УХВАЛА
19 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 40/5005/7101/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 (головуючий суддя - Широкобокова Л.П., судді Пархоменко Н.В., Герасименко І.М.)
у справі №40/5005/7101/2011 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро"
про визнання недійсним договору іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 у справі №40/5005/7101/2011 в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано. В цій частині прийнято нове рішення. Провадження у справі стосовно відповідача-1 - ТОВ "Авіто Трейдинг Груп" припинено. Первісний позов задоволено повністю.
У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Дніпро" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" за кредитним договором № 164/02-10 від 28.07.2010 на загальну суму 37 936 067,39 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіто", шляхом продажу на прилюдних торгах у порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку" та Законом України "Про виконавче провадження". Встановлено початкову ціну для подальшої реалізації зазначених будівель та споруд у розмірі 6 528 273,00 грн.
Постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №40/5005/7101/2011 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 залишено в силі.
04 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галантос", яке не брало участі у справі №40/5005/7101/2011, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, в якій просить вказану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Скаржник стверджує, що не брав участі у розгляді справи №40/5005/7101/2011, дізнався про її існування з Єдиного державного реєстру судових рішень, тоді як Дніпропетровський апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 01.07.2015, вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки.
У зазначеному аспекті Товариство з обмеженою відповідальністю "Галантос" зазначає, що 27.06.2018 набуло у власність комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, будинок 60 , які були предметом договору іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто", та становили предмет позову у справі №40/5005/7101/2011 Господарського суду Дніпропетровської області.
Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, на думку скаржника, безпосередньо впливає на його права, а саме на право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - нерухомим майном, розташованим за адресою Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, будинок 60 , суттєво порушуючи їх, що виражається у несприятливих наслідках, які можуть настати для Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" у випадку залишення в силі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015.
Розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос", Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.287 ГПК України правом на касаційне оскарження судових рішень наділені учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
Як зазначено вище, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яка оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю "Галантос", прийнята 01.07.2015 (повний текст постанови складено 06.07.2015). Спір, що розглядався у справі, стосувався неналежного виконання відповідачем умов договору іпотеки від 30 серпня 2010 року №216/08/1-10 (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто".
Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Скаржник стверджує, що право власності на нерухоме майно він набув 27.06.2018, тобто майже через три роки з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, яку він оскаржує.
Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Галантос" (ідентифікаційний код - 42255113) зареєстрована 20.06.2018 (номер запису: 1 224 102 0000 085890), тобто теж майже через три роки з дня прийняття постанови, що оскаржується. Водночас, цивільна правоздатність юридичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов`язки, виникає з моменту її створення (ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України).
Таким чином, на думку Суду безпідставними є доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" про порушення Дніпропетровським апеляційним господарським судом у постанові від 01.07.2015 його права на вільне володіння, користування і розпорядження своєю власністю. Суд апеляційної інстанції не міг ухвалити рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, оскільки на момент розгляду судом спору такі права, інтереси та (або) обов`язки щодо спірного майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" не виникли, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Галантос" не було створено та зареєстровано.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Водночас, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Отже, врахувавши обставини цієї справи, суд касаційної інстанції вважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" немає права на подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011, відтак, відмовляє у відкритті касаційного провадження.
У зв`язку з тим, що Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, викладене в касаційній скарзі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Зважаючи на зазначене вище, керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді Г. Вронська
Л . Стратієнко
