Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/4857/22
1-кп/212/85/26
У Х В А Л А
28 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), захисника обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 22022230000000168 від 26.05.2022 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває вищевказане кримінальне провадження № 22022230000000168 від 26.05.2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави з покладанням обов`язків до 20 червня 2026 року.
26 травня 2026 року о 16:13 годині до суду надійшло клопотання про дозвіл виїхати обвинуваченому за кордон, оскільки в Ізраїлі помер його батько. Також просив виїхати до міста Херсон для організації охорони майна, яке перебуває у його власності та користуванні.
В судовому засіданні 28 червня 2026 року ОСОБА_6 клопотання підтримав, зазначив, що фактично просить про зміну запобіжного заходу, оскільки йому треба покинути межі України та повернути паспорт для виїзду за кордон. Пояснив, що батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і він би хотів відвідати його похорони.
Дата похорон ще не призначена, як добратися до Ізраїлю він ще не думав. На підтвердження смерті батька надав фотокопію документу, який суд не може дослідити, оскільки вказаний документ без перекладу. Зазначив, що він розуміє, що в клопотанні буде відмовлено, але часу для отримання апостильованих документів в нього немає.
Щодо відвідування міста Херсон, обвинувачений зазначив, що дистанційно за охорону майна домовитись немає змоги, то ж йому потрібно бути особисто для організації цього процесу.
Захисник зазначив, що він підтримує обвинуваченого, проте вважав би за потрібно підготувати клопотання більш ретельно.
Прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу, звернув увагу, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та під час обрання та продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому судом було встановлено ризики, які на цей час не зникли та продовжують існувати.
Допустимих доказів на підтвердження нагальності відвідування міста Херсон стороною захисту не надано.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, ознайомившись з доводами, що викладені в заявленому обвинуваченим клопотанні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За приписами ст. ст. 200, 201 КПК України, відповідно до яких зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший більше або менше суворий. Водночас, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Отже, для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, перестали існувати або ж їх вага суттєво зменшилась.
Щодо клопотання в частині надання дозволу на виїзд за кордон та повернення паспорта для виїзду за кордон, колегія суддів звертає увагу на повну відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності виняткових життєвих обставин. Надана обвинуваченим фотокопія іноземного документа не містить офіційного перекладу українською мовою, не легалізована (не містить апостилю) у встановленому законом порядку, а тому не може вважатися судом документом, що підтверджує факт смерті родича. Більш того, сам обвинувачений у судовому засіданні визнав, що дата поховання наразі невідома, як і маршрут та спосіб перетину державного кордону. Задоволення клопотання на підставі лише усних тверджень та неналежно оформлених матеріалів суперечить засадам кримінального судочинства.
Суд позбавлений перевірити ці обставини самостійно, оскільки смерть сталася на території Держави Ізраїль, що унеможливлює швидке отримання інформації.
Крім того, надання дозволу на виїзд за межі України особі, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, та повернення їй документів для виїзду за кордон, фактично нівелює мету застосованого запобіжного заходу. Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що ризик переховування від суду залишається незмінно високим. Враховуючи суворість можливого покарання та специфіку пред`явленого обвинувачення, виїзд за кордон створює очевидну та невідворотну загрозу того, що обвинувачений не повернеться на територію України для участі в судових засіданнях.
Щодо вимоги про надання дозволу на поїздку до міста Херсон для організації охорони майна, колегія суддів вважає її необґрунтованою. Обвинуваченим не доведено неможливість вирішення майнових питань (укладення договорів про охорону, представництво інтересів тощо) дистанційно, за допомогою засобів зв`язку або шляхом видачі довіреності на ім`я захисника, родичів чи інших довірених осіб. Особиста присутність ОСОБА_6 у прифронтовому місті не є критично необхідною і не є тією винятковою обставиною, яка б виправдовувала зміну покладених на нього процесуальних обов`язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що хоча право на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції) гарантується кожному, втручання в це право може бути виправданим, якщо воно здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам. У даному випадку публічний інтерес у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого в особливо тяжкому злочині під час воєнного стану переважає над його приватними інтересами, які до того ж не підтверджені документально.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав, визначених статтями 200, 201 КПК України, для зміни запобіжного заходу чи скасування/зміни покладених на обвинуваченого обов`язків, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а нових обставин, які б беззаперечно свідчили про необхідність зміни умов застосованого запобіжного заходу, стороною захисту не наведено та не доведено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 201, 202 КПК України, колегія суддів:
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний тест ухвали складено 01 червня 2026 року.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2
