Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/7111/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/460/18 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 199, ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 289 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_6 доповненнями та змінами на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 21.12.2016 року,
в с т а н о в и л а :
вищевказаним вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 199, ч.1 ст. 121, ч.1 289 КК України та призначено покарання на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 за епізодами щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - виправдано.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з часу набрання вироком законної сили та звернення такого до виконання.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 06.06.2014 року по 25.09.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільні позови ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - залишено без розгляду.
У задоволені цивільного позову ОСОБА_17 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави витрати, пов`язані з залученням експертів в загальній сумі 2555,28 грн.
Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно вироку ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці незаконно придбав велику кількість підроблених банкнот номіналом 500 грн., які зберігав за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_3 з метою збуту та збував на території м. Львова.
Так, ОСОБА_6 , на початку травня 2014 року в період з 07.00 год до 13.00 год, перебуваючи на ринку «Шувар», що на вул. Хуторівка, 4б в м. Львові, придбав у ОСОБА_15 ящик огірків та розрахувався за них підробленою національною валютою України грошовою банкнотою номіналом 500 гривень. Отримавши решту, ОСОБА_6 з місця вчинення правопорушення втік, спричинивши потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду в сумі 500 грн.
Крім цього, ОСОБА_6 , повторно, 28 травня 2014 року о 08.10 год., знаходячись на ринку «Шувар», що на вул. Хуторівка, 46 в м. Львові придбав у ОСОБА_15 полуницю та розрахувався за неї підробленою національною валютою України грошовою банкнотою номіналом 500 гривень. Проте, в подальшому будучи викритий потерпілим з місця вчинення правопорушення втік.
Також, ОСОБА_6 28 травня 2014 року о 08.15 год., перебуваючи на ринку «Шувар», що на вул. Хуторівка, 4б в м. Львові, будучи викритим у збуті підроблених грошових банкнот номіналом 500 гривень та втікаючи з місця події, вступив у конфлікт із ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , які намагались його затримати. Під час даного конфлікту ОСОБА_6 наніс ОСОБА_17 один удар ножем в груди справа, чим спричинив останньому одне проникаюче поранення грудної клітки справа з пошкодженням діафрагми та проникненням в черевну порожнину, з ушкодженням печінки, котре за ознаками небезпеки в момент заподіяння відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Крім цього, ОСОБА_6 в той же день і час, перебуваючи на ринку «Шувар», що на вул. Хуторівка, 4б в м. Львові, будучи викритим у збуті підроблених грошових банкнот номіналом 500 гривень та втікаючи із місця події, вступив у конфлікт із ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , які намагались його затримати. Під час даного конфлікту ОСОБА_6 наніс ОСОБА_16 один удар ножем в живіт, чим спричинив останньому одне проникаюче поранення черевної стінки з наскрізним ушкодженням шлунку, тонкого кишківника та його брижі, котре за ознаками небезпеки в момент заподіяння відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Крім цього, ОСОБА_6 в той же день і час, перебуваючи на ринку «Шувар», що на вул. Хуторівка, 4б в м. Львові, будучи викритим у збуті підроблених грошових банкнот номіналом 500 грн. та втікаючи із місця події, вступив у конфлікт із ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , які намагались його затримати. Під час даного конфлікту ОСОБА_6 наніс ОСОБА_18 один удар ножем в руку, чим спричинив останньому одне наскрізне поранення лівого плеча з пошкодженням двоголового та триголового м`язів, повним пересіченням плечової артерії та вени, серединного нерву та гілки ліктьового нерву, котре супроводжувалось значною втратою крові і травматичним шоком, котре за ознаками небезпеки в момент заподіяння відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Також, ОСОБА_6 28.05.2014 о 08.50 год., після нанесення потерпілим ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, втікаючи з місця вчинення злочину та маючи умисел на незаконне заволодіння автомобілем, підбіг до автомобіля ''Део Ланос", д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований біля будинку № 62 по вул. Хоткевича в м. Львові, скориставшись тим, що власник даного автомобіля, потерпілий ОСОБА_19 , залишив ключі в замку запалювання та перебував неподалік, шляхом вільного доступу, проник всередину автомобіля, завів двигун та на вказаному автомобілі втік з місця вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_6 06 червня 2014 року в ході проведення обшуку за місцем його проживання намагався знищити підроблені банкноти номіналом 500 гривень, а саме, частину банкнот рвав та спускав в каналізацію, а частину спалював. Проте, під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_20 , було виявлено велику кількість фрагментів банкнот номіналом 500 гривень, які ОСОБА_6 рвав та спускав в каналізацію. Крім цього, в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_6 АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено значну кількість фрагментів банкнот номіналом 500 грн., які ОСОБА_6 намагався знищити.
Не погоджуючись з зазначеним вироком, захисник ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_6 подали апеляційні скарги з доповненнями.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить винести відносно нього нове рішення, яким закрити проти нього справу на підставі ст. 284 КПК України, за відсутності в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 289 КК України, та через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості в суді ти вичерпання можливості їх отримання по обвинуваченню за ч.1, 2 ст. 199 КК України, або направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції зі зміною територіальної підсудності, у зв`язку з недовірою до всіх суддів Сихівського районного суду м. Львова, та скерувати справу за місцем його проживання, тобто в Залізничний районний суд м. Львова. Також апелянт просить повністю дослідити всі матеріали справи та прослухати звукозаписи судових засідань зроблені в суді першої інстанції, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та призначеному покаранню.
Апелянт покликається на невідповідність обвинувального акту вимогам законності, обґрунтованості та фактичним обставинам справи. Зазначає, що судовий розгляд відбувся з порушенням норм КПК, оскільки під час допиту потерпілого ОСОБА_21 прокурором та суддею задавалися неважливі запитання по справі, потерпілий ОСОБА_22 давав неправдиві показання, які суперечать показанням інших осіб, які були допитані в суді першої інстанції. Наполягає, що згідно показів свідків та деяких потерпілих його дії кваліфіковані за ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 289 КК України підпадають під дію ст. 27 Конституції України та ст.ст. 36,39 КК України. Зібрані по справі докази є неприпустимими, оскільки зібрані з порушенням норм КПК України, справа проти нього сфабрикована працівниками міліції. Вважає, що в даній справі наявна неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладеним у судовому рішенні фактичним обставинам справи; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновок.
24 квітня 2017 року обвинувачений ОСОБА_6 подав доповнення до апеляційної скарги, яких просить винести відносно нього нове рішення, яким закрити проти нього справу на підставі ст. 284 КПК України, за відсутності в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 289 КК України, та через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості в суді ти вичерпання можливості їх отримання по обвинуваченню за ч.1, 2 ст. 199 КК України, або направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції зі зміною територіальної підсудності, у зв`язку з недовірою до всіх суддів Сихівського районного суду м. Львова, та скерувати справу за місцем його проживання, тобто в Залізничний районний суд м. Львова. Мотивує свої доповнення тим, що судовий розгляд відбувся з порушенням норм КПК, оскільки під час допиту потерпілого ОСОБА_21 прокурором та суддею задавалися неважливі запитання по справі, потерпілий ОСОБА_22 давав неправдиві показання, які суперечать показанням інших осіб, які були допитані в суді першої інстанції. Наполягає, що згідно показів свідків та деяких потерпілих його дії кваліфіковані за ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 289 КК України підпадають під дію ст. 27 Конституції України та ст.ст. 36,39 КК України. Зібрані по справі докази є неприпустимими, оскільки зібрані з порушенням норм КПК України, справа проти нього сфабрикована працівниками міліції.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції змінити в частині покарання через суворість призначеного покарання. Зменшити ОСОБА_6 покарання з 6 років позбавлення волі до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 06.06.2014 року про 25.09.2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Покликається на те, що кримінальне розслідування відносно ОСОБА_6 розслідується з 06.06.2014 року і вже був винесений вирок 12.08.2014 року Сихівським районим судом м.Львова та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок був оскаржений в апеляційному порядку і під час апеляційного розгляду була відшкодована повністю шкода завдана потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . При призначені ОСОБА_6 покарання суд у вироку зазначив факт відшкодування шкоди потерпілим, але при визначені покарання цього не врахував. Апелянт вважає, що вироком суду першої інстанції призначене ОСОБА_6 покарання не відповідає ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому діяння та особі засудженого, а тому просить зменшити покарання до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
В доповненні до апеляційної скарги від 23.05.2017 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Апелянт наголошує, що в даному кримінальному провадженні відсутній технічний запис підготовчого судового засідання від 23.12.2015 року, а це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, на підставі чого вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
25 лютого 2019 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 подав зміни до апеляційної скарги, в яких просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України. Мотивує зміни тим, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 викладено лише обставини, встановлені досудовим розслідуванням, зокрема після викладення фактичних обставин, встановлених досудовим розслідуванням міститься посилання на правову кваліфікацію кримінального правопорушення, натомість в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Крім цього, апелянт звертає увагу, що стороні захисту не відкрито матеріали досудового розслідування, що є порушенням ст. 290 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_8 на підтримку поданих апеляційних скарг, доповнень та змін, прокурора, який заперечив апеляційні скарги доповненнями та змінами, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 199, ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 289 КК України, при обставинах викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.
Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується покладеними в основу вироку показами потерпілих ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , показами свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , а також протоколом огляду місця події від 28.05.2014 та фототаблицею до такого (Т.1 а.с.25-37); протоколом огляду місця події від 28.05.2014 та фототаблицею до такого (Т.1 а.с. 43-54); протоколом огляду місця події від 28.05.2014 (Т.1 а.с.67-68); протоколом огляду місця події від 28.05.2014 та фототаблицею до такого (Т.1 а.с.83-89); протоколом огляду місця події від 28.05.2014 та фототаблицею до такого (Т.1 а.с.108-120); висновком судово-технічної експертизи №6/351 від 12.06.2014; зображення лицьових та зворотніх сторін двох банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року із однаковим серійним номером ГТ 2854566 (Т.1 а.с.104-107); висновком судово-медичної експертизи №241/14 від 05.06.2014 (т.1 а.с.122); висновком судово-медичної експертизи №243/14 від 05.06.2014 (Т.1 а.с.125); висновком судово-медичної експертизи №242/14 від 05.06.2014 (т.1 а.с.127); протоколом огляду місця події від 06.06.2014 та фототаблицею до такого (Т.2 а.с.2-8); протоколом обшуку від 06.06.2014 (Т.2 а.с.12-15); протоколами впізнання від 07.06.2014 (Т.2 а.с.37-45); заявою потерпілого ОСОБА_15 (Т.2 а.с.49); висновком судово-технічної експертизи №6/395 від 20.06.2014; зображення лицьових та зворотніх сторін даних фрагментів банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року (Т.2 а.с.55-58); висновком судово-технічної експертизи №6/392 від 20.06.2014; зображення лицьових та зворотніх сторін даних фрагментів банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року (Т.2 а.с.61-63); висновком судово-технічної експертизи №6/394 від 20.06.2014; зображення лицьової та зворотної сторін однієї банкноти номіналом 500 гривень зразка 2006 року із серійним номером ГТ 3795187 (Т.2 а.с.67-69); протоколами впізнання від 12.06.2014 (Т.2 а.с.89-92) та речовими доказами у справі, а саме фрагментами підроблених банкнот номіналом 500 грн. та підробленими банкнотами номіналом 500 грн., яким суд дав належну оцінку.
Суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив усі обставини справи в їх сукупності й відповідно до ст. 94 КПК України дав оцінку наведеним доказам, визнавши їх належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
З урахуванням наведеного колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 199, ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 289 КК України, і викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність судового рішення, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не бере до уваги як безпідставні.
У ході судового розгляду суд першої інстанції з`ясував усі обставини, які мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. На виконання вимог ст. 370 КПК України судом у вироку наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 про розбіжності щодо певних деталей у показаннях потерпілих та свідків, то такі на думку колегії суддів є незначними та не спростовують факту вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, винуватість у вчиненні яких визнана судом доведеною.
Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання недопустимим доказом протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2014, адже понятий ОСОБА_32 категорично заперечив участь у такій слідчій дії та такі його показання жодними доказами не спростовано (т.1 а.с.144-146), а процесуальні підстави для визнання інших доказів недопустимими є відсутні.
Крім того, посилання апелянта про те, що стороні захисту не відкрито матеріали досудового розслідування, що є порушенням ст. 290 КПК України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, так як із матеріалів справи встановлено, що слідчим повідомлено обвинуваченого та його захисника про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів, в тому числі додаткових матеріалів досудового розслідування, про що свідчать підписи останніх у протоколі ознайомлення із матеріалів кримінального провадження. Жодних зауважень у сторони захисту, зокрема щодо повноти таких матеріалів, не виникло (т.2 а.с. 191). Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що вищенаведені підписи не його, то такі судом апеляційної інстанції оцінюються критично, як спосіб захисту, так як останній не звертався до правоохоронних органів та заявив про це порушення лише 03 квітня 2019 року під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Доводи захисника ОСОБА_8 про те, що в обвинувальному акті викладено лише обставини, встановлені досудовим розслідуванням та міститься посилання на правову кваліфікацію, натомість відсутнє формулювання обвинувачення, то такі є безпідставними та спростовуються матеріалами справи (т.2 а.с. 192-196), зокрема ухвалою Сихіського районного суду м.Львова від 23.12.2015 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору, як встановлено колегією суддів обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, викладено об`єктивну сторону злочину, що характеризує вчинене діяння, яке створює настання суспільно-небезпечних наслідків, передбачених у зазначених статтях і перебувають з ним у причинному зв`язку.
Покликання в апеляційній скарзі захисника про те, що в даному кримінальному провадженні відсутній технічний запис підготовчого судового засідання від 23.12.2015 року, то такі не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено наявність вищенаведеного звукозапису.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував тяжкість вчинених ним злочинів, серед яких середньої тяжкості (ч.1 ст. 289 КК України) та тяжкі (ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 199, ч.1 ст. 121 КК України), особу обвинуваченого, який судимості не має, не працює, позитивно характеризується, має на утриманні хворого батька-пенсіонера, який потребує стороннього догляду, відшкодування заподіяних збитків, і обґрунтовує висновок, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Суд першої інстанції при ухваленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_6 виконав вимоги ст. 374 КПК України, яка передбачає обов`язок суду у мотивувальній частині вироку обґрунтувати прийняте ним рішення із наведенням відповідних підстав.
Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, у зв`язку з чим такі до задоволення не підлягають.
З оглядуна викладене,колегія суддіввважає апеляційніскарги,доповнення тазміни обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_8 необґрунтованими й доходить висновку, що судом вірно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_6 , а призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку.
Вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для його скасування немає.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями та змінами залишити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м.Львова від 21.12.2016 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
С у д д і:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
