Справа № 2-293/11
Ухвала
Іменем України
"07" квітня 2011 р.
суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Омелюх В.М., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач публічне акціонерне товариство “БРОКБІЗНЕСБАНК” звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач в заяві, яка викладена в прохальній частині позову просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на все майно, вклади та цінності відповідачів.
Заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: відомості про наявність будь-якого майна належного відповідачам, клопотання про забезпечення позову яке викладено в прохальній частині позовної заяви невмотивоване, як в частині виду забезпечення позову так і в частині підстав забезпечення позову, необхідності їх застосування та доводів, щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 151 ЦПК України та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
У поданій до суду заяві позивач просить накласти арешт на майно відповідачів, але при цьому не зазначив на яке саме майно потрібно накласти арешт, його вартість. В зв’язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, вклади та цінності відповідачів задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” про забезпечення позову відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча: суддя
