Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-20/2011
Перемишлянський районний суд Львівської області
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.06.2011 м.Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
Головуючого судді Гулид Р. М.
секретаряПавлюк Г.І.
за участі прокурора
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жителя АДРЕСА_1, українця, гром. України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, працюючого в ТзОВ «Екскомбуд», раніше не судимого,
в скоєні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України
В С Т А Н О В И В:
20 травня 2010р. біля 16.00 год. на подвірї будинковолодіння ОСОБА_5, яке знаходиться в АДРЕСА_2, підсудний ОСОБА_4 вступив в суперечку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час якої ображав останніх нецензурними висловами та брутальною лайкою, а згодом наніс обом потерпілим декілька ударів кулаками рук по обличчю, чим заподіяв останнім легких тілесних ушкоджень.
Свою вину у скоєному злочині підсудній не визнав та пояснив, що 20.05.2010р. в м. Бібрка не був, будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не спричиняв. На подвірї будинку потерпілих був 25 травня разом з сином, де забравши деякі речі поїхав додому в м. Львів.
Проте, не зважаючи на невизнання своєї вини у скоєному з боку підсудного, його вина повністю стверджується показами потерпілих, свідків та рядом документальних доказів по справі.
Зокрема, допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ствердили, що 20.05.2010р. біля 16.00 год. підсудній ОСОБА_4 зайшов на подвіря їх будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_2 і почав фотографувати будинок. Під час цього ОСОБА_6 вступила з підсудним в суперечку, на що останній вдарив її кулаком руки в обличчя та ліву вискову ділянку голови, а потім наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, яка захищала дочку, спричинивши потерпілим легкі тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що в травні 2010р. в лікарні бачила потерпілу ОСОБА_6 у якої було побите обличчя і яка стверджувала про заподіяння їй побоїв ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 20 травня до нього звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з вимогою вжиття заходів та притягнення до відповідальності ОСОБА_4, який їх побив на подвірї власного будинковолодіння. У потерпілих на обличчі та різних ділянках голови були почервоніння та синці і він дав їм скерування на проходження судмедекспертизи.
Крім цього, вина підсудного у скоєному злочині також стверджується і рядом документальних доказів по справі, а саме:
-висновком судово-медичної експертизи №57 від 21.05.2010р., за яким у ОСОБА_5 виявлено три синці та два садна на голові, які утворились від ударів кулаками 20.05.2010р.;
-висновком судово-медичної експертизи №58 від 21.05.2010р. за яким у ОСОБА_6 виявлено два синці на голові та один на лівій руці, які утворились від ударів кулаками 20.05.2010р.;
-матеріалами Перемишлянського РВВС №235 про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.05.2010р.
-постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.05.2010р.
Відтак, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_5 в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що вірно кваліфіковано за ст.125 ч.1 КК України.
Покликання підсудного на те, що він 20.05.2010р. не був в м. Бібрка і злочину щодо потерпілих не скоював, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується документальними доказами по справі не зважаючи нате, що по тексту скарги допущена певна описка стосовно дати скоєного злочину, адже факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достеменно вбачається з відмовних матеріалів Перемишлянського РВВС та висновків судмедекспертиз. Відтак, така позиція підсудного та його захисника розцінюється судом, як спосіб захисту і намір ухилення від відповідальності за скоєне при абсолютно брутальній поведінці в судовому засіданні, з виголошенням численних образ, погроз та іншого в адресу потерпілих, що містило в собі ознаки складу інших злочинів до яких припустився підсудній, втративши контроль над своєю поведінкою під час розгляду справи.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризуються за місцем проживання та праці. Обтяжуючих та помякшуючих вину підсудного обставин, суд не знаходить.
В задоволенні цивільного позову потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на переконання суду, слід відмовити через неналежне обґрунтування вимог документальними доказами фактично понесених витрат, а також через відсутність будь-якого розрахунку та критерію обрахунку такого, в частині дійсно понесеної моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.323, 324, 349 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_4 за ст.125 ч.1 КК України до штрафу в сумі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 підписку про невиїзд залишити, без зміни до часу вступу вироку в законну силу.
В задоволенні вимог потерпілих, в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди відмовити через ненаведеність критерію обрахунку, чи наявність будь-якого розрахунку заподіяної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Р. М. Гулид
