УХВАЛА
03 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 40/5005/7101/2011
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020
(головуючий суддя Кузнецова І.Л., судді Кощеєв І.М., Широбокова Л.П.)
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020
(суддя Татарчук В.О.)
про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду в порядку ч.6 ст.327 Господарського процесуального кодексу України
у справі №40/5005/7101/2011 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"
про визнання недійсним договору іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галантос" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (повна постанова складена 15.06.2020) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 у справі №40/5005/7101/2011.
Верховний Суд залишає касаційну скаргу без руху з такої підстави.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір встановлений у 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 гривень.
Отже, за подання у 2020 році касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір підлягав сплаті у розмірі 2102,00 грн.
Проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Галантос" до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Водночас, у касаційній скарзі скаржник виклав клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", яке обґрунтоване скрутним фінансовим становищем товариства в період дії карантину.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, проте лише за вичерпних умов, зазначених вище. При цьому, приписами цієї статті визначено суб`єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Отже, підстави для відстрочення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галантос" сплати судового збору за подання касаційної скарги ухвалу суду у справі №40/5005/7101/2011 згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні. З огляду на це Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв`язку з тим, що судовий збір сплачено не було, а клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Суд відхилив, Товариству з обмеженою відповідальністю "Галантос" необхідно усунути недолік касаційної скарги та подати докази сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.
Належними реквізитами для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом є:
- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- номер рахунку отримувача (стадарт IBAN):;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
Відтак суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та встановлює скаржнику строк для подання Верховному Суду доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 у справі №40/5005/7101/2011 залишити без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Галантос" строк для усунення недоліку протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач
