Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/813/2770/23
Справа № 511/1564/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
22.12.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши в порядку ст.398 КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 14.12.2023 року про відмову в роз`ясненні судового рішення,
установив
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 29.11.2023 року під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015160390000289 від 14.03.2015 року із обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, заяву ОСОБА_3 про відвід всього складу Іванівського районного суду Одеської області, окрім вимоги про відвід судді ОСОБА_4 залишено без розгляду. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015160390000289 від 14.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення ч.2 ст.364-1 КК України - відмовлено.
06 грудня 2023 року ОСОБА_3 звернулась із заявою про роз`яснення судового рішення.
Ухвалою Іванівськогорайонного судуОдеської областівід 14.12.2023року взадоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення було відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та оскаржувану ухвалу, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».
Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Згідно ч.2 ст. 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Стаття 380 КПК України розміщена у Главі 29 Кримінального процесуального кодексу України «Судові рішення», Розділу ІV «Судове провадження у першій інстанції», що регламентує зміст та порядок ухвалення судових рішень під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
Зі змісту цієї статті слідує, що роз`ясненню підлягають лише судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду кримінального провадження, судом, який його ухвалив, водночас у даному випадку ухвала постановлена під час судового розгляду, який ще триває, тому ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення до ухвалення вироку суду, окремому оскарженню, не підлягає, а заперечення на неї можуть бути подані під час відводу до вказаного переліку, який є вичерпним, не входить.
Послання в резолютивній частині ухвали суду на порядок її оскарження, в даному випадку, є помилковим.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннямистатті 394цього Кодексу..
Керуючись статтями7,9,24,309,399,422 КПК Українисуддя-доповідач, -
ухвалив:
Відмовити увідкритті апеляційногопровадження заапеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалуІванівського районногосуду Одеськоїобласті від14.12.2023року провідмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення, постановленої на стадії судового розгляду кримінального провадження №12015160390000289 від 14.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення ч.2 ст.364-1 КК України.
Відповідно до положень ч.5 ст.399 КПК України копію ухвали разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати апелянту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2
