Справа №1-54/12
Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська
Номер провадження 11/1890/405/12
Суддя-доповідач - Сахнюк
Категорія - 3
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого -судді - Сахнюка В. Г.,
суддів - Демченка М М. О., Ященка В В. А.,
з участю прокурора - Кононової Л.Ф.,
адвокатів - Моісеєнка С.Б., Маслової О.Є.,
представника потерпілої - ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого - Моісеєнка С.Б., прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Зарічного районного суду м. Суми, від 03 квітня 2012 року, яким
ОСОБА _6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 5 895 грн.
Вирішено питання про речові докази у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за умисне вбивство ОСОБА_8 за слідуючих обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 15 год. ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до квартири АДРЕСА_2 для розмови з ОСОБА_8, з якою у нього склалися неприязні відносини через те, що він з надуманих мотивів вважав її винною у смерті свого батька. В ході розмови ОСОБА_8 образливо висловилась в бік ОСОБА_6 та його покійного батька, це його розлютило, внаслідок чого у нього виник раптовий умисел на умисне вбивство ОСОБА_8 Скориставшись тим, що вона, вважаючи конфлікт вичерпаним, зайшла у ванну кімнату і, не передбачаючи для себе будь - якої небезпеки, повернулася до нього спиною, ОСОБА_6 схопив молоток, який лежав у прихожій, і, діючи умисно, з метою позбавлення життя, усвідомлюючи суспільно -небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілої, з силою наніс декілька ударів по голові, внаслідок чого ОСОБА_8 померла, а ОСОБА_6 залишив місце скоєння злочину.
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 були спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді: відкритої черепно - мозкової травми, що супроводжувалась множинними ранами лівої тім'яної та потиличної ділянок шкіри голови, множинними переломами склепіння черепу, крововиливами під тверду та м'яку мозкові оболонки, крововиливами та руйнуванням головного мозку; які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Захисник Моісеєнко С.Б. в своїй апеляції просить вирок суду відносно ОСОБА_6 змінити та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк, найближчий до мінімальної межі, визначеної санкцією ч. 1 ст. 115 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що судом було залишено поза увагою те, що неадекватна та нелюдська реакція його підзахисного наступила внаслідок відповіді потерпілої щодо причин смерті його батька. Крім того, ОСОБА_6 щиро покаявся у вчиненому, сприяв встановленню всіх обставин справи, відшуканню знаряддя вбивства, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно за місцем мешкання та роботи.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в своїй апеляції просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Свої вимоги мотивує тим, що суд у мотивувальній частині вироку не навів ні форми вини, ні мотивів вчинення злочину, вказуючи на раптовість умислу на вбивство, який виник внаслідок образливих слів потерпілої, навів фактичні обставини справи, які вказують про наявність в діях ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки вбивства із хуліганських спонукань.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданих апеляцій, думку прокурора про підтримку апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення захисника Моісеєнко С.Б. про підтримку поданої ним апеляції, думку представників потерпілої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про залишення вироку суду без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку підтверджується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені та належно оцінені.
Дійшовши до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6, суд вірно кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1 КК України.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Доводи прокурора про суттєві порушення вимог ст. 334 КПК України щодо неповного розкриття форми вини та мотивів скоєння вбивства, а також наведення у вироку фактичних обставини справи, які вказують про наявність в діях ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки вбивства із хуліганських спонукань, на думку колегії суддів, є безпідставними і спростовуються самим вироком (а.с. 37-38 т. 5), де зазначено, що, наносячи ОСОБА_8 численні удари молотком у життєво - важливі органи зі значною силою з мотивів особистої неприязні через те, що з надуманих мотивів вважав її винною у смерті свого батька, і остання в ході розмови образливо виразилась в його бік та в бік його покійного батька, ОСОБА_6 усвідомлював суспільно -небезпечний характер своїх дій - посягання на життя іншої особи, передбачав їх суспільно - небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, направленим на умисне вбивство.
Вирок суду відповідає вимогам кримінально - процесуального закону та постанові пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року з наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
Свої висновки суд першої інстанції належним чином вмотивував, при цьому мотиви суду є допустимими, достатніми та переконливими.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання, яке суд призначив ОСОБА_6, відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Суд врахував тяжкість злочину, який згідно з вимогами ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про його особу, а також обставини, що обтяжують покарання, а саме те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, відносно особи похилого віку, та пом'якшують покарання, зокрема те, що він активно сприяв розкриттю злочину, включаючи й ті, на які адвокат посилається у своїй апеляції.
Будь - яких законних підстав для пом'якшення призначеного покарання ОСОБА_9 колегія суддів не вбачає.
Призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
За вказаних обставин, колегія суддів, дійшовши до висновку, що вирок суду є законним та належним чином мотивованим, не знаходить підстав для його зміни або скасування, а відповідно, і для задоволення апеляцій.
Керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Зарічного районного суду м. Суми, від 03 квітня 2012 року, відносно ОСОБА_6, залишити без зміни, а апеляції захисника Моісеєнка С.Б. та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
СУДДІ:
Сахнюк В. Г. Демченко М М. О. Ященко В В. А.
