ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 року Сумський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Моісеєнко О.М., при секретарі Землюк А.П., з участю прокурора Улізко В.М., адвоката ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,
Встановив:
Представник потерпілого ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сумського районного суду Сумської області від 10 лютого 2012 року про звільнення ОСОБА_3, притягнутого до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст..128 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».
Своє клопотання обґрунтовує тим, що вона з поважних причин не мала можливості оскаржити постанову суду через хворобу неповнолітнього сина –потерпілого по справі ОСОБА_4, який хворів з 17 лютого по 24 лютого 2012 року. Крім того, має чотирьох малолітніх дітей.
У судовому засіданні клопотання підтримала і пояснила, що через звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 не відшкодовує їй спричинену шкоду, кошти їй необхідні для лікування сина, крім того, вона є юридично необізнаною.
Захисник підсудного та підсудний проти задоволення клопотання заперечили, оскільки на підтвердження хвороби дитини надані докази, які підтверджують цю обставину з 20 лютого, а не 17 лютого 2012 року. У судовому засіданні заявниця була присутня і про наслідки розгляду справи та порядок оскарження рішення суду їй було відомо з моменту проголошення.
Прокурор з клопотанням не погодився, оскільки ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження поважності причин пропуску на подачу апеляції саме у передбачений законом семиденний термін.
Дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 353 КПК України передбачена можливість для особи, яка має право на подання апеляції, але подала її з пропуском встановленого строку, звернутись до суду, який розглядав справу, з клопотанням про його відновлення, навівши поважні причини пропуску.
Відповідно до наданих ОСОБА_2 підтверджуючих документів, вона дійсно має на своєму утриманні чотирьох малолітніх дітей. Її неповнолітній син ОСОБА_4 –потерпілий по справі, з 20 лютого по 24 лютого 2012 року знаходився на амбулаторному обстеженні. Відповідно записів в амбулаторній карті ОСОБА_4, він звертався до лікарні 8 лютого 2012 року –до моменту прийняття рішення по справі. Наступні записи свідчать про звернення до лікарів 22 лютого та 24 лютого 2012 року. Будь які докази про те, що ОСОБА_2 з дитиною зверталась за медичною допомогою з 11 по 17 лютого 2012 року нею не надані. Записи лікарів про наявність у дитини скарг на підвищену температуру з 17 лютого 2012 року відсутні.
Наведені у судовому засіданні причини щодо невідшкодування ОСОБА_3 заподіяних їй збитків такою поважною причиною не являються, а наявні майнові претензії повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства шляхом звернення з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 не довела наявності поважних причин, які б дали підстави для відновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.353 КПК України, суд
Постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом семи діб з моменту її оголошення.
Суддя