_18 15 грудня 2019 року), за ч.4 ст.190 КК України (за фактами вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_19 27 грудня 2019 року, ОСОБА_20 від 03 січня 2020 року, ОСОБА_21 16 лютого 2020 року), ч.1 ст.353 КК України (за фактами самовільного присвоєння владних повноважень службової особи під час вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_19 27 грудня 2019 року, ОСОБА_20 від 03 січня 2020 року, ОСОБА_16 23 січня 2020 року, ОСОБА_21 16 лютого 2020 року) у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 року позбавлення волі, призначеного згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів (за фактами вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 08 травня 2019 року, ОСОБА_15 від 10 серпня 2019 року, ОСОБА_9 28 листопада 2019 року та за фактами самовільного присвоєння владних повноважень службової особи під час вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 08 травня 2019 року, ОСОБА_15 від 10 серпня 2019 року, ОСОБА_9 28 листопада 2019 року та вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2019 року) і остаточно визначити до відбування ОСОБА_12 покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з 09 лютого 2022 року, тобто з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст.72 КК України в строк призначеного колегією суддів покарання ОСОБА_12 зарахувано термін його попереднього ув`язнення з 06 березня 2020 року (з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) по 28 квітня 2021 року (до моменту зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт) та з 09 лютого 2022 року (з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) по дату ухвалення вироку включно, тобто по 30 грудня 2022 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_12 продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 28 лютого 2023 року.
Також вказаним вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року визнано винним та засуджено за ч.4 ст.190 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі ОСОБА_22 , відносно якого апеляційним судом виділено в окрема провадження матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_22 адвоката ОСОБА_23 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_22 у кримінальному провадженні № 12019210010001360 від 08 травня 2019 року та зупинено судове провадження в цій частині до звільнення обвинуваченого ОСОБА_22 з військової служби.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_21 до ОСОБА_12 та ОСОБА_22 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_12 , ОСОБА_22 в користь потерпілого ОСОБА_21 23 000 (двадцять три тисячі) грн. майнової шкоди
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 до ОСОБА_12 та ОСОБА_22 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_12 , ОСОБА_22 в користь ОСОБА_14 22 389 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн. майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 до ОСОБА_12 , ОСОБА_22 про відшкодування майнової шкоди - задоволено Стягнуто солідарно з ОСОБА_12 , ОСОБА_22 в користь ОСОБА_15 135 443,81 грн. (сто тридцять п`ять тисяч чотириста сорок три гривні вісімдесят одну копійку) майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_12 , ОСОБА_22 про відшкодування майнової шкоди - задоволено. Стягнути солідарно з ОСОБА_12 , ОСОБА_22 в користь ОСОБА_9 574 562,07 грн. (п`ятсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят дві гривні сім копійок) майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 до ОСОБА_12 , ОСОБА_22 про відшкодування майнової шкоди - задоволено. Стягнути солідарно з ОСОБА_12 , ОСОБА_22 в користь ОСОБА_19 7358,78 грн. (сім тисяч триста п`ятдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок) майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_20 до ОСОБА_12 , ОСОБА_22 про відшкодування майнової шкоди - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_12 , ОСОБА_22 в користь ОСОБА_20 10 000 грн. (десять тисяч гривень) майнової шкоди.
Уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди - задоволено. Стягнутоз ОСОБА_12 в користь ОСОБА_8 162 546,62 грн. (сто шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок шість гривень шістдесят дві копійки) майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 до ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_12 в користь ОСОБА_16 48 662 грн. (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні) майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 - залишено без розгляду.
Як визнав суд, у травні 2019 р, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження (ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.01.2022 року), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, прийняв рішення про особисте збагачення внаслідок заволодіння грошовими коштами громадян України шляхом обману (шахрайства) під приводом відшкодування заподіяної матеріальної шкоди родичами особи, яка начебто потрапила у дорожньо-транспортну пригоду із потерпілими, та уникнення від притягнення її до кримінальної відповідальності за скоєне.
Для досягнення кінцевої мети злочинної діяльності - заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, розробив злочинний план, який передбачав:
- підбір та залучення до участі в організованій злочинній групі інших її учасників;
- розподіл між учасниками організованої злочинної групи функцій, їх корегування;
- забезпечення матеріальної-технічної бази та фінансування групи, розподіл та виплату винагороди учасникам;
- конспірацію, прикриття незаконної діяльності для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності шляхом створення зміни абонентських номерів, зміна місць проживання, використання вигаданих посад працівників правоохоронних органів та своїх анкетних даних;
- визначення часу, місця та способу вчинення злочину, а також способів розподілу отриманих шахрайським шляхом грошових коштів;
- введення в оману потерпілих шляхом повідомлення завідомо неправдивої інформацію про те, що їх близький родич скоїв дорожньо-транспортну пригоду та необхідність передачі грошових коштів для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності;
- отримання грошових коштів від потерпілих начебто для відшкодування заподіяної постраждалим від дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої їх близьким родичом, матеріальної шкоди на лікування та уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності останнього за вказані дії.
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) він не в змозі, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, вирішив підшукати та сформувати стійку групу осіб для спільного зайняття злочинною діяльністю, пов`язаною з вчиненням шахрайських дій на території України.
З метою реалізації свого наміру та полегшення здійснення злочинної діяльності особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, у травні 2019 року, точного часу досудовим розслідування не встановлено, створив організовану групу, до якої увійшов сам, як організатор і залучив свого знайомого обвинуваченого ОСОБА_12 , як виконавця, особу матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження (ухвала Тернопільського апеляційного суду від 16.02.2024 року), як пособника.
Також, з метою реалізації злочинного наміру та полегшення здійснення злочинної діяльності, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, у травні 2019 року, точного часу досудовим розслідування не встановлено, довівши до відома обвинуваченого ОСОБА_12 та особи, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, деталі вищевказаного злочинного плану, для реалізації якого останній, бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом прийняли пропозицію особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та надали свою добровільну згоду на участь у злочинній групі, діяльність якої спрямовувалася на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства).
Всі зазначені особи добровільно та свідомо увійшли до складу організованої групи, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувавшись у стійке об`єднання для вчинення середньої тяжкості, тяжких і особливо тяжких злочинів, пов`язаних із заволодінням чужим майном шляхом обману (шахрайством), з метою досягнення єдиної мети - незаконного отримання прибутку, об`єднаних єдиними планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
У створеній організованій групі, особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, як організатором були детально розподілені ролі всіх учасників цієї групи; складено план злочинної діяльності та визначено час і способи його виконання; забезпечено взаємозв`язок між організатором та іншими співучасниками злочинної діяльності для злагодженого досягнення запланованого злочинного результату у вигляді заволодіння коштами потерпілих шляхом обману (шахрайства).
Свою злочинну діяльність учасники групи здійснювали згідно заздалегідь розподілених ролей.
Так, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, як організатор і керівник відвів собі наступні ролі та функції в складі організованої групи, а саме:
- розробив план злочинної діяльності, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства);
- підібрав та залучив до участі в організованій групі інших її учасників;
- розподіляв між учасниками групи функції та ролі у відповідності до попередньо розробленого плану а також, контролював їх виконання, забезпечуючи належну організованість групи, спільність та єдність їх дій у ході підготовки та вчинення злочинів;
- керував діями учасників організованої групи, даючи вказівки, проводив інструктажі з приводу вчинення злочинних дій, спонукав їх до вчинення злочинів, шляхом проведення бесід, наданням порад, тощо, а також координував їх дії під час вчинення злочинів, використовуючи стільниковий зв`язок;
- безпосередньо вчиняли дії щодо заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства) - телефонував до потерпілих та вводив їх в оману;
- здійснював контроль за своєчасним прибуттям учасників організованої групи на місце вчинення злочину;
- визначав час, місце та спосіб вчинення злочину, а також способи розподілу отриманих шахрайським шляхом грошових коштів;
- забезпечував фінансування групи, її матеріально-технічну базу та організовував виплату винагороди учасникам групи тощо;
- кошти, отримані від вчинення злочинів, розподіляв між виконавцем ОСОБА_12 та пособником - особою матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження;
- одержував грошові кошти від незаконної діяльності.
Обвинувачений ОСОБА_12 , як виконавець, згідно із заздалегідь розподілених організатором організованої групи особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ролей та функцій групи:
- виконував вказівки та доручення особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, пов`язані із незаконною діяльністю групи;
- своєчасно прибував у міста та місця вчинення злочину та безпосередньо вчиняв дії щодо заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства) - забирав грошові кошти у введених в оману потерпілих після чого передавав їх організатору особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження;
- одержував грошові кошти від незаконної діяльності.
Особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, як пособник, згідно із заздалегідь розподілених організатором організованої групи особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ролей та функцій групи:
- виконував вказівки організатора особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження;
- отримував інформацію від особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про місця вчинення злочину;
- надавав особистий автомобіль марки «BMW 320D», р.н.з. НОМЕР_1 , з метою використання даного транспортного засобу як засобу пересування учасників організованої групи;
- підшукував мобільні пристрої та сім-карти мобільних операторів стільникового зв`язку з метою здійснення організатором особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, телефонних дзвінків до потерпілих;
- одержував грошові кошти від незаконної діяльності.
Створена злочинна група діяла на території Тернопільської області.
Таким чином, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_12 та особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження зорганізувались у стійке об`єднання - організовану злочинну групу для вчинення середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із заволодінням чужим майном шляхом обману (шахрайства). Між її учасниками існувала згуртованість та одностайність, постійні міцні внутрішні зв`язки, які вищезазначені особи підтримували між собою. Організована група була стабільною, що проявлялось у тривалості її існування, системності та детальній організації її функціонування, мала постійний склад. Кожен із учасників групи був обізнаний з єдиним планом організованої групи з розподілом функцій та ролей, спрямованих на досягнення цього плану.
Надалі, реалізуючи свій злочинний намір, у період часу з 8 травня 2019 року по 6 березня 2020 року, діючи відповідно до розробленого плану діяльності організованої групи та згідно із заздалегідь здійсненим розподілом ролей, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, перебували у невстановленому слідством місці, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.
З метою виконання умов зазначеної домовленості 8 травня 2019 року, в нічну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження судом першої інстанції, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 на автомобілі марки «BMW 320D», р.н.з. НОМЕР_1 , який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанії виділено в окреме провадження, підготувала особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, як засіб пересування злочинної групи, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі, цього ж дня близько 03.00 год. особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_2 в помешкання потерпілого ОСОБА_13 , що проживає по АДРЕСА_2 , для подальшого здійснення до нього дзвінка з метою повідомлення йому неправдивої інформації відносно чоловіка його доньки ОСОБА_24 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_13 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 8 травня 2019 року близько 03 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці спільно із особою, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, та на виконання умов вищезазначеної домовленості, використовуючи мобільний телефон, здійснив дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_2 , на який відповів потерпілий ОСОБА_13 .
В ході телефонної розмови із потерпілим ОСОБА_13 , особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_13 , діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, не маючи на те наданого йому права, не будучи працівником правоохоронних органів, видав себе за працівника поліції, при цьому реалізував злочинний намір на самовільне присвоєння владних повноважень та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що чоловік його доньки - ОСОБА_25 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_13 та його родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, представляючись працівником поліції, висунув вимогу ОСОБА_13 добровільно передати грошові кошти у сумі 10000 доларів США за не притягнення його зятя - ОСОБА_25 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
В свою чергу, потерпілий ОСОБА_13 , будучи введеним в оману та впевненим, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дійсно являється працівником поліції, реально сприймаючи слова останнього та, будучи переконаним в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах чоловіка своєї доньки, ОСОБА_24 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно його родича у випадку, якщо він не виконає вищезазначеної вимоги, погодився передати грошові кошти. Отримавши згоду ОСОБА_13 на передачу грошових коштів, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, повідомив йому про приїзд до нього іншого представника поліції, якому він повинен передати грошові кошти та при цьому останній, як працівник поліції, наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку тим самим, не даючи можливості ОСОБА_13 усвідомити події, які з ним відбуваються та з метою недопущення здійснення останнім телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно нього шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив обвинуваченому ОСОБА_12 відомості про місце проживання потерпілого ОСОБА_13 , який діючи відповідно до розробленого плану діяльності організованої групи та здійсненим розподілом ролей, за вказівкою особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_13 , що по АДРЕСА_2 . Надалі обвинувачений ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув до місця проживання ОСОБА_13 , що по АДРЕСА_2 , де представився працівником поліції та з дозволу потерпілого зайшов у квартиру. Перебуваючи у квартирі потерпілого, ОСОБА_12 , видаючи себе за представника поліції, отримав від ОСОБА_13 грошові кошти в розмірі 8000 гривень належні останньому та 850 доларів США належній його дочці ОСОБА_14 , начебто за не притягнення його зятя - ОСОБА_25 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
Отримавши від ОСОБА_13 шляхом обману грошові кошти, ОСОБА_12 залишив житло потерпілого та надалі, діючи відповідно до розробленого плану, направився до невстановленого на даний час органом досудового розслідування місця, де його очікували у салоні автомобіля марки «BMW 320D», р.н.з. НОМЕР_1 , особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження.
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, ОСОБА_12 , отримані шляхом обману у ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 8000 гривень та 850 доларів США передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками організованої групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом перщої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та ОСОБА_12 , діючи у складі організованої групи, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 8000 гривень та коштами ОСОБА_14 в сумі 850 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 22 389 гривень, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_13 на суму 8000 гривень та ОСОБА_14 на суму 22 389 гривень.
Окрім цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, дотримуючись попередньо розробленого плану діяльності організованої групи та згідно із заздалегідь здійсненим розподілом ролей, перебуваючи у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості 10 серпня 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 на автомобілі марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 , який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, підготувала особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, як засіб пересування злочинної групи, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі, цього дня близько 20.20 год. особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення на виконання умов вищевказаної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_3 в помешкання потерпілої ОСОБА_15 , що проживає по АДРЕСА_3 , для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно її сина ОСОБА_26 та незаконного заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_15 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 10 серпня 2019 року близько 20 год. 20 хв. год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці спільно із особою матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, спільного збагачення та на виконання умов вищезазначеної домовленості, використовуючи мобільний телефон, здійснив дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_3 , на який відповіла потерпіла ОСОБА_15 .
В ході телефонної розмови з потерпілою ОСОБА_15 особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_15 , діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, не маючи на те наданого йому права, не будучи працівником правоохоронних органів, видав себе за працівника поліції, при цьому реалізував злочинний намір на самовільне присвоєння владних повноважень та повідомив завідома неправдиву інформацію про те, що її син ОСОБА_26 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_15 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, представляючись працівником поліції, висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 8000 доларів США за не притягнення її сина - ОСОБА_26 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
В свою чергу, потерпіла ОСОБА_15 , будучи введеною в оману та впевненою, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дійсно являється працівником поліції, реально сприймаючи слова останнього та, будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина - ОСОБА_26 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти, які на той час у неї були в наявності, а саме 5 350 доларів США. Отримавши згоду потерпілої ОСОБА_15 на передачу грошових коштів, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повідомив їй про приїзд до неї іншого представника поліції, якому вона повинна передати грошові кошти та при цьому останній, як працівник поліції, наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим, не даючи можливості ОСОБА_15 усвідомити події, які з нею відбуваються та з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи стільниковий зв`язок, відомості про місце проживання потерпілої ОСОБА_15 повідомив обвинуваченому ОСОБА_12 , який діючи відповідно до розробленого особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, плану діяльності організованої групи та здійсненим розподілом ролей, за вказівкою особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_15 , що по АДРЕСА_3 . Надалі обвинувачений ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув до місця проживання потерпілої ОСОБА_15 , що по АДРЕСА_3 , де представився працівником поліції та з дозволу потерпілої зайшов у квартиру. Перебуваючи у квартирі потерпілої, ОСОБА_12 , видаючи себе за представника поліції, отримав від ОСОБА_15 грошові кошти в розмірі 5350 доларів США начебто за не притягнення її сина - ОСОБА_26 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
Отримавши від потерпілої ОСОБА_15 шляхом обману грошові кошти, обвинувачений ОСОБА_12 залишив житло потерпілої та надалі, діючи відповідно до розробленого плану, направився до невстановленого на даний час органом досудового розслідування місця, де його очікували у салоні автомобіля марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження.
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, обвинувачений ОСОБА_12 , отримані шляхом обману у ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 5350 доларів США, передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками організованої групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окрема провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , діючи у складі організованої групи, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами потерпілої ОСОБА_15 в сумі 5350 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 135443,81 гривень, спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Окрім цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, дотримуючись попередньо розробленого плану діяльності організованої групи та згідно із заздалегідь здійсненим розподілом ролей, перебуваючи у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості 28 листопада 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 на автомобілі марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 , який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, підготувала особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, як засіб пересування злочинної групи, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі цього ж дня близько 15 год. 00 хв. особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_4 в помешкання ОСОБА_27 , що проживає по АДРЕСА_4 , для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно її сина ОСОБА_9 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_27 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 28 листопада 2019 року близько 15 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці спільно із особою матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, спільного збагачення та на виконання умов вищезазначеної домовленості, використовуючи мобільний телефон, здійснив дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_4 , на який відповіла ОСОБА_27 .
В ході телефонної розмови із потерпілою, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_27 , діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, не маючи на те наданого йому права, не будучи працівником правоохоронних органів, видав себе за працівника поліції, при цьому реалізував злочинний намір на самовільне присвоєння владних повноважень та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її син ОСОБА_9 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_27 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, представляючись працівником поліції, висунув вимогу ОСОБА_27 добровільно передати грошові кошти у сумі 4000 доларів США за не притягнення її сина ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
В свою чергу, ОСОБА_27 , будучи введеною в оману та впевненою, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дійсно являється працівником поліції, реально сприймаючи слова останнього та, будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина ОСОБА_9 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, повідомила особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про відсутність у неї будь-яких особистих грошових коштів, проте, погодилася передати грошові кошти, які належать її синові потепілому ОСОБА_9 та знаходяться у дорожній валізі з особистими речами сина. Отримавши згоду ОСОБА_27 на передачу грошових коштів, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повідомив останній про приїзд до неї додому іншого представника поліції, якому вона повинна передати валізу ОСОБА_9 , в якій містяться грошові кошти та особисті речі останнього, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим, не даючи можливості ОСОБА_27 усвідомити події, які з нею відбуваються та з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив обвинуваченому ОСОБА_12 відомості про місце проживання ОСОБА_27 , який діючи відповідно до розробленого плану діяльності організованої групи та здійсненим розподілом ролей, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, на автомобілі служби таксі м. Тернополя направився до місця проживання, що по АДРЕСА_4 . Надалі обвинувачений ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув до місця проживання ОСОБА_27 , що по АДРЕСА_4 , де представився працівником поліції та з дозволу ОСОБА_27 зайшов у квартиру. Перебуваючи у квартирі останньої, обвинувачений ОСОБА_12 , видаючи себе за працівника поліції, отримав належну потерпілому ОСОБА_9 дорожню валізу чорного кольору із грошовими коштами в сумі 20000 доларів США та 3000 євро начебто за не притягнення її сина ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
Отримавши від ОСОБА_27 шляхом обману валізу із грошовими коштами та особистими речами ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_12 залишив житло ОСОБА_27 та надалі, діючи відповідно до розробленого плану, на автомобілі служби таксі м. Тернополя приїхав на зупинку громадського транспорту, що розташована в АДРЕСА_5 , де за деякий час зустрівся із особою матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, які приїхали автомобілем марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 .
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, обвинувачений ОСОБА_12 , отримані шляхом обману у ОСОБА_27 грошові кошти в сумі 20000 доларів США, 3000 євро та особисті речі ОСОБА_9 передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками організованої групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , діючи у складі організованої групи, шахрайським шляхом заволоділи особистими речами потерпілого ОСОБА_9 , які знаходилися у валізі, зокрема, грошовими коштами у сумі 20 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 479 687,82 гривень, грошовими коштами у сумі 3 000 євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 79213, 25 гривень, двома парами чоловічих туфель марки «Badura» загальною вартістю 7155 гривень, годинник чоловічий марки «CASIO» вартістю 2146,5 гривень, парою чоловічих сандалів марки «Fiesta» вартістю 1669,5 гривень; парою чоловічих сандалів марки «Fiesta» вартістю 1112,5 гривень; двома парами чоловічих кімнатних тапок загальною вартістю 1669,5 гривень; гаманцем коричневого кольору 1908 гривень, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 574562,07 гривень.
Окрім цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, дотримуючись попередньо розробленого плану діяльності організованої групи та згідно із заздалегідь здійсненим розподілом ролей, перебуваючи у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості 27 грудня 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, та обвинувачений ОСОБА_12 на автомобілі марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 , який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, підготувала особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження як засіб пересування злочинної групи, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі, цього дня близько 14 год. 00 хв., особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення на виконання умов вищевказаної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_5 в помешкання потерпілої ОСОБА_19 , що проживає по АДРЕСА_6 , для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно її сина ОСОБА_28 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_19 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 27 грудня 2019 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці спільно із особою, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, спільного збагачення та на виконання умов вищезазначеної домовленості, використовуючи мобільний телефон, здійснив дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_5 , на який відповіла потерпіла ОСОБА_19 .
В ході телефонної розмови з потерпілою, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої ОСОБА_19 , діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, не маючи на те наданого йому права, не будучи працівником правоохоронних органів, видав себе за працівника поліції, при цьому реалізував злочинний намір на самовільне присвоєння владних повноважень та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її син ОСОБА_28 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_19 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, представляючись працівником поліції, висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 4000 доларів США за не притягнення її сина ОСОБА_28 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
В свою чергу, потерпіла ОСОБА_19 , будучи введеною в оману та впевненою, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дійсно являється працівником поліції, реально сприймаючи слова останнього та, будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина ОСОБА_28 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти, які на той час у неї були в наявності, а саме 2000 гривень та золоті прикраси. Отримавши згоду ОСОБА_19 на передачу грошових коштів та ювелірних виробів, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, повідомив їй про приїзд до неї додому іншого представника поліції, якому вона повинна передати грошові кошти та ювелірні вироби та при цьому останній, як працівник поліції, наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим, не даючи можливості ОСОБА_19 усвідомити події, які з нею відбуваються та з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи стільниковий зв`язок, відомості про місце проживання потерпілої ОСОБА_19 повідомив обвинуваченому ОСОБА_12 , який діючи відповідно до розробленого особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, плану діяльності організованої групи та здійсненим розподілом ролей, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_19 , що по АДРЕСА_6 . Надалі, обвинувачений ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув до місця проживання ОСОБА_19 , що по АДРЕСА_6 , де представився працівником поліції та з дозволу потерпілої зайшов у квартиру. Перебуваючи у квартирі потерпілої, обвинувачений ОСОБА_12 , видаючи себе за представника поліції, отримав від ОСОБА_19 грошові кошти в розмірі 2000 гривень та ювелірні прикраси, а саме обручка жіноча, виготовлена із жовтого золота 583 проби вагою 2 грами, обручка чоловіча, виготовлена із жовтого золота 583 проби вагою 3,4 грами, золоті сережки 583 проби вагою 3 грами начебто за не притягнення її сина ОСОБА_28 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
Отримавши від ОСОБА_19 шляхом обману грошові кошти та ювелірні прикраси, обвинувачений ОСОБА_12 , залишив житло потерпілої ОСОБА_19 та надалі, діючи відповідно до розробленого плану, направився до невстановленого на даний час органом досудового розслідування місця, де його очікували у салоні автомобіля марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження.
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, ОСОБА_12 , отримані шляхом обману у потерпілої ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 2000 гривень та ювелірні прикраси передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками організованої групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , діючи у складі організованої групи, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами у сумі 2000 гривень та ювелірними прикрасами, загальною вагою 8,4 грами 583 проби, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становить 5358,78 гривень, спричинивши ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 7358,78 гривень.
Окрім цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, дотримуючись попередньо розробленого плану діяльності організованої групи та згідно із заздалегідь здійсненим розподілом ролей, перебуваючи у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості 3 січня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 на автомобілі марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 , який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, підготувала особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, як засіб пересування злочинної групи, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі, цього дня близько 04 год 00 хв., особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення на виконання умов вищевказаної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_6 в помешкання потерпілої ОСОБА_20 , що проживає по АДРЕСА_7 , для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно її племінника на ім`я ОСОБА_29 та незаконного заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_20 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 3 січня 2020 року, близько 04 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці спільно із особою, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження) та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, спільного збагачення та на виконання умов вищезазначеної домовленості, використовуючи мобільний телефон із абонентським номером, здійснив дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_6 , на який відповіла потерпіла ОСОБА_20 .
В ході телефонної розмови з потерпілою, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої ОСОБА_20 , діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, не маючи на те наданого йому права, не будучи працівником місцевого органу державної виконавчої влади, видав себе за працівника районної державної адміністрації, при цьому реалізував злочинний намір на самовільне присвоєння владних повноважень та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її племінник на ім`я ОСОБА_29 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_20 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, представляючись працівником районної державної адміністрації, висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 100 000 гривень за не притягнення її племінника на ім`я ОСОБА_29 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
В свою чергу, потерпіла ОСОБА_20 , будучи введеною в оману та впевненою, що особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, дійсно являється працівником районної державної адміністрації, реально сприймаючи слова останнього та, будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого племінника на ім`я ОСОБА_29, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її племінника у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти, які на той час у неї були в наявності, а саме 10000 гривень. Отримавши згоду ОСОБА_20 на передачу грошових коштів, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повідомив їй про приїзд до неї його помічника, якому вона повинна передати грошові кошти та при цьому останній, як працівник районної державної адміністрації, наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим, не даючи можливості ОСОБА_20 усвідомити події, які з нею відбуваються та з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи стільниковий зв`язок, відомості про місце проживання потерпілої ОСОБА_20 повідомив обвинуваченому ОСОБА_12 , який діючи відповідно до розробленого особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, плану діяльності організованої групи та здійсненим розподілом ролей, за вказівкою особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_20 , що по АДРЕСА_7 . Надалі обвинувачений ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув до місця проживання ОСОБА_20 , що по АДРЕСА_7 , де представився працівником районної державної адміністрації та з дозволу потерпілої зайшов у квартиру. Перебуваючи у квартирі потерпілої, ОСОБА_12 , видаючи себе за представника районної державної адміністрації, отримав від ОСОБА_20 грошові кошти в розмірі 10000 гривень начебто за не притягнення її племінника на ім`я ОСОБА_29 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
Отримавши від потерпілої ОСОБА_20 шляхом обману грошові кошти, обвинувачений ОСОБА_12 , залишив житло потерпілої та надалі, діючи відповідно до розробленого плану, направився до невстановленого органом досудового розслідування місця, де його очікували у салоні автомобіля марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження.
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, обвинувачений ОСОБА_12 , отримані шляхом обману у потерпілої ОСОБА_20 грошові кошти в сумі 10000 гривень передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками організованої групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , діючи у складі організованої групи, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 гривень, спричинивши ОСОБА_20 матеріальну шкоду на вказану суму.
Окрім цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, дотримуючись попередньо розробленого плану діяльності організованої групи та згідно із заздалегідь здійсненим розподілом ролей, перебуваючи у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів Тернопільської області під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості 16 лютого 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 на автомобілі марки «BMW 320D», р.н.з. НОМЕР_1 , який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, підготувала особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, як засіб пересування злочинної групи, приїхали в м. Чортків Тернопільської області.
Надалі, цього дня близько 13 год. 00 хв., особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, спільного збагачення та на виконання умов вищевказаної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону ( НОМЕР_7 в помешкання ОСОБА_30 , що проживає по АДРЕСА_8 , для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно її онука ОСОБА_31 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_30 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 16 лютого 2020 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці спільно із особою, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, спільного збагачення та на виконання умов вищезазначеної домовленості, використовуючи мобільний телефон, здійснив дзвінок на стаціонарний телефонний номер ( НОМЕР_7 , на який відповіла ОСОБА_32 .
В ході телефонної розмови з потерпілою особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_30 видав себе за її онука ОСОБА_31 та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що він скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. В свою чергу, ОСОБА_32 заявила, що таких грошей у неї немає та передала слухавку стаціонарного телефона своєму синові потерпілому ОСОБА_21 , який продовжив розмову із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження. Останній, в свою чергу, продовжив видавати себе за сина ОСОБА_21 на ім`я ОСОБА_65 та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що він скоїв дорожньо-транспортну пригоду у м. Львів та допомогти йому може чоловік на ім`я ОСОБА_33 після чого особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, передав слухавку особі, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, яка, діючи згідно розробленого плану, видала себе за ОСОБА_34 . Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_21 та його родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 4000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності його сина ОСОБА_31 за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, відшкодування матеріальної шкоди на лікування та уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності за скоєне.
В свою чергу, потерпілий ОСОБА_21 , будучи введеним в оману, реально сприймаючи слова особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та особи, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, будучи переконаним в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть подальшому настати відносно ОСОБА_31 у випадку, якщо він не виконає вищезазначеної вимоги, погодився передати грошові кошти, які у нього були на банківській карті а саме 23000 гривень, на що погодилася особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та з метою безперервної телефонної розмови продовжили розмову, зробивши дзвінок на особистий мобільний номер ОСОБА_21 . НОМЕР_8 .
Отримавши згоду потерпілого ОСОБА_21 на передачу грошових коштів, особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження постійно підтримував телефонну розмову із потерпілим ОСОБА_21 , тим самим не даючи можливості останньому усвідомити події, які з ним відбуваються з метою недопущення здійснення ОСОБА_21 телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно нього шахрайських дій в той час, коли останній прямував до банкомату, що по АДРЕСА_8 . Після зняття готівки із банкомату потерпілий ОСОБА_21 , діючи за вказівкою особи, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, піднявся вверх по даній вулиці та у сміттєвій урні, яка знаходилася поблизу відділення АТ «Райффайзен банк Аваль», що по АДРЕСА_8 , залишив грошові кошти в сумі 23000 гривень.
В цей час, обвинувачений ОСОБА_12 , перебуваючи в автомобілі особи, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи спільно та узгоджено із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та особою, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, будучи обізнаним у місцевості та маршруті руху потерпілого, вийшов із салону даного автомобіля та попрямував до того місця в якому потерпілий залишив грошові кошти. На виконання умов вищезазначеної домовленості, 16 лютого 2020 року близько 13.00 год. обвинувачений ОСОБА_12 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, забрав із сміттєвої урни конверт із грошовими коштами в сумі 23000 гривень, які належать ОСОБА_21 .
Отримавши від потерпілого ОСОБА_21 шляхом обману грошові кошти, ОСОБА_12 , діючи відповідно до розробленого плану, направився до невстановленого на даний час органом досудового розслідування місця, де його у салоні автомобіля марки «BMW 320D» р.н.з. НОМЕР_1 чекали особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження.
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, обвинувачений ОСОБА_12 , отримані шляхом обману у потерпілого ОСОБА_21 грошові кошти в сумі 23000 гривень передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками організованої групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, особа, матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження та обвинувачений ОСОБА_12 , діючи у складі організованої групи, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами у сумі 23000 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду на вказану суму.
Також встановлено, що на початку 2020 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та обвинувачений ОСОБА_12 вирішили залучити у свою злочинну діяльність ОСОБА_35 , довівши до відома останньому деталі злочинного плану, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 23 січня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_36 на автомобілі марки "Skoda Superb" НОМЕР_25, який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, підготував ОСОБА_36 як засіб пересування, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі, цього дня близько 12 год. 00 хв., особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_37 на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_9 в помешкання потерпілої ОСОБА_16 , що проживає по АДРЕСА_9 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно її племінника ОСОБА_38 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_16 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 23 січня 2020 року близько 12 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці спільно із ОСОБА_37 та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, використовуючи мобільний телефон, здійснив дзвінок на стаціонарний номер телефону НОМЕР_9 , на який відповіла потерпіла ОСОБА_16 .
В ході телефонної розмови з потерпілою особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої ОСОБА_16 , діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, не маючи на те наданого йому права, не будучи працівником Державної пенітенціарної служби, видав себе за працівника пенітенціарної служби, при цьому реалізував злочинний намір на самовільне присвоєння владних повноважень та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її племінник ОСОБА_38 скоїв дорожньо-транспортну пригоду та на даний час перебуває у СІЗО. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_16 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, представляючись працівником пенітенціарної служби, висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 5000 доларів США за не притягнення її племінника ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також щоб її племінника випустили з СІЗО.
В свою чергу, потерпіла ОСОБА_16 , будучи введеною в оману та впевненою, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дійсно являється працівником пенітенціарної служби, реально сприймаючи слова останнього та, будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого племінника ОСОБА_38 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її племінника у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти. Отримавши згоду ОСОБА_16 на передачу грошових коштів, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повідомив про приїзд до неї додому кур`єра, якому вона повинна передати грошові кошти та при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_16 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи стільниковий зв`язок, відомості про місце проживання ОСОБА_16 повідомив обвинуваченому ОСОБА_12 , який, діючи відповідно до розробленого плану за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання потерпілої ОСОБА_16 , що по АДРЕСА_9 . Надалі, ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та ОСОБА_37 , на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув до місця проживання ОСОБА_16 , що по АДРЕСА_9 , де представився працівником пенітенціарної служби та з дозволу потерпілої зайшов у квартиру. Перебуваючи у квартирі потерпілої, обвинувачений ОСОБА_12 , видаючи себе за працівника пенітенціарної служби, отримав від ОСОБА_16 грошові кошти в розмірі 2000 доларів США начебто за не притягнення її племінника ОСОБА_38 до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду та негайне звільнення останнього із СІЗО.
Отримавши від потерпілої ОСОБА_16 шляхом обману грошові кошти, обвинувачений ОСОБА_12 , залишив житло потерпілої та надалі, діючи до попередньої змови, направився до невстановленого органом досудового розслідування місця, де його очікували в салоні автомобіля марки "Skoda Superb" НОМЕР_25 особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_36
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, обвинувачений ОСОБА_12 , отримані у ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 2000 доларів США, передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_37 , заволоділи грошовими коштами ОСОБА_16 у сумі 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 48662 гривні, спричинивши потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_36 , продовжуючи свою злочинну діяльність, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів Тернопільської області під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, 19 лютого 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_36 на автомобілі марки "Skoda Superb", НОМЕР_25, який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підготував ОСОБА_36 як засіб пересування, приїхали в м. Чортків Тернопільської області.
Надалі, цього ж дня близько 15.30 год. особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_37 на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону ( НОМЕР_10 в помешкання ОСОБА_17 , що проживає по АДРЕСА_10 , для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно чоловіка її доньки ОСОБА_39 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_17 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 19 лютого 2020 року близько 15 год. 30 хв. год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, спільно із ОСОБА_36 та обвинуваченим ОСОБА_12 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, використовуючи мобільний телефон, здійснив телефонний дзвінок на стаціонарний телефонний номер ( НОМЕР_10 на який відповіла ОСОБА_17 .
В ході телефонної розмови з ОСОБА_17 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом останньої, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, не маючи на те наданого йому права, не будучи працівником правоохоронних органів, видав себе за працівника поліції, при цьому реалізував злочинний намір на самовільне присвоєння владних повноважень та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що чоловік її доньки ОСОБА_40 скоїв дорожньо-транспортну пригоду із потерпілим в результаті якої потерпілий від його дій перебуває в лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_17 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 4000 доларів США за не притягнення ОСОБА_39 до для кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду.
В свою чергу, ОСОБА_17 , будучи введеною в оману та впевненою, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дійсно являється працівником поліції, реально сприймаючи слова особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого зятя ОСОБА_39 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно останнього у випадку якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти у сумі 2000 доларів США та перед цим попросила особу, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, передати слухавку безпосередньо ОСОБА_41 , проте, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, продовжив особисто розмову із ОСОБА_17 , представившись при цьому ОСОБА_42 . В ході розмови ОСОБА_17 викрила особу, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, у вчиненні обману щодо неї, тим самим позбавила можливості заволодіти шахрайським шляхом належними їй грошовими коштами. Після чого особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, припинив телефонну розмову із ОСОБА_17 .
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_37 , намагалися заволодіти заволоділи грошовими коштами ОСОБА_17 у сумі 2 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 48 886,2 гривні, однак, не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчили з причин, що не залежали від волі останніх.
Також встановлено, що особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_36 , продовжуючи свою злочинну діяльність, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, 19 лютого 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_36 на автомобілі марки "Skoda Superb", НОМЕР_25, який заздалегідь, за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, підготував ОСОБА_36 як засіб пересування, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі, цього ж дня близько 19.30 год., особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_37 на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_11 в помешкання потерпілої ОСОБА_8 , що проживає по АДРЕСА_11 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації відносно чоловіка її доньки та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_8 шляхом шахрайства.
Особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, реалізуючи злочинний намір, 19 лютого 2020 року близько 19 год. 30 хв. год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_37 , використовуючи мобільний телефон, здійснив дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_11 , на який відповіла потерпіла ОСОБА_8 .
В ході телефонної розмови із потерпілою особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції, виділено в окреме провадження, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої ОСОБА_8 , діючи з метою завуальованості своїх злочинних дій, видав себе за її зятя та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, він нібито скоїв дорожньо-транспортну пригоду із потерпілим в результаті якої потерпілий від його дій перебуває в лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_8 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 10000 доларів США за не притягнення чоловіка її доньки до кримінальної відповідальності за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
В свою чергу, потерпіла ОСОБА_8 , будучи введеною в оману та впевненою, що особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, дійсно являється чоловіком її доньки, реально сприймаючи слова останнього та, будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого зятя, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно нього у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти. Отримавши згоду ОСОБА_8 на передачу грошових коштів, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, повідомив про приїзд до неї додому свого товариша, якому вона повинна передати грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_8 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, відомості про місце проживання потерпілої ОСОБА_8 повідомив обвинуваченому ОСОБА_12 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, автомобілем марки "Skoda Superb" НОМЕР_25 спільно із ОСОБА_37 та особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, направився до місця проживання ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_11 , де поряд із сусіднім будинком припаркували автомобіль в якому очікували обвинуваченого ОСОБА_12 . Надалі, ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, та ОСОБА_37 , на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув до місця проживання ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_11 , де представився товаришем її зятя та з дозволу потерпілої зайшов у квартиру. Перебуваючи у квартирі, обвинувачений ОСОБА_12 , видаючи себе за товариша чоловіка її доньки, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 10000 доларів США, начебто за не притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка її доньки за нібито вчинену останнім дорожньо-транспортну пригоду, а також відшкодування постраждалим від ДТП заподіяної шкоди та витрат на лікування.
Отримавши від потерпілої ОСОБА_8 грошові кошти, обвинувачений ОСОБА_12 , залишив житло потерпілої та надалі направився до місця, а саме на АДРЕСА_12 , де був припаркований автомобіль марки "Skoda Superb", НОМЕР_25 поряд з яким знаходились ОСОБА_36 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.
Сівши у салон вищевказаного автомобіля, обвинувачений ОСОБА_12 , отримані шляхом обману в ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, передав особі, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, який розподілив їх у рівних частках між учасниками групи.
Отже, своїми протиправними діями особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_37 , заволоділи грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 10000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 244431 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Окрім того у травні 2019 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачений ОСОБА_12 та особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, 14 грудня 2019 року, в нічну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 та особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, приїхали в м. Тернопіль.
Надалі, 15 грудня 2019 року, близько 00.30 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_12 , який належить потерпілій ОСОБА_18 , що проживає по АДРЕСА_13 , для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення її неправдивої інформації відносно її внука ОСОБА_43 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_18 шляхом шахрайства. В цей час, у обвинуваченого ОСОБА_12 , який перебував за попередньою домовленістю із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, у м. Тернопіль, точного місця слідством не встановлено, виник злочинний намір на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_18 .
Реалізуючи свій злочинний намір, 15 грудня 2019 року, близько 00 год. 30 хв, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_12 , використовуючи мобільний зв`язок, здійснила дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_12 , на який відповіла потерпіла ОСОБА_18 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_18 , видав себе за працівника поліції та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що син її дочки, а саме ОСОБА_43 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_18 та її родинні зв`язки, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 20000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її внука ОСОБА_43 за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.
В свою чергу, ОСОБА_18 , будучи введена в оману, реально сприймаючи слова особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та будучи переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах сина своєї дочки ОСОБА_44 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її родича у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти. Отримавши згоду потерпіла ОСОБА_18 на передачу грошових коштів, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, повідомив її про приїзд до неї представника поліції, якому вона повинен передати вказані грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_18 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останнім телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.
Після цього, особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив відомості про місце проживання потерпілої ОСОБА_18 обвинуваченому ОСОБА_12 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_18 , що по АДРЕСА_13 . Надалі обвинувачений ОСОБА_12 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув по місцю проживання ОСОБА_18 , що по АДРЕСА_13 , де отримавши дозвіл власниці помешкання, перебував в квартирі останньої та, видаючи себе за представника поліції, очікував на передачу йому грошових коштів в розмірі 20000 доларів США, нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності родича ОСОБА_18 , а саме ОСОБА_44 за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.
Проте, під час перебування обвинуваченого ОСОБА_12 у квартирі потерпілої ОСОБА_18 остання повідомила, що такої суми у неї немає та зможе віддати ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 10000 гривень. Отримавши грошові кошти, які ОСОБА_18 передала обвинуваченому ОСОБА_12 , останній вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до місця, яке органом досудового розслідування не встановлено, де його очікував особа, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, з метою подальшого розподілу грошових коштів, отриманих шахрайським шляхом у ОСОБА_18 , згідно розпоряджень особи, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, тим самим не вчинивши всіх дій, які він за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не закінчив злочин з причин, які не залежали від їх волі.
Отже, своїми протиправними діями, обвинувачений ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, намагалися заволодіти грошовими коштами ОСОБА_18 в розмірі 20000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 471264,0 гривень, однак, не закінчивши злочин з причин, які не залежали від їх волі заволоділи грошовими коштами у сумі 10000 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_18 матеріальну шкоду на вказану суму.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_12 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:
- ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, тобто незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах;
- ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, а саме - незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинений за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;
- ч.4 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене організованою групою;
- ч.1 ст.353 КК України, тобто самовільне присвоєння владних повноважень службової особи.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_12 вказує на допущену судом неповноту судового розгляду, яка полягає в тому, що під час дослідження документів, суд дослідив лише їх назви і відмовив йому у детальному дослідженні вказаних доказів.
Зазначає, що його заяви про фальсифікацію доказів під час досудового розслідування працівниками поліції суд залишив без належної уваги.
Звертає увагу, що кримінальне провадження розглянуто за відсутності потерпілих, чим було порушено його право на захист та перехресний допит.
В доповненні до апеляційної скарги стверджує, що суд першої інстанції провів розгляд кримінального провадження формально, не досліджуючи в повному обсязі усіх доказів.
Вказує, що усі протоколи огляду місця події у даному кримінальному провадженні складені з грубим порушенням вимог ст.104 КПК України, що порушило його право на захист, а тому здобуті докази є недопустимими.
Зазначаючи про фальсифікацію доказів, звертає увагу на огляд місця події від 16.02.2020 року, під час якого було виявлено відбитки пальців рук.
Також вказує, що в судовому засіданні не була допитана свідок ОСОБА_45 ..
Просить скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2022 року та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, відповідно до якої не погоджується з висновками місцевого суду щодо доведеності вини її підзахисного.
Вважає, що досудовим розслідуванням при отриманні доказів по епізоду відносно потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 допущено істотні порушення прав та свобод людини, зокрема заява ОСОБА_13 про надання згоди на проведення огляду квартири, власником якої він є, не містить дати написання такої заяви, а в судовому засіданні останній не був допитаний, і тому встановити добровільність надання його згоди неможливо.
Звертає увагу, що огляд місця події проводився 08.05.2019 року слідчим ОСОБА_46 без належним повноважень, оскільки в групу слідчих він був включений на підставі постанови від 11.05.2019 року.
На переконання апелянта, згідно приписів ст.ст.233, 234, 237 КПК України огляд місця події повинен був проводитись лише на підставі ухвали слідчого судді, що при огляду місця події квартири АДРЕСА_14 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_13 , дотримано не було. Тому, отримані докази під час вказаної слідчої дії, а саме - сліди папілярних узорів не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Зазначає, що в подальшому, під час проведення досудового розслідування інших інкримінованих ОСОБА_12 епізодів, жоден із слідчих не звертався до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку помешкання потерпілих, у зв`язку з чим не можуть бути належними та допустимими докази: протокол огляду місця події від 10.08.2019 року у помешканні потерпілої ОСОБА_15 за адресою АДРЕСА_3 ; протокол огляду місця події від 28.11.2019 року у помешканні потерпілого ОСОБА_47 за адресою АДРЕСА_4 , протокол огляду місця події від 27.12.2019 року у помешканні потерпілої ОСОБА_19 за адресою АДРЕСА_6 ; протокол огляду місця події від 24.01.2020 року у помешканні потерпілої ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_9 ; протокол огляду місця події від 19.02.2020 року у помешканні потерпілої ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_11 .
На переконання апелянта, проведення слідчих дій - впізнання особи за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_15 , ОСОБА_27 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 є сумнівними доказами, так як в матеріалах провадження відсутні доручення слідчого для проведення такої процесуальної дії оперативним працівником ОСОБА_48 .
Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги покази свідка сторони захисту ОСОБА_49 , які спростовують причетність обвинуваченого ОСОБА_12 до епізоду, що мав місце 19 лютого 2020 року.
Оскільки потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні не допитувався, вважає, що всі слідчі дії проведенні за участі потерпілого ОСОБА_13 ставлять під сумнів законність їх проведення.
Також звертає увагу на показанням потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_50 , свідчення яких, на думку апелянта, не підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_12 .
Вважає, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, оскільки задовольнивши клопотання сторони захисту про виклик для допиту осіб, які були залучені як поняті при проведенні слідчих дій, в подальшому виключив їх з числа осіб, що підлягають допиту.
Ставить під сумнів висновок дактилоскопічної експертизи від 24.02.2020 року № 3/1-56/20 з тих мотивів, що допитаний судом свідок ОСОБА_51 , який був залучений як понятий при проведенні слідчої дії - огляду місця події по АДРЕСА_8 , не бачив як проводилось зняття відбитків пальців із вилучених предметів.
Акцентує увагу на епізоді від 19 лютого 20202 року за участю ОСОБА_17 , оскільки згідно обвинувального акту останню не включено до числа потерпілих у даному кримінальному провадженні і вона допитувалась судом як свідок. Однак зі змісту обвинувального акта та вироку суду обвинуваченому ОСОБА_12 інкримінується епізод за участю ОСОБА_17 , як потерпілої.
Стверджує, що прокурором не надано суду належних доказів, які б доводили винуватість обвинуваченого ОСОБА_12 та вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вважає, що вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30.12.2022 року є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, а судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, оскільки не допитано усіх свідків у справі; покази потерпілих, зазначених у вироку, відрізняються від фактично наданих у судовому засіданні; не надано оцінки усім доказам щодо їх належності та допустимості.
Просить скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30.12.2022 року у критеріальному провадженні № 12019210010001360 від 08.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_12 . У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3, 4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.1 ст.353 КК України та винести ухвалу, якою кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати.
Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_11 , які підтримували подані ними апеляційній скарги та, з наведених у них мотивів просять їх задовольнити; потерпілу ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_10 та прокурора, які заперечили щодо задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_11 , рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим і просять залишити його без зміни; провівши частково судове слідство в порядку ст.404 КПК України; перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій, дотримався вказаних вимог закону.
З матеріалів провадження вбачається, що місцевий суд провів розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_12 відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК у межах висунутого обвинувачення.
При цьому, суд дотримався приписів, установлених статтями 10, 22 КПК, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Ретельно перевіривши надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_12 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд першої інстанції у вироку навів детальний аналіз усіх досліджених доказів, дав їм у відповідності з вимогами ст. 94 КПК належну оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як встановлено перевіркою матеріалів провадження, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б істотними та потягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок про доведеність винності ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч1 ст.353 КК України суд зробив на підставі ретельно досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.
Обґрунтовуючи свої висновки щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_12 , суд у вироку належним чином проаналізував показання допитаних в судовому засіданні потерпілих, а також протоколи слідчих процесуальних дій і висновки проведених у справі експертиз, які, у своїй сукупності, доводять винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Як слідує з матеріалів провадження, судом першої інстанції були допитані потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , кожен з яких повідомив суду обставини, за яких невідомі їм на той час особи шахрайським способом заволоділи належними їм грошовими коштами.
Так, потерпіла ОСОБА_14 в суді першої інстанції повідомила, що в травні 2019 року в нічний час до її батька ОСОБА_13 на стаціонарний телефон подзвонив невідомий чоловік і представившись працівником поліції, повідомив, що його зять тобто її чоловік вчинив ДТП і за уникнення відповідальності та на лікування потерпілого необхідно передати грошові кошти в сумі 10 000 дол. США. За вказаними коштами, зі слів особи, яка дзвонила повинен був прийти інший працівник поліції і саме цій особі батько за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 передав 8 000 грн., що належали йому особисто та 850 дол. США, які належали їй та були у батька на зберіганні.
Показання потерпілої об`єктивно стверджуються іншими доказами, які були предметом дослідження суду першої та частково суду апеляційної інстанції.
Зокрема, заявою ОСОБА_13 (батька потерпілої ОСОБА_14 ) до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, відповідно якої він просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 08.05.2019 р. близько 03 години по телефону представилась працівником поліції та шляхом обману заволоділа грошовими коштами в сумі 8 000 грн. та 1 000 дол. США. (т.5 а. п.75)
Протоколом пред`являння особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2020 р., згідно з яким потерпілий ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_12 як особу, яка 08.05.2019 р. близько 03 години, знаходячись в приміщенні його квартири за адресою АДРЕСА_2 заволодів грошовими коштами в сумі 1 000 дол. США. та 8 000 грн. (т.5 а. п.147-149)
При цьому, перед пред`явленням особи для впізнання потерпілий ОСОБА_13 повідомив прикмети особи щодо рис його обличчя та тілобудови, за якими він може впізнати цю особу.
Протоколом пред`явлення для впізнання за голосом від 27.02.2020 р., за змістом якого потерпілий ОСОБА_13 впізнав голос особи, щодо якої матеріали виділено в окреме провадження, яка безпосередньо телефонувала до нього на стаціонарний телефон 08.05.2019 р. та представилась працівником поліції, після чого заволоділа його грошовими коштами, які він передав ОСОБА_12 за місцем свого проживання. (т.5 а. п.156-158)
Згідно дослідженої судом апеляційної інстанції заяви ОСОБА_13 , останній надав згоду працівникам поліції на огляд приміщення квартири АДРЕСА_14 , без ухвали суду. (т.5 а. п.76)
На підставі вказаної заяви потерпілого ОСОБА_13 працівниками поліції проведено огляд місця події - приміщення квартири АДРЕСА_14 .
Відсутність на зазначеній заяві дати, на що звертає увагу в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_11 , не може свідчити про недопустимість цього документа як доказу, оскільки відсутність дати написання заяви потерпілим не спростовує факту надання ним дозволу на проведення огляду його помешкання, де було вчинено злочин, що узгоджується з приписами кримінального процесуального законодавства, яким регламентується порядок проведення огляду житла чи іншого володіння особи.
Згідно протоколу огляду місця події від 08.05.2019 року, який був предметом дослідження апеляційного суду, в приміщенні вказаної квартири вилучено сліди папілярних візерунків, виявлені на внутрішній поверхні вхідних дверей та поверхні холодильника, який знаходився в коридорі. (т.5 а. п.77-81)
Твердження сторони захисту, що вказану слідчу дію проведено слідчим без повноважень є безпідставними, оскільки огляд місця події за місцем проживання потерпілого ОСОБА_13 в квартирі АДРЕСА_14 проводив слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_46 , відносно якого зазначені відомості у витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019210010001360 від 08.05.2019 року про те що він уповноважений проводити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. (т.5 а. п.70)
Крім того, повноваження слідчого ОСОБА_52 на проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадження стверджується дорученням заступника начальника Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 08.05.2019 року. (т.5 а. п.67)
З експертного висновку судової дактилоскопічної експертизи № 3/1-369/20 від 22.04.2020 року суд встановив, що два сліди папілярних візерунків, які були виявлені та вилучені під час огляду місяця події - квартири АДРЕСА_14 залишені особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_12 . (т.10 а. п.172-180)
Також, дослідженими місцевим судом матеріалами виконання працівниками УОТЗ ГУНП в Тернопільський області доручення слідчого СУ ГУНП в Тернопільський області № 6849д/9/7-2020 від 18.05.2020 року підтверджується, що 08.05.2019 року о 02 год. 54 хв. та 03 год. 12 хв. здійснювались дзвінки на стаціонарний номер телефону НОМЕР_13 , належний потерпілому ОСОБА_13 , з мобільного телефону НОМЕР_14 , а також о 02 год 46 хв. з з мобільного телефону НОМЕР_15 , якими користувалась особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження і голос якого потерпілий ОСОБА_13 впізнав згідно протоколу впізнання за голосом від 27.02.2020 року. (т.10 а.п.42-53, 122-127)
Стосовно доводів апелянтів про те, що потерпілий ОСОБА_13 не допитувався судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Із системного аналізу положень ч.2 ст.93, ст.ст.223, 228 КПК України слідує, що пред`явлення особи для впізнання, у тому числі й за голосом, є самостійною слідчою дією, дані якої можуть використовуватись на підтвердження або спростування винуватості особи.
Тому, сама по собі неявка потерпілого в судове засідання не має наслідком автоматичне визнання даних протоколу пред`явлення особи для впізнання за голосом за його участю недопустимим доказом і підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.
На переконання колегії суддів, результати проведених слідчих дій за участі потерпілого ОСОБА_13 в сукупності з іншими доказами, дослідженими місцевим судом, з достатньою повнотою доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_12 за вказаним епізодом.
Окрім того, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_16 , виданого 27.01.2022 року ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що унеможливило його допит судом першої інстанції.
З показань потерпілої ОСОБА_15 суд встановив, що ввечері 10.08.2019 року зателефонували до неї до дому на стаціонарний телефон та представившись, що телефонують з поліції, повідомили, що її син вчинив ДТП у якій постраждала дитина і на лікування потрібні гроші. Надалі їй дали можливість поговорити ніби то з її сином, який підтвердив, що вчинив ДТП та потрібно 8 000 дол. США. Потім працівник поліції уточнив у неї адресу проживання і сказав чекати, коли до неї прийдуть по гроші. Незабаром до неї прийшов чоловік, якому вона передала 5 350 дол. США, про що він, на її прохання, написав розписку.
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2020 року потерпіла ОСОБА_15 , зазначивши зовнішні риси обличчя особи, яка заволоділа її грошима, впізнала ОСОБА_12 як особу якій вона 10.08.2019 року близько 20 год 45 хв. в приміщенні своєї квартири по АДРЕСА_3 передала кошти в сумі 5 500 дол. США. (т.5 а. п.170-171)
Вказаний вище доказ досліджувався судом першої та апеляційної інстанції, в порядку ч.3 ст.404 КПК України.
Висновком судової почеркознавчої експертизи № 3/3-249/20 від 19.05.2020 року, що був досліджений судом першої інстанції, встановлено, що рукописний текст на аркуші паперу в клітинку, який вилучений в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_15 , виконаний ОСОБА_12 (т.11 а. п.109-113)
З протоколу пред`явлення особи для впізнання за голосом від 27.02.2020 року суд встановив, що потерпіла ОСОБА_15 впізнала голос особи, щодо якої судом першої інстанції виділено матеріали в окреме провадження, яка безпосередньо телефонувала до неї на стаціонарний телефон 10.08.2019 р. та представилась працівником поліції, після чого шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами. (т.7 а.п.7-10)
Предметом дослідження апеляційного суду була заява потерпілої ОСОБА_15 від 10.08.2019 року, згідно якої вона надала дозвіл працівникам поліції на проведення огляду квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_3 . (т.5 а. п.162)
Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.08.2019 року, який також досліджувався судом апеляційної інстанції, за місцем проживання ОСОБА_15 в приміщенні квартири по АДРЕСА_3 вилучено п`ять слідів папілярних візерунків пальців рук, частина з яких залишені особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_12 , що стверджується висновком судової дактилоскопічної експертизи № 3/1-446/20 від 20.05.2020 року. (т.5 а. п.164-169, т.11 а. п.138-145 )
Потерпілий ОСОБА_9 в суді першої інстанції пояснив, що в обідній час 28.11.2019 року до його мами ОСОБА_27 , яка проживає по АДРЕСА_8 подзвонили на домашній телефон і чоловік, який представився працівником поліції, повідомив, що її син потрапив у ДТП та потрібно гроші, щоб уникнути відповідальності і за грошима до неї прийдуть додому. Надалі до них додому прийшов чоловік, якому мама передала його дорожню сумку, в якій знаходились певні документи та грошові кошти 20 000 дол. США і 3 000 євро.
Показання потерпілого ОСОБА_9 підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 .
Також свідок ОСОБА_27 впізнала обвинуваченого ОСОБА_12 як особу, яка 28.11.2019 року близько 15 години в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_4 шляхом обману заволодів грошовими коштами та особистими речами ОСОБА_9 , що стверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, а згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за голосом від 29.02.2020 року впізнала голос особи, щодо якої судом першої інстанції матеріали виділено в окреме провадження, яка безпосередньо телефонувала до неї на стаціонарний телефон 28.11.2019 р., після чого шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами її сина ОСОБА_9 (т.7 а. п.21-23, 24-27)
З показань потерпілої ОСОБА_19 суд першої інстанції встанови, що у грудні 2019 року до неї на стаціонарний домашній номер телефону зателефонувала невідома особа і повідомила, що її син вчинив ДТП у м. москва, під час якої збив людину, які потрібно передати гроші в сумі 400 дол. США. Оскільки в неї не було такої суми грошей, невідомий абонент сказав, що позичить свої гроші, однак щоб вона дала в заклад золоті вироби. Приблизно через 30 хв. до неї додому прийшов невідомий чоловік, якому вона передала кошти в сумі 2 000 грн., а також віддала золоті вироби.
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2020 року, який досліджувався також судом апеляційної інстанції, потерпіла ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_12 , як особу, якій вона, за описаних вище обставин, передала гроші в сумі 2 000 грн. та ювелірні прикраси. (т.7 а. п.36-38)
Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за голосом від 27.02.2020 року потерпіла ОСОБА_19 впізнала голос особи, щодо якої судом першої інстанції матеріали виділено в окреме провадження, яка безпосередньо телефонувала до неї на стаціонарний телефон 27.12.2019 р., та шахрайським шляхом заволоділа належними їй грошовими коштами. (т.7 а. п.40-43)
Показаннями потерпілої ОСОБА_20 стверджується, що 03.01.2020 року до неї на домашній стаціонарний телефон зателефонував невідомий чоловік та, представившись представником адміністрації, повідомив, що її внук потрапив у ДТП, вчинивши наїзд на людину і потрібні гроші, щоб йому допомогти. Поки вона шукала наявні у неї дома гроші, невідома особа постійно була з нею на зв`язку та з`ясувавши адресу сказала чекати поки до неї не прийдуть по гроші і вони домовились, що вона вийде на зустріч. Через приблизно 10 хв. вона спускалась сходами і між другим та третім поверхом зустрілась з невідомим чоловіком, якому передала грошові кошти.
З дослідженого судом першої інстанції протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.02.2020 року потерпіла ОСОБА_20 впізнала ОСОБА_12 , як особу, якій вона 03.01.2020 року близько 04 години на першому поверсі будинку АДРЕСА_15 передала грошові кошти в сумі 10 000 грн. (т.7 а. п.48-50)
Вказаний протокол слідчої дії був також предметом дослідження суду апеляційної інстанції.
Окрім того потерпіла ОСОБА_20 впізнала голос особи, щодо якої судом першої інстанції матеріали виділено в окреме провадження, яка безпосередньо телефонувала до неї на стаціонарний телефон 03.01.2020 р. та представилась працівником адміністрації, після чого шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами. (т.7 а.п.52-55)
Допитана місцевим судом свідок ОСОБА_53 , яка приймала участь у слідчій дій пред`явлення особи для впізнання за голосом із потерпілою ОСОБА_20 , підтвердила обставини за яких проводилось впізнання потерпілою за голосом, що підтверджує відповідність слідчої дії вимогам кримінального процесуального закону.
Досліджені судом першої інстанції матеріали виконання працівниками УОТЗ ГУНП в Тернопільський області доручення слідчого СУ ГУНП в Тернопільський області № 6849д/9/7-2020 від 18.05.2020 року підтверджують, що 03.01.2020 року в період часу з 04 год. 03 хв., 04 год. 27 хв. здійснювались дзвінки на стаціонарний номер телефону НОМЕР_17 , належний потерпілій ОСОБА_20 , з мобільного телефону НОМЕР_18 , якими користувалась особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження і голос якого потерпіла ОСОБА_20 впізнала згідно протоколу впізнання за голосом від 28.02.2020 року.
Потерпіла ОСОБА_16 в суді першої інстанції повідомила, що до неї на домашній телефон зателефонував невідомий чоловік та повідомив, що її племінник вчинив ДТП і перебуває в тяжкому стані і йому потрібні грошові кошти на лікування; просив її не класти трубку і повідомив, що до неї прийде людина, якій треба передати гроші. Приблизно через годину після розмови до неї до дому прийшов невідомий чоловік, якому вона відала 2 000 дол. США.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 24 січня 2020 року, який був предметом дослідження як суду першої, так і апеляційної інстанцій, в приміщенні квартири АДРЕСА_16 , за місцем проживання потерпілої ОСОБА_54 , із поверхні вхідних дверей вилучено три сліди папілярних візерунків. (т.7 а. п.58-62)
Огляд місця події проведено на підставі заяви ОСОБА_38 від 24.01.2020 р., за змістом якої останній, як власник вказаного помешкання надав дозвіл працівникам поліції на огляд квартири АДРЕСА_16 , яка досліджена судом апеляційної інстанції. (т.7 а. п.57)
З дослідженого висновку судової дактилоскопічної експертизи № 3/1-370/20 від 22.04.2020 р. суд першої інстанції встановив, що один слід пальця руки, вилучений під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_16 залишений вказівним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_12 (т.10. а. п.184-193)
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за голосом від 06.04.2020 року потерпіла ОСОБА_16 впізнала голос особи, щодо якої судом першої інстанції матеріали виділено в окреме провадження, яка безпосередньо телефонувала до неї на стаціонарний телефон 23.01.2020 р., та повідомила, що її племінник ОСОБА_38 Перебуває в СІЗО, після чого шахрайським шляхом заволоділа належними їй грошовими коштами в сумі 2 000 дол. США. (т.7 а. п.65-69)
Досліджені судом першої інстанції матеріали виконання працівниками УОТЗ ГУНП в Тернопільський області доручення слідчого СУ ГУНП в Тернопільський області № 6849д/9/7-2020 від 18.05.2020 року підтверджують, що 23.01.2020 року в період часу з 13 год. 37 хв. 14 год. 18 хв. здійснювались дзвінки на стаціонарний номер телефону НОМЕР_19 , належний потерпілій ОСОБА_16 , з мобільного телефону НОМЕР_20 , якими користувалась особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження і голос якого потерпіла ОСОБА_16 впізнала згідно протоколу впізнання за голосом від 06.04.2020 року. (т.14 а. п.42-46)
Судом першої інстанції допитано потерпілого ОСОБА_21 , який повідомив, що в лютому-березні 2020 року доглядав свою хвору матір, яка проживає в м. Чортків. В один з цих днів хтось подзвонив на домашній номер телефону і повідомив мамі, що її внук вчинив ДТП, збив людину, яка перебуває в лікарні і щоб потерпілий не мав претензій до внука та для вирішення питання з правоохоронцями необхідно передати гроші в сумі 4 000 дол. США. Після цього мама передала слухавку йому і він почав спілкуватися з незнайомим. На його прохання поговорити із сином невідомий погодився і далі інший чоловік від імені його сина спілкувався з ним і повідомив, що збив людину. Надалі, спілкуючись із невідомою особою вже по своєму мобільному телефону, він пішов до банкомату, зняв 20 000 грн., доклав ще 3 000 грн і за вказівкою невідомої особи поставив у білий конверт та залишив його в урні для сміття.
Також, потерпілий ОСОБА_21 підтвердив, що впізнав голос двох осіб, з якими він спілкувався по телефону.
Ця ж обставина стверджується протоколами пред`явлення особи для впізнання за голосом від 27.02.2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_21 впізнав голос особи щодо якої судом першої інстанції матеріали виділено в окреме провадження та голос особи матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження, з якими він, за обставин описаний у своїх показаннях, спілкувався по стаціонарному телефону 16.02.2020 року і які в подальшому заволоділи його грошовими коштами. (т.7 а. п.86-89, 90-93)
Згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи № 3/1-368/20 від 22.04.2020 р. суд першої інстанції встановив, що один із слідів папілярних узорів, що були виявлені та вилучені 16.02.2020 року під час проведення огляду місця події металевого смітника, в якому потерпілий ОСОБА_21 залишив конверт з грошима, залишений безіменним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_12 (т.10. а. п.154-161)
Твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_11 про недопустимість як доказу висновку зазначеної дактилоскопічної експертизи з тих мотивів, що свідок ОСОБА_51 , який був залучений понятим при проведенні цієї слідчої дії, не бачив як проводилось зняття відбитків пальців із вилучених предметів, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Протоколом огляду місця події від 16.02.2020 року зафіксовано, як в присутності понятих, під час огляду ділянки вулиці Степана Бандери в м. Чорткові, де розташований банк "Райфайзен Банк Аваль", неподалік якого розташований металевий смітник, в якому потерпілий ОСОБА_21 залишив конверт з грошовими коштами, виявлено та вилучено сліди папілярних узорів пальців рук. Вказаний протокол підписаний всіма учасниками слідчої дій, в тому числі понятими, серед яких ОСОБА_51 , без жодних зауважень чи заперечень. (т.7 а. п.73-77)
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_51 підтвердив свою присутність як понятого під час проведення слідчої дії в ході якої працівниками поліції оглядався сміттєвий бак, проводилось фотографування і було вилучено коробку з під сигарет і пляшку. Також свідок підтвердив, що було складено відповідний протокол, який він підписав.
Окрім того, місцевим судом допитана також в якості свідка слідча ОСОБА_55 , якою проводився огляд місця події за фактом повідомлення ОСОБА_21 про вчинення відносно нього шахрайських дій. Показаннями свідка підтверджено, що під час проведення огляду місця події, в присутності потерпілого ОСОБА_21 , понятих, спеціаліста, оперативного працівника у сміттєвому баку були виявлені пластикова пляшка та коробка з під сигарет, на яких були виявлені та вилучені папілярні візерунки відбитків пальців рук.
Таким чином, підстав для визнання висновку судової дактилоскопічної експертизи № 3/1-368/20 від 22.04.2020 р. недопустимим доказом, з мотивів наведених стороною захисту, колегія суддів не вбачає.
Матеріали виконання працівниками УОТЗ ГУНП в Тернопільський області доручення слідчого СУ ГУНП в Тернопільський області № 6849д/9/7-2020 від 18.05.2020 року, які були предметом дослідження місцевого суду, підтверджено, що 16.02.2020 року в період часу о 15 год. 03 хв. із мобільного телефону № НОМЕР_21 , яким користувалися особа щодо якої матеріали виділено в окреме провадження та особа матеріали відносно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження (голоси яких впізнав потерпілий ОСОБА_21 ) були здійснені телефонні дзвінки на стаціонарний номер телефону НОМЕР_22 , належний ОСОБА_56 (т.14 а. п.42-46)
З показань свідка ОСОБА_17 судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2020 року до неї додому в м. Чортків Тернопільської області зателефонувала невідома особа, яка представилась представником поліції. Надалі невідомий чоловік від імені її зятя ОСОБА_39 повідомив, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду та сказав, що для вирішення цієї проблеми потрібні грошові кошти в сумі 4 000 дол. США. Проте, вона запитала у вказаного чоловіка з якого року його матір і він закінчив розмову.
В подальшому вона звернулася з відповідною заявою в поліцію, відповідно до якої просила притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які 19.02.2020 року близько 15 год. 30 хв. шляхом обману намагалися заволодіти її грошима в сумі 4 000 дол. США.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_36 повідомив, що він знайомий з ОСОБА_57 та особою, матеріали відносно якої судом першої інстанції виділено в окреме провадження, і йому відомо, що вони часто обманювали людей і раніше вже були засуджені за аналогічні злочини. Взимку 2020 року особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, запропонувала йому заробити гроші і для цього потрібно возити своїм автомобілем його та ОСОБА_12 . Він пригадав, що вони їздили в м. Чортків і при цьому ОСОБА_12 вийшов в центрі а він з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, поїхали за місто. Надалі вони повернулися за ОСОБА_12 і по дорозі назад із розмови ОСОБА_12 із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, він зрозумів, що у них нічого не получилося.
Досліджені місцевим судом матеріали виконання працівниками УОТЗ ГУНП в Тернопільський області доручення слідчого СУ ГУНП в Тернопільський області № 6849д/9/7-2020 від 18.05.2020 року підтверджують, що 19.02.2023 року о 15 год. 23 хв. із мобільного телефону № НОМЕР_23 , яким користувалась особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, був здійснений дзвінок на стаціонарний номер телефону НОМЕР_24 , належний ОСОБА_17 (т.14 а. п.42-46)
Стосовно зауважень сторони захисту про допит ОСОБА_17 як свідка, а не потерпілого, колегія суддів зазначає, що в даному випадку мав місце незакінчений замах на заволодіння майном ОСОБА_17 шляхом обману. Оскільки за наслідком вчинених злочинних дій її майном не заволоділи, вона не набула статусу потерпілої і тому допитувалось як свідок. Окрім того, як слідує зі змісту вироку, під час допиту в суді першої інстанції ОСОБА_17 повідомила, що у неї немає претензій до обвинувачених. Оскільки заяви про залучення її до провадження як потерпілої вона не подавала, вона допитувалась судом як свідок.
При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний статус ОСОБА_17 , на чому акцентують увагу апелянти, не впливає на доведеність вини обвинуваченого за даним епізодом злочинної діяльності, яка доведена належними та допустимими доказами, дослідженими місцевим судом та перевіреними судом апеляційної інстанції.
З показань потерпілої ОСОБА_8 суд першої інстанції встановив, що 19.02.2020 року близько 18 год. до неї на домашній номер стаціонарного телефону зателефонувала невідома особа та від імені її зятя повідомила, що він збив людину на пішохідному переході і потерпілий знаходиться в лікарні, на лікування якого потрібно 10 000 дол. США. Надалі цей чоловік сказав, що його товариш вже знаходиться біля її дому і забере гроші, щоб передати їх працівнику поліції. Після цього до неї додому прийшов невідомий чоловік, якому вона передала гроші.
Також потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що частину коштів, а саме 3 350 дол. США, з тих якими шахрайським шляхом заволоділи невідомі особи, їй повернув ОСОБА_58 .
Свідок ОСОБА_36 в суді першої інстанції пояснив, що на початку зими 2020 року особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, запропонувала йому заробити гроші і для цього потрібно возити своїм автомобілем його та ОСОБА_12 . З розмов, які в автомобілі під час поїздок вели ОСОБА_12 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, він розумів, що вони вчиняють шахрайські дії і таким чином заробляють гроші. Також він чув, як особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вів розмову з кимось по телефону і представлявся працівником поліції. Повідомив, що двічі отримував від них гроші. При цьому, ОСОБА_12 завжди передавав гроші особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, після чого він ділив їх між ними трьома.
Факт заволодіння ОСОБА_12 шахрайським шляхом коштами потерпілої ОСОБА_8 стверджується також іншими доказами, які об`єктивно підтверджують показання потерпілої та свідка.
Зокрема, протоколом огляду місця події від 19.02.2020 року, який досліджувався судом першої інстанції та, в порядку ч.3 ст.404 КПК України, судом апеляційної інстанції. Згідно вказаного протоколу слідчої дії в приміщенні квартири АДРЕСА_17 вилучено сліди папілярних візерунків пальців рук із поверхні вхідних дверей та рами вхідних дверей. (т.8 а. п.11-15)
Висновком судової дактилоскопічної експертизи № 3/1-392/20 від 29.04.2020 року суд встановлено, що один слід папілярного візерунка, який був вилучений 19.02.2020 року під час огляду місяця події по АДРЕСА_11 залишений особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_12 . (т.11 а. п.69-78)
Згідно дослідженого місцевим судом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2020 року потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_12 як особу, яка 19.02.2020 року близько 19 год. 25 хв. шляхом обману заволодів її грошовими коштами в сумі 10 000 дол. США. (т.8 а. п.16-18)
З протоколу пред`явлення особи для впізнання за голосом від 27.02.2020 року суд встановив, що потерпіла ОСОБА_8 впізнала голос особи, щодо якої судом першої інстанції матеріали виділено в окреме провадження, яка безпосередньо телефонувала до неї на стаціонарний телефон 19.02.2020 р., та шахрайським шляхом заволоділа належними їй грошовими коштами. (т.8 а. п.19-22)
Окрім того, суді апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_8 підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_12 є тією особою, якій вона, за наведених вище обставин, віддала гроші в сумі 10 000 дол. США.
Потерпіла ОСОБА_18 , допитана судом першої інстанції, не вказавши точної дати, пригадала, що близько опівночі до неї зателефонувала невідома особа і сказала, що трапилась біда з її внуком, якого затримали працівники поліції і потрібно гроші в сумі 20 000 дол. США, щоб його врятувати. З`ясувавши, що у неї є лише 10 000 грн. невідома особа сказала, що до неї прийдуть по гроші. Після цього вона відчинила двері квартири і побачила в коридорі чоловіка, якому віддала гроші в сумі 10 000 грн.
Показання потерпілої ОСОБА_18 підтверджуються протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.03.2020 року, відповідно до якого вона впізнала ОСОБА_12 як особу, якій вона за описаних вище обставин віддала свої кошти в сумі 10 000 грн. (т.15 а. п.107-109)
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції досліджено також інші докази, зібрані органом досудового розслідування та надані стороною обвинувачення. При цьому, кожен з цих доказів місцевим судом детально проаналізований у вироку із зазначенням мотивів прийняття одних та відхилення інших чи визнання їх недопустимими.
Матеріали звукозапису судових засідань та детальний аналіз наведених доказів, який відображено у змісті вирку суду першої інстанції, спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що суд дослідив лише назви документів і не досліджував їх безпосередньо.
Не знаходять свого підтвердження також доводи обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що розгляд кримінального провадження проведено буз участі потерпілих, оскільки судом допитано кожного з потерпілих по кожному інкримінованому обвинуваченому ОСОБА_12 епізоду злочинної діяльності.
Стверджуючи про залишення судом без уваги поданих обвинуваченим ОСОБА_12 заяв про фальсифікацію доказів, апелянт не наводить жодних аргументованих доводів, які б свідчили про наявність відомостей у зроблених ним заявах, що давали б підставу для відповідного реагування місцевим судом шляхом їх перевірки у визначеному законом порядку.
Що стосується доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_11 про недопустимість як доказів:
- протоколу огляду місця події квартири АДРЕСА_14 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_13 ;
- протоколу огляду місця події від 10.08.2019 року у помешканні потерпілої ОСОБА_15 за адресою АДРЕСА_3 ;
- протокол огляду місця події від 28.11.2019 року у помешканні потерпілого ОСОБА_47 за адресою АДРЕСА_4 , - протокол огляду місця події від 27.12.2019 року у помешканні потерпілої ОСОБА_19 за адресою АДРЕСА_6 ;
- протокол огляду місця події від 24.01.2020 року у помешканні потерпілої ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_9 ;
- протокол огляду місця події від 19.02.2020 року у помешканні потерпілої ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_11
з мотивів недотримання органом досудового розслідування приписів ст.ст.233, 234, 237 КПК України, за змістом яких, на переконання апелянта, огляд місця події повинен був проводитись лише на підставі ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, огляд місця події - слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення. Фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією із перших та невідкладних слідчо-оперативних дій.
Згідно ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою інакше, як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє або на підставі ухвали слідчого судді, крмі випадків, установлених ч.3 цієї статті.
Тобто, законодавцем крім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме - можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, якам ним володіє. У цьому кримінальному провадженні таку згоду було отримано, що підтверджується відповідними заявами потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_59 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 та ОСОБА_8 , які були предметом дослідження суду апеляційної інстанції в порядку ч.3 ст.404 КПК України.
Оскільки закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи, то наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені, виходячи із сукупності обставин, за яких відбулося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватись сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, огляд місця події було проведено в домоволодіннях за добровільною згодою їхніх власників. Водночас, дані про те, що потерпілі (власники домоволодінь) заперечували свою добровільну згоду та/або висловлювали будь-які заперечення з приводу вказаної слідчої дії, відсутні. Більше того, колегія суддів звертає увагу, що саме вони звернулися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
У свою чергу, невстановлення судом права власності осіб, які надали згоду на проведення слідчих дій не має значення для оцінки законності дій слідчих органів і допустимості доказів, якщо стороною захисту не було надано доказів, які б ставили під сумнів той факт, що особи, які надали згоду на проведення слідчих дій у володінні, фактично володіли ним у значенні ст.223 КПК України.
Отже, враховуючи що огляд місця події за всіма епізодами інкримінованими обвинуваченому ОСОБА_12 , було проведено за згодою власників помешкань, колегія суддів вважає безпідставними твердження сторони захисту про недопустимість як доказів наведених вище протоколів огляду місця події та доказів, здобути на підставі вказаних слідчих дій.
Необґрунтованими також є твердження обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що усі протоколи огляду місця події, які досліджувались судом, складені з грубим порушенням вимог ст.104 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що кожен із досліджених судом протоколів, на які обвинувачений ОСОБА_12 звертає увагу в апеляційній скарзі, як форма фіксування процесуальних дій під час кримінального провадження, оформлені відповідно до вимог вказаної вище правової норми і містять повний об`єм інформації, який дає підставу оцінити їх як докази у кримінальному провадженні.
При цьому, обвинувачений як в апеляційній скарзі, так і в суді апеляційної інстанції, не навів доводів невідповідності таких доказів вимогам закону та не аргументував у чому полягало порушення його права на захист при оформленні цих протоколів і чому протоколи вказаних слідчих дій є недопустимим доказами.
Не знаходять свого підтвердження доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_11 про те, що слідчі дії пред`явлення для впізнання за фотознімками з участю потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та свідка ОСОБА_27 , проводились оперуповноваженим працівником поліції без відповідного доручення слідчого, про що вона зазначає в апеляційній скарзі.
Такі доводи апелянта спростовуються наявними у матеріалах кримінального провадження дорученнями від 15.01.2020 року та від 11.02.2020 року старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_60 начальнику УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_61 , відповідно до яких слідчий просить доручити оперативним працівникам УСР Тернопільській області ДСР НП України провести за участю потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та свідка ОСОБА_27 слідчі дії пред`явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_12 та за результатами їх проведення скласти відповідні протоколи. (т.12 а. п.98, 99, 116, 128)
Твердження сторони захисту про неправильну оцінку судом показань свідка ОСОБА_49 , які, на думку апелянта, спростовують причетність обвинуваченого ОСОБА_12 до епізоду, що мав місце 19 лютого 2020 року відносно потерпілої ОСОБА_8 , колегія суддів вважає непереконливими. Оцінивши покаяння свідка ОСОБА_62 як неправдиві, суд першої інстанції належним чином мотивував свій висновок щодо оцінки показань свідка та детально описав докази, якими такі свідчення спростовуються.
Стосовно того, що в судовому засіданні не була допитана як свідок ОСОБА_63 , про що вказує в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_12 , то вказана обставина не може свідчити про допущене судом першої інстанції процесуальне порушення, яке б мало наслідок скасування судового рішення. Також, це не свідчить про неповноту судового розгляду, оскільки апелянтом не зазначено які обставини може підтвердити чи спростувати свідок та чи матимуть такі свідчення істотне значення для ухвалення судового рішення.
Що стосується допиту ОСОБА_64 , про що також ставить питання обвинувачений ОСОБА_12 , то апеляційний суд зазначає, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2022 р. судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_64 зупинено та оголошено його в розшук.
Доводи захисника ОСОБА_11 про те, що показання потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 носять сумнівний характер так як вони не могли надати чітких пояснень і описати, хто до них приходив та забирав гроші, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Перш за все, апеляційний суд звертає увагу, що кожна із вказаних потерпілих в суді першої інстанції повідомила та детально описала обставини за яких обвинувачений шахрайським способом заволодів їх грошима, а також описала ознаки та риси особи, які змогла запам`ятати.
Окрім того, потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 впізнали за фотознімками обвинуваченого ОСОБА_12 , як особу, яка безпосередньо приходила до місця їх проживання, де вони передавали йому свої гроші, якими обвинувачений заволодів шахрайським способом.
Також, суд звертає увагу, що кожна з потерпілих є особою похилого віку і тому, з урахуванням тривалого часу, який минув з моменту вчинення обвинуваченим відносно них кримінального правопорушення, а також враховуючи, що усі епізоди злочинної діяльності мали місце у вечірній або нічний час доби, деякі деталі, повідомлених ними у суді обставин, могли бути викладені ними неповно. Проте, це жодним чином не вплинуло на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_12 , оскільки показання потерпілих, на яких звертає увагу сторона захисту, об`єктивно підтверджені іншими доказами, які були досліджені судом першої і частково апеляційної інстанції, правовий аналіз яких наведено у вироку суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що досліджені судом першої інстанції докази, у своїй сукупності, свідчать про те, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних досудовим слідством та досліджених судом першої інстанції доказів щодо доведеності вини ОСОБА_12 , за обставин, викладених у обвинувальному акті, в колегії суддів немає. Обґрунтованих доводів з цього приводу не наведено як в апеляційних скаргах обвинуваченого і його захисника, так і безпосередньо під час перегляду вироку в апеляційному порядку.
Вирок суду першої інстанції є обґрунтованим і законним.
Будь-яких передбачених ст.409 КПК України підстав до його скасування, не встановлено при перевірці справи в апеляційному порядку, а тому в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника слід відмовити.
Відповідно до ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За змістом ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на вказані припис Закону, суд першої інстанції правильно визначив суми відшкодувань потерпілим, заподіяних їм кримінальним правопорушенням.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , з огляду на наступне.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та стягнуто солідарно з ОСОБА_12 та ОСОБА_22 в користь потерпілих заподіяну ними матеріальну шкоду.
Враховуючи, що апеляційним судом виділено в окрема провадження матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_22 адвоката ОСОБА_23 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_22 у кримінальному провадженні № 12019210010001360 від 08 травня 2019 року та зупинено судове провадження в цій частині до звільнення обвинуваченого ОСОБА_22 з військової служби, колегія суддів вважає, що за таких обставин обов`язок по відшкодуванню заподіяної потерпілим матеріальної шкоди слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 .
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_12 та захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_11 залишити без задоволення.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року відносно ОСОБА_12 , в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 - змінити.
Стягнути з ОСОБА_12 в користь потерпілого ОСОБА_21 23 000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп. заподіяної майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 в користь потерпілої ОСОБА_14 23 389 (двадцять три тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. заподіяної майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 в користь потерпілої ОСОБА_15 135 443 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста сорок три) грн. 81 коп. заподіяної майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 в користь потерпілого ОСОБА_9 574 562 (п`ятсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн. 07 коп. заподіяної майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 в користь потерпілої ОСОБА_19 7 358 (сім тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 78 коп. заподіяної майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 в користь потерпілої ОСОБА_20 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заподіяної майнової шкоди.
В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року відносно ОСОБА_12 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді
