Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/9097/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/142/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - запобіжний захід
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2021 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року,-
ВсТАНОВИла:
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 05 березня 2021 року у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт відмовлено та задоволено клопотання прокурора і продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 місяців, тобто до 04 травня 2021 року.
Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3,4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.2 ст.190, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.1 ст.353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, ризики визначені при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , а також і при продовженні його строку, на даний час, не зменшились, зокрема ОСОБА_7 з огляду на санкцію статтей обвинувачення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмовитись від раніше наданих показань або умисно ухилятися від явки до суду для надання показань, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім цього суд вказав, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а також на даний час обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання та його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вказує, що він не згідний з ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року про продовження йому запобіжного заходу.
Апелянт посилається на те, що його незаконно затримали 06.03.2020 року, вказує, що у провадженні №12019210010001360, у якому участь захисника обов`язкова, суд не забезпечив його захисником, тому вважає, що взяття його під варту і продовження міри запобіжного заходу є незаконним.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу обвинуваченого, просить ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Ухвала, яку оскаржує обвинувачений, постановлена головуючим суддею 05 березня 2021 року під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3,4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.2 ст.190, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.1 ст.353 КК України, відповідно до ст.331 КПК України, при розгляді питання доцільності продовження строку дії раніше обраного під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, суд встановив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3,4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.2 ст.190, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.1 ст.353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, взяв до уваги, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, тому обґрунтовано дійшов висновку про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченим суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 ..
Колегія суддів вважає, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі Летельє проти Франції особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Не заслуговує на увагу посилання обвинуваченого на те, що його не забезпечено захисником у даному провадженні, оскільки його інтереси у кримінальному провадженні представляє захисник-адвокат ОСОБА_8 .
Щодо посилання апелянта на незаконне, на його думку, затримання, яке, як вказує, відбулося 06.03.2020 року, то про такі обставини в суді першої інстанції під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинувачений не заявляв і суд оцінки їм не давав. Зазначені обставини, як вказав останній, є предметом розгляду кримінального провадження по суті. Тому, оцінку їм суд першої інстанції вправі надати при постановленні остаточного рішення у справі.
За таких обставин, ухвала суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою, тому підстав для її скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 05 березня 2021 року щодо нього - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Судді
