11-кп/804/944/20
243/8566/19
Головуючий у 1 інстанції Мінаєв І.М.
Суддя-доповідач Куракова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2020 року м. Маріуполь
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:
головуючого судді Куракової В.В.
суддів Гєрцика Р.В., Сєдих А.В.
за участю:
секретаря судового засідання Чепігі Н.В.
прокурора Малишева Д.О.
захисників Самохіна В.В., Соловйова В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12015050230001516 за апеляційними скаргами захисника Самохіна В.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , та захисника Соловйова В.Б., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року, якою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловськ Луганської області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Енем Теучезького району Краснодарського краю, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого виконуючим обов`язки директора ТОВ «Сударь», раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_5
було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст.187 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 08 серпня 2020 року включно.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У своїй апеляційній скарзі захисник Самохін В.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , вказує, що ухвала незаконна та підлягає скасуванню. Зазначає, що наразі відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України щодо його підзахисного. Звертає увагу, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу скасувати, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У своїй апеляційній скарзі захисник Соловйов В.Б., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , вказує, що ухвала суду першої інстанції незаконна та підлягає скасуванню. Зазначає, що підстав вважати, що його підзахисний буде заважати здійснювати кримінальне провадження щодо нього наразі немає, оскільки він визнає вину, дає показання, щиро розкаюється, крім того, має позитивні характеристики, має на утриманні неповнолітню дитину, перебуває у цивільному шлюбі. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 потребує професійної медичної допомоги. Вказує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_2 наразі відсутні. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або інший з можливістю отримання лікування; в разі відмови в зміні запобіжного заходу надати можливість оглянути підзахисного фахівцем проктологом та після висновків вирішити питання про проведення СМЕ.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Самохін В.В. підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити.
Захисник Соловйов В.Б. підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки оскаржуваним рішенням суду було вирішено питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно чотирьох обвинувачених, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , апеляційні скарги подано в інтересах обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване судове рішення в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції в повній мірі обґрунтував своє рішення щодо необхідності продовження застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження та врахував при цьому практику ЄСПЛ.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ст. 199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції врахував, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, які характеризуються значною суспільною небезпекою та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.
Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжує існувати ризик впливу на потерпілого в рамках даного кримінального провадження, оскільки інкримінований злочин було вчинено із застосуванням насильства, крім того, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють інформацією про місцезнаходження та життєдіяльність потерпілого, оскільки дана інформація була здобута останніми в ході підготовки до вчинення злочину.
На думку колегії суддів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжує існувати ризик переховування від суду, оскільки обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років. Крім того, з огляду на те, що згідно обвинувального акту обвинувачені планували після вчинення злочину переховуватись на території Російської Федерації, тож мають там зв`язки для реалізації мети – переховування від органів досудового розслідування та суду, і у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть переховуватись на території Російської Федерації або на території Донецької та Луганської областей, які тимчасово непідконтрольні українській владі, що унеможливить подальший судовий розгляд та знівелює виконання положень ст. 2 КПК України.
Ризик можливості знищити, сховати або спотворити речові докази обґрунтовується тим, що не всі речі, які планувалось використати обвинуваченими для вчинення злочину були віднайдені та вилучені та є ймовірність встановлення їх місцезнаходження та необхідність у разі їх встановлення проведення додаткових слідчих дій під час судового розгляду.
Під час апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Соловйов В.Б. вказував на поганий стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 внаслідок тривалого перебування останнього у слідчому ізоляторі. Дані доводи не знайшли свого документального підтвердження. Крім того, діючим законодавством України в сфері забезпечення медичної допомоги особам, які утримуються в слідчих ізоляторах, передбачена можливість отримання професійної медичної допомоги та медикаментозної підтримки, даний обов`язок на підставі ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192 покладено на адміністрацію ізолятору. Відповідно до п. 2.3 розділу 2 "Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 р. № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 - медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
У світлі положень ст. 28 КПК України з урахуванням специфіки інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинів, дане кримінальне провадження є вочевидь складним. Відповідно, колегія суддів не вбачає надмірної тривалості тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою.
За таких умов обрання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, на думку колегії суддів, є необґрунтованим та невиправданим.
Доводи апеляційної скарги захисника Соловйова В.Б. про необхідність негайного призначення СМЕ відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні не є предметом апеляційного оскарження, оскільки вирішення даного питання кримінальним процесуальним законодавством України віднесено до компетенції того суду, який здійснює судовий розгляд, крім того, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року була усунута тільки заборона оскарження рішення суду першої інстанції щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість на інші рішення суду першої інстанції поширюється заборона, визначена ст. 392 КПК України. Тож дані доводи колегією суддів не перевіряються.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 199, 404, 405 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисника Самохіна В.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , та захисника Соловйова В.Б., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року в частині продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Судді:
