ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 904/11028/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
скаржника - ОСОБА_1,
розпорядника майна ТОВ "МіК" - арбітражного керуючого Христенка В.В.,
директора ТОВ "МіК" - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"
та в режимі онлайн-трансляції в мережі інтернет
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 21.10.2020
у складі колегії суддів: Вечірка І.О. (головуючий), Білецької Л.М., Мороза В.Ф.
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
від 24.07.2020
у складі судді: Соловйової А.Є.
у справі № 904/11028/15
за заявою Фізичної особи-підприємця Петренка Валерія Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/11028/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", провадження у якій порушено ухвалою суду від 27.01.2016.
2. Ухвалою господарського суду від 22.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Мік".
3. 05.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "МІК" про стягнення заробітної плати у розмірі 1 398 180,86 грн.
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі №904/3957/19 позов ОСОБА_1 до ТОВ "МІК" про стягнення заборгованості по заробітній платі на суму 1 398 180,86 грн задоволено. Стягнуто з ТОВ "МІК" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 398 180,86 грн. Стягнуто з ТОВ "МІК" в дохід Державного бюджету України суму 20 972,72 грн судового збору.
5. 26.05.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про включення його до числа кредиторів ТОВ "МІК" з грошовими вимогами у розмірі 1 398 180,86 грн до першої черги реєстру вимог кредиторів у справі № 904/11028/15.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 відхилено грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "МіК" в розмірі 1 398 180,86 грн. Роз`яснено заявнику, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.
7. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
9. 20.11.2020 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 від 20.11.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 904/11028/15 визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.11.2020.
11. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 20.11.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15 залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 21.12.2020 року.
12. Згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 суддю Катеринчук Л.Й. обрано до Великої Палати Верховного Суду.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.12.2020 № 29.3-02/3495, у зв`язку з обранням згідно рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 судді Катеринчук Л.Й. до Великої Палати Верховного Суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/11028/15.
14. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.12.2020 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 904/11028/15 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Погребняка В.Я., Васьковського О.В.
15. 18.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.12.2020.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.12.2020 № 29.3-02/3729, у зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/11028/15.
17. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.12.2020 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 904/11028/15 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Жукова С.В., Васьковського О.В.
18. Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 від 20.11.2020 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови отримано скаржником - 31.10.2020, що підтверджується копією поштового конверту, в якому було надіслано копію оскаржуваної постанови за ідентифікатором поштових відправлень № 4900086620222, та роздруківкою з сайту АТ "Укрпошта".
19. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020, зокрема, поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15; відкрито касаційне провадження у справі № 904/11028/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 20.11.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 20.11.2020 на 09.02.2021 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
20. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 09.02.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" - відмовлено, клопотання ОСОБА_3 від 09.02.2021 про відкладення розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 від 20.11.2020 у справі № 904/11028/15 задоволено; відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 20.11.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15 на 23.02.2021 о 14:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
21. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані ухвалу та постанову скасувати та прийняти нове рішення про включення ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами в розмірі 1 398 180,86 грн до першої черги кредиторських вимог у справі № 904/11028/15 про банкрутство ТОВ "МіК".
22. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
22.1. Судом першої інстанції, при розгляді кредиторських вимог ОСОБА_1 порушено статті 2, 3, 11 ГПК України, протиправно застосовано статтю 45 Кодексу України з процедур банкрутства та віднесено до поточних кредиторів, оскільки це порушує права ОСОБА_1 , згідно статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.
22.2. Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо зобов`язання арбітражного керуючого внести відомості до реєстру вимог кредиторів.
22.3. Скаржник наводить постанову КГС ВС від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17 в якій зазначено, зокрема, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується як частини національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
23. У судовому засіданні 23.02.2021 скаржник підтримав касаційну скаргу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
24. Керівником ТОВ "МіК" 23.02.2021 подано пояснення у справі № 904/11028/15.
25. У судовому засіданні керівник ТОВ "МіК" - Руденко А.П. підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 .
26. У судовому засіданні 23.02.2021 розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Христенко В.В. заперечив проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Розгляд клопотань Верховним Судом
27. 23.02.2021 директором ТОВ "МіК" Руденком А.П. подано клопотання про виключення розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Христенка В.В. з числа учасників судового засідання від 23.02.2021 о 14:15.
28. У судовому засіданні 23.02.2021 директор ТОВ "МіК" ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання; скаржник покладався на розсуд суду; розпорядник майна заперечив проти вказаного клопотання.
29. Колегія суддів розглянувши вказане клопотання протокольно ухвалила відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.
29.1. Згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
29.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2018, яка набрала законної сили, зокрема, припинено повноваження арбітражного керуючого Жиленко Наталії Олегівни, як розпорядника майна ТОВ "МіК", призначено розпорядником майна ТОВ "МіК" арбітражного керуючого Христенка Вадима Васильовича, свідоцтво № 1538 від 17.07.2013.
29.3. В силу пункту 3 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією із засад господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
29.4. З огляду на викладене, арбітражний керуючий Христенко Вадим Васильович має право брати участь у судовому засіданні 23.02.2021 з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 від 20.11.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15 про банкрутство ТОВ "МіК", як і інші учасники даної справи.
30. 23.02.2021 директором ТОВ "МіК" ОСОБА_3 подано заяву про компенсацію витрат, пов`язаних з участю останнього у судовому засіданні 23.02.2021 о 14:15, зокрема витрат на переїзд з міста Кривий Ріг до міста Києва для участі у судовому засіданні в Касаційному господарському суді та компенсації за відрив від звичайних занять у сумі 1 192,82 грн та просив зобов`язати арбітражного керуючого
Христенка В.В. включити вказані витрати на суму 1 291,82 грн до першої черги Реєстру вимог кредиторів ТОВ "МіК".
31. У судовому засіданні 23.02.2021 директор ТОВ "МіК" Руденко А.П. підтримав заяву; скаржник не заперечував проти вказаної заяви; розпорядник майна покладався на розсуд суду.
32. Колегія суддів розглянувши вказану заяву дійшла висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
32.1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).
32.2. Згідно частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
32.3. З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що заявлені керівником ТОВ "МіК" витрати для компенсації не є судовими витратами в розумінні частини 3 статті 123 ГПК України, їх компенсація не передбачена процесуальним законом, відтак відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
33. 23.03.2021 керівником ТОВ "МіК" подано клопотання про виключення з числа кредиторів ТОВ "МіК" і з числа учасників даної справи № 904/11028/15 - ФОП Сітало і АТ "БМ Банк", у зв`язку з припиненням їх реєстрації без правонаступництва.
34. У судовому засіданні 23.03.2021 директор ТОВ "МіК" ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання; скаржник вважав, що дане питання не стосується провадження у цій справі; розпорядник майна заперечував проти вказаного клопотання, оскільки заявлені вимоги не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій.
35. Колегія суддів розглянувши вказане клопотання протокольно ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
35.1. Предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі є грошові вимоги ОСОБА_1 .
35.2. Згідно частини 3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
35.3. З огляду на те, що вказані у клопотанні вимоги про виключення з числа кредиторів ТОВ "МіК" і з числа учасників даної справи № 904/11028/15 - ФОП Сітало і АТ "БМ Банк" не були предметом розгляду ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, такі вимоги не приймаються і не розглядаються у суді касаційної інстанції, оскільки в силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
36. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
37. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
38. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
39. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.01.2016 господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "МіК", введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
41. Згідно з приписами частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
42. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, згідно з пунктами 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень якого з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
43. З наведеного випливає, що перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до передбаченого Кодексом України з процедур банкрутства здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.
44. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19, від 27.08.2020 у справі № 904/4928/17, від 13.10.2020 у справі № 910/22904/15.
45. Предметом розгляду у цій справі є вимоги заяви ОСОБА_1 про визнання його грошових вимог у розмірі 1 398 180,86 грн до боржника та їх включення до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів ТОВ "МіК".
46. Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.
47. Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальних характер щодо інших законодавчих актів України.
48. Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17.
49. Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
50. Кодекс України з процедур банкрутства розділяє кредиторів на конкурсних та поточних. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
51. Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 встановлена статтею 45 Кодекс України з процедур банкрутства.
52. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.
53. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.
54. Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ОСОБА_1 згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3957/19 виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МіК" (з липня 2017 року по серпень 2019 року).
55. Згідно частини чотирнадцятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.
56. У статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства наведено наслідки визнання боржника банкрутом, згідно із частиною першою якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
57. Зазначеними нормами Закону законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
58. Відповідно до частини 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у ліквідаційній процедурі після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
59. Розглядаючи вимоги щодо визнання кредиторської заборгованості та внесення вимог до реєстру вимог кредиторів, господарський суд перевіряє обґрунтованість та законність дій розпорядника майна боржника і боржника, щодо розгляду грошових вимог, про що за результатами розгляду виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна або ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, та розмір грошових вимог кредиторів, які підлягають відхиленню.
60. З огляду на викладене та враховуючи, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "МіК" порушено ухвалою господарського суду - 27.01.2016, а грошові вимоги ОСОБА_1 згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3957/19 виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МіК" за період з липня 2017 року по серпень 2019 року, та те, що на момент звернення ОСОБА_1 до ТОВ "МіК" з грошовими вимогами, боржник перебуває у процедурі розпорядження майном, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що грошові вимоги ОСОБА_1 є поточними та правомірно відхилили вказані грошові вимоги.
61. Отже, доводи касаційної скарги щодо протиправного застосування судом першої інстанції статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства та віднесення заявника до поточних кредиторів є необґрунтованими та спростовується обставинами справи, встановленими судами попередніх інстанцій та висновками суду наведеними вище.
62. Крім того, суд першої інстанції правомірну звернув увагу заявника на те, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.
63. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що заявник у цьому випадку знаходиться в більш вигідному становищі, у порівнянні з іншими кредиторами, оскільки може вживати необхідні заходи для виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3957/19 про стягнення заборгованості по заробітній платі шляхом звернення до арбітражного керуючого або до виконавчої служби, тоді як інші кредитори для погашення своїх вимог повинні чекати відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна боржника.
64. Водночас, ОСОБА_1 також не позбавлений права звернутися з грошовими вимогами вже після відкриття ліквідаційної процедури.
65. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
66. На думку колегії суддів оскаржувані постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15 ухвалені судами відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, водночас аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи та зводяться до довільного тлумачення норм матеріального права, які підлягають застосуванню до правовідносин у даній справі та заперечення правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
67. З огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
68. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
69. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається. Отже, підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
70. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних у справі судових рішень немає, то судовий збір згідно з статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Відмовити у задоволенні заяви директора боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" - ОСОБА_3 щодо компенсації витрат ОСОБА_3 у сумі 1 291,82 грн та зобов`язання арбітражного керуючого Христенка В.В. внести витрати ОСОБА_3 в сумі 1291,82 грн до першої черги в реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК".
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 20.11.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15 залишити без задоволення.
3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 у справі № 904/11028/15 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді В. О. Васьковський
С. В. Жуков
