ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
08.07.2019 м. Дніпро Справа № 904/11028/15
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Чередко А.Є.
розглянувши заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" Руденка Анатолія Петровича про відвід судді Вечірка І.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 року у справі № 904/11028/15 (суддя - Камша Н.М.)
за заявою Фізичної особи - підприємця Петренко Валерія Миколайовича, с. Бережинка Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 року у даній справі, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК".
Не погодившись із вказаною ухвалою, гр. ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 року та справу повернути на новий розгляд, зобов`язати керівника ТОВ "МіК" Руденка А.П. та засновників надати докази відкритих кримінальних проваджень, копії визнання ТОВ "МіК" потерпілим в наслідок викрадення майна вартістю 2 млн. євро, надати суду докази визнання речовими доказами викраденого та пошкодженого технологічного обладнання.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 року (суддя - Вечірко І.О.) апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
03.07.2019 року директором ТОВ "МіК" Руденком Анатолієм Петровичем заявлено відвід судді Вечірка І.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2. у даній справі.
Вказана заява мотивована тим, що в засіданні суду 03.07.2019 року у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" Руденком А.П. наведено доводи неможливості розгляду справи № 908/3468/13 суддею Вечірко І.О. У вказаній справі суддею Вечірко І.О. заявлено про самовідвід.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Розглянувши подану директором ТОВ "МіК" Руденком Анатолієм Петровичем заяву про відвід, колегія суддів (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Кузнецов В.О., Чус О.В.) дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим вирішення питання про відвід судді Вечірка І.О. підлягає передачі судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.07.2019 року вирішення питання про відвід судді Вечірка І.О. у даній справі передано на розгляд судді Чередко А.Є.
Розглянувши доводи заяви про відвід судді Вечірка І.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 року у справі № 904/11028/15, суд приходить до висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи т є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що :
- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним і об`єктивним критерієм. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38).
- "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 року для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі суддів розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Так, відповідно до частини 1, 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Як заначалося вище підставою для відводу судді Вечірка І.О. від розгляду даної справи заявник вважає участь означеного судді у якості головуючого судді-доповідача у розгляді апеляційних скарг по справі № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", під час розгляду яких Руденком А.П. наведено доводи неможливості розгляду справи № 908/3468/13 суддею Вечірко І.О. У вказаній справі суддею Вечірко І.О. заявлено про самовідвід. Наведені обставини у заявника викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, що на його думку, в розумінні ст. 35 ГПК України, є підставою для його відводу.
Втім, вказана підстава для відводу судді не визначена ст. ст. 35, 36 ГПК України, які містять вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, тобто розгляд тим же суддею іншої справи не є підставою для відводу судді, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, яки викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів під час розгляду даної справи.
Інших підстав чи доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, заявник не наводить.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги відсутність порушень при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи щодо визначення складу колегії суддів, і те, що заява директора ТОВ "МіК" Руденка А. П. про відвід судді не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим в задоволенні заяви директора ТОВ "МіК" Руденка Анатолія Петровича про відвід головуючого судді (доповідача) Вечірка І.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2. у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви директора ТОВ "МіК" Руденка Анатолія Петровича про відвід головуючого судді (доповідача) Вечірка І.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 року у справі № 904/11028/15.
Суддя А.Є. Чередко
