Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3596/23 Справа № 263/13128/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
20 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участі прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та клопотання захисника ОСОБА_7 про зупинення виконання вироку та негайне звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 у провадженні за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , поданими на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року у кримінальному провадженні № 22018050000000195 від 19.09.2018 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України,
встановила:
17 листопада 2023 року о 13 годині 21 хвилині до Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого за ч.1 ст.258-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.3 ст.258 КК України ОСОБА_8 з особистого зобов`язання на тримання під вартою.
Обґрунтовуючи поданеклопотання,прокурор зазначає,що змінащодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній спроможний: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Вказані ризики встановлено з урахуванням того, що ОСОБА_8 обвинувачується y вчиненні особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки (ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258 КК України), за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений зареєстрований у м. Мар?їнка Донецької області, яке на цей час перебуває під постійними обстрілами окупаційних військ РФ, що унеможливить контроль за виконанням покладених на нього обов?язків з боку правоохоронних органів тa створить небезпеку для життя самого обвинуваченого, після зміни запобіжного заходу на особисте зобов?язання та участі у процедурі обміну з РФ обвинувачений мешкав на тимчасово окупованій території Донецької області та не намагався додержуватись покладених обов?язків. Крім того, у подальшому, залишаючись на свободі, може виїхати на тимчасово окуповану територію України або через неї за кордон, зокрема до РФ, та приєднатись до окупаційних військ.
Також прокурор просить врахувати той факт, що в Україні триває оголошений військовий стан, а Збройні сили України стримують збройну агресію РФ, зокрема на території Донецької області. У цей же час ОСОБА_8 , маючі радикально проросійську позицію, раніше проявляючи схильність до виконання злочинних наказів з боку представників окупаційної влади, також може продовжити займатись незаконною діяльністю на користь РФ на території України, зокрема щодо розширення проросійської бази з числа мешканців України, пошуком та поширенням інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України.
Також, при вирішенні питання зміни запобіжного заходу слід узяти до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, реалізацією якого могла стати не тільки загибель ОСОБА_9 , а й велика кількість людських жертв та настання інших тяжких наслідків.
У зв`язку з викладеним, застосування до обвинуваченого ОСОБА_8
більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі із визначенням розміру застави, унеможливить запобігання вказаним ризикам.
20 листопада 2023 року об 11 годині 26 хвилин разом із заявою про відвід колегії суддів та клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи до Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про зупинення виконання вироку та негайне звільнення ОСОБА_8 з ДУ "Сокирянська виправна колонія №67". Захисник також просить запобіжний захід ОСОБА_8 залишити встановлений вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього виконання обов`язку, передбаченого п.1 ч.5 ст.194 КПК України.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання захисник зазначає суд не вирішив питання про звільнення ОСОБА_8 з даної колоні, оскільки вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов?язання, його звільнено з-під варти в залі суду та покладено на нього виконання обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 191 КПЕ України.
Посилаючись на положення ч. 4 ст. 534 КПК України, захисник зазначає, що у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Однак ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 16.11.2023р., в порушення ч. 4 ст. 543 КПК України, питання про зупинення виконання вироку відносно ОСОБА_8 вирішено не було.
Щодо запобіжного заходу ОСОБА_8 захисник вказує, що вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов?язання, його звільнено з-під варти в залі суду та покладено на нього виконання обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник зазначає, що ОСОБА_8 перебуває у цивільному шлюбі та проживає разом з цивільною дружиною та й сином, які на цей час проживають на підконтрольній території України. Отже, у ОСОБА_8 є місце постійного проживання за адресою його цивільної дружини. Також, вироком суду першої інстанції встановлено, що за місцем фактичного мешкання за адресою АДРЕСА_1 , як переселенець з 2015 року зарекомендував себе з позитивного боку, скарг та зауважень щодо ОСОБА_8 за весь час його проживання до Курахівької міської ради не надходило.
У зв`язку з вищенаведеним захисник вважає, що щодо обвинуваченого ОСОБА_8 можливо залишити обраний вироком суду першої інстанції запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали подане стороною захисту клопотання, просили зупинити виконання вироку та залишити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, клопотання прокурора просили залишити без задоволення;
- прокурор ОСОБА_6 частково підтримав клопотання захисника у частині зупинення виконання вироку суду, в іншій частині заперечував проти задоволення клопотання захисника та просив обрати обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора та захисника, обговоривши їх доводи, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Матеріалами справи встановлено, що вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було ухвалено 26 грудня 2019 року.
ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 оскаржили вищезазначений вирок 18.06.2020 року та 03.07.2020 року відповідно, тобто із пропущенням строку апеляційного оскарження, передбаченого ст.395 КПК України.
Ухвалами Донецького апеляційного суду протягом 2020-2023 років неодноразово відмовлялось у задоволенні клопотань ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.11.2023 року задоволено клопотання ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 та поновлено строк на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 ..
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора апеляційний суд дійшов висновку, що ним у судовому засіданні доведені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які об`єктивно існують і для запобігання їх настання необхідно обрати більш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України ОСОБА_8 ..
Так, згідно з матеріалами кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, не одружений, а тільки має цивільну дружину, що вбачається із клопотання захисника, матеріалами справи не підтверджено наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину та є раніше судимою особою.
Зазначені обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого ухилення обвинуваченого від суду.
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження цього ризику, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, на якому наполягає сторона захисту, та будь якого іншого більш м`якого запобіжного заходу.
Також, обґрунтованим є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у виді вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, що свідчить про його схильність до скоєння нових злочинів.
Розглядаючи питання про можливість застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою (або не змінювати запобіжний захід, на чому наполягає сторона захисту) суд враховує, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_8 обвинувачується є тяжким, наслідком такого злочину могла стати смерть великої кількості людей, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та ведення в Україні режиму військового стану.
Крім того, апеляційний суд зважає на те, що стосовно ОСОБА_8 ухвалено обвинувальний вирок і йому призначено покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку з чим суд обирає запобіжний захід з метою забезпечення виконання можливо остаточного судового рішення.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Тому, з метою забезпечення апеляційного перегляду справи, як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за скоєння злочину, обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до пп. а, п. 1 ст. 5 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод за яким, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: (a) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом.
У справі «Руслан Яковенко проти України» Суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити.
Крім того, у відповідності до положень ч.4 ст.534 КПК України у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Апеляційний суд погоджується із думкою прокурора та вважає, що клопотання захисника ОСОБА_7 у цій частині підлягає задоволенню. Оскільки судом апеляційної інстанції 16.11.2023 року було поновлено ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року вважається за необхідне зупинити виконання вироку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 405КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та клопотання захисника ОСОБА_7 про зупинення виконання вироку та негайне звільнення обвинуваченого за ч.1 ст.258-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.3 ст.258 КК України ОСОБА_8 - задовольнити частково.
На підставі ч.4 ст.534 КПК України зупинити виконання вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України.
Обрати обвинуваченому за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 258 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 19 січня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
