Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/7111/14-к
пр.№ 1-р/464/2/24
УХВАЛА
09 серпня 2024 року Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву засудженого ОСОБА_5 про роз`яснення судового рішення,
встановив:
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишено без змін, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 289 КК України та на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання шість років позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Верховного Суду від 12 травня 2021 року ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишено без змін.
Засуджений ОСОБА_5 звернувся досуду ззаявою (Т.14а.с.43,110)про роз`ясненнявироку Сихівськогорайонного судум.Львова від21грудня 2016року.У заявізасуджений проситьроз`яснити зазначенесудове рішення,а саме:чому невзято доуваги фактнападу групиосіб наодного обвинуваченого,який захищавсвоє життята здоров`явід групинападників;чому судомінкриміновано ст.121КК України,а нест.36КПК України,ст.27Конституції України; чомусудом взятоза обвинуваченняподії зпотерпілим ОСОБА_6 ,який небув всудовому засіданніта показине давав,належним чиномповідомлений просудове засіданняне був;чому увироку вказанономери неіснуючихкримінальних проваджень;чому судомвказано звинуваченняза ч.2ст.199КК України,якщо дляцього немає жоднихдоказів тапокликань увироку наці докази;чому судомвзято заобвинувачення ч.1ст.199КК України,якщо покликанняу вирокуна епізодз ОСОБА_7 28.05.2014не підтверджуєтьсяматеріалами справи,так якв нихнаявна лишеписьмова заяваАзізова,який ненадав купюруяк речовийдоказ;чому судомвказано увироку невідомі подіїщодо оглядумісця подіїтом справи1ст.67-68,83-89,та яківідношення такімають досправи;чому увироку вказанопро обшукна АДРЕСА_1 ,якщо свідкиДобрянські всудовому засіданнівказали,що обшукрозпочався безвласників житла,понятих,свідків,де протягомдвадцяти хвилинперебувала поліція,речі булирозкидані,поліція виносилаупаковані речі;чому суду вирокупокликається навилучені речіза адресою: АДРЕСА_1 ,якщо зіслів свідкаСтахурського відомо,що поліціязібрала обривкипаперу впакет тапокинула місцевилучення,упакування таопечатування речовихдоказів непроводилось,а такожне булиприсутні вжилі поняті,вказані упротоколі;чому невраховано пом`якшуючихобставин; чому судом взято за обвинувачення в ч. 1 ст. 199 КК України штучно створений епізод з ОСОБА_8 на початку травня 2014 року в справі від 28.05.2014 без надання слідству речового доказу, якого не має в справі; чому судом вказано звинувачення за ч.2 ст. 199 КК України, але зовсім не вказано в чому саме полягає звинувачення за ч.2 ст. 199 КК України; чому судом взято за обвинувачення якісь два штучно створені епізоди по двом не припустимим для доказування протоколам оглядів місць події, які не досліджувались судом і містять порушення; чому судом допущено відомості, що містяться в справжніх номерах проваджень, як докази в справі, якщо не відбулось відкриття справжніх матеріалів кримінального провадження, а лише №12013150070001954 в кримінальному провадженні №12013150070001209, які на не відповідають справжнім та спростовуються постановою про об`єднання матеріалів, серед яких відсутні провадження з вище вказаними номерами; чому не взято до уваги свідчення свідків ОСОБА_9 , і чому їх свідчення перекручені в рішенні суду; чому судом не взято свідчення свідків Добрянських щодо незаконних обшуків, під час яких міліція перебувала сама в приміщеннях, без власників та без свідків, при тому судом в рішенні перекручені свідчення свідків, для більшого обвинувачення.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заяву підтримав з підстав, що у такій викладенні.
Захисник засудженого ОСОБА_5 підтримав заяву засудженого про роз`яснення вироку суду. Окрім цього, просив суд роз`яснити резолютивну частину вироку щодо строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, оскільки вважав таку безпідставною та зазначив, що питання обґрунтованості судового рішення переглядалось судом апеляційної інстанції. Усна заява захисника ОСОБА_4 про роз`яснення резолютивної частини вироку щодо строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 виходить за межі заяви засудженого, а відтак вважає розгляд такої є неможливим.
Заслухавши думку учасників розгляду, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 380 КПК України,якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз`яснення рішення це викладення рішення в більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє у роз`ясненні рішення.
Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. При цьому, під час роз`яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз`яснення мотивів прийняття рішення.
Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року ухвалений в порядку, передбаченому КПК України, його зміст відповідає вимогам ст. 374 КПК України та є зрозумілим. Будь-яких частин, стосовно яких можуть виникнути суперечності та подвійне тлумачення судове рішення не містить.
Разом з тим, як видно зі змісту заяви засудженого ОСОБА_5 про роз`яснення вироку суду, така фактично зводиться до незгоди із вказаним судовим рішенням.
Питання з приводу роз`яснення положень щодо строку відбування покарання у письмовій заяві ОСОБА_5 про роз`яснення судового рішення не ставилось, однак таке було предметом окремого розгляду та відповідне судове рішення набрало законної сили.
Таким чином, відсутні підстави для висновку, що судове рішення є незрозумілим, у зв`язку з цим у задоволенні клопотання (заяви) необхідно відмовити.
Керуючись статтями372, 380 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про роз`ясненнясудового рішення відмовити.
Ухвала можебути оскарженадо Львівськогоапеляційного судупротягом семиднів здня їїпроголошення,а засудженим,який утримуєтьсяпід вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.08.2024.
Суддя ОСОБА_1
