Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/7111/14-к
пр.№ 1-о/464/4/22
УХВАЛА
19 липня 2022 року суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,
встановив:
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Сихівського районного суду м. Львова від 21.12.2016. Заяву обґрунтовано тим, що не погоджується з вироком суду, вважає його незаконним та таким, що містить істотні суперечності, не відповідає фактичним обставинами справи, технічним записам судових засідань, а саме показанням учасників судового процесу. Зазначив, що судом, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання про допит певних осіб, дослідження доказів для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Розгляд кримінального провадження здійснено за відсутності одного з потерпілих, який належним чином не був повідомлений про розгляд справи, при цьому основа обвинувачення пов`язана з таким потерпілим. Вважає також, що існують підстави для закриття провадження у справі. Крім цього, судом застосовано закон про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню та призначено покарання, яке за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Усі вищевказані обставини детально наведено у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Оглянувши матеріали заяви та кримінального провадження, встановлено наступне.
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишено без змін, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 289 КК України та на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання шість років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановою Верховного Суду від 12 травня 2021 року ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишено без змін.
Відповідно до положень ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до положень ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами серед іншого зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
У постанові Верховного суду від 23 лютого 2021 року в справі 754/10422/16-к (провадження № 51-3917км20) зазначено, що нововиявлені обставини це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю суду; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
З матеріалів справи з`ясовано, що про існування таких обставин засуджений дізнався у вересні 2021 року.
При цьому, вказані ОСОБА_2 обставини фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням, аналізу доказів та переліку недоліків, які, на його думку, допущено судом при ухваленні вироку. Наведені засудженим обставини були предметом дослідження та відповідно були відомі суду на час судового розгляду, що виключає можливість віднесення таких до нововиявлених у розумінні ст. 459 КПК України.
Також судом встановлено, що засуджений ОСОБА_2 13.10.2021 звертався до суду з заявою про перегляд вищевказаного вироку суду за нововиявленими обставинами, яка ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2021 року повернута заявнику.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.06.2022 вищевказану ухвалу Сихівського районного суду залишено без змін.
Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що засуджений в обґрунтування незаконності оскаржуваного вироку заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповному судового розгляду, просить фактично надати іншу оцінку доказам у кримінальному провадженні, ніж ту, яку було отримано в результаті розгляду судом першої інстанції. Вимоги засудженого про скасування вироку суду першої інстанції та зміну кваліфікації його дій не можуть бути предметом розгляду справи за нововиявленими обставинами. Таким чином обставини, на які покликається засуджений як на підставу перегляду вироку, не відповідають критеріям нововиявлених обставин у розумінні вимог ст. 459 КПК України, відтак колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції підставно повернуто засудженому заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з врахуванням практики Європейського суду. Європейський суд з прав людини зазначає у своїх рішеннях, що скасування остаточних судових рішень є порушенням принципів неприпустимості повторного розгляду одного разу вирішеної справи і правової визначеності, а отже положеньст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип неприпустимості повторного розгляду одного разу вирішеної судом справи закріплює, що жодна із сторін не може вимагати перегляду остаточного і того, що набрало законної сили, рішення тільки з метою проведення повторного слухання та отримання нового рішення. Повноваження щодо перегляду справи повторно здійснюється з метою виправлення судових помилок, неправильного відправлення правосуддя, а не перегляду по суті, що вбачається з рішень Європейського суду з прав людини в справах: «Бурлеску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Христов проти України».
Відповідно до ч. 3 ст.464КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу, якою передбачено можливість повернення касаційної скарги. Копія ухвали в такому випадку невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.
Таким чином, на стадії вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та перевірки заяви на відповідність вимогам статті 462КПК України процесуальним законом передбачено можливість прийняття рішення про відкриття провадження за такою заявою або про її повернення.
Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 429, 459 464 КПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не позбавляє права повторного звернення до суду.
Копію ухвали суду невідкладно направити заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня вручення її копії.
Суддя ОСОБА_1
