Справа № 1-54/12
Вирок
Іменем України
30 травня 2012 року
Житомирський районний суд Житомирської області
у складі: головуючої - судді Баренко С.Г.
за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І., підсудної, потерпілої, адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА _3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Ліщин Житомирського району, громадянки України, з середньою освітою,пенсіонерки, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судиму,
за ч. 1 ст. 125 КК України,-
встановив:
ОСОБА _4 звернулася до суду зі скаргою та зазначила, що 11.06.2011 близько 10 год. ОСОБА_3 (її сестра), знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних стосунків, висловлюючись нецензурними словами, кидала в неї різні предмети та влучила скляною банкою в ліву половину її обличчя, Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3, потерпілій були спричинені легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
В суді ОСОБА_4 скаргу підтримала та пояснила, що з вини підсудної з приводу спадкового майна часто виникають сварки, бійки. 11.06.2011 близько 10- ої год. підсудна на подвір'ї будинку НОМЕР_1 почала кричати, ображати підсудну та її чоловіка. Потерпіла намагалася заспокоїти ОСОБА_3, проте остання замахнулася на неї сумкою, потім відром, яким нанесла удар по руці. Усі спроби заспокоїти підсудну були марними. Потім ОСОБА_3 почала кидати в її сторону скляні банки, одна з яких потрапила їй в обличчя. У неї почала йти кров.
Викликали міліцію, але ніхто не приїхав.(а.с.38-39) Просила покарати підсудну в межах закону, моральну шкоду стягнути на розсуд суду, з метою запобігання вчинення підсудною неправомірних дій щодо потерпілої.
ОСОБА_3 своєї вини не визнала. Проте не заперечувала наявність конфлікту з потерпілою 11.06.2011 о 12-ій год. з вини останньої. В той день підсудна приїхала АДРЕСА_2 свою дочку, зайшла на подвір'я. ОСОБА_4, вибігла назустріч, схопила сумку і вдарила її по руках та ногах, а потім сапкою била в різні частини тулубу, при цьому підсудна відбивалася сумкою. До правоохоронних органів з цього приводу не зверталася, медичне освідування не проходила. Просила її виправдати (а.с.39 зв.-41,42). Проте в своїх поясненнях від 14.06.2010 органу дізнання ОСОБА_3 стверджувала, що цей конфлікт відбувся 11.06.2011 близько 10 -ої год., потерпіла вдарила її сапкою "по правій руці, тазі, лівої нозі".
Адвокат підсудної вважає, що винуватість ОСОБА_3 не доведена, оскільки не встановлений час бійки, висновок експерта не є категорійним і точним, обвинувачення ґрунтується на суперечливих поясненнях потерпілої та її чоловіка
Вина ОСОБА_3 в умисному спричиненні потерпілій легких тілесних ушкоджень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які цілком відповідають вимогам належності та допустимості.
Показання ОСОБА_5, очевидця цих подій, збігаються з послідовними поясненнями потерпілої та відповідають матеріалам перевірки заяви потерпілої органом дізнання. Він пояснив, що сварка відбулася 11.06.2011 на початку 10-ої год. з вини підсудної, яка приїхала в с. Ліщин, зайшла на подвір'я і одразу почала його ображати. Ці крики почула потерпіла і намагалася заспокоїти сестру. Тоді ОСОБА_3 переключилася на його дружину, почала бити її сумкою, кинула в потерпілу скляною банкою. Заспокоїти підсудну не вдалося. Свідок зайшов в веранду, щоб викликати міліцію по мобільному телефону. В той час зайшла ОСОБА_4, у якої з лівого ока йшла кров, а ОСОБА_3 побігла через огород. Конфлікт тривав хвилин 5. (а.с.64-66 зв.).
З оглянутої справи № 1792 також вбачається, що 11.06.2011 о 9 год. 30 хв. було зареєстровано повідомлення свідка ОСОБА_5 про спричинення підсудною тілесних ушкоджень потерпілої. ( а.с. 2). В постанові від 14.06.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно підсудної за ч.1 ст.296 КК України, яка є чинною встановлено, що конфлікт між ОСОБА_3 та потерпілою виник 11.06.2011 близько 10 -ої год. У потерпілої були виявлені тілесні ушкодження без короткочасного розгляду здоров"я.(а.с.1). При медичному освідуванні потерпіла також вказувала, що підсудна 11.06.2011 близько 10 -ої год. нанесла неї удар скляною банкою по обличчю та відром по руці(а.с.9).
Згідно з актом судово-медичного обстеження № 1399 від 05.04.2012 у ОСОБА_4 виявлено синець на обличчі, який утворився від дії тупого твердого предмету, і травмуючим механізмом його утворення був удар тупим твердим предметом по обличчю зліва. Синець і садно на лівій руці могли виникнути за таких же самих обставин. Не виключено, що локалізація, характер та розташування тілесних ушкоджень у потерпілої утворилися за обставин, вказаних останньою. Також виключені можливості їх утворення при падінні на поверхні чи заподіяння їх власноручно (а.с.87).
За свідченням ОСОБА_7 вона бійку не бачила, але 11.06.2011 до неї за допомогою звернувся ОСОБА_5 який повідомив, що його дружину побила ОСОБА_3 ОСОБА_4 стояла на подвірї, обличчя у неї було побите (біля носа, лівого ока).(а.с.67.).
Показання свідків з боку підсудної не збігаються між собою. Так ї ОСОБА_8 зазначила, що бійки вона не бачила, після сварки до них підійшла підсудна, яка розповіла, що ОСОБА_4 її ображала та побила сапкою. Це відбувалося близько 11- 12 год. Від цих ударів у неї був синець на руці. З пояснень ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_3 підійшла до них на город, скаржилася на забій правої руки. ОСОБА_10 стверджувала, що підсудна одразу прийшла до неї ( до дітей не підходила) перед обідом, відстань від місця конфлікту 1-1,5 км. ліва рука була вся синя, вухо червоне, подерта шия. Разом з тим, в поясненнях від 14.06.2010 органу дізнання ОСОБА_3 стверджувала, що цей конфлікт відбувся 11.06.2011 близько 10 -ої год., потерпіла вдарила її сапкою "по правій руці, тазі, лівої нозі".
За наслідками перевірки скарг потерпілої, наведеною постановою в порушенні кримінальної справи щодо підсудної за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 129, ч.1 ст.296 КК України відмовлено, проте органи дізнання дійшли висновку, що в діях останньої вбачаються ознаки складу злочину за ч.1 ст.125 КК України. Постанови є чинними ( справа № 1792, а.с.1)
З урахуванням усіх досліджених доказів у сукупності суд відкидає твердження захисту і підсудної про не встановлення часу конфлікту та винуватість підсудної.
Обставин, які пом»якшуть або обтяжують покарання підсудній судом не встановлено.
Суд кваліфікує дії підсудної за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
Суд призначає покарання ОСОБА_3 враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу винного, яка є пенсіонером, раніше не судима, ставлення підсудної до вчиненого і визначає покарання в межах санкції ст.125 КК України.
Суд враховує вік потерпілої, наявність сінців на обличчі, від дій підсудної, що призвело до фізичних страждань, приниження гідності, дискомфорту і оцінює немайнову шкоду в сумі 1000 грн.,виходячи з мінімального розміру заробітної плати.
За положеннями ст.94 КПК України, Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», граничний розмір витрат на правову допомогу не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Ураховуючи час витрачений захисником на складання скарги, позову , участі в судовому процесі, суд вважає, що 400 грн. витрат на правову допомогу підлягає стягненню з підсудної
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання штраф в сумі 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 400 грн. витрат на правову допомогу.
Звільнити засуджену ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі п."г" ст.1 Закону України "Про амністію" від 8.07.2011. Згідно зі ст.14 цього Закону звільнення від покарання не звільняє ОСОБА_3 від відшкодування шкоди та витрат на правову допомогу.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя : Баренко С.Г.
