Справа № 2-1230/11
2/214/21/13
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 вересня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
за участю позивача - ОСОБА_1
за участю представника позивачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення фактів прийняття спадщини, визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності.
Пізніше ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_3, в якому просить усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що на підставі договору надання в безстрокове користування земельної ділянки під забудову індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, виданого Жовтневим райкомунхозом, її батькові - ОСОБА_4, належав будинок АДРЕСА_1. На теперішній час зазначена адреса перейменована на адресу: АДРЕСА_1. Відповідачем є її рідна сестра - ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1
Батько за життя хворів різними хворобами, а останній рік взагалі не вставав з ліжка без сторонньої допомоги, був інвалідом війни ІІ групи. Батько під час війни отримав поранення, був контужений, одна нога погано діяла, пересувався з допомогою палички. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати - ОСОБА_5. 23 роки після смерті матері позивачка проживала з батьком ОСОБА_4 в зазначеному будинку, доглядала його до смерті, поховала. Після смерті батька продовжує проживати в будинку і по теперішній час.
Останні два роки до смерті головні болі у батька почастішали і стали сильнішими. Батько часто лежав у лікарні. За рік до смерті лікарі попередили її, що батько з дня на день помре, щоб негайно забрала додому і готувалась до похорону, тому негайно викликала ОСОБА_3 телеграмою. ОСОБА_3 приїхала, побачила живого батька, влаштувала скандал, не соромлячись сусідів, обурювалася, що її обманули, що батько помирає. Батько звернувся до позивачки та відповідачки з проханням доглядати його до смерті, в зв'язку з тим, що він тяжко хворий та потребує сторонньої допомоги, що йому потрібні гроші на ліки, на посилене харчування. Однак, ОСОБА_3 в грубій формі відмовила батькові, сказала йому, що він може ще рік чи два пожити, що їй самій потрібні гроші і категорично відмовилась допомагати доглядати батька. ОСОБА_4 просив відповідачку перед від'їздом залишити йому хоча би номер телефону, однак відповідачка в грубій формі відмовила йому. Таким чином, ОСОБА_3 категорично відмовилась доглядати за батьком і взагалі надавати йому яку-небудь допомогу. Вона покинула батька в такому стані, знаючи, що останній в будь-який момент може померти, що лікарі відмовились його лікувати, не беруть у лікарню з нападами болю і спазмами в голові, що кожен напад страшного болю у батька супроводжується криками про допомогу. Кожного разу прибігали сусіди, допомагали позивачці. Відповідачка поїхала, не залишивши навіть грошей на ліки, на лікування, на посилене харчування, на перевезення хворого батька у лікарню, на масажі, доглядальницю, на догляд за ним.
Вона, позивачка, постійно піклувалася про батька, годувала його, коли він уже сам не міг цього робити, забезпечувала санітарні умови життя.
Батько плакав після від'їзду ОСОБА_3, його стан здоров'я різко погіршився, він зовсім перестав підніматися та пересуватися. Ноги у нього не діяли, він навіть не міг піти в магазин купити собі хліба.
За весь рік після від'їзду до Росії до самої смерті батька, ОСОБА_3 жодного разу не зателефонувала, не написала жодного листа, не поцікавилася чи живий батько, чи не голодний, лікується чи ні, та як справляється з щоденними нападами головного болю.
За 15 років після смерті мого батька позивачка поміняла дах у будинку, вікна, двері, паркан, замінила всю газову і водопровідну систему, замінила підлогу, електропроводку, тому вважає, що спадковий будинок повинен належати їй, так як іншого житла у неї немає і вона є єдиною, хто надавав допомогу батькові.
В ході розгляду справи позов в частині встановлення фактів прийняття спадщини, визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності за заявою позивачки ОСОБА_1 залишені судом без розгляду
У судовому засіданні позивачка позов про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування підтримала в повному обсязі, підтвердивши зміст позовної заяви. Крім того пояснила, що відповідачка заявила їй, що допомагати щодо догляду за батьком не буде. Приїхати відповідачка до м. Кривого Рогу мала змогу. Вона, позивачка, здійснювала ремонт у спадковому будинку.
Представник позивачки у судовому засіданні позов щодо усунення ОСОБА_3 від права на спадкування, підтримав в повному обсязі. Вважає, що для даних правовідносин необхідно застосувати Цивільний кодекс України в редакції 1963 року. Крім цього пояснив, що батько сторін, перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги, яку йому здійснювала позивачка. Відповідачка коли приїздила, то сказала, що доглядати батька не буде, будинок їй не потрібен. Вважає, що остання мала змогу допомагати батькові, хоча би грошима.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (т.2, а.с.25), про причини неявки в судове засідання заяви не надала, від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, у зв'язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою позивачки, судом проведено заочний розгляд справи. Згідно наданих суду письмових заперечень відповідачки вбачається, що остання позов не визнала. При цьому дала пояснення про те, що з 1971 року до даного часу мешкає у м. Череповець. Протягом шести місяців після смерті батька ОСОБА_4 подала заяву до нотаріальної контори у м. Кривому Розі про прийняття спадщини після його смерті. Приїжджала до м. Кривого Рогу на похорони батька. Позивачка ОСОБА_1 за три дні до смерті батька, поїхала до санаторію у м. Трускавець. Зі слів сусідів батька їй відомо, що коли вони зайшли до будинку батька, то у ньому було дуже брудно. ОСОБА_1 не займалася похованням батька, оскільки повернулася з санаторію в день його поховання. Поховання батька здійснювалося за рахунок грошових коштів, отриманих з «собесу», організації ветеранів війни, а також грошей зібраних сусідами. Вона, ОСОБА_3, також понесла деякі витрати. ОСОБА_1 ніяких витрат на його поховання не понесла.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка, позивачка ОСОБА_1, дала показання, з яких вбачається, що до часу смерті батька, коли він перебував у лікарні, їй лікар сказав, що він погано себе почуває, тому вона викликала сестру, щоб та мала змогу з ним попрощатися. Коли відповідачка приїхала, батькові стало краще, тому стала обурюватися з цього приїзду і сказала, що приїде тільки на його похорони. Також вона заявила, що допомагати не буде, хоча необхідна була допомога при догляді за батьком. Вважає, що відповідачка могла допомагати, оскільки після його смерті тричі приїздила до м. Кривого Рогу. Поховання батька здійснювала вона, позивачка, за допомогою знайомих. Пам'ятник на могилу батька також вона встановлювала.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що позивачку знає з 1958 року, підтримує з нею нормальні стосунки. Також знайома була з відповідачкою і з батьком сторін по справі. Їй відомо було, що ОСОБА_4 багато хворів, у нього були серцеві напади, напади тиску. ОСОБА_1 проживала разом з батьком і доглядала за ним. Вона особисто, коли було потрібно, а також інші сусіди, також допомагали ОСОБА_1, оскільки остання працювала і сама не справлялася. Коли ОСОБА_1 була на роботі, вона та сусіди приходили до ОСОБА_4 міряли тиск, кормили його, питали чи потрібна інша допомога. ОСОБА_4 не піднімався приблизно 2,5- 3 роки до часу смерті. Відповідачка приїздила 1-2 рази, але не більше ніж на 2 доби. Коли приїхала останній раз, то заявила, що не буде доглядати за батьком. Про це вона казала на подвір'ї її, свідка, батька. Також відповідачка питала у її, свідка, батька, чи дійсно ОСОБА_4 потрібен догляд. Вважає, що відповідачка на той час могла здійснювати догляд за батьком, оскільки не працювала, а позивачка працювала. Вона, свідок, бачила і читала телеграму, яку надіслала відповідачка про те, що вона не приїде. Дану телеграму вона надіслала ще до смерті ОСОБА_4, коли позивачка просила її допомогти по догляду за батьком.
У судовому засіданні досліджені безпосередньо наступні письмові докази: витяг з реєстру (т.1, а.с.10), свідоцтво про народження (т.1, а.с.12), свідоцтва про смерть (т.1, а.с.12, 13), посвідчення (т.1, а.с.14), договір (т.1, а.с.16), довідка (т.1, а.с.19), характеристика будинку (т.1, а.с.20), технічний паспорт (т.1, а.с.20оборот), експлікація (т.1, а.с.22), домова книга (т.1, а.с.23-29), відповідь нотаріуса (т.1, а.с.44), довідка (т.1, а.с.49), заперечення (т.1, а.с. 186-208), витяг з протоколу (т.1, а.с.209), УЗД серця (т.1, а.с.210), витяг з амбулаторної карти (т.1, а.с.211), епікриз (т.1, а.с.212), довідка (т.1, а.с.213, 214), довідка-епікриз (т.1, а.с.215), свідоцтво про народження (т.1, а.с.216), свідоцтво про укладення шлюбу (т.1, а.с.217), заяви на переказ (т.2, а.с.108,109), квитанція (т.2, а.с.110), квитанція (т.2, а.с.111), товарний чек (т.2, а.с.112, 121, 122, 126, 127), накладна (т.2, а.с.113), договір (т.2, а.с.114, 115, 116), накладна (т.2, а.с.117, 120, 123, 128), квитанція (т.2, а.с.118, 124, 125), довідка (т.2, а.с.119), акти (т.2, а.с.132, 133).
Суд , оцінюючі, відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов'язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.
Батьком позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про народження та укладення шлюбу (т.1, а.с.12,216,217).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається з свідоцтва про смерть (т.1, а.с.12). ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок з господарчими побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом (т.1, а.с.10).
ОСОБА_3 22 листопада 1994 року зверталася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, що встановлено відповіддю нотаріуса (т.1, а.с.44).
Позивачка ОСОБА_1 з 1958 року та станом на 3 лютого 2010 року зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, що вбачається з довідки (т.1, а.с.49), паспорта (т.1, а.с.78).
ОСОБА_4 був інвалідом Великої Вітчизняної війни 2 групи, що вбачається з посвідчення (т.1, а.с.14).
ОСОБА_4 багато хворів, у нього були серцеві напади, напади тиску, постійні головні болі, головокружіння, тому останній потребував сторонньої допомоги, яку йому надавала донька ОСОБА_1, що мешкала разом з ним до часу його смерті та готувала останньому їжу, прала, купувала ліки, одяг, возила до лікарні, забезпечувала санітарні умови життя, а також сусіди. Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивачки, свідка ОСОБА_6, актами (т.2, а.с.132, 133).
Відповідачка з 1971 року до даного часу смерті ОСОБА_4 мешкає у м. Череповець, що підтверджується її письмовими запереченнями. З 2007 року хворіє, станом на 17 лютого 2010 року є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, що вбачається з витягу з протоколу (т.1, а.с.209), УЗД серця (т.1, а.с.210), витягу з амбулаторної карти (т.1, а.с.211), епікризу (т.1, а.с.212), довідки (т.1, а.с.213, 214), довідки-епікризу (т.1, а.с.215).
Відповідачка приїздила до м. Кривого Рогу, як до смерті ОСОБА_4 так і після його смерті, що встановлено показаннями позивачки, показаннями свідка ОСОБА_6 запереченнями відповідачки.
Встановленим у судовому засіданні фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України (в редакції 1963 року), КпШС України.
Відповідно до ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, зокрема діти.
У судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є доньками ОСОБА_4, а тому спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 22 листопада 1994 року зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 КпШС України, діти зобов'язані піклуватися про батьків і подавати їм допомогу.
У відповідності до ч. 2 ст. 81 КпШС України, утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обов'язком їх повнолітніх дітей.
У відповідності до ч. 2 ст. 528 ЦК України (в редакції 1963 року), не мають права стати спадкоємцями за законом повнолітні діти, що злісно ухилялися від виконання покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 злісно ухилялися від виконання покладених на них в силу ст. 81 КпШС України обов'язків по утриманню спадкодавця ОСОБА_4 Так, ОСОБА_3 з 1971 року до часу смерті батька мешкала у м. Череповець. ОСОБА_4 проживав у м. Кривому Розі, багато хворів, у нього були серцеві напади, напади тиску, постійні головні болі, головокружіння. Крім того, останні 2 роки до часу смерті стан здоров'я ОСОБА_4 погіршився, останній із-за головокружіння та головних болів зовсім перестав підніматися та пересуватися. У зв'язку з зазначеним ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги, яку йому надавала позивачка, що мешкала разом з ним, а саме: готувала останньому їжу, прала, купувала ліки, одяг, возила до лікарні, забезпечувала санітарні умови життя. У зв'язку з тим, що позивачка працювала, допомогу ОСОБА_4 також надавали сусіди, тобто ОСОБА_4 потребував допомоги також і з боку відповідачки.
Відповідачка була обізнана про те, що ОСОБА_4 потребує допомоги, однак відмовилася приймати участь в надання цієї допомоги.
Відповідачка мала можливість надавати допомогу ОСОБА_4, оскільки самостійно приїжджала до місця його мешкання.
Доказів у підтвердження надання ОСОБА_3 матеріальної допомоги ОСОБА_4, відповідачем не надано і у судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 525, 528, 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 81 КпШС України, ст. ст. 8, 10, 11, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування - задовольнити повністю.
Усунути ОСОБА_3 від права на спадкування спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов
