ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3596/23 Справа № 263/13128/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
про поновлення строку на апеляційне оскарження
16 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 -1, ч. 3 ст. 258 КК України,
встановила:
Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Цим жевироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбаченихч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 3 ст. 258 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як інше сприяння діяльності терористичної організації; за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження з вибуховими пристроями та вибуховими речовинами, а саме придбання, носіння, зберігання та передача вибухових пристроїв і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 258 КК України, як вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, що призвело до загибелі людини та заподіяння значної майнової шкоди, що вчинене за попередньою змовою групою осіб.
На вказаний вирок суду засудженим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_6 подані апеляційні скарги разом з клопотаннями про поновлення їм строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року.
Вирок стосовно ОСОБА_8 в апеляційному порядку ніким не оскаржувався.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження вироку засуджений ОСОБА_7 зазначає, що після ухвалення оскаржуваного вироку він був переданий правоохоронними органами України на непідконтрольну Україні, тимчасово окуповану територію, в рамках реалізації домовленостей щодо обміну полоненими, але 12.06.2020 року, був викрадений розвідниками СБУ з території, яка не підконтрольна Україні, утримувався розвідниками два дні без складання протоколу затримання, після чого він був доставлений працівниками Марі`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області до Маріупольського слідчого ізолятору № 7 м. Маріуполь Донецької області 14.06.2020 року, у зв`язку з чим у нього не було можливості оскаржити вказаний вирок. Вважає, що строк апеляційного оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.12.2019 року пропустив з поважних причин та прохає поновити йому цей строк.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження вироку захисник ОСОБА_6 зазначає, що після ухвалення вироку, засуджений ОСОБА_7 не був звільнений з-під варти, а переданий із залу суду працівникам контррозвідки Служби безпеки України для проведення 29.12.2019 року в рамках реалізації домовленостей щодо обміну полоненими. Звертає увагу, що в період часу з 26.12.2019 року по 29.12.2019 року до моменту обміну полоненими, ОСОБА_7 без складання протоколу про затримання та без відповідного рішення суду був позбавлений волі і його місцезнаходження не було відомо ні захиснику, ні родичам. Зазначає, що під час перебування засудженого ОСОБА_7 на непідконтрольній Україні території, 12.06.2020 р. його без складання протоколу було затримано та доставлено до Маріупольського слідчого ізолятора Донецької області, а 17.06.2020 року між ним та обвинуваченим ОСОБА_7 було укладено угоду про надання правової допомоги в якості захисника, оскільки захисник ОСОБА_9 , яка діяла в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в суді першої інстанції, не маючи із засудженим зв`язку, не мала можливості погодити питання про доцільність апеляційного оскарження вироку, а тому апеляційну скаргу на вирок не подавала.Вважає, що строк апеляційного оскарження обвинувачений ОСОБА_7 пропустив з поважних причин, оскільки не мав можливості своєчасно із використанням правової допомоги захисника оскаржити вирок суду першої інстанції та прохає поновити строк апеляційного оскарження вказаного вироку.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своїх клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження, думку прокурора ОСОБА_10 , яка заперечувала проти доводів клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотань, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на вирок або ухвалу суду про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру протягом тридцяти днів з дня їх проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03; п. 41, рішення у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року, заява № 32053/13, п. 47). Сама концепція «поважних причин» не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника (рішення у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року, заява № 32053/13, п. 48).
Колегією суддів встановлено, що вирок суду щодо ОСОБА_7 було проголошено в судовому засіданні 26 грудня 2019 року, його було звільнено з під варти і 29 грудня 2019 року в рамках реалізації домовленостей стосовно обміну полоненими передано на непідконтрольну Україні територію, тобто ОСОБА_7 відразу після звільнення з-під варти судом перебував під контролем правоохоронних органів, а в подальшому під контролем органів на тимчасово окупованій непідконтрольній Україні території, але 12 червня 2020 року на цій території його було затримано та доставлено до Маріупольського слідчого ізолятора, що було встановлено у даному кримінальному провадженні касаційним судом у постанові Верховного Суду від 3 березня 2021 року. У цей час ОСОБА_7 не мав можливості звернутися за захистом та правовою допомогою, а лише 18 червня 2020 року ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року.
Захисником ОСОБА_6 апеляційна скарга на оскаржуваний вирок подана 03.07.2020 року, шляхом її відправлення поштою, яка 07.07.2020 р. надійшла до Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області, та в свою чергу була надіслана до Донецького апеляційного суду м. Маріуполь 09.07.2020 року, що підтверджується відповідними штампами судів (а.с 198-206 т. 13), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження вироку строком на 5 місяців 6 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду. Законодавець зазначеною статтею передбачив не просто можливість, а і обов`язковість поновлення строку виконання процесуальних дій, пропущених з поважних причин.
Як зазначив Верховний Суд в своєму рішенні по даному кримінальному провадженню, що під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Наведені в клопотаннях засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 причини пропуску засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 строку апеляційного оскарження вироку, на думку колегії суддів, є поважними, оскільки зазначені ними обставини перебували за межами волевиявлення засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 та об`єктивно перешкоджали йому в реалізації його права на апеляційне оскарження вироку суду у порядку та строки, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Колегія суддів вважає, що після звільнення з-під варти засуджений ОСОБА_7 не мав можливості реалізовувати свої права як сторона в кримінальному провадженні шляхом написання клопотань, скарг, апеляційних скарг, тощо. Перебуваючи на окупованій непідконтрольній Україні території засуджений був позбавлений можливості оскаржити вирок в апеляційному порядку. Лише 12 червня 2020 року після затримання на непідконтрольній Україні території та доставляння до Маріупольського слідчого ізолятора, ОСОБА_7 зміг звернутися за захистом і правовою допомогою, та 18 червня 2020 року подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року.
Натомість, захисник ОСОБА_6 взагалі не мав повноважень захисника у кримінальному провадженні 22018050000000195 від 19.09.2018 року, оскільки засуджений ОСОБА_7 13.03.2019 року відмовився від послуг захисника ОСОБА_6 у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вважає причину пропуску строку апеляційного оскарження поважною і знаходить підстави для його поновлення. За такого, апеляційний суд вважає за необхідне клопотання засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити та поновити цей строк та відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 ..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 397, 398, 405 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Клопотання засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.
Поновити засудженому ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року, як пропущеного з поважних підстав.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 поданими на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 -1, ч. 3 ст. 258 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
