Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 511/1564/18
Провадження № 1-кп/499/20/24
У Х В А Л А
про залишення заяви без розгляду
12 лютого 2024 року смт Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (далі також прокурор), розглянув у відкритому,підготовчому судовомузасіданні,в залісуду,заяву провідвід прокуроравід 06грудня 2023року у кримінальному провадженні № 12015160390000289 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеса, зареєстрованої в квартирі АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 Кримінального кодексу України (далі також КК),
В С Т А Н О В И В:
1.Суть питання, що вирішується ухвалою таке.
Іванівський районний суд Одеської області розглядає обвинувальний акт кримінального провадження № 12015160390000289 за обвинуваченням ОСОБА_4 (далі також обвинувачена, особа), у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК (далі також кримінальне провадження, справа).
06 грудня 2023 року обвинувачена подала до суду заяву про відвідпрокурора від06грудня 2023року (далі також заява від 06 грудня 2023 року, заява).
Суд вирішує питання за заявою.
2. Мотиви розгляду заяви за відсутності учасників справи такі.
2.1. Обвинувачена та її захисник адвокат ОСОБА_5 (далі захисник), не прибули за викликом до суду та не повідомили причини не прибуття, викликалися способом вручення повістки про виклик електронною поштою, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 3, а.с. 111, 113).
Відтак, обвинувачена і захисник були належно повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, зокрема й були обізнані про розгляд заяви про відвід прокурора 06 грудня 2023 року.
Тож суд, з огляду на приписи частини 3 статті 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі також КПК), розцінює неприбуття обвинуваченої і захисника до суду, як не бажання нимидати пояснення по суті заяви про відвід прокурора від 06 грудня 2023 року, тому вирішує це питання за їх відсутності.
2.2. Представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подала до суду заяву, в якій зазначила , що не заперечує проти розгляду Справи 12лютого 2024року без її та потерпілого участі, через її зайнятість в інших судових засіданнях.
2.3. Прокурор вважав можливим розгляд заяви про відвід прокурора від 06 грудня 2023 року за відсутності потерпілого, тому суд, зважаючи на приписи частини 1 статті 325 КПК, вирішує це питання без потерпілого.
3. Учасники судового провадження висловили таке.
3.1. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що заява про відвідпрокурора від06грудня 2023року не вмотивована не підтверджена доказами та повністю відтворює зміст розглянутої раніше судом заяви про відвід прокурора від 19 липня 2023 року, що вказує на зловживання обвинуваченою правом на відвід, тому просив відмовити в її задоволенні.
3.2. Представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подала до суду заяву, в якій не заперечувала проти розгляду справи 12 лютого 2024 року без її та потерпілого участі, через її зайнятість в інших судових засіданнях.
4. Суд встановив такі обставини.
Іванівський районнийсуд Одеськоїобласті ухвалоювід 12лютого 2024року відмовиву задоволеннізаяви обвинуваченоїпро відвідпрокурора від19липня 2023року (далі також ухвала від 12 лютого 2024 року).
Подана обвинуваченою заява про відвід прокурора від 06 грудня 2023 року за змістом та доданими до неї документами цілком збігається зі вже розглянутою судом заявою про відвід прокурора від 19 липня 2023 року.
5. Положення закону, якими суд керувався такі.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цьогоКодексу (частина6статті 9 КПК).
Кожному гарантуєтьсяправо насправедливий розглядта вирішеннясправи врозумні строкинезалежним інеупередженим судом,створеним напідставі закону суду (частина 1 статті 21 КПК).
Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України (частина 2 статті 21 КПК).
Прокурор,слідчий,дізнавач немає правабрати участьу кримінальномупровадженні якщовін єзаявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,членом сім`їабо близькимродичем сторони,заявника,потерпілого,цивільного позивачаабо цивільноговідповідача; якщовін бравучасть уцьому жпровадженні якслідчий суддя,суддя,захисник абопредставник,свідок,експерт,спеціаліст,представник персоналуоргану пробації,перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (частина 1 статті 77 КПК).
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК,суддя,присяжний,прокурор,слідчий,захисник,представник,експерт,представник персоналуоргану пробації,спеціаліст,перекладач,секретар судовогозасідання зобов`язанізаявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим (частини 1, 2, 4, 5 статті 80 КПК).
Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює (частина 2 статті 81 КПК).
Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (частина 4 статті 81 КПК).
6. Мотиви постановлення ухвали такі.
6.1. Суд зауважує, що в частині 4 статті 81 КПК використовуються словосполучення «повторно заявлений відвід», «зловживання правом на відвід», «з метою затягування кримінального провадження», «суд, який здійснює провадження».
Варто зауважити, що в цій правовій нормі вживається поняття «повторно» без визначення конкретних критеріїв застосування такого терміну. Себто використовується проста, загальна «повторність», що буває, трапляється знову, вдруге в незалежності від зазначення особою, яка заявляє відвід нових причин відводу.
Натомість головними умовами для застосування цієї норми в разі подання повторного відводу є встановлення обставин зловживання особою правом на відвід, та яке використовується з метою затягування кримінального провадження. Якщо такі обставини будуть підтверджені, тоді суд який здійснює кримінальне (судове) провадження має право залишити таку заяву без розгляду.
Заявлений вдруге відвід, наприклад з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 77 КПК, як на підставу відводу буде мати ознаки повторності, якщо ініціатор відводу раз за разом, без посилання на нові підстави визначені статтею 77 КПК здійснює зазначення в заяві також інших надуманих причин.
Тож повторно, тобто вдруге, знов заявлений відвід,що має ознакизловживання правомна відвідз метоюзатягування кримінальногопровадження може судом який здійснює судове провадження залишений без розгляду.
6.2. Суд зазначає, що кримінально-процесуальне законодавство не закріплює серед засад кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами та не встановлює критеріїв, за наявності яких поведінка учасника кримінального провадження може бути визнана зловживанням, однак заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.
Під зловживанням процесуальними правами необхідно розуміти: форму умисних, недобросовісних, несумлінних дій учасників кримінального процесу, що знаходить своє вираження у вчиненні дій, несумірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; порушення умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав, які робляться лише з видимістю реалізації таких прав, що спричиняє обмеження можливості реалізації або порушення прав інших учасників у справі; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи; необґрунтованому перевантаженні роботи суду; як неправомірну поведінку, особливий вид правопорушення.
Зловживання процесуальними правами виникає, якщо внаслідок реалізації права раз за разом створюється перешкода у вирішенні завдань кримінального судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії, зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають очевидно штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.
Зловживання процесуальними правами полягає в тому, що під час зловживання процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних процесуальних прав, та може мати форму штучного ускладнення кримінального процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає ухваленню судового рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Відтак, зловживання правом на відвід є така поведінка учасників судового провадження, що полягає у свідомому та зловмисному використанні ними норм КПК задля створення процесуальних перешкод.
Тому, суд має право визнати таку позицію сторони різновидом зловживання процесуальними правами, спрямованим на затягування судового провадження, та зважаючи на те, що хоча норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження. Водночас, частиною 5, 6 статті 9КПК визначено, що у разі, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК, а також із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
6.3. Суд констатує, що подання заяви про відвідпрокурора від 06 грудня 2023 року свідчить про зловживання обвинуваченою її правами, з метою затягування розгляду судового провадження, оскільки Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 12 лютого 2024 року вже відмовляв в задоволенні повністю ідентичної заяви про відвід прокурора від 19 липня 2023 року.
Суд вважає, що неодноразове подання особою декількох аналогічних за змістом заяв містить ознаки зловживання, спрямованого не на захист порушеного права, а на створення підстав для постановлення різних судових рішень в однакових правовідносинах, що очевидно перешкоджає нормальному руху кримінального провадження.
Така поведінка не свідчить про добросовісні наміри стороною захисту з`ясувати підстави та обставини притягнення особи до кримінальної відповідальності, щоб було видно бажання сприяння правосуддю в об`єктивному розгляді провадження та намагання за допомогою законних засобів належно реалізовувати свої права, з урахуванням диспозитивності процесу. Фактично обвинувачена за допомогою наданих їй законом прав порушує межі здійснення таких суб`єктивних прав. Реалізація в такий спосіб своїх прав суперечить не тільки соціальному призначенню кримінального судочинства, але порушує загальні норми, зокрема принципи кримінального процесу.
Суд наголошує, що під час розгляду справи дії обвинуваченої виглядають заздалегідь спланованими та направленими на затягування її розгляду, оскільки обвинувачена очевидно не бажає, щоб розгляд справи взагалі здійснювався протягом розумного строку.
Тож, суд розцінює заяву про відвідпрокурора від06грудня 2023року подану з тих самих підстав, які визначені пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК, як повторно заявлений відвід, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. Тому, з врахуванням положень частини 5, 6 статті 9, частини 4 статті 81 КПК, суд має право залишити таку заяву без розгляду.
8. Висновок суду такий.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що заяву від 06 грудня 2023 року необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 75, 77, 80, 81, 372, 532 КПК, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву про відвідпрокурора від06грудня 2023року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 19 лютого 2024 року.
СуддяОСОБА_8