Провадження № 11-кп/4820/645/20
Справа № 607/9097/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія :ухвала суду Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянула в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Тернопілького міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2020 року,-
В с т а н о в и л а :
Ухвалою Тернопілького міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 терміном до двох місяців, тобто до 09 жовтня 2020 року включно.
Суд обґрунтовував своє рішення тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_8 слід продовжити, оскільки підстави, які були враховані при обранні йому такого запобіжного заходу, не змінились, існують ризики того, що він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою дачі нити неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, суд врахував, що ОСОБА_8 раніше неодноразовосудимий завчинення тяжкихзлочинів,обвинувачується увчиненні багатьохепізодів злочинів,що свідчитьпро систематичністьта стійкістьпротиправної поведінкиобвинуваченого,його небажанняставати нашлях виправленнята перевихованняі приобставинах вчиненнязлочину,про підвищенуйого суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.
В своїй апеляційній скарзі, з доповненнями до неї, обвинувачений ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт. Вважає, що ухвала суду є незаконною, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог КПК України та Конституції України. Вказує, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою порушує загальні засади судочинства, погіршує його процесуальне становище, так як не надає йому у повній мірі можливості реалізувати свої права зазначені у ст.42 КПК України, в тому числі право на захист та право на оскарження. Зазначає, що надавав суду підтверджуючі документи, що працевлаштований, має місці соціальні зв`язки, отримує пенсію за станом здоров`я, стоїть на обліку у лікарні і являється першим у зоні ризику, в зв`язку із епідеміологічною ситуацією в Україні.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, на суд покладено обов`язок розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про перебільшення доведених ризиків чи їх відсутність, які б давали суду підстави вважати, що він може вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суперечать дослідженим матеріалам провадження та не можуть бути прийнятими до уваги.
Доводи апеляційної скарги про те, що в провадженні існують обставини, які не були враховані судом та давали суду підстави для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суперечать дослідженим матеріалам кримінального провадження та не можуть бути прийнятими до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Вказані вимоги судом першої інстанції, на думку колегії суддів, дотримані.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст.190, ч. 3 ст.15ч. 2 ст.190, ч. 1 ст.353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Також суд врахував, що обвинувачений раніше неодноразово судимийза вчинення умисних корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину, про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення, обставини, визначені у ст.178 КПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про продовження існування ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому застосував до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку колегії суддів, вказані обставини свідчать про те, що застосування до ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.
Враховуючи, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний обвинуваченому раніше і на теперішній час обставини, які були враховані при обранні запобіжного заходу, не змінились, тому і заявлені ризики не зменшилися.
Таким чином, наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої інстанції.
Доводи обвинуваченого, що він має місці соціальні зв`язки, працевлаштований, отримує пенсію за станом здоров`я, стоїть на обліку у лікаря і являється першим у зоні ризику, в зв`язку із епідеміологічною ситуацією в Україні, не спростовують висновків суду та не можуть слугувати підставами для скасування ухвали суду та не свідчать про те, що раніше заявлені ризики зменшились чи зникли.
Отже необґрунтованими є доводи апеляційної скарги обвинуваченого та його захисника в апеляційному суді про необхідність обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який на думку колегії суддів, не зможе забезпечити мету запобіжного заходу.
Будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а :
Ухвалу Тернопілького міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 терміном до двох місяців, тобто до 09 жовтня 2020 року включно залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
