ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2014 року
Справа № 40/5005/7101/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Суддів:
Прокопанич Г.К., Алєєвої І.В., Мирошниченка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 р.
та на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р.
у справі
№ 40/5005/7101/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"
про
звернення стягнення на предмет іпотеки
за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"
до
Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"
про
визнання недійсним договору іпотеки
За участю представників:
позивача:
Єременко В.Б.;
відповідача-1:
Не з'явилися;
відповідача-2:
Черевко Ю.В.;
третьої особи:
Не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р. (суддя Мельниченко І.Ф.) по справі № 40/5005/7101/2011 первісний позов задоволено частково. Звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на нерухоме майно, що належить на праві власності майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіто", у рахунок погашення 36000000,00 грн., що складають суму заборгованості за Кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 164/02-10 від 28 липня 2010 року, 1869197,21 грн. процентів за користування кредитом, з урахуванням 13055,66 грн. інфляції та 3867,57 грн. річних, 34734,85 грн. комісії за управління та обслуговування кредитної лінії, з урахуванням 325,92 грн. інфляції та 97,20 грн. річних, 19982,45 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 502,20 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії. Вирішено встановити початкову ціну предмета іпотеки для її подальшої реалізації за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності для реалізації з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 р. (судді: Ю.Б. Парусніков, Л.М. Білецька, Т.А. Верхогляд) рішення місцевого господарського суду доповнено абзацом третім наступного змісту: "Встановити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.07.2010 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк, або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро" (третя особа) укладено кредитний договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 164/02-10.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 40500000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит, встановлену цим договором.
На виконання умов Кредитного договору, Банк надав позичальнику кредит у розмірі 36000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи та висновком судово-економічної експертизи № 143/144-12 від 24.09.2012 р.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язання за Кредитним договором № 164/02-10 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.07.2010 р., між Іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (позивач) та Іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто" (відповідач-2) 30.08.2010 р. в забезпечення виконання зобов'язань укладено Договір іпотеки № 216/08/1-10 та договір іпотеки № 311/08/01-10 від 30.09.2010 р.
Між тим, позичальник не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів в сумі 36000000 грн., що потягло за собою наслідки нарахування Банком боржнику відсотків за несплату кредиту, комісійної винагороди за управління кредитною лінією (п. п. 3.2., 3.3. Кредитного договору), пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, неустойки за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії (п. 5.3.), суми нарахованої плати за надання послуг з управління кредитною лінією з урахуванням суми індексу інфляції та 3 % річних.
Звертаючись з даним позовом до суду, Банк посилався на те, що заборгованість по Кредитному договору не погашена, у зв'язку з чим останній надіслав на адресу іпотекодавця вимогу № 39(1)-8/1725 від 02.02.2011 р. про усунення порушень за Кредитним договором та звернення стягнення на предмети іпотеки за Іпотечними договорами у разі неусунення порушень, однак Іпотекодавцем вимоги Банку виконанні не були, що і є причиною спору.
В подальшому ТОВ "Авіто" звернулось з зустрічними позовними вимогами про визнання недійсним Договору іпотеки від 30.08.2010 р. № 216/08/1-10
Задовольняючи частково первісний позов, суди попередніх інстанцій виходили з неналежного виконання третьою особою - ТОВ "Авіто Дніпро" взятих на себе перед позивачем - Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" зобов'язань щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 28.07.2010 р. № 164/02-10 у сумі 36000000,00 грн., що у свою чергу є підставою для задоволення вимог позивача (Банку) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно, яке належить ТОВ "Авіто" - майновому поручителю ТОВ "Авіто Дніпро"), згідно іпотечного договору № 216/08/1-10 від 30.08.2010 р.
В частині відмови у задоволенні вимог позивача за первісним позовом (Банку) щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 311/08/1-10 від 30.09.2010 р. рішення мотивоване визнанням у судовому порядку недійсним з моменту укладення вказаного іпотечного договору, укладеного між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" (рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2012 р. у справі № 2/5005/9328/2012).
Рішення про відмову позивачу у задоволенні зустрічного позову мотивоване відсутністю встановлених діючим законодавством підстав для визнання іпотечного договору № 216/08/1-10 від 30.08.2010 р. недійсним, а також додержанням сторонами в момент його укладення всіх істотних умов необхідних для дійсності правочину.
Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками суддів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", яка є спеціальним законом по відношенню до норм Цивільного кодексу України, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Із наведеної правової норми, що містить вимоги до змісту судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що окрім іншого, у судовому рішенні має бути зазначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
З умов договору вбачається, що наявною є лише інформація про заставну вартість майна, яку було зазначено при укладанні кредитного та іпотечного договору. Вказана вартість майна є орієнтовною та реалізація повинна здійснюватись за цінами на момент звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 1.5. Договору іпотеки).
Вищий господарський суд України приходить до висновку, що рішення господарських судів попередніх інстанцій вказаним вимогам норм матеріального права не відповідає, з огляду на те, що при його ухваленні судом першої та апеляційної інстанцій не було вказано початкову ціну предмета іпотеки, не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку за кредитними угодами.
Оскільки, передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р. у справі № 40/5005/7101/2011 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
С.В. Мирошниченко
