Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/4857/22
1-кп/212/175/23
У Х В А Л А
03 лютого 2023 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
В провадженні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження № 22022230000000168 від 26.05.2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурор через канцелярію суду звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та під час обрання та продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому судом було встановлено ризики, які на цей час не зникли та продовжують існувати. Прокурор зазначає, що через військовий стан та обстріли міста Херсон (де проживає обвинувачений), в разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу останній зможе переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання тримання під вартою, та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт. Обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання та може орендувати місце проживання у місті Кривий Ріг, якщо суд застосує до нього домашній арешт. Прокурор не довів обґрунтованість обвинувачення, не додав до клопотання жодного документа на підтвердження існування ризиків передбачених статтею 177 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, ознайомившись з доводами, що викладені в заявленому прокурором клопотанні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Зважаючи на стадію кримінального провадження, колегія суддів позбавлена можливості давати оцінку наявності вагомих доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки це виходить за межі його повноважень під час підготовчого судового розгляду, в ході якого докази на підтвердження винуватості чи невинуватості обвинуваченого не досліджуються. При цьому суд звертає увагу, що почалось дослідження обставин та доказів на їх підтвердження, досліджено 2 томи матеріалів кримінального провадження, не допитано свідків обвинувачення, захисту та обвинуваченого.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, а також інші обставини зазначені в законі.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На цей час наявні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді саме тримання під вартою, оскільки продовжують існувати обставини, що дають можливість стверджувати про наявність ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшились.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, та на цей час продовжують існувати ризики того, що він може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованого йому злочину, незаконно впливати на свідків, які не допитані в ході судового розгляду (персональні дані яких відомі обвинуваченому), чим перешкодити встановленню істини у справі, а також зважаючи на те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що існує ризик того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом перетину державного кордону України. Вказаний ризик підтверджується наявністю у підозрюваного подвійного громадянства, а саме: паспортів громадянина України та Ізраїлю. Обвинувачений ОСОБА_8 має відкриті візи до США та Канади. Наявність паспорту іншої держави та віз, може надати можливість підозрюваному залишити територію України, переховуватись від досудового слідства та суду, користуючись правами громадян інших держав та уникнути кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Аналізуючи обставини за яких вчинялося кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до висновку, що перебуваючи на волі в умовах збройної агресії російської федерації проти України обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів враховує особу обвинуваченого, який одружений, має трьох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, є депутатом Херсонської міської ради 8-го скликання, членом політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_1 », фізичною особою-підприємцем, тобто має офіційні джерела доходів, раніше не судимий, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позитивно характеризували обвинуваченого ОСОБА_6 як мецената, патріота та відповідальну людину, проте вказані обставини не виключають наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, колегія суддів, приймає до уваги, що на теперішній час місце проживання обвинуваченого ОСОБА_6 знаходиться на території України, яка хоч і звільнена проте на якій ведуться активні бойові дії зі збройними силами російської федерації, зокрема постійні обстріли міста Херсон, що ускладнює контроль виконання ним іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та обов`язків, що покладаються на підозрюваного судом згідно з ч. 5 ст.194 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, на час розгляду клопотань буде недостатнім для запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або уникнути кримінальної відповідальності шляхом виїзду за територію України.
Станом на 03 лютого 2022 року судовий розпочався, але не допитаний обвинувачений свідки, повністю не досліджено матеріали кримінального провадження.
За сукупності таких обставин, приймаючи до уваги запровадження в Україні військового стану, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та його належну процесуальну поведінку.
При постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , колегія суддів вважає за можливе не визначати розмір застави, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст.183 КПК України, з якого слідує, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на суспільний інтерес щодо збереження основ національної безпеки України та щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, колегія суддів вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , а в задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.
Керуючись статтями 177, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з тримання під вартою на інший непов`язаний з триманням під вартою залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02 квітня 2023 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний тест ухвали з об`єктивних причин складено 09 лютого 2023 року.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2
