Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/4857/22
1-кп/212/85/26
У Х В А Л А
24 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), захисника обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 22022230000000168 від 26.05.2022 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження № 22022230000000168 від 26.05.2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Сторона захисту звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, з огляду на виняткові обставини кримінального провадження та незворотний стан здоров`я ОСОБА_6 , що повністю нівелює будь-які можливі ризики його неналежної процесуальної поведінки, сторона захисту переконана, що суд має всі законні підстави застосувати до обвинуваченого найбільш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або застосувати мінімальний розмір застави, передбачений статтею 182 КПК України.
Прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу або зменшення застави, оскільки цей запобіжний захід гарантує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, ознайомившись з доводами, що викладені в заявлених стороною захисту клопотанні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
За приписами ст. ст. 200, 201 КПК України, встановлено, що зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший більше або менше суворий. Водночас, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Отже, для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, перестали існувати або ж їх вага суттєво зменшилась.
Порівнюючи обставини станом на зараз та ті, що були станом на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу очевидно, що залишається фактор тяжкості кримінального правопорушення і суворості покарання за нього, з урахуванням особливої тяжкості такого злочину. До такого висновку суд доходить з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04): «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу та, відповідно, не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення суду. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих стороною відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
При вирішенні питання доцільності зміни запобіжного заходу суд враховує, що неможливість перебування особи під заставою з покладанням обов`язків внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку, і будь-які належні докази, які б свідчили про те, що наявні у обвинуваченого хвороби унеможливлюють перебування його під дією обов`язків покладених на нього судом не надані і відповідні обмеження до обвинуваченого застосовуються в передбаченому законом порядку згідно встановленої судової процесуальної процедури і можуть бути застосовані і при особистому зобов`язанні.
Протягом судового розгляду кримінального провадження, з урахуванням клопотань і пояснень сторін, судом неодноразово вживалися відповідні заходи, передбачені чинним міжнародним та національним законодавством України, спрямовані на з`ясування стану здоров`я обвинуваченого та забезпечення його належного медичного обстеження та лікування, про що постановлялися відповідні ухвали суду.
На переконання суду, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Стороною захисту не надано доказів щодо вартості лікування, діагнозів (щодо планів лікування), доказів ким саме та в якому пропорційному розмірі вносились кошти на покриття застави, що унеможливлює надання оцінки цим обставинам.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості і характеру обвинувачення у злочинній діяльності направленої проти основ національної безпеки України, майнового стану, колегія суддів вважає, що застава у визначеному розміру у даному випадку буде цілком достатньою для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов`язків послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду або вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що застосований запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 відповідає конкретним підставам і меті запобіжного заходу, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 201,202, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний тест ухвали складено 27 березня 2026 року.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2
